Президент Петро Порошенко під час зустрічі з обдарованою молоддю наголосив на необхідності створення умов, щоб українські вчені не покидали Україну і не виїжджали працювати за кордон.

«Ми все будемо робити для того, щоб у нас для молодих вчених, якщо вони мають талант, хист і нестримне бажання займатися наукою, створити максимальні умови. В жодному разі не можна допустити, щоб вчені вимушені були покидати Україну», - наголосив Глава держави. Він додав, що жодним чином не заперечує можливість виїзду та навчання студентів за кордоном і розуміє переваги братніх університетів та української вищої школи. «І щоб вони гарантовано поверталися додому», - зазначив Президент. Він зауважив, що за статистикою, раніше, коли направляли студентів вчитися за кордон значна частина залишалася працювати там.

«Сьогодні Україна має створити всі умови, щоб і випускники вищих навчальних закладів, і вчені мали можливість себе реалізувати. Дивлячись в очі сьогоднішнім молодим вченим і школярам - майбутнім вченим, мені приємно бачити, що в них очі горять, що вони вірять в те, що вдасться реалізувати свої напрацювання. Україна сьогодні потребує ваших інноваційних підходів до вирішення актуальних проблем сьогодення», - наголосив Глава держави.

Окремо Президент відзначив важливість того, щоб молодь мала можливість навчатися навіть в сільській школі і були умови доступу учнів до інтерактивних занять найкращих викладачів світу. Глава держави нагадав, що зараз напрацьовується дуже активна і амбітна програма сільської медицини, яка передбачає інтернет зв'язок четвертого покоління в кожному українському селі.

Петро Порошенко також відзначив, що було створено Національну раду з питань розвитку науки та технологій, а зараз створюється Національний фонд досліджень. «Те, що треба було зробити 20, 25 чи 30 років тому. Щоб були гранти, і за гранти була чесна, конкурентна боротьба за ті проекти, які в першу чергу потребує держава. Весь світ давно працює в такому алгоритмі. І приємно, що ми крок за кроком рухаємось в цьому напрямку», - зауважив Президент.

Глава держави зазначив, що українські установи та організації з кожним роком беруть в рамках найбільшої Рамкової програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій все активнішу участь. І за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», уже було передбачено фінансування 17 мільйонів євро. «Раніше ми про це могли тільки мріяти. І я беззаперечно підтримую прогресивні підходи до формування системи підтримки молодої науки», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив на важливості об’єднання зусиль для зміцнення економіки та посилення обороноздатності країни. При цьому він відзначив роль Київської політехніки, що створює багато наукових розробок, які за дуже короткий термін імплементуються в життя. «Для мене є дуже важлива ваша підтримка впровадження в країні реформ, які стануть запорукою європейського майбутнього України», - зазначив Петро Порошенко.

Глава держави нагадав про досягнення, які були здійснені у 2017 році, а саме – отримання безвізового режиму для подорожей до країн Європейського Союзу, підписання та ратифікація Угоди про Асоціацію з ЄС. «Наша співпраця в науковій сфері є складовою частиною Угоди про Асоціацію, яка відкриває абсолютно нові можливості для українських вчених», - підкреслив Президент та наголосив, що українська влада робить усе для якомога швидшої гармонізації українського та європейського законодавства.

«І ще дуже важливо, щоб ваші однолітки, дивлячись на вас, по-доброму заздрили. Щоб ви були локомотивом змін, які б власним прикладом долучали все більше і більше молодих хлопців і дівчат до заняття наукою. Хтось це зробить на рівні школи, хтось вже на перших курсах вищих навчальних закладів. Але обов’язково.  Це дуже велика радість – творити. Я вірю в вас», - сказав Президент звертаючись до переможців олімпіад, вихованців Малої академії наук та молодих вчених.

Він побажав молодим вченим миру, міцного здоров’я, щедрої долі, невичерпної енергії для реалізації того величезного креативного потенціалу.

Проект закону про Антикорупційний суд доречно внести до порядку денного Верховної Ради і проголосувати в першому читанні якомога швидше, аби за декілька місяців цей інститут зміг повноцінно запрацювати. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я хочу, щоб на цьому тижні внесли у Верховну Раду (у порядок денний) і при можливості проголосували у першому читанні закон про Антикорупційний суд, - сказав Глава Уряду. - За декілька місяців Антикорупційний суд вже має бути створений».

Прем’єр-міністр підкреслив, що на даний момент в Україні сформована вся антикорупційна вертикаль, проте не вистачає лише завершальної ланки – саме справедливого суду.

Довідково

Формування в Україні Антикорупційного суду є однією з головних умов продовження співпраці з одним з найбільших фінансових партнерів України – Міжнародним валютним фондом. Окрім того, створення суду входить до переліку очікувань ділових кіл. Як підкреслював Глава Уряду, створення суду поставить крапку в дискусіях щодо корупції в Україні, що стане позитивним сигналом для інвесторів.

Голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій 22 лютого  зустрівся та поспілкувався з представниками районних засобів масової інформації. Під час розмови Валерій Коровій окреслив головні виклики, які сьогодні ставить перед собою влада області та держави. 
За його словами, передусім цього року слід докласти максимальних зусиль для реалізації двох основних реформ: реформи охорони здоров’я та реформи освіти. «Минулий рік – рік продовження реформи децентралізації. Але децентралізація це не лише об’єднання територіальних громад. Перш за все це – бюджетна децентралізація», - відмітив голова ОДА. Саме бюджетна децентралізація стала найбільш вдалою частиною цієї реформи і саме Прем’єр Міністр України Володимир Гройсман, за словами Валерія Коровія, є основним її ініціатором і натхненником.


«2018 рік - рік продовження реформи децентралізації, а саме в частині адміністративної децентралізації та об’єднання територіальних громад», - наголосив голова ОДА, - «нажаль, закон про ОТГ не ідеальний, оскільки для нього не підходять ряд законодавчих актів, серед яких закон про освіту, охорону здоров’я, про територіально-адміністративний устрій. Але поряд з цим, в області процес об’єднання триває, і вже на жовтень місяць десь у двадцяти громадах відбудуться вибори».


Окремо Валерій Коровій зупинився на реформах охорони здоров’я та освіти. Повідомив присутнім про плани щодо ремонту доріг в області та закликав журналістів максимально висвітлювати всі етапи реформ. Адже, за словами Валерія Коровія, саме з газет та телебачення сьогодні черпають інформацію більшість населення України, тому саме ЗМІ повинні максимально об’єктивно доносити інформацію про реформи, про позитивні зміни, які сьогодні відбуваються в нас в державі. «В Україні багато ЗМІ знаходяться під контролем певних олігархічних груп, які впливають на редакційну політику. Нажаль, це призводить до формування негативної інформаційної політики, що, в свою чергу, досить негативно сприймається ззовні, в тому числі європейськими та світовими партнерами», - відмітив Валерій Коровій.


Під час спілкування представники ЗМІ поставили ряд запитань голові облдержадміністрації, що стосувалися подальшої долі об’єднання громад в їх районах. Зокрема, будівництва сміттєпереробних станцій, ремонту доріг, вплив реформи охорони здоров’я на рівень надання медичних послуг в районах та ОТГ, тощо.


Валерій Коровій відповів на всі запитання та запевнив представників ЗМІ, що влада сьогодні максимально відкрита та прозора у своїй діяльності. «Якщо у вас виникають запитання, я завжди готовий зустрітися з кожним з вас, поспілкуватися та відповісти на всі ваші запитання», - запевнив голова ОДА.

 

Президент Петро Порошенко взяв участь у церемонії підписання низки угод між ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Укрексімбанк» та «General Electric US» щодо закупівлі, модернізації, лізингу локомотивів американського виробництва.

«Це важливий день для всієї економіки України», - сказав Глава держави. Він зазначив, що у червні минулого року під час його візиту до США на зустрічі із Президентом Дональдом Трампом була досягнута домовленість про необхідність наповнити українсько-американські відносини абсолютно конкретним і практичним змістом.

«І це відбулось. Ми домовились про співпрацю в оборонній сфері, в енергетичній сфері, в машинобудуванні, транспортному будуванні, в харчові й переробній промисловості. Домовились про збільшення американських інвестицій в Україну», - сказав Президент. Він нагадав про початок поставок американського вугілля в Україну, інвестування в харчову та переробну промисловість.

Глава держави також зауважив, що під час першого візита керівництва компанії General Electric він запросив їх увійти до складу Інвестиційної ради при Президенті України. «Ми домовились продемонструвати, що за дуже короткий термін ми опрацюємо контракти співпраці між залізницею і General Electric», - додав він.

Петро Порошенко підкреслив важливість і символічність сьогоднішнього підписання угод про співпрацю. «Я вважаю, що через той факт, що багато років українська залізниця була недофінансована, фактично сьогодні це стало потужним стримуючим фактором розвитку економіки держави», - сказав він.

За його словами, потрібно вирішити проблеми застарілих вагонів, проблеми мережі і найголовніше проблеми локомотивів: «Таким чином, нам потрібно зараз у найкоротший термін забезпечити найсучаснішу технологію, найкращі локомотиви і технологію їх локалізації і виробництва в Україні».

Президент підкреслив, що дуже швидко був підготовлений контракт на суму 1 млрд доларів, який передбачає як постачання локомотивів, виробництво з поступовим збільшенням локалізації, так і модернізацію існуючих локомотивів. Він відзначив, що передбачається активне залучення на першому етапі українських банківських структур, на другому – партнерів зі США.

