Топ новини

Президент України Петро Порошенко прийняв Керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера.

Україна розраховує на подальшу допомогу Агентства США з міжнародного розвитку USAID у питанні проведення реформ в економіці та соціальній сфері. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з виконуючим обов’язки Адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку USAID Уейдом Уорреном.

Сторони також обговорили питання взаємної співпраці в проведенні судової реформи та в антикорупційній політиці, і погодилися, що наразі Україна має гарні шанси реалізувати необхідні зміни в інтересах держави й громадян.    

«Зараз ми розпочали цілу низку масштабних реформ на рівні країни, і ваша підтримка нам дуже важлива», - підкреслив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що впроваджувати зміни дуже важко, оскільки всі перетворення проходять на фоні війни на Донбасі і гібридної війни в економіці та інформаційній сфері. «Втім, ми затвердили програму дій Уряду до 2020 року, - сказав Прем’єр-міністр. - Пріоритет – пенсійна реформа, яку ми узгодили з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.  Наступний крок – приватизація. За декілька тижнів представимо удосконалену систему (продажу держактивів). Чутливе, але не менш важливе питання – земельна реформа. І тут ми теж знайшли формат, в якому ми можемо дискутувати. Паралельно опрацьовуємо медичну реформу й реформу освіти. Це п’ять базових реформ на даний момент».

Голова Верховної Ради України А.Парубій на засіданні Погоджувальної ради у вівторок повідомив, що питання щодо обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сьогодні не розглядатиметься.

За його словами, «планувалося, що робота розпочнеться з обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, але виникли перешкоди для розгляду цього питання». «Зокрема,- сказав він,- під час здійснення спеціальної перевірки НАЗК звернувся з проханням дати більше часу для проведення перевірки усіх кандидатів, і ми , згідно з законом, не можемо розпочати конкурс і маємо дочекатися остаточних результатів спецперевірки».

Голова Верховної Ради повідомив, до розгляду Парламенту пропонується блок питань з податкової політики, фінансової і банківської сфери, інші питання.

На початку засідання Погоджувальної ради її учасники і присутні вшанували пам’ять Блаженнішого Любомира Гузара, «великої людини і великого Українця». Голова Парламенту нагадав, що останній публічний виступ Любомира Гузара відбувся у Верховній Раді. «Вічна пам’ять і вдячність українського народу, Владико», - сказав А.Парубій.

Сьогодні пленарна робота розпочнеться о 12 годині.

У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ та привітав їх із професійним святом. Глава держави наголосив, що журналістика в Україні насправді стала четвертою владою, а серед заслуг журналістів – ініціатива із повернення української мови в український медіа-простір.
Петро Порошенко наголосив, що підписав Закон щодо частки державної мови у засобах масової інформації та подякував представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа.
«Тут пальму першості готовий віддати вам. Це ваша ініціатива і ваші пропозиції, які я тільки підтримав. Народні депутати блискуче спрацювали і я мав велике задоволення та високу честь підписати (Закон – ред.)», - сказав Президент.
Президент зазначив, що цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. «Ніхто не проти, щоб з екранів (телебачення – ред.) лунали інші мови, але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі складала 15, 20, 25%. Слава Богу нам вдалося це захистити», - зазначив він.
«Єдине, що можу констатувати – журналістика в Україні насправді стала четвертою владою. Ігнорувати журналістів на сьогоднішній день неможливо і небезпечно. Це дуже важливо і це теж наша спільна перемога. Дуже хотілося б, щоб наша журналістика була об’єктивною, щоб дотримувалися стандартів журналістики. Впевнений, що у вас це виходить і вірю – так буде й надалі», - звернувся Глава держави до присутніх на зустрічі.
Президент окремо подякував вітчизняним журналістам, які пліч-о-пліч з українськими воїнами дуже ефективно ведуть війну із захисту українського інформаційного суверенітету, територіальної цілісності і правди, та справжньої української незалежності. Також він окремо відзначив воєнних журналістів – тих, хто знаходиться на передовій, ризикуючи власним життям та робить чесні об’єктивні репортажі про ситуацію на фронті. «Правда з фронту цінується найбільше, тому при визначенні державних нагород ми вирішили в першу чергу надати перевагу тим, хто бере участь не в інформаційній війні, а тим, хто понюхав пороху на лінії зіткнення, у фронтових окопах шукає правду і ризикує життям», - зазначив Петро Порошенко.

Президент також вручив нагороди журналістам за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність та з нагоди Дня журналіста. Зокрема, орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримала журналіст Наталія Нагорна.
У свою чергу, Наталія Нагорна зазначила, що за її нагородою стоїть значна робота всієї редакції, а ще більше велика кількість загиблих людей і сльози їхніх близьких. «Хочу вам побажати стати Президентом незалежної України, який закінчить війну. Моя мрія зняти сюжет про перемогу найближчим часом», - додала вона.

Уряд України вважає корисним і важливим досвід Федеративної Республіки Німеччина в сфері розвитку місцевого самоврядування і готовий сприяти посиленню співпраці між муніципалітетами обох країн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Бургомістром Берліну Міхаелем Мюллером.

Глава Уряду нагадав, що в Україні вже третій рік поспіль йде процес децентралізації, який суттєво зміцнів адміністративні та, що найголовніше, фінансові можливості областей та районів і надав свободу в ухваленні рішень, необхідних конкретній місцевості. У цьому контексті, зауважив Глава Уряду, посилення контактів та зв’язків українських регіонів з регіонами інших країн буде у великій нагоді.

