Топ новини

Виступаючи у четвер на церемонії урочистого затвердження Стратегії електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що «старт реалізації Стратегії електронного парламентаризму Верховної Ради України на 2018 – 2020 роки зробить Парламент та його діяльність відкритими та прозорими для кожного громадянина». При цьому він додав, що «сучасні інформаційно-комунікаційні технології все активніше використовуються національними парламентами для якісного виконання своїх представницьких, законодавчих і контрольних функцій, для налагодження і підтримки комунікацій із громадянами».

За словами Голови Парламенту, Стратегія визначає такі основні завдання на найближчу перспективу: автоматизація всіх етапів законотворчого процесу, електронний документообіг, електронний цифровий підпис, персональний електронний кабінет народного депутата, корпоративний ІНТРАНЕТ-портал для роботи з електронними документами. Ця Стратегія забезпечує електронну взаємодію між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента України.

«Однією з найбільш важливих та перспективних складових електронної демократії є електронний (цифровий) парламент. Для створення цифрового парламенту необхідна Стратегія. Ми її нарешті маємо: вона розроблена на основі аналізу сучасного стану впровадження інструментів електронного парламенту і визначає візію, місію, мету, цілі, базові принципи подальшого розвитку електронного парламентаризму України», - сказав А.Парубій.

За його словами, «Стратегія включає план реалізації, містить оціночні показники та індикатори якості реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України в перспективі до 2020 року».

Голова Парламенту наголосив, що Стратегія електронного парламентаризму на 2018 – 2020 роки розроблена на виконання Рекомендацій Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським парламентом про спільні рамки парламентської підтримки та підвищення інституційної спроможності одним з пріоритетів партнерства визначено підвищення прозорості, передбачуваності, ефективності та відкритості діяльності Верховної Ради України. Ряд рекомендацій Дорожньої карти щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України безпосередньо стосуються розвитку електронного парламенту.

«У співпраці з Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України ми плануємо розробити стратегію переведення документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника», у цифровий формат», - сказав А.Парубій.

Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади повинен бути реалізований шляхом розробки Верховною Радою України разом з Кабінетом Міністрів України уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів. Зазначені звіти подаватимуться на розгляд Верховної Ради України та складатимуть основу здійснення нагляду за реалізацією політики у відповідній сфері.

Стратегія є прикладом тісної співпраці Апарату Верховної Ради України з Генеральним Директоратом з питань Інновацій і Технологічної підтримки Європейського Парламенту: проведено кілька оцінювальних місій Європейського Парламенту до Верховної Ради України; навчальних візитів представників Апарату до Європейського Парламенту; міжнародний практичний семінар з питань стратегічного планування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у парламенті; численні опитування комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України та підрозділів Апарату з метою виявлення розуміння спільної місії, бачення, цілей і цінностей інституції.

А.Парубій привітав Апарат Верховної Ради України, консультантів, партнерів та усіх причетних до розробки Статегії електронного парламентаризму з підписанням документу

Голова Парламенту нагадав, що 21 листопада 2017 року у рамках Міжнародного тижня законодавчої відкритості він підписав Комунікаційну стратегію Парламенту на 2017-2021 роки. «Документ, що став результатом роботи стратегічних сесій за участю політиків, експертів, співробітників Апарату Верховної Ради та представників громадськості, було підготовлено у рамках виконання Плану дій з реалізації Декларації відкритості парламенту за сприяння проекту Європейського Союзу, Верховної Ради України та ПРООН «Рада за Європу»», - зауважив він.

У заході взяли участь: керівник Проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу" Джонатан Мерфі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, народні депутати України та члени Уряду, представники міжнародних організацій.

Президент Петро Порошенко особливо наголошує на чіткому відображені в новому Законі «Про національну безпеку України» позицій щодо інтеграції України в європейські структури. «Це наше повернення до європейської родини народів, у європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, аж до набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору», - підкреслив Президент під час підписання Закону.

Він також повідомив, що зараз завершується підготовка конституційних змін щодо реалізації мети, закріпленої в цьому Законі: «Ми будемо вносити проект відповідних змін до Конституції до українського Парламенту».

Глава держави назвав цей Закон історичним та повідомив, що українська влада, представники сектору оборони і безпеки, наші міжнародні партнери працювали над ним більше двох років.

Глава Української держави підкреслив, що цей Закон є історичним, тому що вперше, об’єднуючи три інших Закони, відбуватиметься взаємосумісність сектору оборони і безпеки з оборонними можливостями Північноатлантичного Альянсу.

«В секторі оборони і безпеки України відбуваються революційні зміни. Законом визначено фундаментальні національні інтереси України – те, що Збройні Сили України, інші силові підрозділи мають захищати», - наголосив Президент та зазначив, що робота над цим документом була дуже непроста.

За словами Петра Порошенка, силові структури, згідно нового Закону, мають перш за все захищати державний суверенітет і територіальну цілісність, незалежність нашої держави, демократичний конституційний лад і не допускати втручання у внутрішні справи України.

«Сьогодні Україна має значно більші можливості для того, щоб захистити себе», - сказав Президент та підкреслив, що це стало можливим внаслідок напруженої роботи, коли «практично з нуля створили нову армію, нову поліцію, відновили Національну гвардію, значно зміцнили можливості Служби безпеки України».

Президент також окреслив ще один фундаментальний принцип безпеки – сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави для забезпечення зростання рівня та якості життя населення.

Президент зазначив, що Закон систематизує перехід оборонного і безпекового сектору нашої країни до правил, принципів та стандартів НАТО. Він зауважив, що «ще до 2014 року, відповідно до законодавства України, представникам, експертам, радникам НАТО було заборонено вхід до Міністерства оборони України, СБУ та Генерального штабу ЗСУ».

