Україна – велика країна, яка має шикарний потенціал в різних сферах – від надр до космосу, але бенефіціаром цього є український громадянин. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму "Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду".

«Україна має стати кращою. Країна має серйозні можливості, шикарний потенціал – від надр до космосу - і бенефіціаром цього має стати український громадянин, - зазначив Глава Уряду. - Ми будуємо нову державу, нам потрібно одночасно робити зміни в багатьох сферах. І Уряд, який я маю честь очолювати, не закриває очі на проблеми, а намагається їх викривати та вирішувати».

Прем’єр-міністр наголосив, що порядок денний змін формується в постійному діалозі – влади, суспільства та експертного середовища. «Ми пройшли певний етап стабілізації, розпочали економічне зростання. І сьогодні питання в тому, яким буде нове українське майбутнє», - сказав Володимир Гройсман. На його думку, фундамент майбутнього вже закладений – шляхом змін в освіті, в медицині, в сфері стимулювання розвитку підприємництва та в інших реформах, які вже започатковані і які чекають на імплементацію найближчим часом.

Голова Парламенту підкреслив, що Путін кинув виклик усьому цивілізованому світу і фактично веде війну проти усієї Європи і Євроатлантичного простору. «Україна у цих умовах є на передовій бойових дій. Українські хлопці і дівчата захищають увесь цивілізований світ, - сказав він. Важливо, щоб захист був максимально ефективний і максимально мобілізований». Тому, на переконання А.Парубія, «закон покликаний модернізувати увесь сектор безпеки і вивести його на певні стандарти, розуміючи, що єдиною силою, яка здатна стримати і зупинити плани Путіна, є Північноатлантичний Альянс».

Голова Верховної Ради ще раз підкреслив, що завдання зовнішньої політики України – це вступ України до НАТО, тому Український парламент прийняв рішення і вніс зміни до закону про зовнішню політику, що означає, що вступ до НАТО є нашим ключовим завданням. «Ми повинні розглядати реформи у секторі безпеки і, зокрема, Закон про національну безпеку як реформування української армії, і до 2020 року привести її до стандартів НАТО», - наголосив А.Парубій.

Голова Українського парламенту назвав важливим аспектом ухвалення у першому читанні законопроекту Про національну безпеку, водночас зосередив увагу на необхідності під час доопрацювання його до другого читання врахувати усі пропозиції від експертів. Найважливішими він назвав пропозиції від Північноатлантичного Альянсу, країн ЄС, США. «Щоб цей документ, який закладає дуже грунтовну систему реформ усього сектору безпеки, максимально наблизив до нашої стратегічної мети – вступ України до НАТО та реформування сектору безпеки, - підкреслив А.Парубій і додав. - Наше завдання реформувати українську армію таким чином, щоб вона могла ефективно протистояти російській армії, незважаючи на її чисельність і кількість озброєння».

На переконання Голови Верховної Ради, «коли ми сильні духом, ми здатні зламати плани Путіна та переконати світ у нашій потужності і непереможності».  «Ми на шляху до того, щоб організувати сили оборони, які можуть дати відсіч силам Російської Федерації і у разі необхідності швидким і ефективним ударом визволити окуповані території від окупації, яка, на жаль, продовжує посилюватися, і таким чином звільнити мільйони українців. Для цього потрібний потужний і сучасний сектор безпеки, сучасні збройні сили України. Я впевнений що зробимо рішучий крок як в організації українських збройних сил, так і на шляху України до НАТО», - наголосив Голова Парламенту.

А.Парубій побажав учасникам плідної роботи та уточнив, що усі правки перебувають у колі його уваги.

У круглому столі взяли участь: представники Консультаційної Місії Європейського Союзу, Представництва НАТО в Україні, Офісу зв’язку НАТО, представники дипломатичних установ, народні депутати України, експерти.

Довідково: Верховна Рада України за наслідками розгляду в першому читанні 5 квітня 2018 року, прийняла за основу президентський Проект Закону «Про національну безпеку України» № 8068 від 28.02.2018 року. Разом з прийняттям законопроекту в першому читанні, народними депутатами України була прийнята Постанова Верховної Ради України в яку включено ряд питань які необхідно доопрацювати та врахувати, при підготовці згаданого вище законопроекту, до другого читання.

Президент Петро Порошенко  назвав ракетний удар міжнародної коаліції у складі США, Великої Британії та Франції по військовим об’єктам режиму Асада  «вимушеним, але виправданим кроком» у відповідь на застосування хімічної зброї в сирійському місті Дума, а також закликав задіяти всі механізми ООН для запобігання подібним атакам.

«Точковий удар міжнародної коаліції проти об’єктів військової хімічної інфраструктури режиму Асада вимушений, але виправданий крок» – зазначив Президент на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

«Це справедлива відповідь на факт вчинення жорстокого злочину проти людяності – хімічної атаки у Думі 7 квітня, яка забрала життя десятків невинних людей», - додав Петро Порошенко.

«Україна закликає задіяти всі можливі механізми та інструменти ООН, в тому числі Раду Безпеки, для попередження подібних злочинів диктаторських режимів у майбутньому», - наголосив Глава держави.

Єдиним власником землі в Україні має стати український фермер, сказав в ефірі «Свобода слова» на ICTV Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», - сказав Глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху – в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо. 

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», - зазначив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України А.Парубій повідомив деталі порядку денного, який пропонується на цей пленарний тиждень і який було розроблено у минулий четвер на нараді з керівниками фракцій і груп Парламенту.

А.Парубій зазначив, що перший пленарний день, вівторок, буде присвячений великою мірою розгляду питань, пов’язаних із «проблематикою чорнобильців»; він також повідомив, що було проаналізовано усі законопроекти, які знаходяться у Парламенті і які стосуються цієї теми.

«Пропонується, щоби першим питанням на розгляд ми поставили проект Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», після цього плануємо до розгляду блок питань з ядерної політики та ядерної безпеки, які теж безпосередньо стосуються Чорнобильського реактору – це п’ять питань», - поінформував А.Парубій і додав,  що також у порядку денному вівторка є питання екологічної політики, «і  в цьому екологічному блоці є два закони, які теж стосуються чорнобильської проблематики».