Глава держави подякував за цю роботу не лише нашим американським партнерам, а й команді з українського боку – Прем’єр-міністру та Уряду, Інвестиційній раді та Адміністрації Президента, Міністру інфраструктури, «Укрзалізниці», «Укрексімбанку». Він також особливо підкреслив роль Посла США в Україні Марі Йованович.

В свою чергу, Посол США в Україні Марі Йованович зауважила, що сьогодні великий день і було дуже багато зроблено для того, щоб це підписання відбулося. «Це, насправді, дуже велика перемога не лише для «Укрзалізниці» та General Electric, але це також перемога для України та США. Цей день став можливий не лише тому, що багато всіх, хто тут знаходиться, працювали, але також завдяки нашим лідерам, керівникам на найвищому рівні – Президент Порошенко, який безпосередньо працював з Президентом Трампом, Міністром торгівлі», - розповіла Посол.

«Ваше бачення застосування американських технологій для трансформації української системи залізниці ми вважаємо також дасть поштовх усій економіці», - зауважила вона. За її словами, ця угода достатньо сильно вплине на двосторонні торгові стосунки. «1 млрд доларів – це велика сума, навіть для General Electric. Але більш навіть важлива не лише ця сума, а те, що це створить сотні нових робочих місць і в США, і в Україні. І це створить нові поставки. І ще більше – ми досягли інтегрованості наших економік», - зазначила Марі Йованович.

Посол США наголосила, що купуючи американські товари Україна запозичує сучасні технології. «Модернізація залізниці – це шлях до можливості розширення експорту сільськогосподарських товарів та розширення експорту в цілому. Ми вважаємо, що Україна отримає великі переваги в найближчі десятиліття», - зауважила Марі Йованович.

Президент та Генеральний директор General Electric Transportation Рафаель Сантана високо оцінив підготовчу роботу української сторони для підписання сьогоднішньої угоди: «Ми дуже пишаємось працювати з українським Урядом та принести найбільш сучасні технології українській залізниці».

Він також зазначив, що його компанією успішно реалізовуються в Україні проекти з вітряної та біогазової енергетики, які допомагають нашій країні в сфері енергетичної безпеки.

«Сьогоднішня угода – це найбільше досягнення для створення дійсно сучасної і модернізованої транспортної інфраструктури в Україні. Це найбільша угода, яка була укладена за весь час нашої роботи з Україною», - сказав Рафаель Сантана та додав, що «реалізація цього проекту дозволить значно посилити позицію України, як ключового транспортного європейського хаба». Водночас, він відзначив, що проект дозволить створити велику кількість нових робочих місць  та слугуватиме суттєвим стимулом для зростання в різних галузях економіки України.

Генеральний директор General Electric Transportation подякував Президенту України за його особисту роль в реалізації цього масштабного проекту.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує оновити норми будівництва багатоквартирних будинків та об’єктів міської інфраструктури в бік їх ефективності та сучасності – по аналогії з тим, як були оновлені норми будівництва доріг. Цю ідею Глава Уряду висловив під час зустрічі з молодими підприємцями - засновниками провідних українських стартапів. 
В ході дискусії молоді люди висловили велику вдячність Уряду за кроки з дерегуляції на будівельному ринку, передусім в частині отримання будівельних дозволів. Це дало значний поштовх розвитку ринку і залучення великих інвестиційних коштів. Але ці кошти витрачаються на будівництво застарілих квартир з нормами, які виписувалися за часів СРСР.

«Треба змінити ситуацію - так само як ми переглянули норми будівництва доріг в бік сучасності, безпеки та функціональності. Чекаю пропозицій і сподіваюсь на вашу експертну підтримку», - сказав Володимир Гройсман, звертаючись до підприємців. 

Довідково

На початку року Глава Уряду запропонував проводити регулярні зустрічі з молодими підприємцями з метою обговорення поточної ситуації в економіці та пошуку шляхів вирішення проблем. Перша зустріч пройшла у січні. Тоді Глава Уряду звертав увагу, що Україна має всі можливості стати світовим брендом, місцем створення інноваційного продукту в найбільш затребуваних сферах і на нових ринках, яким ми всі будемо пишатися.

У свою чергу підприємці зазначали, що Україна може стати лідером на багатьох нових ринках, оскільки має в активі прогресивні напрацювання. Серед прикладів – використання дронів, передусім в галузі агровиробництва, ринок он-лайн освіти, в тому числі освіти для державних службовців – кураторів реформ. Український он-лайн курс з питань децентралізації, реалізований на одній з вітчизняних освітніх платформ, виявився одним з найбільш популярних в світі. Наразі готуються аналогічні курси з питань кібербезпеки та використання можливостей системи ProZorro. Не менш важливі розробки в системі майнінгу та використання нейротехнологій. 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у п’ятницю підписав Закон України “Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59882 та подав його на підпис Президенту України.

