Сьогодні, 13 лютого, в конференц-залі готелю «Франція» відбулося виїзне засідання Ради з просування експорту, в рамках «Експортного дня» організованого Офісом з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької міської ради, та ОБСЄ- Координатора проектів в Україні.

Сьогодні, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з першим заступником голови ОДА Андрієм Гижко та директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережко провели зустріч з головою наглядової ради ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» Отто Хібером.

Президент Петро Порошенко взяв участь в урочистому зібранні присвяченому Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та з нагоди відзначення 29-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан, яке відбулося в Центральному будинку офіцерів.

Президент нагадав історію останніх п’ятдесяти років, коли в різних куточках планети спалахували війни та воєнні конфлікти різної інтенсивності. «Вони точилися далеко за межами бездержавної на той час України, та у більшості з них брали участь і наші співвітчизники-українці. На догоду імперським амбіціям колишнього СРСР наші земляки втрачали свої життя й здоров’я. Усвідомлення цього наприкінці восьмидесятих стало, до речі, одним із дуже потужних каталізаторів руху за відновлення нашої української незалежності. В цих процесах взяли активну участь воїни-афганці», - сказав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що двадцять дев’ять років тому закінчилася радянська кампанія в Афганістані, але наслідки того втручання, ця давня ісламська країна відчуває й понині. Після того була російська агресія проти Молдови, події в Баку, агресія проти Грузії, зараз – агресія проти України, події в Сирії. Глава держави зазначив, що «в них – вся агресивна сутність Москви».

«Для нас, українців, найважчим підсумком афганської війни стали загибель сотень наших побратимів, солдат і офіцерів, зламані долі молодих людей, гіркота споминів про бої та втрати», - сказав Петро Порошенко та нагадав сподівання того часу, коли «українське суспільство з нетерпінням чекало своїх синів та доньок додому, закінчення тієї війни, повернення додому своїх синів, чоловіків, братів, які мріяли про мирну працю і щасливу долю».

«160 тисяч українців пройшли те пекло. І загартувалися в ньому. Там народилося бойове братерство. Майже кожен четвертий серед загиблих був українцем – понад 3300 осіб. Пам’ять про події тих років, безповоротні втрати, «афганські поховання» в містах та селах,  страшне горе матерів, дружин і дітей, назавжди залишаться в серцях українців», - сказав Президент.

«Так, то була чужа війна, але ламала вона наші долі. Воїни-українці чітко дотримувалися букви й духу присяги, і тільки військові повною мірою розуміють, що насправді це значить. Ви діяли так, як мусили діяти. Робили те, чого не мали можливості не робити. І ваша мужність, сміливість, ваше військове братерство служать яскравим прикладом і для теперішнього покоління захисників України – нашої справжньої, рідної матері-Вітчизни», - сказав Петро Порошенко.

Президент підкреслив: «Часу не підвладно викреслити з пам’яті героїчні подвиги, приклади відваги та бойового братерства десятків тисяч синів і доньок України». Він запевнив усіх присутніх, що як Президент України та Верховний Головнокомандувач ЗСУ завжди підтримуватиме ініціативи громадського руху ветеранів бойових дій, спрямовані на збереження традицій військового братерства та консолідацію суспільства.

З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Президент нагородив ветеранів-афганців державними нагородами.

Уряд України відданий політиці позитивних змін у державі і продовжуватиме співпрацю зі структурами Світового банку, який постійно і послідовно підтримує Київ на шляху фундаментальних перетворень. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Віце-президентом Світового банку Сирілом Мюллером.

Прем’єр-міністр підкреслив, що минулого року політика Уряду дозволила закріпити економічне зростання. Саме тому реформи в сфері децентралізації, енергоефективності, охорони здоров’я, у пенсійній системі та інших сферах будуть продовжені.