У середу, за словами Голови Парламенту, окрім традиційних питань ратифікації, планується почати розгляд законопроектів з економічної політики, які мають значну кількість правок, аби мати можливість в четвер «вийти на голосування».

У четвер до розгляду пропонуються блок питань аграрної політики і блок питань інтелектуальної власності. «Ключовий і базовий закон, який стосується інтелектуальної власності, ще не має рішення Комітету, але я сподіваюсь, що воно буде прийнято до четверга», - сказав А.Парубій. «Я також сподіваюсь на консультації і голови профільного Комітету, і нашого експертного середовища, оскільки Закон про інтелектуальну власність має важливе значення для України і наших міжнародних зобов’язань, зокрема, для двосторонніх відносин зі Сполученими Штатами Америки», - сказав Голова Верховної Ради.

Започаткована Урядом пенсійна реформа дозволила відкрити нові можливості системного підвищення виплат для громадян – у тому числі для військових пенсіонерів та для категорій працівників з великим стажем і незначним рівнем зарплат на момент виходу на пенсію. Про це в ефірі телеканалу «Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Це (все, що зроблено) не означає, що в 2017 -2018 році ми провели перерахунок і крапка. Ні! Ми відкрили можливості для системного підвищення виплат для громадян, - сказав Володимир Гройсман. - Зараз ми вирішуємо питання підвищення пенсій тим, хто мав стаж, але виплати були копійчані. Це колгоспники, ті, хто працював в тіні за мінімальні кошти, тощо. Серйозне питання, і ми дамо відповідь».

Довідково 

Пенсійна реформа вступила в силу восени 2017 року. Її ключові новації – збереження віку виходу на пенсію, скасування зрівняйлівки, що є справедливим щодо людей з великим трудовим стажем, скасування оподаткування пенсій та скасування спеціальних пенсій, а також встановлення механізму автоматичного осучаснення пенсій, що знімає будь-які політичні маніпуляції в системі пенсійних виплат.

Вже в жовтні 2017 року підвищення пенсій отримали майже 10 млн пенсіонерів. При цьому вдалося не збільшувати дефіцит пенсійного фонду – за рахунок, в тому числі, збільшення мінімальної заробітної плати та детінізації зарплат.

В квітні 2018 року Уряд реалізував другий крок реформи – осучаснив виплати військовим пенсіонерам. Це стало можливим за рішенням Уряду. Понад 500 тис. пенсіонерів отримали підвищені пенсії та компенсації. Середній розмір збільшення склав 1500 грн.

Проект закону про пенсійне забезпечення діючих військових, які вийдуть на відпочинок в наступні періоди, також підготовлено Урядом, і наразі документ знаходиться на обговоренні.

Голова Верховної Ради України А.Парубій виступив у четвер на ХІ Київському безпековому форумі. «Агресія путінської Росії проти України залишається сьогодні найгострішою загрозою безпеці регіону та Європи в цілому, - наголосив А.Парубій, - З початку агресії минуло чотири роки, але після подій в Сирії, після Лондона, після втручання у вибори в США і Європі світ зумів переконатися і усвідомити всю глобальність загрози, яку несе Путін. Особливо гостро у цьому контексті стоїть це питання для України».

Голова Парламенту підкреслив важливість підтримки з боку союзників зі США та Європейського Союзу «в час боротьби України проти російської агресії», важливість зміцнення антипутінської коаліції, «яка об’єднана і діє спільними санкціями проти російського агресора». У цьому контексті він наголосив, що найбільш ефективною структурою у протистоянні російській агресії був і залишається Північноатлантичний Альянс. «Переконаний, що НАТО є тією глобальною силою, яка може і повинна дати відповідь на виклики, які стоять перед світом», - сказав А.Парубій і нагадав, що з його ініціативи Верховна Рада України на законодавчому рівні закріпила позицію, що членство України в НАТО є зовнішньополітичним пріоритетом України. При цьому він висловив думку, що тісна співпраця України з НАТО «потрібна обом сторонам» з огляду на досвід України у веденні бойових дій.

Голова Парламенту зазначив, що на шляху вступу України до НАТО Закон про національну безпеку є одним із ключових пунктів. «Цей закон повинен стати законодавчим фундаментом системи нашої національної безпеки,- наголосив він, - При його доопрацюванні до другого читання мають бути враховані усі поправки і рекомендації від наших партнерів з ЄС і НАТО».

А.Парубій зупинився на глобальних сучасних безпекових викликах, які стосуються не лише військової сфери, а й економічної, енергетичної, інформаційної, гуманітарної сфери кібербезпеки, бо «саме вони є форпостами суверенної державності, по яких б’є окупант».

Враховуючи нинішній міжнародний контекст, Голова Парламенту звернув увагу на сферу енергетичної безпеки: «Російський агресор використовує енергоносії як елемент шантажу, чи точніше, - як гібридну зброю проти країн Європи та в першу чергу - проти України». Верховна Рада України ухвалила Постанову про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу «Норд Стрім-2» та монополії Російської Федерації на газових ринках світу. «Важливо, що це не просто позиція України: на початку березня цього року ми спільно з Головою Парламенту Молдови Адріаном Канду підписали відкритий лист із закликом до Парламентів Європейського союзу з вимого засудити та зупинити будівництво «Норд Стрім-2». До цього листа своїми підписами приєдналися Голови Парламентів Польщі, Литви, Латвії та Естонії», - сказав А.Парубій.

 Він зазначив, що «на думку експертів, наявність в Україні газотранспортної мережі була одним із стримуючих факторів від повномасштабного вторгнення російських військ в Україну влітку 2014 року».

А.Парубій наголосив на важливості, щоб  і Німеччина, і усі країни ЄС змогли згадати про ті основи і засади, на яких будувався Європейський Союз, і розуміти, що дозвіл «на будівництво «Північного потоку-2» - це потужний удар по своїх союзниках, по Україні, де щоденно гинуть хлопці, захищаючи весь цивілізований світ». Він високо оцінив позицію Канцлера Німеччини Ангели Меркель щодо будівництва проекту «Норд стрім-2», яка визнала, що проект має не лише економічне, а й політичне значення, та є способом впливу на Європу.