Закладені в законопроекті норми передбачають усунення соціальної несправедливості, яка існує в частині надання військовослужбовцям права на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення. Відповідно до чинної редакції статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів

Разом з тим, у зв’язку з недостатньою кількістю спеціально пристосованих казарм та сімейних гуртожитків, в яких повинні розміщуватись військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом, значна кількість цієї категорії військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей.

Із затвердженням нової редакції воєнної доктрини України та збільшенням чисельності Збройних Сил України до 250000, що визначено Законом України “Про чисельність Збройних Сил України”, будуть розгорнуті нові військові частини у місцях, де відсутній житловий фонд, у зв’язку з чим питання надання грошової компенсації набуває ще більшої актуальності.

Запровадження відповідної компенсації як гарантії соціального захисту сприятиме комплектуванню військових частин та підрозділів Збройних Сил України зазначеною категорією військовослужбовців, особливо в місцях розгортання нових військових частин.

У документі, зокрема, передбачено, що «у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні – у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян». «У разі відсутності можливості такого розміщення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військова частина зобов’язана орендувати для них та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім’ї або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення», - сказано у підписаному Головою Парламенту Законі.

Ухвалення законопроекту дозволить врегулювати питання житлового забезпечення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом, які не забезпечені житловими приміщеннями, шляхом виплати їм грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за місцем проходження ними військової служби.

Це потужне підприємство, розташоване на площі близько 10 000 кв. метрів, яке має точне спеціалізоване обладнання, кваліфікований персонал, великі складські приміщення і високий рівень контролю якості виробів.

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з обдарованою молоддю наголосив на необхідності створення умов, щоб українські вчені не покидали Україну і не виїжджали працювати за кордон.

«Ми все будемо робити для того, щоб у нас для молодих вчених, якщо вони мають талант, хист і нестримне бажання займатися наукою, створити максимальні умови. В жодному разі не можна допустити, щоб вчені вимушені були покидати Україну», - наголосив Глава держави. Він додав, що жодним чином не заперечує можливість виїзду та навчання студентів за кордоном і розуміє переваги братніх університетів та української вищої школи. «І щоб вони гарантовано поверталися додому», - зазначив Президент. Він зауважив, що за статистикою, раніше, коли направляли студентів вчитися за кордон значна частина залишалася працювати там.

«Сьогодні Україна має створити всі умови, щоб і випускники вищих навчальних закладів, і вчені мали можливість себе реалізувати. Дивлячись в очі сьогоднішнім молодим вченим і школярам - майбутнім вченим, мені приємно бачити, що в них очі горять, що вони вірять в те, що вдасться реалізувати свої напрацювання. Україна сьогодні потребує ваших інноваційних підходів до вирішення актуальних проблем сьогодення», - наголосив Глава держави.

Окремо Президент відзначив важливість того, щоб молодь мала можливість навчатися навіть в сільській школі і були умови доступу учнів до інтерактивних занять найкращих викладачів світу. Глава держави нагадав, що зараз напрацьовується дуже активна і амбітна програма сільської медицини, яка передбачає інтернет зв'язок четвертого покоління в кожному українському селі.

Петро Порошенко також відзначив, що було створено Національну раду з питань розвитку науки та технологій, а зараз створюється Національний фонд досліджень. «Те, що треба було зробити 20, 25 чи 30 років тому. Щоб були гранти, і за гранти була чесна, конкурентна боротьба за ті проекти, які в першу чергу потребує держава. Весь світ давно працює в такому алгоритмі. І приємно, що ми крок за кроком рухаємось в цьому напрямку», - зауважив Президент.

Глава держави зазначив, що українські установи та організації з кожним роком беруть в рамках найбільшої Рамкової програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій все активнішу участь. І за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», уже було передбачено фінансування 17 мільйонів євро. «Раніше ми про це могли тільки мріяти. І я беззаперечно підтримую прогресивні підходи до формування системи підтримки молодої науки», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив на важливості об’єднання зусиль для зміцнення економіки та посилення обороноздатності країни. При цьому він відзначив роль Київської політехніки, що створює багато наукових розробок, які за дуже короткий термін імплементуються в життя. «Для мене є дуже важлива ваша підтримка впровадження в країні реформ, які стануть запорукою європейського майбутнього України», - зазначив Петро Порошенко.


Глава держави нагадав про досягнення, які були здійснені у 2017 році, а саме – отримання безвізового режиму для подорожей до країн Європейського Союзу, підписання та ратифікація Угоди про Асоціацію з ЄС. «Наша співпраця в науковій сфері є складовою частиною Угоди про Асоціацію, яка відкриває абсолютно нові можливості для українських вчених», - підкреслив Президент та наголосив, що українська влада робить усе для якомога швидшої гармонізації українського та європейського законодавства.

