Топ новини

25 – 27 березня у Швейцарії під головуванням Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та за посередництвом колишнього Президента Європарламенту Пета Кокса відбулася нарада між представниками всіх фракцій та груп Верховної Ради у форматі «Діалогів Жана Моне» щодо реформи Парламенту.

«Це вже четверта сесія наших політичних дискусій та консультацій щодо реформи Парламенту у такому форматі. За підсумками цих переговорів ухвалено ряд рішень щодо реформи Верховної Ради України, які були підтримані усіма уповноваженими представниками фракцій, за підсумками наради було підписано спільні висновки», - повідомив Андрій Парубій.

Відтак, більшість депутатських фракцій та груп підтримали ідею скасування короткої перерви у четвер з 12.00 до 12.30 під час пленарних тижнів:

Було досягнуто консенсусу щодо важливості обмеження кількості законодавчих ініціатив, адже їхня зростаюча кількість стоїть на заваді ефективності роботи Верховної Ради України. 

«Ми переконані, що надмірна кількість законодавчих ініціатив використовується для блокування їх ефективного розгляду у Верховній Раді України. Ми вважаємо, що необхідно підняти рівень обізнаності щодо наслідків, які може мати прийняття законопроекту, адже інколи він може ставити під удар інституційну репутацію», - зазначено у резолюції.

У підсумковому документі, зокрема, йдеться, що учасниками дискусії було досягнуто консенсусу щодо впровадження і використання народними депутатами України наступного скликання єдиної електронної картки для персональної ідентифікації, входу до приміщень та зали пленарних засідань Верховної Ради України та голосування під час пленарних засідань і засідань комітетів. Була висловлена пропозиція щодо пілотного впровадження окремих елементів використання єдиної електронної картки у восьмому скликанні Верховної Ради України.

Під час плідних дискусій учасники «Діалогів Моне» обговорили ряд питань щодо прав та обов’язків опозиції, важливості ухвалення Закону про тимчасові слідчі комісії і представництва політичних сил у Центральній виборчій комісії.

У підсумковому документі також йдеться, що учасники мали довгі, відверті та конструктивні перемовини стосовно законопроектів про виборчу реформу та створення Вищого антикорупційного суду. Обидва тексти готуються до другого читання. Учасники дискусії у форматі «Діалогів Моне» вирішили запросити представника Венеційської комісії для подальших консультацій щодо другого читання Закону «Про Вищий антикорупційний суд».

Сьогодні, 29 березня, на базі Вінницького національного технічного університету відбулась регіональна нарада з питань підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації.

Сьогодні, 29 березня, відбулось пленарне засідання чергової 30 сесії обласної Ради 7 скликання, на розгляд якої було винесено 72 питання.

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік».

Річна національна програма (РНП-2018) має забезпечити виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, а також відповідних рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні Глав держав та Урядів 9 липня 2016 року у Варшаві (Республіка Польща), інших важливих домовленостей зі стороною НАТО.

РНП-2018 є системним стратегічним документом, що визначає пріоритетні завдання на 2018 рік та середньострокові цілі, які планується досягти до 2020 року. Також документ визначає відповідні практичні заходи в рамках реалізації політики євроатлантичної інтеграції України, реформування сектору безпеки і оборони країни відповідно до стандартів і рекомендацій Альянсу.

Програма спрямована на залучення і використання потенціалу та практичної і консультативно-дорадчої допомоги НАТО та держав - членів Альянсу з метою підвищення обороноздатності України в умовах збройної агресії Російської Федерації, а також запровадження цілеспрямованих та планомірних заходів із підготовки держави до набуття членства в НАТО.

Координацію роботи з виконання Річної національної програми покладено на Кабінет Міністрів України.

Україна офіційно завершила активізовані в 2015 році переговори з Державою Ізраїль щодо формування та підписання Угоди про зону вільної торгівлі. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив під час засідання Кабінету Міністрів.