"Поглиблення співпраці на рівні міст, муніципалітетів має надзвичайно важливе значення для України. Ми зараз проходимо серйозний процес становлення місцевого самоврядування, і кооперація на рівні регіонів принесе нові можливості. Ми як Уряд завжди будемо сприяти такій співпраці", - наголосив Володимир Гройсман.

Він привітав підписання спільної заяви про партнерство між столицями України та Німеччини і згадав свою недавню зустріч з Прем’єр-міністром Баварії Горстом Зеєгофером, під час якої сторони обговорили перспективні напрямки співробітництва.

"Розвиток такої співпраці має дуже важливе значення. Ми можемо дуже багато зробити на державному рівні, але коли рівень муніципалітетів починає взаємодіяти, коли є багато напрямків взаємодії, буде багато успіхів, зокрема в економіці", - підкреслив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що Україна та Німеччина мають добру історію політичної підтримки та ділових зв’язків. Глава Уряду подякував Німеччині та особисто Федеральному канцлеру ФРН Ангелі Меркель "за лідерську позицію" щодо України та постійне сприяння розвитку бізнесу. Обидві країни провели вже декілька спільних ділових форумів, в Києві працює українсько-німецька торгова палата і на часі розвиток взаємин у сфері науки і культури.

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко попрощався із колишнім предстоятелем УГКЦ кардиналом Любомиром Гузаром. Церемонія прощання із Блаженнішим Любомиром нині проходить в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Президентське подружжя вшанувало пам’ ять Блаженнішого хвилиною мовчання та уклонилося біля його труни. Глава держави також висловив співчуття близьким кардинала.
Після церемонії прощання Президент звернув увагу на те, що до Кафедрального собору сьогодні прийшла велика кількість людей - щоб попрощатися з видатним українцем, унікальною особистістю, великим християнином. «Для кожного він знаходив абсолютно унікальні слова. Багатогодинні розмови і зустрічі з ним заряджали, незважаючи нібито на зовнішню неміч, твердим оптимізмом. Він є справжнім нащадком Андрія Шептицького, Йосипа Сліпого і відігравав надзвичайно важливу роль не лише для Української греко-католицької церкви, не тільки для всієї нашої держави, а й для всього світового українства», - наголосив Петро Порошенко.
На переконання Глави держави, саме Блаженіший Любомир об’єднував Україну, забезпечував її соборність словом, думкою та молитвою.
«Його слово насправді відігравало надзвичайно важливу роль і в захисті української волі, української свободи, територіальної цілісності і нашого українського суверенітету», - зазначив Президент.
«Я твердо вірю, що зараз, коли він відійшов до Господа, його молитва за Україну, за український народ, за наше майбутнє буде ще сильнішою. Вічна пам’ять і земля пухом Блаженніший Любомир», - додав Петро Порошенко.
Колишній предстоятель УГКЦ Любомир Гузар помер 31 травня. До Кафедрального собору на березі Дніпра з самого ранку продовжують приходити багато вірян і небайдужих людей, аби віддати останню шану Блаженнішому. До цього зі святим отцем прощалися у Львові.
Поховають Блаженнішого Любомира в крипті Патріаршого собору 5 червня.

Подальша децентралізація та створення госпітальних округів сприятимуть підвищенню якості медичних послуг в Україні і посилять конкурентність закладів охорони здоров'я. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у ході засідання Національної Ради реформ при Президентові України, присвяченого обговоренню проекту медичної реформи.
Глава Уряду звернув увагу, що ключова мета реформи - запровадження принципу "гроші ходять за людиною", що передбачає фінансування медичних послуг, а відтак - відкриває для людини вибір, де і як лікуватися, і забезпечує вищу якість лікування.
Додатковим стимулом змін стане формування в Україні системи госпітальних округів. Ефективність саме такої організації медичної допомоги доводять 13 областей, де розпочинається реалізація відповідних пілотних проектів, в основі яких – не кількість лікарень, а якість медичних послуг, наявність обладнання та досвідчених лікарів, здатних вилікувати людину.
Фінансову сторону питання, за словами Глави Уряду, забезпечують процеси децентралізації, які дозволяють місцевій владі вкладати більші кошти в розвиток медицини на місцях.
"Наше завдання сьогодні - інвестувати у якість і доступність охорони здоров'я. Децентралізація буде у цьому допомагати. Сьогодні мільярди гривень знаходяться на місцях, і ці кошти можемо використовувати. Приклади вже є - місцеві органи влади створюють якісні заклади охорони здоров'я", - зазначив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, перебуваючи в Італії з візитом, зазначив під час зустрічі з Головою Палати Депутатів Італійської Республіки Лаурою Болдріні високо оцінив зусилля Італії по відношенню до України. «Для нас дуже важливі Ваша підтримка щодо територіальної цілісності країни у такий непростий період», - сказав він і подякував за важливий внесок у наданні безвізового режиму Україні, зазначивши, що «це був сигнал, який має ще й велике символічне значення». «Європейська інтеграція – це найважливіший напрямок зовнішньої політики нашої країни», - додав він.
Голова Верховної Ради зауважив, що євроскептицизм дуже часто стимулюється ззовні, зокрема, Росія намагається уповільнити євроінтеграцію. Агресія проти України зумовлена ще й тим, що Україна обрала напрямок євроінтеграції, а український народ, який вийшов на Майдан, - власне, обрав європейський напрямок.