«Я радий, що наш заклик чують наші союзники. Керівництво Сполучених штатів Америки засуджує будівництво «Норд стрім - 2» і жорстко застерігає компанії, які планують брати участь у цьому агресивному російському проекті», - зазначив А.Парубій і висловив сподівання, що реалізація проекту буде зупинена спільними зусиллями.

Голова Верховної Ради наголосив на необхідності посилення співпраці у Балто-Чорноморському регіоні, «адже саме Молдова та Грузія як ніхто розуміють Україну, ми маємо давні зв’язки, спільну історію, і однакові загрози, які вторглися до нас із одного - московського - імперського болота: і Україна, і Молдова, і Грузія мають окуповані Росією території».

«Будь-яке рішення, ухвалене світовою спільнотою, щодо конфлікту, який відбувається на території однієї з трьох держав, може відбитися на будь-якій іншій з трьох держав. Ми маємо триматися і діяти разом. Я переконаний, що спільно голос трьох народів буде гучнішим і його почують наші західні партнери», - сказав А.Парубій.

За словами Голови Парламенту, наш обов’язок також на міжнародній арені - захищати інтереси всіх сусідів, країн-союзників, чиї права, чий суверенітет зневажив російський окупант. «Я закликаю усі країни Європи та, зокрема, нашого Балто-Чорноморського регіону, не шукати те, що нас роз’єднує, не копатися в історії, через яку нас постійно намагаються розділяти і зіштовхувати, а шукати те, що нас єднає», - зазначив А.Парубій.

Голова Парламенту повідомив, що ініціював проведення Міжнародної парламентської конференції України, Молдови і Грузії – «Східне партнерство і сучасні виклики безпеки» 9 червня поточного 2018 року у Києві, на яку запрошено усіх наших союзників із країн Балто-Чорноморського регіону. «У час найбільших викликів ключова відповідь на них – це солідарність, відчуття плеча, як у рамках Північноатлантичного Альянсу, ЄС так і в рамках країн Балто-Чорноморського регіону».

«Я переконаний, що підсумком цієї конференції у Києві має стати створення дієвої Міжпарламентської асамблеї Україна-Молдова-Грузія з постійно діючим координаційним органом для швидкої реакції, зокрема і на безпекові загрози з боку насамперед путінської Росії, - сказав Голова Парламенту і підкреслив. - Солідарність і дієва єдність народів вільного світу – головна і могутня відповідь російському агресору».

 

З 12 по 15 квітня, на запрошення голови облдержадміністрації Валерія Коровія, на Вінниччині з офіційним візитом перебуває творча делегація Ясського повіту Румунії на чолі з директором Центру збереження та промоції традиційної культури Ясського повіту Адріаном Арделеану та у складі танцюристів та солістів ансамблю «ДойнаКарпацилор».

Візит делегації має на меті взаємне ознайомлення з культурною спадщиною Ясського повіту Румунії та Вінницької області в рамках Договору про співробітництво між обома регіонами, налагодження культурного співробітництва між художніми колективами партнерських сторін, а також встановлення контактів між активними студентськими колами.

13 квітня члени офіційної делегації відвідали Вінницьке училище культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича, де ознайомились з роботою навчального закладу та провели спільний концерт ансамблю «ДойнаКарпацилор» та ансамблю училища. За підсумками заходу, останній був запрошений прийняти участь в щорічному Міжнародному фестивалі «Роза вітрів».

14 квітня учасники ансамблю «ДойнаКарпацилор» на чолі з директором Центру збереження та промоції традиційної культури Ясського повіту Адріаном Арделеану завітали до Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, де взяли участь в семінарі «Студентське життя в Україні та Румунії».

До участі в семінарі долучились голова облдержадміністрації Валерій Коровій та директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко.

Гостей вищого навчального закладу привітала ректор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Наталя Лазаренко:

«Ми маємо велику честь зустрічати сьогодні таких поважних гостей в стінах нашого відомого університету, який славиться своїм насиченим студентським життям, культурними традиціями, історичним розвитком та науковими здобутками. Сьогоднішня зустріч покладе початок новим знайомствам та співпраці. У нашому університеті навчається більше 5 тис. студентів, які опановують не лише педагогічні спеціальності, але і журналістику, психологію, фізичну реабілітацію, хореографію та багато інших напрямків. Але ми особливо пишаємось нашими народними колективами, виступи яких ви зможете побачити сьогодні в рамках спільних заходів. Я впевнена що сьогоднішня перша зустріч є далеко не останньою».

Очільник області Валерій Коровій привітав директора Центру збереження та промоції традиційної культури Ясського повіту Адріана Арделеану  на Вінниччині та звернувся до студентів:

«Я пам’ятаю грудень 1989 року, який був дуже тривожним та переломним. Адже тоді в Бухаресті народний супротив повалив тоталітарний режим, який панував більше 40 років. І сьогодні, коли я приїжджаю в Румунію, я бачу як змінилась країна, де найбільше мене вражає не інфраструктура чи розвинені підприємства, а щирі та відкриті люди, які там проживають. У вас сформувалось покоління, яке не знає, що таке тоталітарна система, суспільство, яке дивиться вперед та вбирає в себе демократичні цінності. Україна ж пройшла інший шлях у своєму розвитку. На протязі цих важких останніх чотирьох років ми фактично перевернули сторінку розвитку української історії. Важко збагнути, але за цей час 212 молодих людей з Вінниччини віддали своє життя за незалежність України. Загалом 14000 вінничан приймали участь в проведенні АТО. Сьогодні ви приїхали в Вінницю і бачите абсолютно мирне місто. Ми крок за кроком відновлюємо економічний потенціал. За ці 4 роки Україна зробила більше, ніж за всі роки незалежності. Я думаю, що цей час увійде в історію української держави. І надзвичайно важливим є те, що в цей час з нами наші румунські друзі».

В свою чергу, директор Центру збереження та промоції традиційної культури Ясського повіту Адріан Арделеану подякував керівництву області та університету за гостинний прийом делегації та передав вітання від Президента Ясської повітової ради Марічелу Попа.