«Ми вийшли на фіналізацію переговорів, найближчим часом сформуємо умови для підписання угоди», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Переговори щодо ЗВТ з Ізраїлем були активізовані в 2015 році, і лише в 2017 році пройшли 11 раундів перемовин з цієї теми. Після підписання угода має бути ратифікована парламентами України та Ізраїлю.

Набрання чинності документа дозволить одразу і без мит експортувати до Ізраїлю широку лінійку агропродукції та продовольства, а також ліки, косметику, продукцію хімічної та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроніку тощо. За три роки мита будуть зняті на спеції, насіння, борошно, кетчупи, консерви, кондитерку, одяг, меблі, скло.

Угода регулює торгові спори, фіксує митні процедури, правила походження товарів, описує санітарні та захисні засоби, в тому числі антидемпінгові дії.

Обсяг експорту українських товарів та послуг в Ізраїль минулого року зріс на 19% і становив 781,2 млн дол. США.

Під час наради голів та представників фракцій та груп Верховної Ради України Голова Парламенту Андрій Парубій виступив з ініціативою, щоб першим питанням Порядку денного засідання Верховної Ради України у вівторок, 3 квітня 2018 року, було питання скасування процедури Електронного декларування для громадських активістів та декриміналізації статті про неподання, або невчасне подання електронної декларації громадськими активістами.

«Сьогодні під час наради голови та представники фракцій і груп Парламенту узгодили, що проведуть роботу у своїх фракціях, щоб ми спільно вийшли на позитивне рішення у декриміналізації статті про неподання електронних декларацій громадськими активістами та про скасування Електронного декларування для громадських активістів», - зауважив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

4 квітня на сцені Вінницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського відбудеться прем’єра вистави про життя Квітки Цісик, приуроченої 65-річчю від Дня народження американської співачки українського походження.

Сьогодні, 28 березня, в приміщенні облдержадміністрації відбулась зустріч керівництва області та міста з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Яном Пєкло.

Президент Петро Порошенко наголосив, що майже місяць тому, 4 березня у містечку Солсбері у Великій Британії російські спецслужби застосували смертельну отруту при спробі ліквідації Сергія Скрипаля та його доньки.

«Це було перше застосування хімічної зброї на території Європи за останні 70 років. Така варварська поведінка Кремля у поєднанні з продовженням агресії та вбивств українців на Донбасі, окупації та порушенням прав людини в окупованому Криму, отруйною російською пропагандою і втручанням у виборчі процеси інших держав переповнили чашу терпіння усіх. І сьогодні російський агресор отримав потужну солідарну реакцію цивілізованого світу», - підкреслив Глава держави.

За словами Президента, синхронно та скоординовано о 15:00 за брюссельським часом, або о 16:00 за київським часом, Україна, США, Канада та 14 держав-членів Європейського Союзу оголосили про своє рішення вислати зі своїх територій близько сотні російських розвідників під дипломатичним прикриттям.

«Російській агентурі в Європі та за Атлантикою було завдано потужного удару. Переконаний, що видворення з території України 13 російських дипломатів зміцнить нашу безпеку, послабить зусилля п’ятої колони із дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що дипломатичні стосунки України з Росією де-факто заморожені. «Давно нема послів і дипломатична присутність зведена майже до нуля – того критичного мінімуму, який дозволяє дбати про наших громадян-заручників в РФ. Ми продовжуємо координувати зусилля із західними союзниками та партнерами щодо подальшого посилення тиску на російського агресора. Попереду нові санкції, нові обмеження», - наголосив Глава держави.

«Захід та Україна твердо стоять єдиним фронтом у боротьбі з російською агресією та спробами Кремля розхитати єдність та знищити демократичні цінності. Разом ми переможемо», - підкреслив Президент.

Україна та Європейський Союз посилюють діалог у сфері промисловості з метою прискорення економічного зростання в Україні та формування можливостей для залучення українських підприємств в європейські ланцюги доданої вартості та загальноєвропейську промислову стратегію. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Ельжбєтою Бєньковскою.

«Сьогоднішня зустріч має надважливе значення. Ціль мого Уряду - забезпечити сталий економічний ріст. Потенціал промисловості має широкі можливості. Працюємо над тим, аби зняти бар’єри для розвитку і отримати нові імпульси для руху вперед по всіх секторах», - сказав Володимир Гройсман.

«Ми бачимо прогрес реформ, ми бачимо скільки зусиль ви докладаєте для проведення змін. Сподіваюсь, ми зможемо обговорити можливості різних секторів економіки, і ми говоримо про те, щоб Україна стала частиною нашої загальної промислової стратегії. Ми говоримо не просто про підтримку, а про деталі та конкретні акценти нашого промислового діалогу», - сказала Єврокомісар.

Глава Уряду проінформував Ельжбєту Бєньковску про порядок денний роботи Уряду, про основні напрямки роботи, серед яких – посилення інституціонального захисту бізнесу, полегшення умов ведення підприємництва, досягнення високих позицій в рейтингу Світового банку Doing Business, завершення формування антикорупційної вертикалі, продовження децентралізації.

«Ми масштабно відновлюємо інфраструктуру, займаємося будівництвом доріг, обговорюємо можливості концесії, - сказав Володимир Гройсман. - Наш пріоритет зростання економіки в 5-7%. Ми будемо динамічно рухатися далі».

Зі свого боку Єврокомісар підкреслила, що Україна насправді має великий потенціал розвитку, передусім в промисловій сфері, в агросфері. «Саме тому ми готові допомогти розкрити цей потенціал – з огляду, передусім, на регулятивні рішення, - зазначила Єврокомісар. – Ми віримо в вільну торгівлю (з Україною), у вільний ринок, ми ніколи на будемо йти врозріз з політикою СОТ та політикою вільної торгівлі».

Під час перемовин сторони також обговорили співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та питання макрофінансової підтримки України з боку ЄС.

«Україна вже сьогодні є кращою за багатьма позиціями. Україна, насправді, - приклад для Європи в контексті відновлення держави. Ви маєте бути гордим тим, що ви зробили на шляху реформ. І нам потрібно посилювати наші зв’язки між підприємствами та в рамках промислових кластерів», - сказала Єврокомісар.

Довідково 

Однією з цілей візиту Комісара ЄС з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та малого і середнього бізнесу Ельжбєти Бєньковскої є активізація Діалогу високого рівня Україна - ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.

Діалог високого рівня, започаткований в березні 2017 року, має сприяти вирішенню проблем промисловості, підвищенню довіри між підприємцями, залученню українських підприємств до міжнародних ланцюгів доданої вартості, розвитку інновацій.

Промисловий діалог став майданчиком для обміну інформацією та передовим досвідом щодо шляхів модернізації та реструктуризації української промисловості і поліпшення рамкових умов для підприємств, зокрема в сегменті малого та середнього бізнесу.

І тепер сторони планують затвердити Дорожню карту Діалогу Україна-ЄС як додатковий інструмент посилення співпраці.

Голова Верховної Ради України А.Парубій зустрівся у п’ятницю з французькою делегацією на чолі з Міністром у справах Європи та закордонних справ Франції Жаном-Ів Ле Дріаном. Учасники зустрічі обговорили питання щодо активізації двосторонньої співпраці між Україною і Францією на рівні парламентів та, зокрема, груп дружби, проведення реформ в Україні, узгодження дій проти будівництва газогону «Північний потік-2» та підтримки боротьби українців за відновлення територіальної цілісності і миру на всій території країни.

Голова Верховної Ради зазначив, що «Україна цінує підтримку і позицію  Франції щодо територіальної цілісності нашої держави, засудження російської агресії та збереження санкцій». «Збереження санкційного режиму є найбільш ефективною дією на країну-агресора – Російську Федерацію», - сказав він.

Він зазначив, що загроза з боку Росії є загрозою не лише Україні, а й усьому вільному світу. «Це глобальна загроза, - підкреслив він і додав. - Насильницький перерозподіл кордонів може мати трагічні наслідки і для інших країн, якщо він бути сприйнятий світом».

А.Парубій назвав важливою позицію МЗС Франції з приводу неприйнятності проведення виборів на українській території – окупованого Криму і Севастополя. Він також висловив сподівання, що французька влада знайде достатньо інструментів, щоб заборонити репрезентативний центр ДНР у Франції, та наголосив на важливості припинення будівництва «Північного потоку- 2». «Цей проект є не економічним, а політичним – у мене є всі підстави так вважати», - сказав Голова Парламенту і додав: «Україна ще задовго до мілітарного вторгнення Росії на нашу територію відчула на собі, що таке газовий шантаж і газовий вплив на Україну. Це шлях і політичного тиску, і шлях корупції. Він несе загрози не лише для України, а й для усього регіону, що підкреслює глобальність цієї проблеми».

А.Парубій повідомив, що цю позицію намагається донести до українських партнерів, - з його ініціативи було направлено лист до європейських парламентів з проханням засудити цей процес, звернення  підтримали партнери з Польщі, Литви, Естонії, Латвії і Молдови. За його словами, у розробці проекту бере участь французька компанія, тому дуже важлива підтримка і з боку Франції. Голова Верховної Ради запевнив, що взаємовідносини України з Францією носять «важливий стратегічний характер», і передав лист, підписаний спікерами інших країн, Ле Дріону.

Своєю чергою, Міністр у справах Європи та закордонних справ Франції підкреслив, що Франція лишається рішуче налаштованою і відкритою до співпраці з Україною. «Франція рішуче налаштована і відкритою до співпраці з Україною, на те, аби працювали норми міжнародного права. Франція висловлюється за збереження санкцій, поки з боку Росії не будуть зроблені жести, спрямовані на встановлення миру на Донбасі. Так само рішуче налаштована на подальше невизнання анексії Криму і проведення виборів на території окупованих територій», - сказав Жан-Ів Ле Дріан, висловивши готовність до побудови особливого формату співробітництва. У цьому контексті він повідомив про підписану декларацію з Урядом України про наміри придбання 55 гвинтокрилів. «Франція готова і відкрита до промислового і економічного співробітництва, до співпраці в освітній сфері», - сказав він і запропонував оголосити цей рік роком французької мови.

Голова Верховної Ради поінформував членів французької делегації про перебіг подій в Українському парламенті, про хід реформ та проблеми і виклики, що стоять перед українським народом в умовах російської агресії.

А.Парубій зазначив, що «міжпарламентська дипломатія творить базу для міждержавної співпраці», та висловився за те, аби до України навідувалося більше французьких парламентаріїв, аби на власні очі бачити те, що відбувається в Україні, та здійснив візит Президент Франції Емманюель Макрон. На думку Голови Верховної Ради, запланований на червень його візит до Франції, сприятиме активізації міжпарламентського діалогу.

У зустрічі також взяла участь народний депутат України, Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

Сьогодні, за участю голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія, першого заступника голови ОДА Андрія Гижка, Віце-президента Фонду підтримки будівельної галузі  Торальфа Вайзе та Якушинецького сільського  голови Василя Романюка відбулось підписання Меморандуму.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та голова обласної Ради Анатолій Олійник сьогодні, 27 березня, зустрілися з вінницькими спортсменами, які представляли нашу державу на ХІІ зимових Паралімпійських іграх 2018 року у Пхьончхані (Республіка Корея), та їхніми наставниками.

Цього року обсяг бюджетних асигнувань на цілі Національної гвардії України становить 800 млн грн, і подальше забезпечення правоохоронців, як з огляду на озброєння, так і з огляду на грошове забезпечення, - одне із завдань Уряду на найближчу перспективу. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час відвідання Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного Центру підготовки підрозділів Нацгвардії.

"За 4 роки вдалося створити умови (роботи Нацгвардії), будемо і надалі працювати, аби був забезпечений боєць. Цього року виділяємо на потреби Нацгвардії 800 млн грн. У Міністерства (МВС) є стратегія (розвитку Нацгвардії), будемо в неї інвестувати. Будемо іти в ногу з часом", - сказав Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що забезпечення Нацгвардії за окремими позиціями - передусім озброєння - стимулює розвиток вітчизняного ВПК, адже значна частка техніки - українського виробництва.

Сьогодні, за участю першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулось відкриття навчального семінару з е-урядування та е-демократії для представників відділів інформаційної політики та комунікацій з громадськістю районних державних адміністрацій.

Голова обласної державної адміністрації сьогодні, 26 березня, провів щотижневу робочу нараду з директорами департаментів та служб регіону з питань життєдіяльності Вінниччини.

Президент Петро Порошенко заявляє, що членство у Європейському Союзі і Північноатлантичному Альянсі є стратегічною метою України. Глава держави наголосив, що має намір ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім.

«Членство в Альянсі –  це наша стратегічна мета. І найближчим часом я планую ініціювати внесення змін до Конституції для того, щоб зробити цей процес незворотнім, вказавши у Конституції стратегічну мету розвитку держави – членство у Європейському Союзі і членство у Північноатлантичному Альянсі», - сказав Президент під час виступу на урочистостях з нагоди  26-ї річниці створення Служби безпеки України.

Петро Порошенко також зазначив, що остаточна редакція нового Закону «Про національну безпеку» передбачатиме запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю Служби. «На мою думку, так само як і наших партнерів, це важливо, аби повною мірою забезпечити відповідність Закону стандартам НАТО», - зауважив він.

Рішення Уряду України про розрив програми економічного співробітництва з Російською Федерацією, започаткованої 2011 року, піде на користь Україні, збалансує нашу експортну політику та у підсумку зробить Україну сильнішою. Про це в ефірі одного із загальнонаціональних каналів сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Саме Росія зробила неприйнятні кроки - війна на Донбасі, економічний тиск. Тому ми були вимушені прийняти таке рішення, - сказав Глава Уряду. - Наш експорт в Європу та Азію зростає. Ми через розрив стаємо тільки сильніше».

При цьому Прем'єр-міністр наголосив, що сьогодні треба будувати виробництво в Україні, розвивати власний продукт. «Я радий, що ми відв’язались від залежності від Росії. Маємо величезний свій потенціал», - додав Володимир Гройсман.

Збори громадян за місцем проживання в с.Шершнях Тиврівського району, що відбулися минулої суботи,  були особливими. Адже на них розглядалось найактуальніше нині питання – децентралізація, утворення об’єднаної територіальної громади.

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра у справах Європи та закордонних справ Франції Жана-Іва Ле Дріана.

Президент України висловив вдячність за незміну підтримку Францією територіальної цілісності та суверенітету України, а також чітку позицію щодо невизнання виборів президента Росії на території українського Криму.

Президент Порошенко та Міністр Ле Дріан обговорили ситуацію на Донбасі, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН, яка б охоплювала всю окуповану територію, включаючи українсько-російську ділянку кордону. Сторони підтримали важливість виконання безпекових умов Мінських домовленостей та вагоме значення продовження роботи в Нормандському форматі. Співрозмовники також підтримали необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Окрему увагу було приділено питанням двостороннього співробітництва, реалізації проектів у сфері військово-технічного та економічного співробітництва за фінансової підтримки Франції.

Важливу увагу також було приділено продовженню курсу реформ в Україні за підтримки з боку ЄС, в тому числі Франції.

Глава держави поновив запрошення Президенту Французької Республіки відвідати Україну найближчим часом.