Також у фокусі – поглиблення судової реформи, боротьба з корупцією та формування антикорупційного суду, як завершальної ланки системи антикорупційних органів, реформування митних та податкових органів, широкомасштабна приватизація державних підприємств, реформування аграрного комплексу. 

«Цього року ми концентруємо увагу на економічному зростанні, проведенні реформ, і я дякую за запровадження програм підтримки для України з боку Світового банку», - сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу віце-президент Світового банку Сиріл Мюллер наголосив, що лідерство Глави Уряду стало ключовим у питаннях підтримки реформ. Політика Уряду, впевнений віце-президент, дозволяє закласти основи подальшого росту, і Світовий банк готовий стати довіреним партнером України на шляху досягнення великих економічних цілей та примноження добробуту українців.

«Ми визначили порядок денний співпраці, і ми готові підтримати Україну», - сказав Сиріл Мюллер.

Голова Верховної Ради Андрій Володимирович Парубій провів зустріч з Президентами України 1991-2010 років Леонідом Макаровичем Кравчуком та Віктором Андрійовичем Ющенком.

Президенти України подякували Голові Верховної Ради України за здійснені Парламентом кроки щодо декомунізації, відновлення української історичної пам’яті та захисту української мови.

Також Президенти виступили з ініціативою запровадження Дня Української Державності та передали Голові Парламенту України відповідне звернення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ндрій Парубій поінформував Президентів про плани парламентаріїв щодо зміцнення національної безпеки, у тому числі – інформаційної, наголосив на всебічній підтримці української мови, української книги та українського кіно. «Ідея трьох Президентів України – Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка – законодавчо встановити День Української Державності – надзвичайно актуальна і заслуговує на підтримку Верховної Ради України. – сказав Андрій Парубій. – Вважаю, що після загальнонаціонального обговорення, фахових дискусій, ми приймемо відповідне обґрунтоване рішення. Український парламент був і залишається форпостом українства, тому усі ініціативи, спрямовані на відновлення нашої історичної пам’яті, утвердження української мови, розвитку української культури, зміцнення нашої Незалежності і Державності, будуть нами підтримані».

Також Голова Верховної Ради розповів про зміни у самій будівлі Парламенту, про екскурсійні програми для громадян та гостей і запросив оглянути портал Прапора Незалежності та музейну експозицію, присвячену 100-літтю Української революції в кулуарах Верховної Ради.

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському тижневику «Профіль» розповів про нещодавно ухвалений Верховною Радою Закон про реінтеграцію Донбасу, в якому на законодавчому рівні затверджується поняття російської агресії. «Там не йдеться про втрачені території. Ми не кажемо «cut and forget» (відрізати та забути - ред.), суть Закону – реінтеграція. Я проти вживання таких понять як «конфлікт у Східній Україні». Це не конфлікт у Східній Україні. Ми в Україні не маємо конфлікту. Ми потерпаємо від агресії. І саме це і затверджує Закон. Хто агресор? Російська Федерація. Чого ми очікуємо від Росії? Дуже просто: заберіть свої війська, свої танки, свою артилерію, свої ракетні установки назад до себе в Росію. І території одразу ж будуть реінтегровані в Україну», - підкреслив Президент.

Глава держави наголосив, що Україна наполягає на тому, що це можливо досягти лише політичними та дипломатичним інструментами. «Я – Президент миру. Моє президентство базується на досягненні припинення вогню. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб знову принести мир до своєї країни. Я пишаюся тим, що більше 70% українців бажають мирного вирішення, а не агресії у відповідь», - зазначив Петро Порошенко.

«Ця територія не є територією сепаратистів. Це окупована територія, де, окрім всього іншого, склалася катастрофічна гуманітарна ситуація. Рівень життя людей там жахливо низький. Росія унеможливлює гуманітарні поставки з України, з Австрії або з міжнародних організацій, наприклад, з ООН. Москва не дозволяє цим людям отримувати допомогу», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави вчергове підкреслив важливість процесу звільнення українських заручників та запевнив в пріоритетності цього питання під час зустрічей Трьохсторонньої контактної групи в Мінську.