«Сьогоднішній візит – це нове починання, нова співпраця, яка буде підтримуватись молодим поколінням, адже саме студентство – це майбутнє нашого партнерства. І чим більше ми будемо підтримувати їх – тим кращими будуть результати», - зазначив пан Арделеану.

В рамках семінару румунських гостей ознайомили з діяльністю створеної в університеті «Школи волонтерства», Ради студентського самоврядування та науковими здобутками студентів вищого навчального закладу.

Також було обговорено можливість продовження співпраці Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського та Ясського університету мистецтв ім. ДжорджеЕнеску, а також участі народних колективів університету в мистецьких конкурсах, що відбудуться цьогоріч в Яссах.

На завершення, хорова капела Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського виконала для всіх присутніх твір Миколи Леонтовича «Щедрик».

 

Сьогодні, 13 квітня, у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні за участю голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія відкрито оновлене приміщення операційного блоку відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарні.

Під час візиту до медичного закладу голова облдержадміністрації поспілкувався з лікарями та проінформував про ті зміни, які відбуватимуться в медичній галузі в зв’язку із впровадженням медичної реформи. Зокрема, щодо змін у системі фінансування та нарахування заробітної плати медичним працівникам.

«Наприкінці року прийнято принципово новий закон, який визначає абсолютно іншу філософію фінансування галузі охорони здоров’я. Там чітко розмежовуються 3 ланки медичних закладів. Щодо первинного рівня, всі ми знаємо, що з 1 квітня розпочато кампанію з підписання декларацій з сімейними лікарями. На сьогодні в області підписано понад 30 тис. декларацій. Ключовим у даній реформі є кардинальна зміна системи фінансування. Так, заробітна плата сімейного лікаря залежатиме від кількості пацієнтів, які уклали з ним декларацію. З 1 січня 2019 року реформа розпочнеться на вторинному рівні у центральних районних лікарнях. Останнім етапом є реформування третинного рівня, який розпочнеться з 1 січня 2020 року. Серед подальших планів підготовка проекту рішення обласної Ради для перетворення ВОДКЛ у некомерційне комунальне підприємство, щоб керівництво закладу мало законні підстави, а ми, в свою чергу, знаходитимемо  додаткові фінансові ресурси для стимулювання виплати достойних заробітних плат та подальшого реформування», - зазначив Валерій Коровій.

Очільник області спільно із головним лікарем ВОДКЛ Василем Паненко урочисто перерізали символічну стрічку та оглянули відремонтоване приміщення, яке облаштовано відповідно до потреб лікарів для проведення оперативних втручань у новонароджених. У новій операційній встановлено сучасне обладнання європейського виробництва.

«Була дійсно гостра потреба в облаштуванні відповідного приміщення для проведення оперативного втручання у немовлят. Адже є випадки, коли дітей не можна транспортувати на далекі відстані і навіть між відділеннями лікарні. Саме тому відкриття операційного блоку безпосередньо у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених є дійсно важливим, адже це дасть змогу підвищити якість проведення оперативного втручання. Фактично кожна третя дитина, яка лікується в нашій лікарні, потребує оперативного втручання різного рівня складності. На сьогодні в дитячій обласній лікарні ми маємо змогу виконувати весь спектр оперативних втручань, включаючи операції на серці, адже завдяки даному операційному блоку наша лікарня відповідає всім необхідним нормативам», - розповів Василь Паненко.

Даний операційний блок відремонтовано та облаштовано відповідним обладнанням за рахунок коштів обласного бюджету. Зокрема, вартість ремонтних робіт становила 1,5 млн. грн., а вартість встановленого обладнання 2 млн. грн. Обладнання являє собою сучасний операційний стіл для новонароджених, який облаштовано матрасом з підігрівом та верхньою обігріваючою лампою. Окрім того є повний комплекс хірургічного освітлення, яке дає змогу проводити різнопланові операції та регулювати режим освітлення відповідно до потреб хірурга. Ще одним важливими аспектом нового приміщення операційної є система вентиляції і кондиціонування, яка забезпечує стабільний температурний режим, а також обладнана гепа-фільтрами, які не дають змогу проникати бактеріям ззовні з повітрям.

Завідуючий відділенням анестезіології та інтенсивної терапії ВОДКЛ Костянтин Берцун зазначив: «Раніше хірургам доводилось проводити оперативне втручання у немовлят у даному відділенні в невеличкій, облаштованій під операційну, кімнаті. Стара операційна відповідає всім санітарним нормам, але для проведення оперативного втручання є затісною і не має сучасного обладнання. Окрім того, деякі операції можуть тривати декілька годин, тому необхідність створення належних умов праці для хірургів, анестезіологів та медичних сестер під час оперативного втручання є дуже важливим аспектом їх  якісної роботи».

Слід відмітити, що керівництвом області та лікарні заплановано ще один масштабний проект у ВОДКЛ, а саме створення відділення екстреної медичної допомоги. Кошторис даного проекту складає 16 млн. грн. В 2018 році заплановано провести роботи загальною вартістю 5 млн. грн. В цілому проект розраховано на 2 роки. Суть створення даного відділення полягає в тому, що всі діти, які доставляються в лікарню у невідкладних станах отримуватимуть всю необхідну допомогу в одному відділенні невідкладної допомоги. Це стосуватиметься всіх невідкладних станів, які потребують термінових рішень. Завдяки цьому обстеження дитини проводитиметься у найкоротші терміни і прийматиметься відповідне рішення щодо подальшого лікування.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Арабської Республіки Єгипет Абделем Фаттахом Аль Сісі.

Глава держави привітав Абделя Фаттаха Аль Сісі з переконливою перемогою на президентських виборах, які відбулися у березні 2018 року.

Президент України відзначив необхідність активізації двостороннього діалогу на всіх рівнях.

Президент Єгипту відзначив дружні відносини між народами двох країн і наголосив на готовності єгипетської сторони до розширення торговельно-економічної співпраці з нашою державою. Йшлося про реалізацію конкретних двосторонніх економічних проектів.