«І ще дуже важливо, щоб ваші однолітки, дивлячись на вас, по-доброму заздрили. Щоб ви були локомотивом змін, які б власним прикладом долучали все більше і більше молодих хлопців і дівчат до заняття наукою. Хтось це зробить на рівні школи, хтось вже на перших курсах вищих навчальних закладів. Але обов’язково. Це дуже велика радість – творити. Я вірю в вас», - сказав Президент звертаючись до переможців олімпіад, вихованців Малої академії наук та молодих вчених.

Він побажав молодим вченим миру, міцного здоров’я, щедрої долі, невичерпної енергії для реалізації того величезного креативного потенціалу.

 

 

Стабільний та впевнений розвиток бізнесу, який є ключовим джерелом залучення інвестицій та запорукою зростання економіки, – мета економічних реформ Уряду. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками ділових кіл Сумщини.

«Головне почути реальний сектор. Для мене це дороговказ. Мета Уряду, аби ми вийшли на стале зростання 5% плюс. Для цього потрібні інвестиції. Саме бізнес забезпечує інвестиції. А ми займаємося створенням умов для ведення бізнесу», – сказав Глава Уряду.

Він наголосив, що суттєвими кроками вперед є рішення щодо дерегуляції, змін у роботі фіскальних органів, змін в роботі контролюючих органів. «Ми змінюємо систему контролю та нагляду – тільки ризикоорієнтовані підходи», – зазначив Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що сьогодні в багатьох сферах немало проблем, і більшість систем треба збирати «по краплинах». Але робота ведеться. Так, в частині сприяння експорту створені Експортно-кредитне агентство, існує Офіс з просування експорту та Офіс залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

«Свого часу я був зацікавлений у формуванні умов для технічного переобладнання. Для більшості секторів можливість модернізації була надважлива. І ми таку можливість надали – через розстрочку зі сплати ПДВ, – сказав Володимир Гройсман. – Ми так само готуємо і впроваджуємо рішення щодо просування власного виробництва та надання пріоритету власному продукту. Так, ми компенсуємо 25% вартості української сільгосптехніки з локалізацією 50% плюс. Ми впроваджуємо програму підтримки аграріїв, передусім фермерів».

Не менш цікавий досвід напрацьований по лінії кооперації зі світовими гігантами. «Завтра, 23 лютого, ПАТ «Укрзалізниця» підписує рамкову угоду з General Electric. Ми домовляємося про поетапну локалізацію виробництва до 40% і входимо в глобальний ринок GE», – повідомив Володимир Гройсман.

Глава Уряду підкреслив, що відкритий для бізнесу і готовий підтримати будь-які ініціативи, які не несуть корупційних ризиків.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відповідаючи на запитання журналістів у четвер щодо розміщення миротворчої місії на Донбасі, зазначив, що він підтримує цю пропозицію, процес щодо якої ще перебуває на стадії переговорів. Він відзначив важливу лідируючу роль Сполучених Штатів Америки у непростих переговорах, «оскільки в Раді Національної безпеки ООН, на жаль, має право голосу Росія».

А.Парубій повідомив, що Росія ставить питання таким чином, що серед миротворців не можуть бути країни - члени НАТО. Водночас, він вважає, що «якщо серед миротворців не буде представників країн-членів НАТО, так само не може бути представників країн-членів ОДКБ, адже саме ця структура, де фактично лідерство займає Росія, може відіграти деструктивну роль». «У тих переговорах було би правильно, якби українська сторона мала позицію стосовно неучасті членів ОДКБ так само, як Росія наполягає на неучасті членів НАТО, - зазначив він і наголосив, що ці переговори в процесі, «і Україна як ніхто зацікавлена в тому, щоб чимшвидше припинилися вбивства, щоб чимшвидше припинилися бойові дії, щоб Російська Федерація вивела свої війська, щоб ми могли повернути контроль над кордоном і над нашими українськими територіями, які сьогодні є тимчасово окупованими».

В ході зустрічі було обговорено безпекову ситуацію на Донбасі, а також необхідні подальші кроки в рамках мирного врегулювання, зокрема щодо розміщення ефективної миротворчої місії ООН на Донбасі.

Президент підкреслив, що Україна спрямовує зусилля на врегулювання ситуації на Донбасі політико-дипломатичними методами на основі Мінських домовленостей. У цьому контексті було окремо відзначено важливість ухвалення Закону про реінтеграцію.

 

Сторонами було підтверджено необхідність продовження скоординованої політики санкцій щодо РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей, а також відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом.

Співрозмовники підняли питання реалізації програми реформ в Україні, зокрема у рамках продовження співробітництва України з МВФ. Зокрема, було наголошено на важливості ухвалення законопроектів про створення антикорупційного суду та про національну безпеку України.

Президент України та заступник Державного секретаря обговорили питання активізації діяльності двосторонніх інституційних механізмів співпраці з метою зміцнення українсько-американського стратегічного партнерства.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій разом з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом поклали квіти до пам’ятника Небесної Сотні.

Голова Верховної Ради також взяв участь у панахиді загиблим під час подій 2014 року. Молебен проводився у Михайлівському Золотоверхому Соборі Патріархом Київським і Всієї Руси-України Філаретом.

У заходах, присвячених четвертій річниці Майдану, взяли участь Президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Прем’єр-міністр україни Володимир Гройсман, урядовці, члени сімей загиблих та постраждалих під час подій 2014 року.

Довідково: 20 лютого вшановують подвиг учасників Революції гідності та увічнюють пам’ять героїв Небесної сотні, які загинули у 2014 році.

Кабінет Міністрів України визначив базовим орієнтиром економічної політики зростання ВВП України на рівні 5-7%, а ключовими акцентами цього року – приватизацію нестратегічних державних активів і корпоратизацію стратегічно важливих держкомпаній. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами-економістами. Як підкреслив Глава Уряду, подібні зустрічі невипадково стали традиційними. Саме під час таких дискусій можна визначити тактичні акценти розвитку держави та напрацювати стратегічні цілі роботи.

Темою нинішньої зустрічі став звіт роботи Уряду та плани на 2018 рік. «Ми подали звіт про роботу Уряду за 2017 рік. Це 192 сторінки, які відзначають наші досягнення та план дій та життя країни цього року, – сказав Володимир Гройсман. – Добре, що ми перейшли на нову систему роботи. Вона дає можливість визначати на чому потрібно зорієнтуватися, що потрібно більш прискіпливо вивчити... Нагадаю, для нас великий пріоритет – розвиток економіки. Зростання 5-7% є базовим, над цим будемо працювати».

Прем’єр-міністр наголосив, що основний масив рішень, спрямованих на розвиток економіки, сконцентрований в представленому Урядом та Парламентом пакеті з 33 законопроектів авторства Кабінету Міністрів та фракцій Верховної Ради. Документи проходять обговорення і чекають на ухвалення.

«Цього року ми також акцентуємо увагу на приватизації. Вважаємо, що дуже прогресивний закон вже ухвалено, тож займаємося процесами підготовки продажу (активів). Друга позиція – корпоратизація (державних компаній)».

У ході дискусії експерти запропонували додаткові напрямки роботи і детально акцентувати увагу Уряду на темі розвитку ринку цінних паперів, пришвидшення реформування освіти, передусім вищої, реформування медицини, передусім у сегменті закупівлі ліків, реформування видобувної промисловості, особливо вугільної. На думку експертів, на часі так само удосконалення системи державних фінансів, міжбюджетних відносин, подальша детінізація економіки та посилення децентралізації і вирішення проблем пасивності регіонів, яка призводить до гальмування утворення об’єднаних територіальних громад.

Глава Уряду, своєю чергою, висловив необхідність долучити до дискусії профільних міністрів і проводити подібні зустрічі на рівні фахівців та ключових виконавців рішень. «Поза нашими зустрічами мають прийматися рішення», - сказав Глава Уряду. Він озвучив доручення, за яким відтепер фахові експертні обговорення мають проводитися на галузевому рівні та на рівні міністерств. Окремо Прем’єр-міністр запропонував скласти план спільної роботи Уряду та експертного середовища, який дозволить не просто «зустрічатися та розходитися», а продукувати конкретні і дієві економічні ініціативи.

Сьогодні, 13 лютого, в конференц-залі готелю «Франція» відбулося виїзне засідання Ради з просування експорту, в рамках «Експортного дня» організованого Офісом з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької міської ради, та ОБСЄ- Координатора проектів в Україні.

Сьогодні, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з першим заступником голови ОДА Андрієм Гижко та директором Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимиром Мережко провели зустріч з головою наглядової ради ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» Отто Хібером.

Президент Петро Порошенко взяв участь в урочистому зібранні присвяченому Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та з нагоди відзначення 29-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан, яке відбулося в Центральному будинку офіцерів.

Президент нагадав історію останніх п’ятдесяти років, коли в різних куточках планети спалахували війни та воєнні конфлікти різної інтенсивності. «Вони точилися далеко за межами бездержавної на той час України, та у більшості з них брали участь і наші співвітчизники-українці. На догоду імперським амбіціям колишнього СРСР наші земляки втрачали свої життя й здоров’я. Усвідомлення цього наприкінці восьмидесятих стало, до речі, одним із дуже потужних каталізаторів руху за відновлення нашої української незалежності. В цих процесах взяли активну участь воїни-афганці», - сказав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що двадцять дев’ять років тому закінчилася радянська кампанія в Афганістані, але наслідки того втручання, ця давня ісламська країна відчуває й понині. Після того була російська агресія проти Молдови, події в Баку, агресія проти Грузії, зараз – агресія проти України, події в Сирії. Глава держави зазначив, що «в них – вся агресивна сутність Москви».

«Для нас, українців, найважчим підсумком афганської війни стали загибель сотень наших побратимів, солдат і офіцерів, зламані долі молодих людей, гіркота споминів про бої та втрати», - сказав Петро Порошенко та нагадав сподівання того часу, коли «українське суспільство з нетерпінням чекало своїх синів та доньок додому, закінчення тієї війни, повернення додому своїх синів, чоловіків, братів, які мріяли про мирну працю і щасливу долю».

«160 тисяч українців пройшли те пекло. І загартувалися в ньому. Там народилося бойове братерство. Майже кожен четвертий серед загиблих був українцем – понад 3300 осіб. Пам’ять про події тих років, безповоротні втрати, «афганські поховання» в містах та селах,  страшне горе матерів, дружин і дітей, назавжди залишаться в серцях українців», - сказав Президент.

«Так, то була чужа війна, але ламала вона наші долі. Воїни-українці чітко дотримувалися букви й духу присяги, і тільки військові повною мірою розуміють, що насправді це значить. Ви діяли так, як мусили діяти. Робили те, чого не мали можливості не робити. І ваша мужність, сміливість, ваше військове братерство служать яскравим прикладом і для теперішнього покоління захисників України – нашої справжньої, рідної матері-Вітчизни», - сказав Петро Порошенко.

Президент підкреслив: «Часу не підвладно викреслити з пам’яті героїчні подвиги, приклади відваги та бойового братерства десятків тисяч синів і доньок України». Він запевнив усіх присутніх, що як Президент України та Верховний Головнокомандувач ЗСУ завжди підтримуватиме ініціативи громадського руху ветеранів бойових дій, спрямовані на збереження традицій військового братерства та консолідацію суспільства.

З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Президент нагородив ветеранів-афганців державними нагородами.

Уряд України відданий політиці позитивних змін у державі і продовжуватиме співпрацю зі структурами Світового банку, який постійно і послідовно підтримує Київ на шляху фундаментальних перетворень. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Віце-президентом Світового банку Сирілом Мюллером.

Прем’єр-міністр підкреслив, що минулого року політика Уряду дозволила закріпити економічне зростання. Саме тому реформи в сфері децентралізації, енергоефективності, охорони здоров’я, у пенсійній системі та інших сферах будуть продовжені.

Також у фокусі – поглиблення судової реформи, боротьба з корупцією та формування антикорупційного суду, як завершальної ланки системи антикорупційних органів, реформування митних та податкових органів, широкомасштабна приватизація державних підприємств, реформування аграрного комплексу. 

«Цього року ми концентруємо увагу на економічному зростанні, проведенні реформ, і я дякую за запровадження програм підтримки для України з боку Світового банку», - сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу віце-президент Світового банку Сиріл Мюллер наголосив, що лідерство Глави Уряду стало ключовим у питаннях підтримки реформ. Політика Уряду, впевнений віце-президент, дозволяє закласти основи подальшого росту, і Світовий банк готовий стати довіреним партнером України на шляху досягнення великих економічних цілей та примноження добробуту українців.

«Ми визначили порядок денний співпраці, і ми готові підтримати Україну», - сказав Сиріл Мюллер.

Голова Верховної Ради Андрій Володимирович Парубій провів зустріч з Президентами України 1991-2010 років Леонідом Макаровичем Кравчуком та Віктором Андрійовичем Ющенком.

Президенти України подякували Голові Верховної Ради України за здійснені Парламентом кроки щодо декомунізації, відновлення української історичної пам’яті та захисту української мови.

Також Президенти виступили з ініціативою запровадження Дня Української Державності та передали Голові Парламенту України відповідне звернення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ндрій Парубій поінформував Президентів про плани парламентаріїв щодо зміцнення національної безпеки, у тому числі – інформаційної, наголосив на всебічній підтримці української мови, української книги та українського кіно. «Ідея трьох Президентів України – Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка – законодавчо встановити День Української Державності – надзвичайно актуальна і заслуговує на підтримку Верховної Ради України. – сказав Андрій Парубій. – Вважаю, що після загальнонаціонального обговорення, фахових дискусій, ми приймемо відповідне обґрунтоване рішення. Український парламент був і залишається форпостом українства, тому усі ініціативи, спрямовані на відновлення нашої історичної пам’яті, утвердження української мови, розвитку української культури, зміцнення нашої Незалежності і Державності, будуть нами підтримані».

Також Голова Верховної Ради розповів про зміни у самій будівлі Парламенту, про екскурсійні програми для громадян та гостей і запросив оглянути портал Прапора Незалежності та музейну експозицію, присвячену 100-літтю Української революції в кулуарах Верховної Ради.

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському тижневику «Профіль» розповів про нещодавно ухвалений Верховною Радою Закон про реінтеграцію Донбасу, в якому на законодавчому рівні затверджується поняття російської агресії. «Там не йдеться про втрачені території. Ми не кажемо «cut and forget» (відрізати та забути - ред.), суть Закону – реінтеграція. Я проти вживання таких понять як «конфлікт у Східній Україні». Це не конфлікт у Східній Україні. Ми в Україні не маємо конфлікту. Ми потерпаємо від агресії. І саме це і затверджує Закон. Хто агресор? Російська Федерація. Чого ми очікуємо від Росії? Дуже просто: заберіть свої війська, свої танки, свою артилерію, свої ракетні установки назад до себе в Росію. І території одразу ж будуть реінтегровані в Україну», - підкреслив Президент.

Глава держави наголосив, що Україна наполягає на тому, що це можливо досягти лише політичними та дипломатичним інструментами. «Я – Президент миру. Моє президентство базується на досягненні припинення вогню. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб знову принести мир до своєї країни. Я пишаюся тим, що більше 70% українців бажають мирного вирішення, а не агресії у відповідь», - зазначив Петро Порошенко.

«Ця територія не є територією сепаратистів. Це окупована територія, де, окрім всього іншого, склалася катастрофічна гуманітарна ситуація. Рівень життя людей там жахливо низький. Росія унеможливлює гуманітарні поставки з України, з Австрії або з міжнародних організацій, наприклад, з ООН. Москва не дозволяє цим людям отримувати допомогу», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави вчергове підкреслив важливість процесу звільнення українських заручників та запевнив в пріоритетності цього питання під час зустрічей Трьохсторонньої контактної групи в Мінську.

«Завдяки самовіддачі моєї команди та міжнародних посередників ми змогли звільнити 74 заручника. Це грандіозний успіх. Після трьох років незаконного утримання в тюрмах ці українці змогли нарешті повернутися додому. Не дивлячись на те, що в обмін нам довелось віддати 306 злочинців. Я буду робити все, що в моїх силах, для того, щоб наші солдати та громадяни повернулись додому. Це невід’ємна частина Мінського процесу. Вона має бути виконана», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також наголосив на важливості повернення всіх українців, які утримуються в Росії, зокрема українського журналіста Романа Сущенка, режисера з Криму Олега Сенцова, кримських татар.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює удосконалення системи державних будівельних норм при будівництві доріг з огляду безпосередньо будівництва дорожнього полотна та дотримання правил безпеки. Про це Глава Уряду сказав під час спеціальної наради, присвяченої питанням дорожнього будівництва.

Прем’єр-міністр нагадав, що Уряд виділяє значний ресурс на будівництво доріг. Разом з тим ефективне використання коштів – це не тільки протяжність оновлених магістралей, а й їх безпека та дотримання вимог до якості полотна. Саме тому удосконалення нормативної бази, на основі якої формуються проекти дорожнього будівництва, - актуальне питання. Адже якість будівництва та безпека руху мають закладатися саме на етапі проектів.

Учасники наради відзначили, що такий підхід повністю корелюється із презентованою минулого року програмою "500-500-1000" – планом будівництва 500 кільцевих розв'язок, 500 острівців безпеки, 1000 наземних пішохідних переходів на дорогах Україні. Але проблема в тому, що сьогодні всі дозвільні процедури займають значний час і є громіздкими. Удосконалення та оптимізація процедурних рішень дозволить прискорити процес.

«Ми залучаємо мільярди на модернізацію доріг, але виникає питання про будівельні норми. Нам потрібно змінити будівельні норми – швидко. Потрібні нові проекти та будівельні рішення - задля ефективного використання коштів, - сказав Володимир Гройсман. - Потрібно дати меседж, як проектувати, якими мають бути правила руху, швидкість тощо».

За підсумками наради Глава Уряду запропонував вже до кінця лютого - початку березня «вийти на нові нормативні рішення в будівництві доріг» і внести коригування в існуючі будівельні проекти». Потрібно скоригувати всю проектну документацію. Це не проблема», - наголосив Глава Уряду.

Довідково

У січні поточного року Глава Уряду вийшов з ініціативою підвищення уваги до проблеми безпеки дорожнього руху і удосконалення норм будівництва доріг з метою перевірки якості будівництва та ефективного використання коштів. Володимир Гройсман запропонував не тільки проаналізувати нормативну базу з означених питань, а й створити Координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху. «На мою пропозицію, створюємо координаційну раду з питань безпеки дорожнього руху, а також працюємо над необхідними нормативними рішеннями. Дороги України будуть якісними і безпечними", - відзначав Прем'єр-міністр.

Відеоhttps://youtu.be/a0mI9AESJsQ