«На сьогоднішній день були прийняті позиції, які забезпечать ефективну співпрацю і взаємосумісність, аж до майбутнього членства», - підкреслив Президент, характеризуючи радикальні зміни в секторі безпеки і оборони України. Він також повідомив, що у Законі отримали розвиток  положення відразу трьох Законів, які діяли дотепер – «Про основи національної безпеки України», «Про організацію оборонного планування» і «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Сьогодні, за ініціативи керівництва обласної державної адміністрації керівники районних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Вінниччини мали змогу ознайомитись із ходом робіт щодо відновлення гідрологічного режиму та покращення санітарного стану річки Десна, яка є однією з найбільших притоків Південного Бугу – головної водної артерії області.

«Ще півроку назад дана притока була абсолютна замулена і поросла очеретом. Враховуючи, що це є найбільша притока головної водної артерії області, гостро постало питання щодо приведення її до належного стану. На тендерних засадах визначали проектантів та підрядників, які б відповідально взялись за дану роботу. Для початку було зроблено відвідні канали і на першому етапі працювала екскаваторна техніка, яка розчищала від намулу русло річки. Наступним етапом розчистки стала робота земснаряду, який було придбано за кошти обласного бюджету. Важливо, що результат проведеної роботи не змусив себе довго чекати і, майже одразу, відкрились близько 200 руслових джерел, які також впливають на водність та формування річки», -  зазначив Андрій Гижко.

В ході розчистки русла річки намул використовувався для облаштування берегової лінії і розтягувався вздовж берега на ширину близько 20 метрів. Відстояний намул розгортали, а береги спланували із влаштуванням захисних валів і невдовзі засіють багаторічними травами. Таким чином захисні вали захищатимуть флору та фауну річки від забруднення мінеральними та органічними добривами, які змиваються з полів та прибережних земельних ділянок дощовими стоками.

Частина русла на даній ділянці є звивистою і потребувала розширення у місцях звуження, а також берегоукріплюючих робіт, що захищають від можливого розмиву.

Крім того, Андрій Гижко анонсував придбання ще одного земснаряду, який буде вдвічі потужнішим, від того, який працює на даний час.

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про валюту і валютні операції» під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот. Глава держави нагадав, що з моменту останньої зустрічі з бізнесом відбулося кілька значущих для України подій. Зокрема, проведено перше засідання Інвестиційної ради, яка зібрала за одним столом керівників великих світових компаній, ухвалено низку важливих рішень про збільшення обсягів інвестицій в Україну. «Це надзвичайно важливо було чути від об’єктивних інвесторів, які мають абсолютно чіткі і тверді плани щодо інвестицій в Україну», - констатував Петро Порошенко.

Президент особливо підкреслив значення прийняття нового Закону про валюту, який дуже довго обговорювався, у тому числі і на зустрічі з представниками бізнесу. «Я хотів привітати вас з цим ключовим актом економічної свободи. Ще раз наголосити наскільки це було важливо», - сказав Глава держави. Він додав, що цей документ можна порівнювати з ратифікацією Угоди про асоціацію та запровадженням безвізового режиму.

«Якщо Угода про асоціацію та всеохоплюючу зону вільної торгівлі забезпечує вільний рух товарів і послуг, безвізовий режим – це вільні контакти між людьми, коли українці можуть подорожувати країнами Європи, то дуже важливо, що і вільний рух капіталів буде забезпечений саме цим Законом», - додав він.

Петро Порошенко також нагадав, що прийняття цього Закону важко проходило у Верховній Раді і подякував народним депутатам за підтримку і ухвалення рішення, незважаючи на спроби тиску та зриву ухвалення.

«Це плід наших спільних зусиль. Це доведення ефективності нашої спільної, узгодженої роботи, як би хто не протидіяв у Верховній Раді і за її межами, як би хто не намагався шантажувати, «прочавити» щось, що би перешкоджало ефективному функціонуванню Закону «Про валюту і валютні операції» . Ми з вами це зробили. Впевнений, що і цей день увійде в історію як ще одна із свобод України. Я вітаю вас з цим, це наша з вами перемога», - сказав Президент.

Глава держави зазначив, що новий Закон нарешті замінює декрет про валютне регулювання, «який здавався непорушним 25 років, забороняв все і виходив виключно з радянської, «совкової» моделі регулювання валютного ринку».

На переконання Петра Порошенка, імплементація зазначеного Закону для багатьох представників бізнесу врешті дасть відповідь на низку важливих питань. «Починаючи від виведення і виплат дивідендів, і закінчуючи відкриттям рахунків. Починаючи від ефективного захисту на законодавчому рівні валютної позиції, і завершуючи принципом: дозволено все, що не заборонено», - зауважив Президент.

Основною метою Закону України «Про валюту і валютні операції», ухваленого Парламентом  21 червня цього року, є запровадження повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу та інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави.

Запропонована модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці, зокрема вимогам директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Впроваджується принцип інформування НБУ про здійснені валютні операції замість обов’язку отримання резидентами/нерезидентами індивідуальних ліцензій/дозволів на здійснення разової валютної операції.

Скасовується можливість зупинення зовнішньоекономічної діяльності та запровадження індивідуального ліцензування до порушників, залишивши лише можливість  штрафних санкцій ДФС.

Замість валютного контролю здійснюватиметься валютний нагляд. При цьому, валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис гривень, як того вимагає законодавство про запобігання відмиванню доходів для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.

Закріплюються повноваження Національного банку запроваджувати заходи захисту на валютному ринку за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності та/або фінансової системи держави.

Уряд України в рамках політики наведення ладу в системі державних фінансів відкриває нову сторінку роботи Державної фіскальної служби, головним орієнтиром якої має стати наповнення державного бюджету. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час селекторної наради в ДФС.