Окремо обговорено перспективи проведення у нинішньому році чергового засідання Міжурядової Спільної Комісії з економічного та науково-технічного співробітництва між Україною та Єгиптом.

Президент України Петро Порошенко запросив Президента Арабської Республіки Єгипет Абдель Фаттаха Аль Сісі відвідати Україну з візитом.

Україна та Молдова лібералізували авіаційне та автомобільне сполучення, а також домовилися синхронізувати роботу енергосистем двох країн з європейською енергосистемою ENTSO-E. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі Прем’єр-міністрів України та Молдови Володимира Гройсмана та Павла Філіпа.

Сторони відзначили, що енергетична та економічна складова співпраці має суттєвий потенціал до зростання. Так, обсяг взаємної торгівлі вже зараз перевищує 800 млн дол., а може сягнути 1 млрд дол. щороку.

«Багато питань потребують нашого спільного рішення, і наші двосторонні контакти сприяють взаємному прогресу. Ми просуваємося у вирішенні проблем і впевнено дивимося у майбутнє», - сказав Володимир Гройсман.

«Думаю, що ваша пропозиція досягти товарообігу в 1 млрд дол. цілком реальна. У нас є потенціал досягти і більших показників. Ми з Україною сусіди», - сказав Павел Філіп.

Під час перемовин сторони обговорили широкий спектр дорожньої карти співпраці і домовилися про участь Глави Уряду України Володимира Гройсмана у саміті ГУАМ у Кишиневі у червні поточного року.

Довідково

У присутності Глав Урядів сьогодні підписано Угоду про повітряне сполучення, Протокол про внесення змін до Угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 20 березня 1993 р. і Меморандум про синхронізацію робіт енергосистем України та Молдови з енергосистемою Європи ENTSO-E.

 

В рамках акції «Майбутнє лісу – в твоїх руках», 12 квітня, разом створювали ліси майбутнього голова Вінницької обласної державної адміністрації Валерій Коровій зі своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації, членами учнівських лісництв «Екодім» та «Зелений світ», лісівниками та журналістами.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголосив на плідній співпраці облдержадміністрації, обласної ради, керівників області та районів, подякував за активну участь в акції, підтримку лісівників, за сприяння в питаннях заліснення області.  За словами Анатолія Бондаря, в цьому році буде створено 150 га захисних насаджень. Держпідприємства лісового господарства області в умовах надзвичайно стрімкої й гарячої весни успішно завершують весняні лісокультурні роботи.

Голова облдержадміністрації Валерій  Коровій, в свою чергу, запевнив, що така співпраця з лісівниками буде продовжуватися. «Україні потрібні нові ліси, бо маємо думати про майбутні покоління, про державу через 50-100 років, про здоров’я нації», - наголосив Валерій Коровій. Він також відзначив, що такими важливими спільними акціями ми привертаємо увагу громадськості до проблеми охорони й захисту лісу. У голови облдержадміністрації особлива повага до Лісу, прищеплена й вихована його дідусем-лісівником! На тверде переконання Валерія Коровія, створення лісів, – надзвичайно нелегка, благородна й потрібна справа. «Створюючи ліси, ми утверджуємо життя, зміцнюємо свою державу. А сьогоднішня посадка лісу дасть кожному зрозуміти, наскільки важкою і важливою є праця лісівника, наскільки стратегічно діють лісівники, вирощуючи ліси майбутнього», - підкреслив голова облдержадміністрації.

«Саме плідна співпраця з органами місцевого самоврядування й державної виконавчої влади в питаннях досягнення оптимальної лісистості посприяла збільшенню у 2017 – 2018 роках площ захисних насаджень», - переконаний Анатолій Бондар. Але, за його словами, актуальними на сьогодні залишаються питання збільшення обсягів виділення земельних ділянок під заліснення, спрощення процедури відведення земельних ділянок під заліснення, виготовлення правовстановлюючих документів на передану землю, виділення коштів з місцевих бюджетів для заліснення територій, придбання нової техніки для проведення лісогосподарських робіт.

Головний лісничий ДП «Вінницький лісгосп» Євген Ільченко провів інструктаж з посадки лісу. І на лісовій ділянці Демидівського лісництва закипіла гаряча робота.

Учасники акції працювали старанно, якісно, цікавилися нормою виробітку на садінні, розцінками за виконану роботу, технологією догляду за створеними культурами.

Загалом, слід відмітити, що на Вінниччині площа лісів постійно зростає. 70% лісів області створені руками людей. На даний час лісистість Вінницької області – 13,8%. Щоб довести лісистість до оптимальних 15%, потрібно ще створити не менше 30 тис. га нових лісів. І лісівникам таке завдання під силу. Для виконання державного завдання з підвищення лісистості Вінниччини до оптимальних 15% лісівники області мають все: висококваліфіковані кадри, техніку, багаторічний досвід, посадковий матеріал. На даній лісовій ділянці Демидівського лісництва лісові культури дуба звичайного створюються за допомогою спеціального пристрою для посадки матеріалу з закритою кореневою системою за передовою технологією: використовують відібраний високоякісний посадковий матеріал з закритою кореневою системою, вводяться в рядки культури горіха чорного, береки, дугласії. Посадковий матеріал вирощено в контрольованому середовищі в спеціальному субстраті.

 

Перший заступник голови облдержадміністрації Андрій ГИЖКО у складі  української делегації бере участь в навчальному візиті з питань електронного урядування до Швейцарії,з метою вивчення досвіду у сфері електронного урядування та електронної демократії, надання електронних послуг.

Візит організовано фондом Східна Європа в рамках Програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), який впроваджується у Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській, Волинській областях з 2015 року

В рамках візиту делегація вивчає роботу Федеральної ради з питань ІТ технологій (Берн) як найвищого органу влади Швейцарії по впровадженню електронних послуг. Зокрема, презентовано стратегію розвитку електронних послуг в Швейцарії для населення, бізнесу та влади. Що стосується населення, то головний пріоритет робиться на максимальному використанні мобільних пристроїв, уніфікації державних послуг та можливості скористатись електронною послугою в неробочий час та на вихідних.