«Завдяки самовіддачі моєї команди та міжнародних посередників ми змогли звільнити 74 заручника. Це грандіозний успіх. Після трьох років незаконного утримання в тюрмах ці українці змогли нарешті повернутися додому. Не дивлячись на те, що в обмін нам довелось віддати 306 злочинців. Я буду робити все, що в моїх силах, для того, щоб наші солдати та громадяни повернулись додому. Це невід’ємна частина Мінського процесу. Вона має бути виконана», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також наголосив на важливості повернення всіх українців, які утримуються в Росії, зокрема українського журналіста Романа Сущенка, режисера з Криму Олега Сенцова, кримських татар.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює удосконалення системи державних будівельних норм при будівництві доріг з огляду безпосередньо будівництва дорожнього полотна та дотримання правил безпеки. Про це Глава Уряду сказав під час спеціальної наради, присвяченої питанням дорожнього будівництва.

Прем’єр-міністр нагадав, що Уряд виділяє значний ресурс на будівництво доріг. Разом з тим ефективне використання коштів – це не тільки протяжність оновлених магістралей, а й їх безпека та дотримання вимог до якості полотна. Саме тому удосконалення нормативної бази, на основі якої формуються проекти дорожнього будівництва, - актуальне питання. Адже якість будівництва та безпека руху мають закладатися саме на етапі проектів.

Учасники наради відзначили, що такий підхід повністю корелюється із презентованою минулого року програмою "500-500-1000" – планом будівництва 500 кільцевих розв'язок, 500 острівців безпеки, 1000 наземних пішохідних переходів на дорогах Україні. Але проблема в тому, що сьогодні всі дозвільні процедури займають значний час і є громіздкими. Удосконалення та оптимізація процедурних рішень дозволить прискорити процес.

«Ми залучаємо мільярди на модернізацію доріг, але виникає питання про будівельні норми. Нам потрібно змінити будівельні норми – швидко. Потрібні нові проекти та будівельні рішення - задля ефективного використання коштів, - сказав Володимир Гройсман. - Потрібно дати меседж, як проектувати, якими мають бути правила руху, швидкість тощо».

За підсумками наради Глава Уряду запропонував вже до кінця лютого - початку березня «вийти на нові нормативні рішення в будівництві доріг» і внести коригування в існуючі будівельні проекти». Потрібно скоригувати всю проектну документацію. Це не проблема», - наголосив Глава Уряду.

Довідково

У січні поточного року Глава Уряду вийшов з ініціативою підвищення уваги до проблеми безпеки дорожнього руху і удосконалення норм будівництва доріг з метою перевірки якості будівництва та ефективного використання коштів. Володимир Гройсман запропонував не тільки проаналізувати нормативну базу з означених питань, а й створити Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху. «На мою пропозицію, створюємо координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху, а також працюємо над необхідними нормативними рішеннями. Дороги України будуть якісними і безпечними", - відзначав Прем'єр-міністр.

Відеоhttps://youtu.be/a0mI9AESJsQ

Голова Верховної Ради наголосив, що «ця весна пройде під знаком безпеки і розвитку, і ключовим питанням залишатиметься питання безпеки і оборони». Він нагадав, що масштабний фундаментальний закон про національну безпеку, який вже був прийнятий на РНБО, і у найближчий час має прийти у Верховну Раду України, буде серед прерогатив для розгляду. «Безпекові закони лишатимуться в прерогативі, адже ми живемо в країні, коли доводиться відбивати російську агресію, і завжди треба про це пам’ятати, працюючи в тому числі і в Парламенті», - зазначив він.

Голова Парламенту зазначив, що поряд з прерогативними, ключовими питаннями є і ряд економічних законів, які необхідні Україні для виконання нашої співпраці з Європейським Союзом. А.Парубій повідомив, що вони разом з Прем’єр-міністром України «домовились працювати ще активніше, складаючи спільно плани і прерогативи на сесію та розробити дорожню карту тих законів, які необхідні для європейської інтеграції».