«Я не збираюся погоджуватися із станом справ з точки зору наповнення держбюджету. На жаль, деякі працівники ДФС стали частиною системи, яка грабує країну. Варіантів два – або сповідуєте принцип робити Україну сильною, або протягом доби залишайте посади», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що його позиція була і залишається чіткою. «Цифри показують: маємо серйозні резерви, які мають бути мобілізовані до держбюджету. При цьому легальний бізнес має відчувати підтримку і швидкий сервіс, аби не було жодних проблем, - сказав Володимир Гройсман. - Уряд підтримає всіх, хто сумлінно виконує роботу. Служити державі – це привілей. Якщо це сприймати, як власну справу, завжди будете ефективними».

Прем’єр-міністр наголосив, що ефективність треба продемонструвати, передусім, на митниці, де вже розгорнута кампанія «Україна без контрабанди». «Кожен день будемо аналізувати поступлення, вартість, надходження, вантажі тощо. Не можете працювати – звільняйтеся. Авторитетів тут бути не може. Мені потрібен результат, а мої слова мають стати дороговказом», - наголосив Глава Уряду.

Під час нарад він повідомив, що Уряд за поданням керівника ДФС і в.о. Міністра фінансів прийняв рішення про призначення в.о. заступників голови ДФС. На посади призначені Бамбізов Євген Євгенійович, який очолював Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, і Кривіцький Віктор Броніславович, який до призначення очолював Волинську митницю ДФС.

«Я буду захищати кожного, хто правий, чого б це мені не вартувало. Я вдячний тим, хто робить державну справу. Звільніться від страхів, і починайте працювати. Всі до роботи, розраховую на результат», - додав Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у середу спільно з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, співробітниками Національної поліції взяв участь в урочистостях з нагоди третьої річниці створення Національної поліції України.

Голова Парламенту, вітаючи Національну поліцію з професійним святом, нагадав, що «три роки тому на древній площі біля мурів Собору Святої Софії склали присягу на вірність українському народу перші поліцейські». Але, зазначив він, історія Національної поліції набагато давніша і формувалася вона в буремні роки української війни проти російських окупантів весною 2014 року. «Коли російські окупанти прийшли на нашу землю, в лави МВС пішли десятки тисяч молодих хлопців і дівчат - юристів, айтішників, підприємців, студентів - для того, щоб зі зброєю в руках захищати Українську державу, - підкреслив А.Парубій і додав. - Загартовані у важких боях батальйони МВС формували і вирощували легенду, на якій виховується сьогодні покоління української молоді, на якій була сформована і сьогоднішня Національна поліція».

Голова Верховної Ради висловив переконання, що дух української Національної поліції гартувався у буремні дні, коли вся країна молилася за батальйон «Світязь», який був в оточенні цілу ніч біля Дебальцевого, а батальйони «Львів» і «Чернігів» знаходились у Станиці Луганській.

«Коли ми говоримо, що нова українська Національна поліція продемонструвала усьому суспільству зовсім іншу якість, – ми знаємо, де вона народжувалася, як вона гартувалася у вогні боротьби за незалежність», - наголосив А.Парубій.

«Поза сумнівом, створення Національної поліції є однією із масштабних, однією із найбільш успішних реформ в Україні, - підкреслив Голова Парламенту, - це була одна з тих реформ, про яку ми мріяли під час Революції гідності». Він пригадав про велике піднесення, з яким молодь йшла до лав Національної поліції.

А.Парубій наголосив, що Верховна Рада України на усіх етапах робила все необхідне, аби сприяти Національній поліції у її утвердженні і розбудові.

«Навіть сьогодні, у цей урочистий день у Парламенті було ухвалено закон про запобігання смертності на дорогах, який робить більш жорстким покарання водіїв, які у нетверезому стані насмілюються виїхати на шляхи українських міст і сіл»,- сказав А.Парубій. Він також повідомив, що в червні Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону, який розмежовує поняття злочину і кримінального проступку. Голова Верховної Ради висловив сподівання, що вже «восени Парламент зможе його ухвалити в цілому, бо цього закону чекають у Національній поліції - він полегшить і зробить більш ефективним розслідування злочинів».

Голова Парламенту подякував поліцейським за службу, за щоденну роботу з ризиком для власного життя, зауваживши, що їхня «професія є однією з найбільш відповідальних і однією найбільш небезпечних». А.Парубій нагадав, що за три роки 24 поліцейських загинули під час виконання своїх службових обов’язків, понад 1200 отримали поранення. Вічна пам’ять героям-поліцейським», - сказав він.

Голова Верховної Ради побажав українській поліції успіхів, наснаги у роботі, миру і благополуччя.

Новий службовий транспорт для працівників Національної поліції Вінниччини придбано коштом місцевих бюджетів регіону.

3 автомобілі Skoda Rapid для структурних підрозділів Головного управління Нацполіції у Вінницькій області профінансовані з обласного бюджету, ще 6 Renault, придбаних за рахунок районних програм, попрямують до Гайсина, Козятина, Мурованих Куриловець, Липовця, Тульчина та Шаргорода.

Ключі від службових авто поліцейським вручали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та начальник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрій Педос.       

«Сьогодні поліція вчергове отримує нові автомобілі, але цього разу – завдяки підтримці органів місцевої влади. Це говорить про те, що в нас є повне порозуміння, і ми відчуваємо велику відповідальність перед громадою за довіру», - зауважив Юрій Педос.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, у свою чергу, відзначив, що це лише перші кроки, коли районні бюджети підставляють своє плече у боротьбі зі злочинністю, відтак подякував колегам за співпрацю.

«Насправді, ситуація дуже непроста, і непрості виклики, які стоять сьогодні перед Національною поліцією, органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Ми бачимо, що деякі процеси, які породжують конфліктні ситуації, приходять нині у сільську місцевість, тому маємо все зробити для того, щоб люди в сільських територіях почувалися безпечно. І придбання цієї техніки – крок вперед в цьому напрямку», - підкреслив керівник Вінниччини.