Своєю чергою, Лаура Болдріні зазначила, що така ж позиція у всіх держав - членів НАТО по відношенню до питання територіальної цілісності. Вона підкреслила, що надання безвізового режиму Україні було дуже важливим сигналом, і зазначила, що українська діаспора, яка проживає в Україні, українські громадяни роблять свій вагомий внесок в економічний розвиток Італії. «Це вже наша частина життя. Дуже добрі люди і гарні працівники», - додала вона.
Голова Палати Депутатів також зазначила, що Європейський Союз має стати більш об’єднаним, особливо в умовах, коли Сполучені Штати виходять з багатосторонніх угод, а з іншого боку Росія має на меті послабити ЄС. «Ми маємо важливу нагоду посилити інтеграційні процеси, - сказала Пані Болдріні. - Має бути Федеральний союз держав - Сполучені штати Європи, аби посилити нашу вагу на міжнародній шахівниці».
Л.Болдріні підкреслила, що як Голова Італійської Асамблеї вона «продовжить докладати зусиль до залучення голів інших парламентів, аби посилити цей шлях». Голова Палати Депутатів повідомила, що активно просувала документ про більшу політичну інтеграцію, «і вже 15 голів парламентів підписали декларацію – ті, які готові розділити суверенітет з європейськими інституціями у напрямку політичної єдності та економічного зростання і дійти до Федеративного союзу держав на чолі з Італією, Францією, Німеччиною і Люксембургом». «Це вже Європа двох швидкостей. Зараз нас уже 15», - наголосила вона.
Однією з важливих тем зустрічі стало обговорення інформаційної безпеки країн світу. Зокрема, Пані Болдріні підкреслила, що фейкові новини присутні на всьому інформаційному просторі, у політичних дебатах, вони можуть нівелювати демократичні завоювання, скомпрометувати європейських політиків. У цьому контексті вона повідомила, що в італійському парламенті створено два комітети – з питань інтернету та проти всіх форм дискримінації і ненависті. ««Фейкновини» і дезінформація поєднуються, спонукають людей до агресивної поведінки, це впливає на електорат і, у свою чергу, впливає на результати виборів, - сказала Пані Лаура. – Зараз ми розпочинаємо розслідування, звідки починаються фейкові новини і хто їх продукує та поширює, бо ми маємо виклик дезінформації». .
А.Парубій зазначив, що це дуже добра ідея, адже «інформаційна складова не менш важлива, аніж міліарна». «Завдання тих, хто створює фейкові новини, - завоювати уми людей, а вже потім приходять танки. Автори рейкових новин користуються тими досягненнями, які створив ЄС – свободою слова та свободою інформації. Потрібно зупиняти ті фейки, які пропагують ненависть!» - підкреслив А.Парубій.
Учасники розмови погодились із тим, що дуже важко заблокувати інформацію, водночас, необхідно інтенсивніше працювати у плані культури – вчити молодь критичному сприйняттю, розрізняти фейки і правду, дати людям необхідний інструмент. Також, на думку спікерів, мають бути не лише закони щодо оффлайн-новин, а й щодо онлайн - не може діяти враження, що онлайн все можливо, що це нічия земля.
А.Парубій підкреслив, що поруч із питанням культури стоїть питання національної безпеки. Він нагадав, що перебуваючи на посаді Секретаря Ради Національної безпеки і оборони, вивчав, як з’являються дестабілізаційні інформаційні хвилі і фейки, та поінформував, що понад 10 тисяч людей отримують зарплату за поширення фейків, зокрема, через соціальні мережі, мають єдину мету, шляхом різних форматів повідомлень переслідують єдиний кінцевий результат. Тому, на його переконання, питання культури самостійно не вирішить проблему, особливо з урахуванням того, що Росія використовує новітні засоби у питаннях інформаційних атак та інших дій.
Пані Болдріні заявила, що немає сенсу у тому, щоб «кожна окрема країна створювала окреме законодавство, тому що мережа - вже без кордонів», нагадавши про останні розслідування щодо впливу Росії на виборчий процес у США. «Це абсолютно нова сфера, щодо якої ми маємо знайти рішення, - сказала вона. - Необхідно здійснити європейську інформаційну політику і розділити її з усіма світовими партнерами. Новітні платформи, які мають понад 2.5 млрд. користувачі, - це надзвичайно потужні засоби, тому потрібно співпрацювати з ними для вирішення питань прав та захисту честі і гідності».

А.Парубій наголосив на правильності означених тез, і зокрема, щодо необхідності захисту честі і гідності за образи у соціальних мережах. У цьому контексті він висловився за використання не анонімних «нікнеймів», а за відкритість у мережі. «Відсутність правил не означає свободу, а робить людей вразливими. Слабкі люди потребують правил для захисту, - сказав він і додав, що якби ми реалізували цю ідею, «боти в Росії не мали б такої можливості щодо дестабілізації ситуації в Україні. Ми можемо об’єднувати зусилля, бо кіберзахист – це також сфера, якою має опікуватися НАТО».

А.Парубій поінформував італійських парламентаріїв щодо перебігу реформ в Україні, ситуації на Сході країни та наголосив на необхідності посилення міжпарламентської співпраці, яка «стане запорукою боротьби з ключовими викликами». «Головне завдання - досягти, щоб в Україні і світі не гинули люди. Має бути не лише благо від участі в ЄС, а й відповідальність», - сказав Голова Парламенту, погоджуючись щодо європейської солідарності.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Палатою Депутатів Республіки Італія. Такий Меморандум Італія має з 14 парламентами світу, і підписання документу свідчить про високу оцінку Палатою Депутатів міжпарламентських зв’язків з Верховною Радою України.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Комісаром Європейського Союзу з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганессом Ганом.
Глава держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі. Сторони відзначили важливість повноцінного виконання Мінських домовленостей, передусім у частині безпеки.
Комісар ЄС підтвердив незмінність політики Європейського Союзу щодо невизнання окупації Криму Росією та прив’язку санкційного режиму проти РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей.
Сторони відзначили символічність очікуваного запуску безвізового режиму та завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Було наголошено на важливості повної імплементації Угоди про асоціацію з метою створення сприятливих умов для інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на міжнародних ринках та якості товарів та послуг для українських споживачів.
Президент підтвердив, що, незважаючи на складні виклики, Україна впевнено рухається шляхом реалізації комплексних реформ.
Комісар запевнив, що сторона ЄС залишається надійним партнером України та продовжуватиме надавати необхідну підтримки як у контексті протидії агресії, так і на шляху імплементації внутрішніх реформ.
Сторони погодились з важливістю забезпечення високого рівня прозорості у діяльності як органів державної влади, так і неурядових організацій у відповідності до європейських стандартів.
Глава держави та Комісар ЄС також обговорили питання, пов'язані з підготовкою до Саміту Україна - Європейський Союз, який відбудеться 13 липня 2017 року в Києві.

Україна вдячна Європейському Союзу за політичну й всебічну економічну підтримку і готова й надалі демонструвати прогрес реформ та суспільно-політичних перетворень. Про це сказав Прем'єр міністр України Володимир Гройсман у ході зустрічі з Комісаром ЄС із питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнесом Ганом.
«Хочу висловити подяку за низку важливих рішень, зокрема щодо запровадження безвізового режиму, і запевнити, що у нас достатньо серйозний порядок денний з продовження реформ. Завтра – на засіданні Національної ради реформ (при Президентові України) буде представлена медична реформа, а наступного тижня ми сподіваємося представити пенсійну реформу. Далі – презентація освітньої реформи й земельної реформи», - сказав Глава Уряду і окремо привітав запуск Європейської Антикорупційної ініціативи для України.
У свою чергу Єврокомісар Йоганнес Ган відзначив прогрес, вже зроблений Україною, і визначив низку тем, які необхідно обговорити в контексті підготовки Саміту Україна-ЄС, запланованого на середину липня поточного року. «Нам необхідно зосередитися на подальших заходах у рамках реформ та усіх питань, які стосуються соціально-економічного розвитку України», - зазначив Йоганнес Ган. За його словами, йдеться про питання подальшого розвитку процесу електронного декларування, прогресу в антикорупційній політиці та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС, а також розвитку політики енергоефективності.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з послами держав-членів Великої сімки, акредитованих в Україні.
А.Парубій подякував усім країнам за отримання Україною безвізу, «до якого доклались всі учасники Великої сімки», за підтримку ініціативи щодо призначення Спеціального представника Великої сімки з питань реформ в Україні та за позитивну оцінку Великою сімкою прогресу України на шляху реформ.
«Отримання безвізу для України - велика подія, - сказав він. - Це рішення має не лише технічне значення – перетин кордонів, а й має велике символічне значення, бо кожний, хто стояв на Майдані, виступав, перш за все, за повернення до європейської сім’ї європейських народів».

Голова Верховної Ради України поінформував представників дипломатичних установ про події останніх місяців на Сході України, які продемонстрували, що «Москва виключно ігнорує усі міжнародні домовленості, у тому числі і Мінські угоди». «Останні місяці засвідчили зростаючу ескалацію конфлікту і військових дій російських найманців. Найбільш болючим є те, що під час цих атак гинуть мирні жителі», - наголосив А.Парубій і нагадав, що 13 травня російський снаряд обірвав життя чотирьох мирних жителів, а 27 травня внаслідок обстрілу було поранено вісім цивільних осіб. Також, повідомив він, дуже негативним сигналом було рішення Москви про легалізацію псевдо-документів так званих терористичних організацій ЛНР та ДНР, кожен гуманітарний конвой призводив до ескалації бойових дій на Сході України.
Водночас, А.Парубій підкреслив, що Україна була і залишається відданою мирному врегулюванню конфлікту. «Ми твердо стоїмо на позиції, що мають бути виконані безпекові аспекти, а вже потім інші рішення», - сказав він.

Голова Верховної Ради України, розповідаючи про реформи в Україні, зазначив, що багато сфер потребують реформування, у тому числі судова і сфера боротьби з корупцією, але головне завдання парламенту, як стабілізуючої функції в Українській державі, Верховна Рада виконує. «Ми йдемо шляхом реформ - можливо не так швидко, але загалом вдалося стабілізувати ситуацію в країні, - підкреслив він. – Впевнений, що парламент і уряд працюють, забезпечуючи стабільність у державі, забезпечують економічне зростання, забезпечують безпеку в країні. Я вважаю це важливим досягненням, враховуючи непрості умови, і зважаючи, яких великих зусиль докладав агресор, щоб дестабілізувати ситуацію в країні».
Учасники зустрічі обмінялись думками щодо найважливіших рішень, які потребують законодавчого врегулювання.
Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Ітілійської Республіки в Україні Давіде Ла Чечіліа, відзначаючи високий темп реформ в Україні та щільну співпрацю, висловився за ширше залучення громадян, суспільства до процесу реформування та посилення комунікативної ролі парламенту у роз’ясненні реформ та контрольну функцію під час імплементації законів. Він закликав залишатися на шляху реформ і протистояти спробам загальмувати чи зробити процес неефективним. «Парламент відіграє значну роль в імплементації реформ, і це позитивно впливає на процес реформування економіки. Соціальні та економічні реформи, аби були відчутні громадянами, мають бути комуніковані парламентаріями», - наголосив він.