Також в ході візиту було ознайомлено з роботою державного архіву Швейцарії (Берн) який наразі активно проводить роботу по оцифровуванню документів. На даний час вже прийнято рішення про те, що органи державної влади всі свої розпорядчі документи передають в архів в електронній формі і зберігаються в чотирьох рівноцінних копіях. Будь-який документ, який є в архіві, може замовити дослідник-науковець чи звичайний громадянин в електронному виді.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей.

Глава Української держави висловив солідарність з британським народом та урядом щодо отруєння Сергія Скрипаля у місті Солсбері. Петро Порошенко відзначив готовність України надати допомогу в розслідуванні цієї справи у разі необхідності.

Тереза Мей подякувала Україні за вияв солідарності з Великою Британією і вчергове засудила агресію Росії на Донбасі та Криму.

Президент України подякував британській стороні за постійну підтримку територіальної цілісності України та невизнання результатів нещодавніх незаконних виборів на території окупованого Криму. Обговорювалося також питання посилення санкцій у відповідь на агресивні дії РФ.

Співрозмовники обговорили питання посилення двосторонньої співпраці у сфері безпеки та оборони.

Президент Порошенко подякував за підтримку українських реформ. У цьому контексті також йшлося про підготовку другої Міжнародної конференції щодо реформ в Україні у Копенгагені, що відбудеться у червні.

Президент запросив Прем’єр-міністра Терезу Мей відвідати Україну з офіційним візитом.

Практика фальшування результатів виборів або скупки голосів в Україні має відійти у минуле, а за такі дії потрібно встановлювати жорстку відповідальність. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він повідомив, що Уряд напрацював спеціальний законопроект, який передається до Верховної Ради і може бути ухвалений вже в найближчій перспективі. 
Важливість ініціативи, на думку Глави Уряду, беззаперечна, адже 2019 рік – рік президентських та парламентських виборів.

«В Україні має бути чітке розуміння: ті, хто намагатимуться фальшувати, скуповувати голоси, будуть нести відповідальність», - сказав Глава Уряду.

Довідково 

Проект закону розроблений силами Міністерства внутрішніх справ спільно з громадськими організаціями. Він вносить зміни до деяких законодавчих актів, в тому числі Кримінального кодексу. Ключова мета законопроекту - встановлення покарання за порушення прав виборців і попередження спроб порушити виборчі права. Під час підготовки законопроекту проводилося дослідження, яке засвідчило: 68% українців не задоволені ступенем прозорості виборчих процесів.

Голова Парламенту подякував членам делегації за постійну підтримку України Європарламентом у складні часи. Він зазначив, що відносини між Верховною Радою України і Європарламентом стали більш інтенсивними, та позитивно оцінив відвідання європейськими парламентаріями окупованих територій, бо цей «досвід дає розуміння тих процесів, які відбуваються в Україні». 

Голова Верховної Ради поінформував гостей про перебіг глибоких і системних реформ в Україні у всіх сферах суспільного життя в умовах війни на сході країни. «Побудова європейської України і була тією метою, за яку стояли люди на Майдані», - підкреслив він.

А.Парубій повідомив, що результатом спільної ефективної роботи з Урядом України було напрацювання Дорожньої карти з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, яка включає в себе 57 законів, необхідних для ухвалення Парламентом. У цьому контексті він підкреслив, що Українським парламентом було ухвалено за останні три тижні 13 законів з цього переліку. Крім того, у першому читанні ухвалено законопроект про національну безпеку та законопроект про антикорупційний суд. Проведено пенсійну, та медичну реформу, продовжено найбільшу реформу з розвитку місцевого самоврядування і створення місцевих громад,. Голова Парламенту також повідомив, що для врахування рекомендацій Венеціанської комісії (Європейська комісія за демократію через право) до закону про антикорупційний суд було запрошено експертів для участі у підготовці цього законопроекту до другого читання.

Глибокі зміни відбуваються і у сфері реформування Українського парламенту. Зокрема, ухвалено два законопроекти у першому читанні: по обмеженню кількості комітетів до 20 та відповідності їх міністерствам і розподілу комітетів за принципом д’Ондта. «Це великий успіх, сподіваюсь, скоро вийдемо на друге читання, таким чином переймаючи досвід європейських парламентів, - сказав А.Парубій і додав. - Ми твердо стоїмо на шляху реформ»

Крім того, Голова Верховної Ради зазначив, що зроблено багато кроків у реалізації реформи Парламенту, зокрема, відкрито доступ до усієї документації, наприклад такої, як запити до народних депутатів та відповіді на них. «Запроваджено розгляд законодавчих питань тематичними блоками, що збільшує ефективність роботи парламенту. Лише за три останні пленарні тижні ухвалено 70 позитивних рішень, затверджена нова Рахункова палата, призначено керівника Нацбанку, Уповноваженого з прав людини, - сказав він. – Це не просто статистика – за кожним Законом стояла кропітка праця, довготривалі дискусії та пошук компромісів».

Голова Парламенту висловив упевненість в завершенні ухвалення закону про антикорупційний суд у травні поточного року.

Окрему увагу Голова Верховної Ради приділив питанню щодо неприпустимості реалізації «Північного потоку-2». За його словами, це «питання виходить далеко за межі економіки - це питання безпеки, і Європи у тому числі». Він зазначив, що однією з причин того, що Путін не розпочав війну на всій території України - це наявність газотранспортної системи на українській території. А.Парубій нагадав про лист, підписаний спікерами шести країн, та закликав Європарламент підтримати цю ініціативу.

 

Європарламентарі під час розмови пригадали про своє знайомство з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм на Майдані під час буремних подій Революції Гідності. Своєю чергою, Лайма Андрікієне зазначила, що «те, що вдалося реалізувати українцям у надзвичайно стислі терміни, вражає». Глава делегації підтвердила глибоку підтримку України з боку Європарламенту на шляху реформ і демократії та закликала пришвидшити виконання зобов’язань України з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. «Головна мета нашої роботи - оцінка Угоди про асоціацію і її прогрес. Хочемо побачити прогрес у всіх сферах», - сказала вона і повідомила, що для України запропоновано новий інвестиційний план із створенням трастового фонду, «аби було легше імплементувати Угоду». «Дуже сподіваюсь, щоб стосунки між нами стали ще більш динамічними і надавали якомога більше переваг», - додала вона і побажала гарного Великодня.