Він також повідомив, що лише в поточному році з обласного бюджету у рамках регіональної комплексної оборонно-правоохоронної програми для Головного управління Нацполіції у Вінницькій області виділено 2,3 млн. гривень. «Окрім цих трьох авто, з обласного бюджету буде придбано ще 6 автомобілів, які спрямовуватимуться безпосередньо в обласне управління Нацполіції. Але для нас принципово важливо, що до програми почали підключатися райони Вінницької області. Сьогодні на районні відділи було передано перших 6 автомобілів, а до кінця року буде придбано ще близько 20 авто», - зазначив Валерій Коровій.

Президент України Петро Порошенко та Президент Сербії Александар Вучич обговорили питання щодо європейської інтеграції обох держав. «Ще одна стратегічна мета, яка нас об’єднує, це європейська інтеграція», - зазначив Петро Порошенко під час спільного брифінгу з Президентом Сербії за підсумками переговорів.

Глава держави нагадав, що Україна підписала і ратифікувала Угоду про асоціацію, також запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС. А рівно рік тому, з 11 червня був запроваджений безвізовий режим з Європейським Союзом. «Ми всіляко підтримуємо європейські та євроінтеграційні процеси, яких прагне народ Сербії і які відбуваються за лідерства Президента Вучича», - наголосив Петро Порошенко.

Президент України повідомив, що під час українсько-сербських переговорів було досягнуто домовленостей з Міністром європейської інтеграції Сербії про обмін досвідом, вивчення всіх можливих позицій, які дозволять прискорити рух до Європейського Союзу.

«І ми щиро бажаємо, щоб у 2025 році, подолавши всі перешкоди і знайшовши всі компроміси, Сербія стала членом Європейського Союзу», - зазначив Президент України.

Глава Української держави додав: «Можу наголосити, що така сама мета є і в українського народу. Більше 70% сьогодні підтримують європейську інтеграцію України».

«Нам надзвичайно важливо вивчити досвід Сербії у проведенні реформ. Ми домовились  сьогодні швидко обмінюватись позитивними напрацюваннями, які є в наших Урядів. Мені надзвичайно імпонує той стиль, який ми запровадили в паном Александром у наших відносинах, для того, щоб швидко, без будь-якої бюрократичної тяганини вирішувати будь-які проблеми, які виникають між нашими країнами», - також підкреслив Президент України.

За його словами, підписання сьогодні двосторонніх договорів є яскравим тому свідченням. «Хочу наголосити, що лише декілька тижнів тому ми домовилися, що підпишемо Угоду, яка продовжує термін безвізового перебування громадян Сербії в Україні і громадян України в Сербії для того, щоб покращити контакти між людьми, спростити візити туристів, підприємців, культурних діячів. Для того, щоб наші народи краще пізнали один одного. І я впевнений, що той документ, який сьогодні підписаний дякуючи рішучим діям Президента Вучича і моїм, як Президента України, буде відігравати важливу роль», - зазначив Президент України.

Президент Республіки Сербія Александар Вучич, в свою чергу, запевнив у готовності його країни надавати допомогу Україні у питаннях європейської інтеграції. «Європейська інтеграція – також дуже важливе питання. І ми також будемо допомагати один одному на цьому шляху – все, що треба нам разом зробити в цьому напрямку», - зазначив він.

Реформі державної служби в Україні – бути, і зараз вона виходить на впровадження системних речей, серед яких чітке визначення сфер відповідальності кожного органу влади, його керівника та відповідних директоратів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань подальшого реформування системи державного управління.

«Треба йти вперед, вдосконалювати певні речі. Ми починаємо перезавантаження всієї державної служби в Україні. Звісно це не день-два, і можуть бути помилки. Нам є над чим працювати, - сказав Володимир Гройсман. - Але жодних відкатів назад. Ми робимо системні речі. Якщо зараз вибудувати рівень відповідальності, викристалізувати його - це дасть в комплексі нову систему управління. Реформі державної служби бути!»

Глава Уряду наголосив, що сьогодні Україна перебуває на тому етапі розвитку, коли радянська система управління ліквідується, а нова – запроваджується і удосконалюється одночасно. І це може накладати дещо негативний відбиток на перебіг реформи в контексті побоювання втратити керованість оперативними процесами, нерозуміння, що являють собою нові директорати, і якою є зона їх відповідальності. Так само, в процесі реформи виникає необхідність централізувати деякі суто обслуговуючі і адміністративні функції.

На думку Прем’єр-міністра, наразі найбільш прийнятною моделлю державного управління є напрацьована модель роботи органів місцевого самоуправління, де є центри прийняття рішень і виконавчі комітети. І на центральному управлінському рівні можна перейняти елементи цієї системи – із конкретним розмежуванням функцій, визначенням активності і можливістю надання широкого інструментарію формування і виконання державної політики, коли Глава Уряду і члени Уряду займаються розвитком держави, напрацьовують фундаментальні напрямки роботи і мають достатні повноваження ухвалювати потрібні рішення.

У цьому контексті Володимир Гройсман запропонував напрацювати і обговорити проект закону, який містив би потрібні норми і закріпляв їх на законодавчому рівні.

«Якщо такий документ можна вивести на законодавчий рівень – можемо восени з ним виходити, - зазначив Володимир Гройсман. - Це має бути один законопроект, невеликий, який визначив би рамку (подальшої реформи держуправління)».

Глава Уряду наголосив: якщо пройти всі кроки – «пройдемо точку незворотності». Тим більше, що суспільство очікує змін. Люди хочуть ефективного управління, компактних і оптимізованих держорганів, зниження держвидатків і посилення керованості державою і процесами в країні.

«Тож пропоную провести дискусію (на рівні експертного середовища), підготувати рамку бачення, де є зараз міністерства, куди треба рухатися. А далі – вийти на рівень Уряду і представити рішення, з якими можна потім працювати», - додав Прем’єр-міністр.

Довідково

Реформа державної служби є одним з пріоритетних напрямків роботи Уряду, мета якого – сформувати ефективну систему державного управління, яка працюватиме на розвиток держави, а не на створення додаткових бар’єрів. В рамках реформи запроваджена практика створення директоратів міністерств, які в майбутньому мають служити свого роду аналітичними центрами, які виробляють поточні і стратегічні рішення. Наразі активно ведеться кампанія з кадрового оновлення держслужби. Причому конкурс на вакантні посади сягає по деяких органах влади до 35 людей.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь в обговоренні стану виконання Україною та ЄС Угоди про асоціацію та пріоритетних напрямів співробітництва у цьому процесі. За його словами, ще у лютому 2018 року спільно з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом було презентовано перелік з 57 законів, необхідних для забезпечення виконання Угоди про асоціацію. «Вони належать до відання різних комітетів і перебувають  на різних етапах ухвалення: деякі з них лише зареєстровані, деякі – пройшли певні етапи розгляду - перше чи друге читання», - уточнив він.

А.Парубій зазначив, що він звернувся до голів комітетів, аби під час подання законопроектів на розгляд Верховної Ради серед них обов’язково були законопроекти зі списку щодо виконання Угоди про Асоціацію. «Хочу наголосити, що вся Верховна Рада сконцентрувалася навколо того, щоб наші зобов’язання перед ЄС були виконані», - підкреслив він.

Голова Верховної Ради нагадав про велику спільну роботу, яка мала місце під час розгляду і ухвалення законів про антикорупційний суд і про національну безпеку. «Ми врахували усі рекомендації Венеційської комісії під час розгляду закону про Вищий антикорупційний суд. А Закон про національну безпеку - не менш важливий - це закон, який визначає рамки реформування української системи безпеки і оборони», - сказав він і додав, що цей закон був ухвалений з урахуванням усіх рекомендацій НАТО і партнерів з ЄС та США. Закон про національну безпеку, за його словами, «передбачає ухвалення ще ряду законів – про службу безпеки, про лібералізацію військових закупівель, про розвідку, про створення окремого комітету з питань розвідки у структурі Парламенту».

А.Парубій нагадав про ухвалення не менш важливих законів, що не були в основному пакеті Угоди,  – «Про валюту», «Про створення кредитного реєстру Національного банку», щодо залучення іноземних інвестицій тощо.

Голова Українського Парламенту зазначив, що з переліку Дорожньої карти було ухвалено п’ять законів, по багатьох з яких точилися тривалі дискусії і гострі дебати. «Зокрема, по закону щодо добровільного об’єднання  громад (№6466), який дав можливість об’єднувати села навколо великих міст, який дав потенціал для утворення десятків нових громад по всій Україні. Таку ж велику кількість дискусій мав і закон про авторське право. Ми змогли його опрацювати і ухвалити в Раді», - сказав він.

Важливе значення, за його словами, має і закон про стратегічну екологічну оцінку, «який кілька разів повертали на доопрацювання до профільного комітету». «Ми змогли змобілізуватись і ухвалити п’ять законів в цілому», - наголосив він.

Водночас, додав Голова Верховної Ради, ще одинадцять законопроектів прийнято за основу: «Це, як мінімум, кожного пленарного тижня три-чотири закони, необхідні для співпраці з ЄС, приймається Українським Парламентом». Він назвав це «непоганою статистикою» і додав, що і на цей пленарний тиждень передбачено розгляд п’яти законопроектів, серед яких: «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та ряд інших.

А.Парубій підкреслив, що «за цією статистикою стоїть величезна робота комітетів по кожному із законопроектів». «Аналізуючи наш шлях, можна сказати, що законів було ухвалено недостатньо, але яка ще з держав за такий короткий період часу змогла ухвалити таку кількість фундаментальних документів з різних сфер», - зауважив він.

Голова Верховної Ради наголосив,  що незважаючи на «гарячі» дискусії у сесійній залі, є велика група ентузіастів, серед яких Комітет з питань європейської інтеграції, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської те євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Ми маємо команду голів комітетів, які переймаються і працюють над тим, щоб наша робота була якісною, - сказав він. – Не маю сумнівів, що і надалі будемо виконувати цю програму так само, як і  працювали».

А.Парубій передбачає, що доведеться оновити перелік законопроектів, що потребують розгляду. За його словами, це буде теж спільною роботою робочої групи між Парламентом і Урядом, «щоб зробити апгрейд і додати ряд законів, які зареєстровані від лютого місяця і виразно необхідні для Угоди».

Голова Парламенту висловив упевненість, що і цього літа Парламент зможе успішно і динамічно продовжити цю роботу: «Верховна Рада України – відповідальний орган і буде виконувати свої зобов’язання, буде проводити реформи. Верховна Рада буде працювати так само ефективно і дієво».

Довідково: Зустріч керівництва Верховної Ради України відбулася напередодні 20-го ювілейного Саміту Україна-ЄС з Надзвичайними та Повноважними Послами держав-членів ЄС в Україні, Головою Представництва ЄС в Україні Х. Мінгареллі щодо обговорення стану виконання Україною та ЄС Угоди про асоціацію та пріоритетних напрямів подальшого співробітництва. У зустрічі взяла участь Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Л.Денісова та Віце-прем’єр-міністр з питань європейської те євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе

Президент Петро Порошенко заявляє, що вся світова спільнота вимагає звільнення українського режисера Олега Сенцова та всіх українських політичних в’язнів, які утримуються на окупованих територіях та в російських тюрмах. Про це він заявив під час виступу на відкритті концерту міжнародного проекту «Шляхи дружби. Равенна-Київ», що відбувся у Києві.

Можливості економіки були і будуть ключовою передумовою підвищення мінімальної зарплати в Україні, сказав в інтерв’ю виданню «Обозреватель» Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Це дуже чутливе питання. Ви знаєте, що я є ініціатором і прихильником підвищення заробітної плати в Україні. Взагалі вважаю, що людей перетримали на мінімальній зарплаті, і це величезна проблема. Щойно економіка нам дозволить, обов’язково піднімемо, - сказав Глава Уряду. - Коли мінімалка була 1450 грн, я взяв на себе відповідальність і підняв її до 3200 грн, а згодом і до 3723 грн. Коли я це робив, чимало політиків і експертів мене критикували. Тепер навпаки! Тому щойно з’явиться можливість рухатися далі, я зроблю цей крок».

Прем’єр-міністр пояснив, що саме по собі збільшення мінімальної зарплати впливає й на державний сектор. «А для підвищення зарплат у державному секторі треба перебалансувати сам бюджет. Це також навантаження для невеликих підприємств. Тут необхідно розмовляти мовою цифр», - додав Володимир Гройсман.

27 червня, в приміщенні ІТ-центру «IHub» за участі заступника голови облдержадміністрації Олександра Крученюка відбулась  презентація плану реконструкції спортивного комплексу «Здоров’я» з урахуванням потреб людей з інвалідністю.

В заході взяли участь: заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, депутати - представники від усіх партійних  фракцій обласної Ради, керівники Координаційної ради при Регіональному центрі спорту інвалідів «Інваспорт», представники громадських організацій, ЗМІ.

У вступному слові Олександр Крученюк зазначив:  «Дуже радий, що ми маємо можливість сьогодні представити презентацію реконструкції спортивного комплексу «Здоров’я», який буде доступним абсолютно для усіх верств населення, проект буде реалізовуватись значною мірою завдяки ініціативі Координаційної ради при Регіональному центрі спорту інвалідів «Інваспорт». Це дійсно унікальна подія, яка відкриває нові можливості для заняття спортом усім бажаючим, включаючи людей з інвалідністю».

Заступник голови ОДА підкреслив, що настав час нових підходів у спорті , за прикладом багатьох країн Європи : « Наведу деякі цифри: зайнятість фізичною культурою і спортом в розвинених країнах, таких як Данія, Фінляндія становить70 - 80 % населення. В Україні цей показник – 21 %, тобто ми працюємо не на упередження таких хвороб, як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання,а витрачаємо бюджетні кошти на убезпечення хворих людей. Радий передати слово фахівцям, які детально охарактеризують проект, кошти на який виділяє ДФРР у співфінансуванні із обласним бюджетом і який забезпечить доступність до занять різноманітними видами спорту усім бажаючим, включаючи інклюзивну складову».

Презентацію реконструкції спортивного комплексу «Здоров’я» з урахуванням потреб людей з інвалідністю представив присутнім начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації Сергій Чернявський.

Він наголосив, що десятиліттями в області, та і в країні в цілому, не йшла мова про реконструкцію спортивних об’єктів, проте завдяки виділенню коштів із Державного фонду регіонального розвитку та з обласного бюджету вже зараз на Вінниччині може розпочинатися реалізація даного проекту.

Сергій Чернявський ознайомив учасників заходу із планом реконструкції спортивного комплексу «Здоров’я», починаючи із зміни зовнішнього вигляду закладу і завершуючи  обладнанням, яке забезпечить доступність до спортивної споруди людям з інвалідністю ( спеціальні ліфти, розсувні двері, пандуси тощо).                       

Представник замовника - заступник директора Департаменту будівництва, містобудування та архітектури – начальник управління капітального будівництва Валентин Прилуцький запевнив, що підрядник, який виграв тендерну процедуру за системою Prozorro, вже з початку липня зможе приступити до реалізації проекту.

«Нам уже надійшли кошти від ДФРР у розмірі 5 млн . грн. та співфінансування з обласного бюджету – 500 тис. грн.. (10% за умовами договору). Тож ми можемо розпочинати роботи»,- запевнив Валентин Прилуцький.

За його словами, реалізація проекту розрахована на 12 місяців, тож, за умов вчасного і повного фінансування, роботи можуть бути завершені у липні 2019 року. Загальна кошторисна вартість проекту разом  з інвентарем становить більше 37 млн. грн..(включаючи будівельні роботи, системи опалення, вентиляції тощо).

В обговоренні активну участь взяли депутати обласної Ради, які в цілому визнали необхідність  та доцільність реалізації в області ще не одного подібного проекту.

Підсумовуючи зібрання, Олександр Крученюк ще раз наголосив : «Завдання влади, депутатського корпусу – створити в області сприятливі умови для занять спортом і надати можливість займатись усім бажаючим. А вже потім – не заважати розвиватися кожному виду спорту. Має обов’язково бути інклюзивний розвиток. Якщо ми  цього не зробимо, а повернемося до системи, яка була раніше , то матимемо не 21 % охоплення спортом, а набагато менше. Стара система віджила, а задля того, щоб запрацювала нова - мусимо створити умови і надати  нові можливості».

За поданням голови ОДА на розгляд депутатського корпусу обласної Ради внесено пакет із трьох проектів рішень, яким передбачено реорганізацію управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області шляхом його ліквідації із попередньою інвентаризацією майна, а натомість – створення комунального підприємства, що займатиметься експлуатацією та надаватиме послуги, та окремого управління з питань комунального майна у складі апарату обласної Ради, що відповідатиме за управлінську діяльність.

«Ми хочемо розмежувати функції управління майном та його експлуатації, оскільки нині діюча система себе вичерпала і не дає можливості приймати відповідні управлінські рішення», - наголосив Валерій Коровій.

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», який лобіює російський газовий монополіст «Газпром», – це пряма загроза і небезпека для енергетичної системи Європейського Союзу. Тому Україна закликає партнерів не підтримувати проект, сказав в ефірі телеканалу «Україна» Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Невже незрозуміло, що Росія використовує можливість побудови, як новий вид зброї проти ЄС. Якщо європейці хочуть подивитися, чим все завершиться – подивіться на Україну. Ми заохочуємо не підтримувати це рішення, воно небезпечне», - сказав Прем’єр-міністр.

В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч із помічником Міністра оборони США з питань Європи та Євразії Лорою Купер.

На початку зустрічі Лора Купер привітала Голову Верховної Ради з ухваленням Закону “Про національну безпеку”.

Андрій Парубій повідомив, що напередодні поїздки до США він підписав Закон “Про національну безпеку” та передав його на підпис Президенту України. “Це важлива подія для українського народу. Це важливий і рішучий крок до членства України у НАТО. Я вірю, що Україна буде членом НАТО”, - зазначив Андрій Парубій.

Голова Верховної Ради подякував за участь у розробці Закону “Про національну безпеку” експертів від НАТО, а особливо відзначив провідну роль експертів зі Сполучених Штатів Америки.

Голова Верховної Ради зазначив, що була проведена ретельна експертна робота над Законом “Про національну безпеку”. Зокрема, в Парламенті спеціально було створено міжфракційне об'єднання, яке опікувалося напрацюванням та ухваленням цього Закону.

Андрій Парубій зазначив, що Закон “Про національну безпеку” є швидше рамковим. Він передбачає ухвалення ще ряду важливих законопроектів у сфері національної безпеки та оборони, і робота над цими законопроектами вже розпочалася у профільному комітеті.

“Всі ваші рекомендації, рекомендації, які наближують Україну до членства у НАТО, у Законі України “Про національну безпеку” були враховані повністю. Тепер ми розраховуємо на вашу підтримку і консультацію ваших експертів під час імплементації ряду спеціальних законів у сфері національної безпеки і оборони”, - зазначив Андрій Парубій.

Також сторони обговорили блок питань кібербезпеки, енергетичної безпеки.

Зокрема, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що тактика російської агресії є гібридною. “Росія атакує не лише на військовому фронті, вона атакує у різних сферах. І весь цивілізований світ в очікуванні, а де ж Росія нападе цього разу?”, - зазначив Андрій Парубій.

Відтак, Голова Верховної Ради підкреслив, що особливої актуальності для України набуває питання кібербезпеки, адже Росія через кібератаки може втрутитися у проведення виборів в Україні.

Також Андрій Парубій наголосив на головній загрозі енергетичної безпеки Європи - будівництві газогону “Nord Stream -2”. “Той, хто каже, що це економічний проект, - лукавить, адже “Nord Stream- 2” - це зброя Путіна. Це інструмент Росії для тиску і шантажу Європи”, - зауважив Андрій Парубій.

Голова Верховної Ради України розповів про пріоритети регіональної безпеки у Центральній і Східній Європі. “Ми на межі з Росією творимо “кордон свободи”. Держави вільного світу, які межують з Росією, і, зокрема Україна, стали “щитом Європи” від будь-яких проявів російської агресії. Україна разом з Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Молдовою та Грузією демонструє регіональну безпекову єдність. Ми спільно демонструємо, що загроза Путіна - світова”, - зазначив Андрій Парубій.

Голова Верховної Ради наголосив на потребі створення в Україні Регіонального центру протидії російським гібридним загрозам.

Перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко взяв участь у засіданні регіонального штабу із ліквідації заборгованості з виплати зарплати, створеному при головному управлінні юстиції у Вінницькій області. Засідання відбулось сьогодні, 26 червня, під головуванням  заступника начальника  територіального управління юстиції у Вінницькій області Володимира Коваля.

Звертаючись до учасників засідання, Андрій Гижко зазначив: «Сьогодні питанням погашення заборгованості по заробітній платі приділяється дуже прискіплива увага на рівні Кабінету Міністрів України. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман піднімає це питання дуже жорстко, наголошуючи,що компромісів тут бути не може. Фактично ми говоримо сьогодні про координацію дій усіх органів влади у цьому питанні».

Перший заступник голови  облдержадміністрації  наголосив на необхідності налагодження  чіткої співпраці між штабом, який створено при Головному управлінні юстиції у Вінницькій області і робочою групою із  ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати, яка  працює  на обласному рівні. «Такі робочі групи діють в кожному районі, тож це дасть можливість простіше працювати в тих районах, де є заборгованість по виплаті заробітної плати,- зазначив посадовець.- Якраз протягом останніх кількох тижнів працівники Пенсійного фонду здійснили об’їзд районів, де спільно з керівниками Державної фіскальної служби та податкової інспекції у присутності голів РДА заслуховували боржників та тих, хто допускає нелегальну оплату праці. Необхідною також є співпраця з територіальною державною інспекцією  з питань праці, оскільки сьогодні і в них є контролюючі функції».

Андрій Гижко поінформував,що згідно з чинним законодавством,  посаду інспектора з оплати праці мають право створити  при  ОТГ  і  в містах обласного значення (в т.ч. із правом  нарахування штрафних санкцій).

«Сьогодні  в області  налічується 35 ОТГ та 6 міст обласного значення, тобто ми можемо мати ще 41 інспектора, з правом  прийти на підприємство, побачити та облікувати усе майно і запустити процес погашення заборгованості із заробітної плати за рахунок наявної продукції чи майна підприємства»,- наголосив посадовець.

Перший заступник голови ОДА підкреслив, що в першу чергу борг по зарплаті має бути погашений на економічно активних підприємствах( особливо комунальної і державної форми власності). Він також наголосив,  що в умовах децентралізації заборгованість по заробітній платі на комунальних підприємствах є нонсенсом, оскільки в місцевих бюджетах є достатньо коштів, необхідних для погашення боргів по заробітній платі.  В області на даний момент 700млн грн. коштів сільських рад лежать на депозитах, тож накопичення  боргів по зарплатам у комунальних закладах є неприпустимим.

Заступник начальника головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області Марина Єрошенко надала інформацію за результатами роз’яснювальної роботи в районах із підприємствами, які мають заборгованість із виплати зарплат своїм працівникам.

«Нам за досить короткий період вдалося погасити заборгованість  понад 1млн 689 тис. грн., в той час коли за І квартал 2018 року усіма виконавчими службами  стягнуто лише 465 тис. грн.»,- підкреслила Марина Єрошенко.

В ході обговорення Андрій Гижко вніс пропозиції щодо включення представників  державної виконавчої служби до складу робочих груп при райдержадміністраціях,  а також про  підготовку і підписання меморандуму про оперативний обмін  інформацією та взаємодію усіх служб, відповідальних за  ліквідацію заборгованості по  заробітній платі.

Довідка:

За попередніми статистичними даними станом на 01.06.2018 року, загальна сума боргу із виплати заробітної плати по області становила  17864,2 тис. грн, в тому числі:

- 6480,1 тис. грн (36,3%) - на економічно активних підприємствах;

-10434,7 тис. грн  (58,4%) - на підприємствах-банкрутах;

-949,4 тис. грн (5,3%) - на підприємствах, які зупинили господарську діяльність.

У порівняні до попереднього місяця (до 1 травня 2018р.) загальна сума заборгованості збільшилась на 421,5 тис. грн або на 2,4 % (в основному за рахунок збільшення заборгованості на економічно активних підприємствах).

У четверту річницю підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Президент Петро Порошенко відзначає позитивні наслідки підписання та вступу в дію цих документів.

«Угода про асоціацію – це шлях утвердження та розвитку української державності, міцної демократії та економічного процвітання», - зазначив Глава держави у повідомленні на офіційні сторінці у Фейсбук.

«Мене тішить, що вже сьогодні Угода про асоціацію та поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС працюють успішно та ефективно. З року в рік ми фіксуємо зростання практично на третину експорту українських товарів та послуг до Європейського Союзу. Вже станом на сьогодні частка ринку ЄС для торгівлі України сягнула 42%», - підкреслив Петро Порошенко.

На думку Президента, Угода також є символом змін, перетворень та стандартів кращого життя: «Це новий ринок, нові умови, нові вимоги, але і нові надзвичайно широкі можливості для нашого розвитку, нашого бізнесу».

Також він зазначив, що Угода про асоціацію стала шляхом нашого повернення до спільного Європейського дому.

«Наше завдання – довести цю справу до кінця, забезпечити повноправне членство України в Європейському Союзі. За два тижні у Брюсселі на Саміті Україна – ЄС планую узгодити з лідерами Євросоюзу подальші шляхи поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України до ЄС», - підкреслив Глава держави.

Петро Порошенко наголосив, що для нього було високою честю від імені українського народу 27 червня 2014 року поставити підпис під документом, «який визначає майбутнє нашої держави на десятиліття вперед, за який люди вийшли на Євромайдан і під прапором якого відбулася Революція Гідності».

«Угода про асоціацію стала символом боротьби українського народу за власну незалежність, власний вибір, власне майбутнє», - резюмував Президент.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює створення невеликої групи Високого рівня, куди б увійшли представники урядів та експертного середовища, для оцінки програми реформ і інструментів змін в Україні. Про це Глава Уряду сказав, звертаючись до делегатів Другої конференції з питань реформ в Україні.

«Ми країна пострадянського простору, яка забезпечила чіткий фокус змін і пріоритетів. Ми почали народження нової європейської держави. Всього за три роки. Я хотів би швидше і якісніше, але не все залежить від мене. Все залежить від наших об’єднаних зусиль», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що реформи йдуть в усіх сферах – від війська і соціального блоку до змін в державному управлінні і управлінні державними активами.

«Маю надію, що невдовзі буде створена група, з якою ми визначимо – що маємо сьогодні, що буде через рік і як побудувати довгострокову стратегію успіху. Ми можемо забезпечити спільний успіх. Для цього треба реальні зусилля – не тільки у виступах, а й у діях», - наголосив Прем’єр-міністр.

За його словами, Уряд України сьогодні вмотивований і заохочений – потенціалом і можливостями держави. «Тож хотів би заохотити партнерів, аби ми конкретними об’єднаними зусиллями змогли пришвидшити процес реформ, - сказав Володимир Гройсман. – Ми маємо перемогти. В тому числі, перемогти в боротьбі за демократію. І тут Україна демонструє безпрецедентне лідерство».

З нагоди Дня прапора кримськотатарського народу, 26 червня 2018 року, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у церемонії підняття державного прапора України та прапора кримськотатарського народу над будівлею Посольства України у Вашингтоні.

«Дуже символічно, що тут, у Вашингтоні, де ми часто на офіційному рівні піднімаємо питання захисту кримських татар і звільнення Криму, - ми піднімаємо сьогодні, у День прапора кримськотатарського народу, кримськотатарський прапор поруч з прапорам Української держави - це є символ нашої єдності, це є символ нашої спільної перемоги”, - зазначив під час церемонії Андрій Парубій.

*** Голова Верховної Ради України Андрій Парубій 25-29 червня здійснює робочий візит до Сполучених Штатів Америки. Голова Українського парламенту разом зі спікерами парламентів Литви, Молдови і Польщі візьме участь у Міжнародній конференції, присвяченій обговоренню нагальних питань міжнародної безпеки, пов’язаних з агресією РФ, а також у дискусії в Атлантичній раді. Запланована низка двосторонній зустрічей.