Учасники зустрічі серед пріоритетних визначили розвиток енергозберігаючих технологій та енергоефективності підприємств, безпеку атомної енергетики, сферу охорони здоров’я, стан окупованих територій; підписання Стамбульської конвенції, що допоможе захистити права жінок та протидіяти насильству; реформу парламенту.
Зокрема, Шегекі Сумі наголосив на «критичній важливості створення інспекції з питань безпеки атомної енергії».
Своєю чергою, Голова Верховної Ради зазначив, що у питанні окупованих територій ще немає остаточного рішення, ведеться дискусія, і вона «не лише законодавча, а скоріше стратегічна і суспільна». «Ця дискусія триває між експертами і політиками щодо території під окупацією, щодо її статусу, має різні виміри: і безпековий і гуманітарний, - сказав він і зазначив, що у Грузії немає прикордонників на лінії розмежування. – Необхідно вивчати досвід Грузії і Молдови. Українцям, які є заручниками окупаційних сил, необхідно забезпечити юридичний статус. Питання є під моїм особистим контролем».

Стосовно Стамбульської конвенції, А.Парубій зазначив, що створюється робоча група для її обговорення, «і раніше чи пізніше, але ми гарантовано вийдемо на позитивне рішення».
Вітаючи французький народ з обранням Президента Е.Макрона, Голова Парламенту зазначив, що Франція надала приклад боротьби з корупцією, коли замішані у корупції кандидати вийшли з дистанції президентських перегонів. «Французьке суспільство показало несприйняття такого явища, - підкреслив він і додав, що «в Україні завершився перший рік роботи по створенню антикорупційних структур по всій країні - важливий і непростий шлях, відкриті реєстри і тендери показали, де можуть бути приховані корупційні ризики, створено НАЗК, антикорупційна прокуратура, йде імплементація тих законів, що були ухвалені, запроваджено е-декларування».

Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен схвалюючи прийняття законів з екології та електроенергії, висловив сподівання на розгляд законопроектів з питань житлово-господарського господарства та енергоефективності споживання. «Євросоюз готовий підтримувати реформу у цій сфері одним млн. євро», - наголосив він.
Голова Верховної Ради України подякував за дискусію та висловився за частіше проведення багатосторонніх зустрічей із представниками дипломатичного корпусу закордонних країн.

Президент Петро Порошенко привітав рішення Стокгольмського арбітражу у справі НАК «Нафтогаз України» проти «Газпрому» щодо контракту на постачання газу, в якій українська державна компанія виграла найкрупніший комерційний спір.
Глава держави зазначив, що відповідно до цього рішення, положення «бери або плати» скасоване, а у задоволенні вимог російського «Газпрому» сплачувати за газ на цій підставі відмовлено.
«Це принцип, нав’язаний Україні Росією і безвідповідально прийнятий українськими переговірниками в 2009 році. Завдяки йому мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів», - наголосив Петро Порошенко.
Президент також підкреслив, що рішення Трибуналу надає право «Нафтогазу» вимагати зниження ціни на газ по контракту з «Газпромом» відповідно до умов ринку. Таким чином, вартість газу буде визначатися не Кремлем, а виключно прозорим та вільним ринком.
«Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу. Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб»,- наголосив Президент.
Глава держави також підтвердив, що Україна була і залишатиметься надійним партнером у питанні забезпечення газом європейських споживачів.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Віце-прем’єр-міністру України Павлу Розенкупровести спеціальну селектору нараду з питань виконання вимог законодавства про виплату мінімальної заробітної плати в Україні. Про це Глава Уряду сказав в ході засіданні Кабінету Міністрів. 

«Думаю треба провести нараду по мінімальній зарплаті. Треба активізувати роботу Комісії (спеціального урядової органу) на місцях. Не можна допустити, аби працюючу людину хтось обмежував у праві отримувати гідну зарплату. Пройшло у нас 5 місяців (з моменту набуття чинності норми про встановлення мінімальної зарплати на рівні 3200 грн), і нам треба жорстко попрацювати з місцевою владою, аби дійти до кожного підприємства, де приховано виплачується зарплата. Бо там, де працюють неофіційно – там  забирають право на достойну пенсію. Будь ласка, просив би – проведіть нараду – активізуйте роботу Держпраці, місцевої влади, ДФС».

Окремо Глава Уряду торкнувся питання оцінки показника середньої зарплати в контексті перегляду макропоказників розвитку економіки.  Зміну показників Уряд також ухвалив в ході засідання в середу. «Зараз стільки інформації, в тому числі неправдивої. Її треба швидше спростовувати, і люди все будуть розуміти», - сказав Прем’єр-міністр. Він додав, що всі побоювання спростовуються цифрами.

«Йдеться про те, що середня зарплата зросла, і зросла кількість платників єдиного соціального внеску з початку року», - зазначив Володимир Гройсман і нагадав, що за прогнозом Уряду показник середньої зарплати становитиме 7100 грн.

Співпраця по лінії Балто-Чорноморського регіону дуже важлива і перспективна у всіх проявах - економічному, транзитному, інфраструктурному, безпековому. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України А.Парубій під час зустрічі з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Квірікашвілі у рамках офіційного візиту до Грузії.
А.Парубій підкреслив, що в Україні дуже цінують відносини з Грузією. Він привітав Грузинську Сторону з отриманням безвізового режиму. «Ми - зразу за вами, 11 червня має бути остаточне рішення по Україні», -сказав він і висловив вдячність за «чудово організоване засідання ПА НАТО у Тбілісі».