 

 Сьогодні, 10 квітня, у приміщенні облдержадміністрації під головуванням заступника голови облдержадміністрації Ігоря Івасюка відбулась нарада з питань деінституалізації інтернатних закладів,  у якій взяли участь керівники структурних підрозділів облдержадміністрації та члени робочої групи з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

На початку засідання Ігор Івасюк звернув увагу присутніх на актуальності та важливості роботи у зазначеному напрямку. Зокрема, він зазначив, що на рівні держави робота вже розпочата. Так, прийнято «Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 рр.» від 9 серпня 2017 р. та План реалізації її першого етапу, яким передбачено створення ринку послуг, 50% яких надаватимуть професійні громадські організації. Крім цього, відповідно до вказаної Національної стратегії у 2026 році перебування дітей в інституціях має бути меншим, ніж 0,5%. Натомість, діти, які з різних причин залишаться в інститутуціях, а не в сім’ях, житимуть у невеликих установах в умовах, максимально наближених до сімейних (до 15 осіб в одному закладі). На сьогодні вже створено Національний офіс з реформи деінституалізації при Уповноваженому Президента України з прав дитини. Координатором цієї реформи виступає Міністерство соціальної політики.

Що стосується роботи на рівні області, то, за словами заступника голови обласної державної адміністрації Ігоря Івасюка, протягом грудня 2017 р. – березня 2018 р. було організовано збір інформації з питань про становище дітей у районах, містах, об’єднаних територіальних громадах, а також проведено інвентаризацію освітніх, медичних, реабілітаційних послуг, які надаються дітям та сім’ям з дітьми. Наразі триває моніторинг закладів інституційного догляду та виховання дітей.

Під час наради також обговорено питання щодо чіткого визначення функцій керівників об’єднаних територіальних громад стосовно реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Тетяна Дорош зазначила: «Основне завдання реформи де інституалізації – налагодження комунікації та інформаційна політика. Першочерговим завданням є розвиток послуг для дітей у громадах, згодом –повернення дітей до сімей тощо». За словами Тетяни Дорош, на сьогодні триває розробка положення стосовно створення малих групових будинків у кожній з областей. На даний час, на обліку в службах у справах дітей Вінницької області перебуває 127 дітей (дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування).

Під час наради керівники структурних підрозділів та представники робочої групи з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей обговорили найбільш важливі аспекти проведення реформи. Зокрема, йдеться про необхідність підготовки вузькопрофільних спеціалістів (корекційних педагогів, реабілітологів, психологів, логопедів), а також подальшого вивчення потреб сімей, діти яких перебувають у закладах інтернатного типу. У свою чергу, заступник директора Департаменту освіти і науки ОДА, заступник голови робочої групи Володимир Буняк надав інформацію щодо інтернатних закладів системи освіти і також порушив питання щодо розвитку інклюзивно-ресурсних центрів. Начальником відділу позашкільної освіти, виховання та шкіл-інтернатів Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Тетяною Лісогурською відзначено, що провідною функцією інклюзивно-ресурсних центрів є комплексне обстеження дітей від 2-х до 18 років з наданням певних рекомендацій батькам для подальшого користування освітніми послугами.

За результатами наради досягнуто домовленості про розробку та затвердження регіонального плану реформування системи інституційного догляду та виховання дітей у Вінницькій області.

 

Президент Петро Порошенко та Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорили питання проекту «Північний потік-2» під час двосторонніх переговорів.

«Звичайно, що обговорювалися й інші питання, включаючи і «Північний потік-2», і узгодження по інших проблемних питаннях»,  - повідомив Петро Порошенко за підсумками переговорів під час спільного брифінгу для ЗМІ.

За його словами, також обговорювались питання і щодо мит, які запроваджують США щодо металургійної продукції як українських, так і європейських виробників. «І скоординована позиція України і Німеччини надзвичайно важлива», - додав Президент.

В свою чергу, Ангела Меркель наголосила, що дуже докладно обговорила з українським Президентом тему «Північного потоку-2».

«Звичайно я дуже уважно заслухала українські застереження і це правильно. Я вчора під час телефонної розмови з російським президентом наголосила, що не може такого бути, що через «Північний потік-2» Україна практично не буде мати жодного значення як транзитна країна природного газу», - підкреслила Федеральний канцлер.

Ангела Меркель зазначила, що транспортування російського газу має стратегічне значення для України. «Треба розділяти два питання. Одна справа, коли йде мова про російський природний газ, який проходить через Балтийське море, чи це через Україну. Залежність залишається від російського газу. Але для України – це має стратегічне значення», - зазначила Ангела Меркель.

Федеральний канцлер підкреслила, що проект «Північний потік-2» неможливий без того, що ми з'ясували однозначно як виглядатиме ситуація з українським транзитом».

Вона наголосила, що потрібно враховувати застереження України і знайти компромісне рішення: «Ви бачите, що це не тільки економічний проект, він звичайно має також враховувати політичний фактор. І ми й надалі будемо залишатися в контакті. І ми будемо обмінюватися думками».

Уряд України цього року виділяє безпрецедентні кошти на будівництво та ремонт доріг, фінансує роботи з підвищення безпеки магістралей, в тому числі за програмою «500-500-1000», і ставить жорстку вимогу не просто освоїти кошти, а реально зміцнити безпековий сегмент на українських автошляхах. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час першого засідання Координаційної ради з питань безпеки руху, утвореної в лютому поточного року.

Глава Уряду навів статистику, за якою щороку в Україні на дорогах гинуть не менше 3,5 тис. людей, травмуються - близько 35 тис. При цьому зберігається тенденція, коли поліпшення якості дорожнього полотна призводить до погіршення дисципліни водіїв та перевізників – передусім, в сегменті швидкісного режиму і перевантаження транспорту.