За його словами, «цей документ буде узгоджено, та поетапно кожного тижня будемо виносити по кілька законів на порядок денний для того, щоб Україна більш інтенсивно і ефективно рухалася в плані імплементації Угоди про Асоціацію і нашої співпраці з ЄС».

А.Парубій повідомив, що наступного тижня заплановано провести заключні наради, щоб цей план був узгоджений комітетами Верховної Ради, Міністерствами, Головою Верховної Ради і Прем’єр-Міністром України. «Так само, як узгоджені 35 необхідних ключових законів щодо питань розвитку економіки, два з яких ми вже у вівторок ухвалили», - зауважив він.

«Тут дуже важлива співпраця і на рівні комітетів, і на рівні міністерств», - підкреслив Голова Парламенту і додав, що він максимально робить для того, щоб налагодити цю співпрацю.

12 лютого очільник Вінниччини Валерій Коровій провів щопонеділкову оперативну нараду з директорами департаментів та служб регіону з актуальних питань життєдіяльності області.

Сьогодні у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського  відбулась презентація книги Анатолія Завальнюка «Повне зібрання хорової та педагогічної спадщини Миколи Леонтовича», виданої коштом обласного бюджету до 140-річчя видатного композитора.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із Головою Національної Ради Республіки Австрія Вольфгангом Соботкою.

Співрозмовники відзначили важливість зміцнення міжпарламентського діалогу між двома країнами.

Петро Порошенко висловив сподівання на швидке формування групи дружби з Україною у Національній Раді Австрії. Вольфганг Соботка відзначив реформи, які проводить українська влада.

Петро Порошенко проінформував щодо ситуації на Донбасі внаслідок російської агресії.

Президент України відзначив солідарність Австрії у підтримці українських зусиль із протидії російській агресії. Він також подякував за допомогу для подолання гуманітарних наслідків цієї агресії.

Співрозмовники погодилися із важливістю санкцій проти РФ.

Петро Порошенко закликав австрійський парламент визнати Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом українського народу.

Глава Української держави запросив Голову Національної Ради Австрії відвідати Україну.

Питання збільшення пенсій для військових пенсіонерів є надчутливим і наразі опрацьовується на рівні Ради національної безпеки та оборони. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він наголосив, що суттєвою складовою ініціативи є необхідність справедливо диференціювати підвищення. «В системі є ті, хто не бачив, що таке війна та реальні бойові дії. Їх не можна ставити в одну лінійку. Я переконаний, - сказав Володимир Гройсман. – Але я хочу наголосити: якщо ми приймемо закон в лютому або в березні, всім перерахуємо пенсії з січня».

Прем’єр-міністр  підкреслив, що Уряд поважає всіх, хто захищає державу і працює одразу по двох напрямках – підвищення зарплат діючим військовим та пенсіонерам. 

Довідково 
Рішення про підвищення пенсій військовим пенсіонерам є наступним кроком впровадження пенсійної реформи в Україні. Наприкінці 2017 року Уряд напрацював рамковий проект закону з цього питання і передав його до подальшого опрацювання в Раду національної безпеки та оборони, адже будь-які питання військового спрямування згідно з законодавством потрібно погоджувати з цим органом.

Голова Верховної Ради України А.Парубій заявляє, що «сповнений оптимізму щодо ухвалення закону про створення Антикорупційного суду». Про це він сказав у п’ятницю в інтерв’ю парламентському телеканалу «РАДА».

А.Парубій нагадав, що створення Антикорупційного суду - одна з вимог МВФ, «тому цей фактор важливий для нашої подальшої співпраці».

Голова Парламенту зазначив, що «навколо цього питання надто багато маніпуляцій». Він нагадав, що парламентарії вийшли вже на фінішну пряму в дискусії про Антикорупційний суд, яка вже триває більше року. Серед питань, що обговорюються, - формат суду, тобто чи він матиме вертикальну структуру як окремого суду, чи окремої Палати.

А.Парубій повідомив, що направив листа до Венеційської комісії, зустрівся з її Головою і попросив чимскоріше дати свої рекомендації: «Адже по всій законах, які стосуються судової реформи, ми отримували висновки Венеційської комісії». Голова Парламенту передбачає, що між першим і другим читанням законопроекту, поданого восени Президентом України, дискусії будуть завершені, і відповідно, внесені положення, рекомендовані Венеційською комісією щодо закону про Антикорупційний суд

Голова Верховної Ради наголосив, що наступного пленарного тижня, коли формуватиметься порядок денний на всю сесію, до порядку денного буде включено і закон про Антикорупційний суд, після того має бути рішення профільного Комітету, і «невідкладно» після його рішення він «пропонуватиме це питання на розгляд Верховної Ради України».

А.Парубій наголосив, що є позиція Президента України, Прем’єр-Міністра України, Голови Верховної Ради, є позиція більшості фракцій Українського Парламенту, і тому, «незважаючи на ті інтриги, які сьогодні є», він «з повним оптимізмом, з повною політичною волею налаштований на чимшвидше ухвалення закону про Антикорупційний суд».

Вирішення цього питання, на думку Голови Парламенту, сприятиме боротьбі з корупцією. «Я не маю сумнівів, що поки ми не отримаємо судових рішень по корупціонерах, коли не будуть засудженні за корупцію чиновники, до тих пір нам буде важко говорити про ефективну боротьбу з корупцією, бо, на жаль, багато справ розбиваються в судах і не продовжуються», - підкреслив він.

На переконання Голови Верховної Ради, «без ефективної боротьби з корупцією ми не зможемо залучити ні інвестиції, ні збудувати ефективну і прозору економіку, ні наповнити бюджет Української Держави». «Тому це питання на порядку денному є одним з ключових», - наголосив він, висловивши сподівання, що за півтора місяці можна буде вийти на остаточне рішення.

Всі 34 ОТГ Віннниччини підписали Меморандум про співпрацю з ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо здійснення інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами територіальних громад. 

У рамках дводенного робочого візиту на Вінниччину, 8 лютого Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ернст Райхель зустрівся із головою обласної державної адміністрації Валерієм Коровієм, головою обласної Ради Анатолієм Олійником та директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Володимиром Мережком

Під час робочого візиту до Австрії Президент Петро Порошенко обговорив з Федеральним канцлером Австрійської Республіки Себастіаном Курцем широке коло питань двостороннього співробітництва.

«Ми обговорили нашу подальшу економічну, політичну, культурну і соціальну співпрацю», - зазначив Глава Української держави під час спільної прес-конференції з Федеральним канцлером Австрії.

«Мені дуже приємно було почути і перед поїздкою до Відня, і з боку Федерального канцлера, що більшість австрійських компаній, більшість інвесторів задоволені тими реформами, тим прогресом, який зараз відбувається в Україні», - також сказав Петро Порошенко і подякував австрійській стороні за підтримку наших реформ.

«Я впевнений в тому, що це дуже потужний стимул для того, щоб покращувати інвестиційний клімат, нарощувати інвестиційну привабливість і забезпечити інвестиційне і економічне зростання нашої держави», - додав він.

Президент подякував Себастіану Курцу також за особисту підтримку України у питаннях запровадження безвізового режиму для громадян нашої держави, забезпечення ратифікації Угоди про асоціацію, запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, що «відкриває абсолютно нові можливості для співпраці».

Федеральний канцлер, у свою чергу, зазначив, що Австрія дуже тісно, як історично, так і економічно, пов’язана з Україною. Він також відзначив активні людські контакти.

Себастіан Курц наголосив на важливості продовження позитивних тенденцій двосторонньої співпраці і в майбутньому, а також подякував Петру Порошенку за інтенсивний діалог.

Уряд України уважно вивчає ситуацію на ринку нафтопродуктів, і очікує результатів дослідження ринку від Антимонопольного комітету, а також результатів перевірок контрактних документів від Державної фіскальної служби. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що в разі виявлення порушень антимонопольного законодавства, а також фінансової дисципліни, покарання для порушників буде жорстоким.

«Якщо Антимонопольний комітет знайде змову – можна реагувати, - сказав Володимир Гройсман. – Я також доручив ДФС проаналізувати кожен контракт, кожну декларацію на зловживання. Якщо знайдемо хоч одну гривню зловживання – будемо карати нещадно».

Прем’єр-міністр також звернув увагу, що тенденція до зниження цін ринку нафтопродуктів невластива. Натомість зростання також має бути обґрунтованим. «Ніхто не каже, що треба працювати у збиток, але надприбутків також бути не повинно, - підкреслив Володимир Гройсман. - Ціни не можуть постійно зростати, треба вгамувати апетити у тих, хто їх має».

Глава Уряду зазначив, що готовий зустрітися з гравцями ринку, аби з’ясувати всі позиції.

Довідково

На початку лютого Володимир Гройсман доручив Державній фіскальній службі проаналізувати підстави для підвищення цін на паливо на АЗС, а також закликав Антимонопольний комітет проаналізувати ситуацію на ринку.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи ранкове засідання, повідомив про план роботи на четвер.

За його словами, сьогодні до розгляду є два блоки: соціальної політики та культури.

На переконання Голови Парламенту, «питання соціальної політики мають об’єднати зал, мають бути не конфліктними» «Я переконаний, що ми зможемо пройти їх швидко і узгоджено», - сказав він.

А.Парубій також зазначив, що наступний блок – питання культури – теж може бути розглянутий без довгих дискусій.

Окрім того, Голова Парламенту наголосив, що накопичилась велика кількість питань щодо дочасних виборів до місцевих рад. «Це близько 90 постанов про призначення дочасних виборів. Це наш борг перед місцевими громадами, і протягом дня я поставлю пропозицію, щоб ми розблокували позачергові вибори, і розраховую, що весь зал підтримає цю позицію. Це 90 голосувань, тому доведеться змобілізуватись», - зазначив він і закликав об’єднатись для ефективного голосування.

Таке завдання дав сьогодні голова облдержадміністрації Валерій Коровій керівникам РДА під час селекторної наради.

У присутності Президента Петра Порошенка відбулась церемонія підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерством охорони здоров’я, Світовим банком та Міністерством закордонних справ Канади щодо підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості України та субвенції з державного бюджету на здійснення таких заходів.

Президент подякував Уряду Канади, особисто Прем’єр-міністру Джастіну Трюдо, який «з великим ентузіазмом разом з усім канадським урядом сприйняв пропозицію щодо спільної роботи із запровадження системи телемедецини для мешканців сільської місцевості в Україні».

Глава держави зазначив, що за його ініціативою відповідний проект почав реалізовуватись в Україні. За його словами, було виділено 4 млрд грн., з тих коштів, що були повернуті в Державний бюджет 1,5 млрд доларів, які були вкрадені чиновниками попередньої влади в українського народу. Він особливо відзначив дії Генеральної прокуратури України та Генерального прокурора Юрія Луценка у поверненні цих коштів до бюджету. «І частина цих коштів пішла на розвиток сільської медицини. Загалом ми маємо 5 млрд грн. коштів лише українського бюджету», - зазначив він.

«Кожен мешканець українського села повинен мати доступ до кваліфікованої медичної допомоги», - наголосив Глава держави. Він відзначив важливість тісної координації цієї роботи з прийнятою парламентом медичною реформою.

«На сьогоднішній день кожен, хто знаходиться в селі вимушений їхати до районної лікарні, (оскільки – ред.) позбавлений можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу і не маючи навіть надії на це», - підкреслив Глава держави.

Президент не виключив, що знадобиться навчання фахівців, розробка оптимальної моделі, підбір програмного забезпечення, яке вже виправдало себе в інших країнах, зокрема в Канаді. Глава держави також розповів, що під час його переговорів з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель обговорювалось питання залучення найпередовіших німецьких технологій телемедицини. За словами Президента, понад 700 млн доларів надала Канада для втілення реформ в Україні, більше 12 млрд доларів за 25 років надав Світовий банк.

Глава держави також наголосив, що минулого року підчас зустрічі з Головою Світового банку Джимом Йонг Кімом обговорювалось питання запровадження телемедицини. «Мені приємно, що я знайшов однодумця, великого ентузіаста (в особі Голови Світового банку – ред.), який пообіцяв мені, що ми зробимо фантастичний проект», - розповів Петро Порошенко.

«Мрію, щоб в найближчий час, якомога скоріше після імплементації цілей, які задекларовані в нашому Меморандумі, ми могли приїхати в село, зайти в амбулаторію, вийти на зв'язок з найкращими професорами України і продемонструвати ефективність функціонування системи телемедицини», - зауважив Президент. Він додав, що Об’єднавши зусилля, сьогодні ми зробили цю мету набагато ближчою.

В свою чергу, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко наголосив на важливості впровадження сучасних медичних технологій в сільській місцевості, зокрема телемедицини. «Ми розробили методику формування цієї мережі та разом із МОЗ створили вимоги до приміщень та забезпечення сучасних комунікацій між лікарями усіх рівнів», - сказав він.

Виконуюча обов’язки Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун подякувала Президенту України за його наполегливість у впровадженні медичної реформи, зокрема й в частині розвитку сільської медицини та телемедицини.  «Щоб насправді гарантувати доступ до якісних медичних послуг усім українцям треба допомогти тим, хто живе в селах», - додала вона. Уляна Супрун висловила впевненість, що система універсальної медичної допомоги на сьогодні стає можливою в нашій країні: «В перший раз за 25 років ми даємо нашим громадянам можливість мати доступ до медичних послуг на якісному рівні».

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук підкреслив, що Уряд Канади підтримує реформаторські зусилля України, зокрема впровадження «універсального доступу до системи охорони здоров’я».

Директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен висловила впевненість в тому, що проект буде успішно реалізований в Україні, особливо наголосивши на тому, що підтримка сільської медицини є надзвичайно важливим питанням для покращення надання медичних послуг на первинному рівні та збільшення тривалості життя українців.

«Я аплодую вам обом (Президенту та виконуючій обов’язки Міністра охорони здоров’я –ред.) за ваше лідерство та вашу наполегливу роботу щодо впровадження цілісної реформи медицини та ініціативи щодо реформування сільської медицини», - сказала Сату Кахконен та висловила сподівання, що ця реформа «дасть швидкий позитивний результат».

Кабінет Міністрів України завершує процес надання допомоги сім’ям загиблих та постраждалим під час Революції Гідності 2013-2014 років. Йдеться про повну виплату всіх виділених коштів, а це 294 млн грн, учасникам подій та їх родичам.

Коментуючи ухвалене рішення, Глава Уряду підкреслив, що йдеться про остаточні виплати всіх коштів, які попередньо планували виплачувати протягом декількох років. «Ми з січня розпочали виплати в повному обсязі, зараз завершуємо процес виплат, - сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. - Вважаю це правильним».

Довідково

Фінансова підтримка сімей Героїв Небесної Сотні, а також постраждалих під час Революції Гідності здійснюється з 2014 року. Причому Кабінет Міністрів України тримає на постійному контролі це питання. Разом з тим у січні поточного року Уряд схвалив рішення про повну виплату всіх коштів допомоги – з міркувань данини пам’яті та вшанування подвигу людей.