Голова Верховної Ради підтвердив, що на парламентському рівні розпочалися інтенсивні контакти. «Я є великим прихильником регіональної співпраці і вважаю, що там захований серйозний потенціал, тому з Головою Парламенту Грузії і Спікером Молдови у Варшаві ми обговорювали ідею створення Міжпарламентської асамблеї Україна - Грузія – Молдова», - наголосив він.

А.Парубій відзначив у цьому контексті значний досвід міжпарламентської співпраці з Парламентами Литви і Польщі. «Ми маємо подібний досвід співпраці Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва. І досвід показує, що тристороння співпраця дає новий потенціал і нові можливості», - сказав Голова Верховної Ради і висловив сподівання, що ідея міжпарламентської асамблеї Україна-Молдова-Грузія буде підтримана і депутатами Парламенту Грузії.
Голова Українського Парламенту висловився також за необхідність спільно розвивати напрям співпраці по лінії Північ-Південь. Він пояснив, що зараз реалізується великий інфраструктурний проект будівництва автостради між Чорним і Балтійським морем.

А.Парубій вважає, що поєднавши зусилля, які Грузія робить у напрямку співпраці з Китаєм щодо створення Шовкового Шляху, можна отримати потужний інфраструктурний проект з переміщення товарів, коштів, фінансів. «Я переконаний, що Балто-Чорноморсько-Каспійська лінія дуже важлива. Вона важлива також і в питаннях безпеки - ми всі маємо спільну загрозу - і ніхто, як ми, не розуміє цієї загрози так глибоко», - зазначив він, додавши, що «деякі європейські партнери не до кінця розуміють глибину цієї загрози».

Голова Парламенту переконаний, що вигідно шукати формат, де б Україна і Грузія входили в регіональні об’єднання з членами ЄС, - «це був би такий поступ до того етапу, коли зможе стати питання про членство в ЄС».
А.Парубій також поінформував, що Україна працює над налагодженням тісніших контактів з новою Адміністрацією Сполучених Штатів Америки і висловив сподівання, що «США детальніше долучиться до проблеми з агресією Російської Федерації».
Учасники Парламентської асамблеї поклали квіти до Моеументу Героїв.

Дорогі українці!
Щойно Сенат Королівства Нідерланди, верхня палата парламенту, схвалив рішення про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Шлях до цього виявився довгим і набагато складнішим, ніж ми уявляли собі на старті цього процесу. Чому так трапилось? Кремль, уражений хронічною українофобією, капостив нам на кожному кроці. Він використовував всі наявні ресурси: гроші, пропаганду, брехню, інтриги, розвідувальні структури і групи впливу. Йому підігрували антиєвропейські популістські сили всередині Євросоюзу, які використовували наявні бюрократичні зачіпки та витворювали нові. Все це робилося з єдиною метою – унеможливити ратифікацію Угоди, поховати її та, відповідно, - зупинити курс України на возз’єднання з нашою європейською родиною.
Саме возз’єднання, бо історично ми були її частиною… До речі, з часів давньоукраїнського князя Ярослава Мудрого та його доньки-киянки Анни Ярославни, яку буквально вчора Путін намагався на очах всієї Європи викрасти до російської історії.
Всі ви знаєте, що на фініші процес ратифікації пригальмувався в Нідерландах. Історична для нас угода виявилася під реальною загрозою. До останнього моменту вся дипломатична команда країни боролася за те, щоб зірки на європейському небосхилі склалися сприятливо для України. В цьому нас підтримували і нам допомагали наші європейські партнери.
Щиро дякую за підтримку своєму другові Прем’єр-міністру Марку Рютте, нідерландському Уряду, Національним Зборам, Сенату. Від імені Українського народу дякую громадянам Нідерландів, які під час нещодавніх виборів в масі своїй не підтримали антиєвропейську партію, а, натомість, делегували владу відповідальним проєвропейським силам.
Після виборів в Австрії, Нідерландах, Франції завершення ратифікації Угоди про асоціацію з Україною закріпило позитивні тенденції до консолідації цих проєвропейських сил, які раніше мали певні проблеми внаслідок нідерландського референдуму та Брекзиту.
Єдиним фронтом ми отримали важливу перемогу. Єдиним фронтом ми відстояли Угоду про асоціацію, дорогу до якої три з половиною роки тому відкрили учасники Євромайдану та Революції Гідності.
Вже перший рік тимчасового застосування Угоди продемонстрував, наскільки високий потенціал вона має для України. Наш експорт до країн ЄС зріс майже на чверть (на 24,5%). Україна поступово інтегрується в європейську політику в багатьох сферах.
Набуття чинності Угоди про асоціацію, зона вільної торгівлі та безвізовий режим з ЄС, який стартує рівно за десять днів, - це є надзвичайно важливі кроки на нашому шляху до Об’єднаної Європи.
Ми твердо налаштовані йти до нашої стратегічної мети. Це гарантія нашої свободи, незалежності та територіальної цілісності. Європа – це наш цивілізаційний вибір.
Найближчим часом Нідерланди передадуть ратифікаційну грамоту до Брюсселю. А далі Рада Європейського Союзу своїм спеціальним рішенням запустить виконання Угоди про асоціацію з ЄС на повну проектну потужність.
Слава Європі!
Слава Україні!

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман планує провести інспекційні поїздки по всіх областях України з метою перевірити якість дорожніх робіт та ефективність використання бюджетних коштів. Про це він сказав під час спілкування із журналістами у Тернопільській області, де ознайомився з ходом ремонту дороги М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече.

"Я об'їду абсолютно усі дороги, усі області. Я щотижня виїжджаю у ту чи іншу область -  і на сході, і на заході. Найближчим часом відвідаю і схід, і південь. Я володію ситуацією про те, що там відбувається", - зазначив Глава Уряду.

Він сказав, що сьогодні відвідав три області: Львівську, Волинську та Тернопільську. "Я подивився їхній план, розумію проблематику, що потрібно підсилити, підтримати, допомогти, щоб вони були більш ефективними", - зазначив Володимир Гройсман і нагадав, що Уряд, як і обіцяв, забезпечив початок дорожніх робіт. 

"Дуже багато треба ще зробити, ми тільки розпочинаємо, але вже є об'єкти, які будуються фундаментально. Я переконаний у тому, що при такому підході за п’ять років ми дамо зовсім іншу якість українських доріг", - наголосив Глава Уряду.

Крім того, він ще раз акцентував увагу, що дав доручення профільному Віце-прем'єр-міністру Володимиру Кістіону спільно з Головою Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" Славоміром Новаком зібрати керівників п’яти областей, дорожні роботи в яких викликають занепокоєння, і "запитати, чим можливо допомогти, щоб швидше розв'язати проблеми».

Президент Петро Порошенко закликав лідерів «Великої Сімки» згадати історію, проявити мудрість і далекоглядність та не дати Москві жодних шансів на продовження своєї агресивної політики по відношенню до України. «Історія вчить нас, що умиротворення не працює», - пише Президент Петро Порошенко у колонці видання Politico.
«Сьогодні лідери «Великої Сімки» збираються за одним столом, де говоритимуть про складні виклики нашому світовому порядку. Обраний для цієї зустрічі день не міг бути більш символічним для України», - йдеться у статті Петра Порошенка. Він зазначає, що історія вчить нас, що умиротворення веде до ще більшої агресії і що, лише з позицій сили можна відстояти сталий мир і відновити безпеку і стабільність. А це - зміцнення стійкості України шляхом підтримки реформ та посилення оборонних спроможностей українського війська, у тому числі новітніми видами оборонного озброєння.

«Сьогодні «Велика Сімка» - клуб поважних держав та світових лідерів, з якого Росію видворено з ганьбою - має слушну нагоду для чіткої відповіді агресору. Кремлю не змити кров зі своїх рук та не уникнути відповідальності за крадіжку Криму та експорт війни на Донбас», - наголошує Глава Української держави.
Президент привертає увагу читачів до історії, коли у 1936 році Уїнстон Черчилль сказав, що «ера зволікань» добігає кінця і що світ входить у «період наслідків», але його попередження не помітили. При цьому він нагадує, що «за два роки до того, британський державник застерігав Європу про неминучу трагедію, однак був названий панікером».
«Ця помилка коштуватиме життя десяткам мільйонів загиблих. Дуже важливо її не повторити сьогодні в Україні, яку Росія обрала першочерговою мішенню своєї помсти за геополітичний провал Радянського Союзу», - застерігає Петро Порошенко.
Український лідер наголошує: «Росія не зупинить свою кампанію агресії, доки не зупинимо її ми. Захід має продемонструвати відданість спільним діям та повстати спільним фронтом на захист цінностей і поваги до міжнародного права. Сьогодні, як і напередодні Другої світової війни, час не на нашому боці. За умов, коли список жертв агресії далі зростає, відкладати чи вдаватися до заспокійливих напівзаходів не просто недоречно, а загрозливо».
Президент також застерігає країни вільного світу щодо впливу «російської гібридної машини війни нового зразка», яка невпинно набирає обертів. «Її вплив тепер відчувають не лише в Україні. Щупальця Кремля намагаються взяти за горло і ключові столиці Об'єднаної Європи, і трансатлантичних союзників», - зазначає він.
Петро Порошенко пояснює також нещодавнє рішення України щодо заборони доступу до керованих з Кремля соціальних мереж: «На догоду гібридних атак Москви рекрутуються всі можливі впливи, передусім кіберпростір. А ті, хто насмілюються обрізати ці щупальця, отримують нову хвилю нападів. Саме так сталося в Україні цими днями, де ми обрізали вплив - призупинили доступ до адміністрованих з РФ соціальних мереж, а у відповідь з Москви прийшла масована скоординована кібератака, підтримана інформаційною пропагандою. На захист агентів Кремля в особі "В Контакті" чи "Однокласники" стали інформаційні війська Росії, з діями яких добре обізнані і в Парижі, і в Берліні, і за океаном».
«Якщо вільний світ серйозно зацікавлений в мирі та світовому порядку, слід пам'ятати, що відновлення нормальних відносин з Москвою пролягає через Київ. Росія повинна виконати Мінські домовленості, передусім в частині безпеки. Вона повинна повернути Крим Україні, відновити територіальну цілісності нашої держави у міжнародно визнаних кордонах. Все інше - від лукавого», - підсумовує Президент України.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у понеділок зустрівся із представниками наглядової ради YES та обговорив прогрес у здійснення реформ в країні та плани Уряду щодо стратегічних завдань на поточний рік. У зустрічі взяли участь Президент Польщі (1995-2005) Александр Квасьнєвський, Президент Європейського Парламенту (2002-2004) Пет Кокс, Міністр закордонних справ Швеції (2006-2014), Прем’єр-міністр Швеції (1991-1994) Карл Більдт, Високий представник зі спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (1999-2009) Хав’єр Солана, Віце-президент Havas Group та виконавчий співпрезидент Havas Worldwide Стефан Фукс, засновник YES, Групи EastOne Віктор Пінчук.
Члени наглядової ради YES передали Главі Уряду офіційне запрошення взяти участь у конференції, що відбудеться у вересні поточного року, яке він із задоволенням прийняв.
"Переконаний, що роботу, яку ви робите для України, є надзвичайно важливою, необхідною. Я з задоволенням прийму запрошення участі в YES (Ялтинська Європейська Стратегія) у вересні. Такі заходи, як YES, є дуже важливими, дуже гарний майданчик для обговорення і обміну думками", - зазначив Володимир Гройсман.
Глава Уряду поінформував співрозмовників про досягнення Уряду упродовж минулого року щодо макроекономічної стабілізації та відновлення економічного зростання, продовження співпраці із МВФ, збільшення удвічі мінімальної заробітної плати в країні. Він також окреслив стратегічні завдання, які стоять перед Урядом на 2017 рік, зокрема щодо пенсійної реформи, що була нещодавно презентована громадськості та передбачає підвищення пенсій для 9 з 12 млн пенсіонерів, реформ освіти та охорони здоров'я, а також публічної приватизації. У цьому напрямку Уряд планує започаткувати продаж малих підприємств через електронну систему публічних закупівель ProZorro, зауважив Прем’єр-міністр.
Сторони також торкнулися питання ситуації на Донбасі, де не припиняються обстріли підтримуваними країною-агресором бойовиками. Володимир Гройсман підкреслив, що Україна віддана виконанню Мінських домовленостей та наголосив, що санкції відносно російської сторони мають бути збережені, допоки вона не виконуватиме взяті на себе у рамках угод зобов'язання.

Дорогі прикордонники!

Від імені Кабінету Міністрів України та від себе особисто вітаю військовослужбовців, працівників таветеранів Державної прикордонної служби України із професійним святом – Днем прикордонника.

Забезпечення територіальної цілісності, державної безпеки і захисту державного кордону, виконаннязавдань у районі проведення антитерористичної операції, протидія злочинності, тероризму та контрабанді надержавному кордоні – це далеко не повний перелік завдань, які на високопрофесійному рівні виконують нашіприкордонники, іноді ризикуючи власним життям і здоров’ям.

Бути прикордонником означає зробити усвідомлений і принциповий вибір в ім’я нелегкої, алешляхетної справи: захисту нашої країни та громадян від загроз і ризиків. Бути прикордонником означаєзахищати мирний сон наших дітей, бути професіоналом і патріотом та усвідомлювати ті небезпеки, з якимидоведеться зіткнутися під час виконання службового обов’язку.

Наші прикордонники з гідністю стоять на варті держави і давно здобули високу репутаціюпрофесіоналів своєї справи. Народ України вдячний нашим захисникам за їх службу.

Бажаю всім прикордонникам, ветеранам і цивільним працівникам Державної прикордонної службиміцного здоров’я, родинного щастя, добробуту, миру в нашій країні.

З повагою

Прем’єр-міністр України                                          Володимир ГРОЙСМАН

«Мій візит до Грузії матиме два завдання: участь у парламентській Асамблеї НАТО, яка відбуватиметься цими днями в Тбілісі, і безпосередня зустріч з керівниками Грузії: спікером Парламенту, Президентом, Керівником Уряду», - сказав Голова Верховної Ради України А.Парубій у п’ятницю в інтерв’ю телеканалу «Рада».
Він повідомив, що засідання Парламентської асамблеї НАТО, яке зараз проходить у Тбілісі, - «дуже важливий сигнал для Грузії, яка теж, як і Україна є на шляху до НАТО». За словами А.Парубія, він виступить на засіданні Асамблеї. «І моє завдання - добитися того, щоб одне з наступних засідань Парламентської асамблеї НАТО відбулося в Києві. Це буде важливий і символічний крок», - зазначив він і повідомив, що «кілька тижнів тому направив листа Президенту Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі із запрошенням провести засідання Парламентської асамблеї в Києві».
Голова Парламенту зазначив, що «попередньо Паоло Аллі цю ініціативу підтримав, але вона має бути затверджена на Комітеті міжпарламентської Асамблеї». Голова Парламенту висловив сподівання, що «у ці дні, в Тбілісі, ми зможемо вийти на позитивний результат і наприкінці наступного року або на початку 19-го року Парламентська асамблея НАТО, а це представники усіх парламентів усіх країн НАТО, відбудеться в Києві». «Це важливий, практичний і символічний крок для України на шляху до НАТО»,- підкреслив А.Парубій.
У цьому контексті він повідомив, що вже «підготували з народними депутатами законопроект, який би більш чітко артикулював прагнення України на шляху до НАТО, це зміни до Закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики, і ми пропонуємо, щоб законодавчо було чітко вказано, що стратегічне завдання для України є вступ до НАТО».
«Друга частина моєї поїздки стосуватиметься наших взаємовідносин з Грузією», - сказав Голова Парламенту. «Я вважаю, ми трохи втратили той темп, який мали в дипломатичних взаємовідносинах. Фактично, за останні три роки, це буде перший візит перших осіб до Грузії», - зауважив він і додав, що їде з конкретною ідеєю щодо створення міжпарламентської асамблеї «Україна-Грузія-Молдова» .
На думку Голови Верховної Ради, «цей формат міжпарламентської асамблеї, стане добрим майданчиком для скріплення відносин між нашими державами».