«Ми створили Координаційну раду з питань безпеки руху. Її завдання - напрацювати державну програму підвищення безпеки дорожнього руху. І показники тут єдині – зменшення кількості ДТП та травмованості, - сказав Володимир Гройсман. – Ми направляємо 47 млрд грн на дороги, вводимо нові стандарти, ми змінили державні будівельні норми. Реалізується програма «500-500-1000» - там є і рух по колу, і острівці безпеки. Це дозволяє зменшити негативні явища. Майже 2,6 млрд направимо виключно на (питання) безпеки. Цього року українці мають відчути, що дороги стали безпечнішими».

Учасники наради обговорили практику застосування нових норм при будівництві доріг, використання світового досвіду, а також питання роботи патрульної поліції – в тому числі, в контексті можливостей використання автоматичних засобів контролю руху.

За пропозицією Глави Уряду, додаткові урядові рішення з означених питань будуть напрацьовані вже найближчими тижнями і ухвалені під час одного з найближчих засідань Уряду.

«Краще ми будемо (якісно) перевіряти (і забезпечувати безпеку руху), аніж люди будуть когось ховати – як ми бачили в Харкові та в інших містах, - сказав Володимир Гройсман. – Питанню доріг в Україні роками не приділяли увагу. Так само, як і проблемі безпеки руху. Маємо змінити ситуацію. Нам треба не витрачати, а інвестувати ресурс аби отримати потрібний ефект».

Прем’єр-міністр також звернув увагу, що підхід Уряду до проблем безпеки руху має міжнародну підтримку. 
«Наразі нам треба швидко напрацювати державну програму. Далі включимо місцеву владу, аби вони на основі нашої програми розробили свої регіональні програми (безпеки руху)», - зазначив Володимир Гройсман.

Довідково
Кабінет Міністрів України в рамках реалізації політики підвищення безпеки дорожнього руху, а також підвищення якості будівництва доріг утворив Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху. Відповідне рішення озвучив Прем’єр-міністр в лютому поточного року. Раду очолив особисто Володимир Гройсман.

Він також провів спеціальну нараду, під час якої окреслив розширення логістичних можливостей держави, підвищення культури пересування дорогами і дав старт реалізації комплексного плану заходів з підвищення безпеки руху в Україні, який враховує плани з будівництва 500 нових кільцевих розв’язок, 500 острівців безпеки та 1000 пішохідних переходів – програмі «500-500-1000». Вона розрахована на три роки і передбачає проектування, будівництво, введенням в експлуатацію доріг з урахуванням безпекових вимог.

Про це зазначив голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій, даючи коментарі журналістам по завершенню  урядової наради «Децентралізація та регіональний розвиток», яка пройшла у Вінниці 5 квітня.

За словами Валерія Коровія, проведення такого рівня заходу саме у Вінниці  є визнанням того, що  заходи, які здійснюються  на Вінниччині  та в нашому обласному центрі  в рамках децентралізації  мають позитивний результат та визнаються на вищому державному рівні.

«Аналізуючи  три основи, на яких базується процес децентралізації - це бюджетна децентралізація, процес об’єднання територіальних громад та адміністративна децентралізація, я переконаний, що Вінниччина є абсолютним лідером в  системі трансформації надання адміністративних послуг» - переконаний Валерій Коровій, - «Вінничани вже звикли отримувати необхідні адміністративні послуги у прозорих офісах, які вже  не один рік діють у нас. І  дуже добре, що на сьогодні в області вже 57% всіх адміністративних послуг, що надаються в державі, можна отримати в ЦНАПах, а в місті Вінниці це вже 98%».

Акцентував увагу очільник області і на важливості питання формування бюджетів розвитку, оскільки це потужна підтримка бюджетної децентралізації , яка є стимулом розвитку ОТГ. І знову ж Вінниччина тут виступає одним з лідерів в Україні  по виконанню та зростанню доходів до місцевих бюджетів.

«За перший квартал поточного року динаміка зростання доходів в Україні склала +23%, а у Вінницькій області ця цифра становить +37%. І це, в першу чергу,  результат  детінізації цілого ряду доходів», - підкреслив Валерій Коровій.

Очільник області висловив переконання, що на Вінниччині до кінця 2019 року має бути сформовано 70%  ОТГ. « І це стане тією критичною  масою, за якою відбудеться повне об’єднання громад. Але все ж таки той, хто піде перший, матиме переваги, адже всі інші змушені будуть підтягуватись до вже існуючих ОТГ. Вкотре наголошую, ОТГ – це інструмент вирішення питань та проблем громади: освітлення, ремонт доріг, будівництво дитячих площадок -  все те, що створює комфортні умови для проживання на даній території. Але є ще один дуже важливий момент – це можливість залучення на територію ОТГ інвесторів», - відмітив  Валерій Коровій.

Загалом голова Вінницької ОДА переконаний, що нарада яка відбулася у Вінниці – це не проста нарада, це площадка та дуже серйозне середовище обміну думками.  «Спостерігаю наскільки активно люди спілкуються: голови ОДА, ОТГ, урядовці, команда Президента. Все це створює неймовірно продуктивну  атмосферу, і я переконаний, що матиме позитивні наслідки».

Президент України Петро Порошенко прибув до Стамбулу, де зустрівся з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та Міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу.

Сторони обговорили стан підготовки до Сьомого засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Турецькою Республікою.

Окремо були обговорені ключові напрями поглиблення двостороннього співробітництва в торговельно-економічній та інвестиційній сферах, а також можливості реалізації спільних проектів в енергетичній сфері. Серед іншого, йшлося про тристороннє співробітництво між Україною, Туреччиною та Катаром.

Президент Петро Порошенко поінформував турецьку сторону про ситуацію на Донбасі. Окрім цього, відбувся обмін думками щодо ситуації в окупованому Росією Криму, зокрема щодо звільнення з російських в’язниць українських політичних в’язнів.

Туреччина підтримала розгортання миротворчої місії ООН на окупованій частині Донбасу і заявила про готовність взяти у ній участь.

Сторони також засудили використання хімічної зброї на території Сирії.

У зустрічі також взяли участь Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та Заступник Глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв.