Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». «Думаю, що це буде один із важливих етапів щодо наших кроків у посиленні захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи», - підкреслив Глава держави.
Закон встановлює з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника дружинам або чоловікам, які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеним до 1 категорії. Згідно документу це право надається незалежно від причинного зв’язку смерті годувальника з Чорнобильською катастрофою.
«Протягом року ми скоординували заходи, які дозволили б зменшити бюрократичні процедури для тих, хто постраждав в наслідок найстрашнішої техногенної катастрофи у світі», - наголосив Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Володимиром Войтовим, президентом Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля Зінаїдою Багровою, президентом Міжнародного благодійного фонду «Діти-інваліди Чорнобиля» Валентиною Колесніковою та головою Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86» Геннадієм Ширяєвим.
Петро Порошенко зазначив, що Чорнобильська трагедія одне з найбільш чутливих питань для багатьох українців. Понад 30-ть років тому, не маючи високих технологій, зусиллями сотень тисяч героїв, вдалося побудувати саркофаг і забезпечити хоча б на перший час захист України, Білорусі, всього людства від руйнівних наслідків радіації, зауважив він.
Президент зазначив, що весь цей час Українська держава здійснювала комплекс заходів в екологічному аспекті. Нині, мобілізувавши підтримку донорів, забезпечивши якість будівництва конфайнменту, було завершено зведення нової арки об’єкту «Укриття». «Я мав високу честь разом з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку, багатьма іншими лідерами держав завершити процедуру насування (арки над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС – ред.). І сьогодні, коли я приїжджаю у Чорнобиль, на станцію, 4-й енергоблок має вже абсолютно інший вигляд. І це є яскравий приклад дій української влади щодо забезпечення радіаційної безпеки», - констатував Глава держави.

«При цьому ми не маємо забувати про людей. За моїм дорученням розробили і я підписав Указ про довічні стипендії учасникам ліквідації (наслідків аварії на ЧАЕС – ред.). І сьогодні – це теж завершення дуже важливого етапу, коли було розроблено і підтримано парламентом законопроект, який ліквідує будь-які бюрократичні складнощі», - зауважив Президент. Він наголосив, що держава тримає на постійному контролі питання соціального захисту чорнобильців та їх сімей. Особливо тих, хто в перші дні трагедії став до лав ліквідаторів чорнобильської катастрофи.
«Мені надзвичайно приємно констатувати, що на сьогоднішній день вже є абсолютно інший рівень сприйняття цієї проблеми, в тому числі і у владних кабінетах. Ні в кого не піднялася рука запропонувати мені застосувати право вето. На сьогоднішній день всі підтримують мій рішучий настрій щодо підписання», - підкреслив Петро Порошенко, підписуючи Закон.
Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко подякував Президенту за підтримку ініціатив громадськості, спрямованих на посилення соціального захисту. Він також повідомив, що нині прийнято новий механізм співпраці і фінансування програм оздоровлення чорнобильців, де на перший план ставляться інтереси чорнобильця, а також порушуються інші питання, зокрема пов’язані із пенсійним забезпеченням. «Перед нами багато роботи та головне, що ми рухаємося. І ми дякуємо, і разом з громадськими організаціями можемо підтвердити, що за останні роки нині напевне найвищий рівень діалогу між владою і громадськими організаціями, бо ми зустрічаємося не лише напередодні 26 квітня», – зазначив Віце-прем’єр-міністр.
Представники громадських організацій чорнобильців також подякували Главі держави за співпрацю і підтримку їх ініціатив. «Сьогодні влада дійсно має бажання і робить все можливе для того, щоб повернути справедливість. І це стосується не тільки цього Закону», - зазначив президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Володимир Войтов. «Низький уклін від усіх вдів і не тільки. Ми зверталися до всіх, але це зробили тільки Ви», - додав він.
Вони порушили перед Президентом низку інших питань, пов’язаних із чорнобильцями. Зокрема, щодо пенсійного забезпечення чорнобильців; оздоровлення дітей-чорнобильців, евакуйованих із зони відчуження, та їх дітей; про відзначення нагородами тих українців, які доклали зусиль для ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС; про відзначення нагородами громадян, які всі ці роки допомагали і допомагають у питаннях оздоровлення чорнобильців.
Глава держави подякував присутнім за співпрацю та запевнив, що всі порушені питання будуть передані Уряду і у відповідні інстанції. Він також запевнив, що дасть відповідні доручення для вирішення зазначених проблем.

Використання можливостей запровадженої в 2016 році системи електронних закупівель ProZorroдозволило зекономити 24 млрд грн бюджетних коштів, а загальний обсяг торгів перевищив 700 млрд грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи Світовий форум із закупівель, професійної етики, управління та відкритості (PRIMO), що проходить в Києві.

«Ще донедавна система закупівель в Україні була непрозора, приносила мільярдні збитки і слугувала джерелом корупції, - сказав Глава Уряду. - Система змінилась. Парламент підтримав урядові зміни, і на наш Уряд припала можливість імплементації нової системи. З 1 серпня 2016 року ми почали впроваджувати нову систему ProZorro, яку знають вже далеко за межами нашої держави. Використовуючи цю систему, ми знаходимо найефективніші раціональні рішення для державних закупівель… За останній час через систему ProZorro було проведено закупівель майже на 700 млрд грн. І сьогодні можемо констатувати факт: система заощаджує ресурси для бюджету. Економія бюджетних коштів - 24 млрд грн».

Прем’єр також підкреслив, що наступним кроком використання ProZorro стане приватизація нестратегічних державних компаній, яка дозолить знайти нових власників активів, а отже - створити нові робочі міста, залучити нові технології та інвестиції.

«Декілька тижнів тому ми знайшли спільне рішення для запровадження ProZorro для конкурентного продажу держкомпаній. Це наступний крок, який дасть результат. Хочемо, аби кожен представник бізнесу - незалежно від країни - мав однаковий рівень доступу до можливостей, які є в державі», - зазначив Глава Уряду.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, вітаючи учасників панельної дискусії високого рівня «Законотворчий процес та європейська інтеграція в контексті парламентської реформи», яка відбувається у Верховній Раді України у понеділок, висловив вдячність партнерам з Європейського Парламенту, Венеціанської Комісії, Ради Європи та з програми USAID РАДА за постійну підтримку нашої внутрішньої реформи. «Для нас ця підтримка дуже важлива, вона додає нам сили у непростій роботі, ми отримуємо неоціненний досвід роботи інших Парламентів. Це полегшує нам пошук відповідей на виклики, які ставить перед нами реформа Парламенту», - сказав А.Парубій.
«Панельна дискусія високого рівня є яскравим свідченням об’єднання зусиль багатьох сил, які бажають вдосконалити найвищий законодавчий орган України. Це і народні депутати України, що в режимі робочої групи опрацьовують питання реалізації дорожньої карти реформи, це Апарат Верховної Ради і наші постійні партнери, які готують інформаційні та експертні матеріали та допомагають нам у підготовці міжнародних дискусій», - зазначив Голова Парламенту.

Він нагадав, що у режимі дискусійного майданчика “Діалоги Жана Моне”, організованого за підтримки Європейського Парламенту і місії Пета Кокса, відбувається пошук «політичного консенсусу між представниками фракцій українського Парламенту стосовно модернізації регламенту».
За словами Голови Верховної Ради, сьогоднішня дискусія - один із етапів знаходження порозуміння щодо втілення рекомендацій, розроблених Місією Пета Кокса. «Нагадаю, Верховна Рада України прийняла Постанову «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». Першим пунктом цієї Постанови є необхідність схвалення цілісної концепції законодавчого процесу», - сказав А.Парубій, додавши, що «це одна із ключових рекомендацій».
Він наголосив на необхідності виробити і схвалити цілісну ефективну модель формування законопроектів «з урахуванням потреб країни та відповідальності перед виборцями». А.Парубій зазначив, що «така традиція вже входить в роботу Верховної Ради України, зокрема як рекомендація «Білої книги» -обговорення законопроекту до того, як він буде поданий до Парламенту». За словами Голови Парламенту, така практика була застосована ще восени, коли Уряд презентував концепцію і ідею проекту Державного бюджету, коли усі етапи, усі норми його обговорювалися в першому і другому читанні, так само Уряд презентував концепцію і філософію проекту пенсійної реформи. «Ця презентація викликала немалу дискусію в залі, тим не менше, - так і має починатися законотворчий процес», - сказав А.Парубій, - «спочатку презентація, потім обговорення у фракціях і Комітетах, а потім - остаточний документ буде у першому і у другому читанні подано до сесійної зали».

Голова Верховної Ради підкреслив, що «одна із головних цілей реформи Верховної Ради України - сформувати законотворчий процес, який би передбачав активне включення громадянського суспільства, зацікавлених представників професійної спільноти та бізнесу». «Також ми бачимо потребу посилення комунікації між трьома суб’єктами права законодавчої ініціативи: Верховною Радою України, Президентом та Кабінетом Міністрів ще на етапі формування проекту закону, щоб до сесійної зали проходив документ, за яким попередньо досягнуто широкий політичний консенсус, та який враховує можливі ресурси та передбачає наслідки його втілення», - додав він та не виключив необхідності певної регламентації законодавчої ініціативи.
Голова Парламенту звернув увагу на те, що важливим кроком, передбаченим на шляху реформування, є посилення ролі комітетів. «Для нас важливо, щоб комітет був базовим майданчиком, який забезпечує формування ефективного законодавства, напрацювання рішень, а також мав важелі контролювати його втілення. Була введена ідея, аби Комітети готували блоки тематичних питань, і тепер ми працюємо тематичними блоками, які обговорюються з Урядом, відбувається професійна дискусія і прийняття рішень», - сказав він, додавши, що «робота планується ще й на зборах Голів Комітетів, що дозволяє здійснювати довготривале і системне планування розгляду законопроектів».

А.Парубій проанонсував, що «на цьому тижні розглядатиметься законопроект про комітети, яким передбачається співвіднесення сфер відання комітетів і міністерств, пропонується запровадження правила, згідно з яким, у Парламенті нового скликання буде не більше 20 комітетів». «По цьому законопроекту був знайдений консенсус, бо усі зійшлися на тому, що такий формат може бути підтриманий усіма фракціями Парламенту. Є розуміння того, що ми повинні зміцнити роль і статус парламентських комітетів», - сказав він.
Голова Парламенту назвав позитивним те, що тепер є можливість он-лайн обговорення законопроектів: «це важливий крок для наближення законодавчого процесу до експертного середовища, до громадянського суспільства, до посилення співпраці між усіма ініціаторами законодавчого процесу».

«Загальним підсумком реформ є приведення державної моделі управління до моделей стійких демократичних країн світу. Головний результат успішної реформи - сприяти реальному народовладдю», - сказав він.
У контексті здобуття Україною безвізового режиму з Європейським Союзом Голова Верховної Ради України наголосив, що «це не лише свобода пересування для наших громадян у країнах Європи. Це символ успіху нашої Євро-Атлантичної інтеграції».
Він підкреслив, що «Україна стоїть у кроці від визначального моменту остаточної ратифікації Угоди про Асоціацію». «Це не просто питання щодо пересування товарів або перетинання кордону - це стратегічний напрямок розвитку нашої держави!» - наголосив Голова Верховної Ради.

А.Парубій висловив вдячність усім партнерам за допомогу, поради, співпрацю і запевнив у чіткій налаштованості нашої країни на здійснення реформ.
Голова Парламенту наголосив, що «європейська інтеграція для України - це наш світоглядний напрямок».
Він побажав успіхів учасникам дискусії, серед яких були Пан Пет Кокс, Посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі, експерт Венеціанської комісії пані Ганна Сухоцька, Координатор системи ООН в Україні, Постійний представник ПРООН Ніл Вокер, Віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, директор місії USAID Сезан Фріц, народні депутати України, експерти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Президент Петро Порошенко нагородив 129 українських військовослужбовців Збройних Сил України. Серед нагороджених 20 загиблих захисників, ще 109 – поранені. Відповідний Указ Глава держави підписав 22 травня.

Переважна більшість нагороджених військових виконували завдання на Маріупольському напрямку, а також в районах населених пунктів Зайцеве і Авдіївка, в районі Донецького аеропорту.

Зокрема, орденом «За мужність» ІІ ступеня нагороджено солдата Богдана Музику. 33-річний захисник в 2013 році брав активну участь у Революції гідності, а в серпні 2014 року пішов добровольцем захищати Україну проти російської агресії на Донбасі. Брав участь у визволенні та обороні Новосвітлівки, Трьохизбенки. В травні 2015 року поблизу населеного пункту Золоте № 4, шахта “Родіна” під час виконання бойового завдання в складі групи потрапив під ворожий обстріл, однак до останнього не залишав поле бою, власноруч знищив ворожого кулеметника. Завдяки його професіоналізму були розміновані підходи до населених пунктів Тарамчук, Славне, Березове Донецької областях та збережені життя військовослужбовців ЗСУ. Неодноразово під обстрілом ворожої артилерії та танків в безпосередній близькості від ворога, встановлював протитанкове мінне загородження для недопущення прориву броньованої техніки противника. 2 березня 2017 року Богдан Музика у складі групи з восьми осіб виконував завдання. В результаті спрацювання протипіхотної міни військовий, який рухався попереду групи, отримав осколкове поранення обох ніг, множинні осколкові поранення та тяжке мінно-вибухове поранення. Нині він проходить лікування у Київському військовому шпиталі. Солдат Богдан Музика зберіг життя 7-ми військовослужбовцям зведеної групи.

Також орденом «За мужність» ІІ ступеня нагороджено солдата Сергія Мокренка посмертно. 23-річний військовий з перервами протягом вересня 2016-лютого 2017 року перебував на службі в зоні АТО. 28 лютого солдат виконував завдання з бойового чергування на позиції батальйону поблизу населеного пункту Луганське. Під час чергування розпочався щільний ворожий обстріл із мінометів. Внаслідок вибуху однієї з мін Сергій Мокренко отримав поранення несумісні з життям. Завдяки проявленим мужності та героїзму солдата, група, до якої він входив, виконала поставлене завдання.

Урядовий варіант пенсійної реформи передбачає збереження спеціальних пенсій для українських військовослужбовців і розширення переліку професій, що дають право на дочасний вихід на пенсію. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV у понеділок.

"Спеціальні пенсії будуть збережені для усіх військовослужбовців. Жодних не буде обмежень, навпаки, ми вважаємо, що ми маємо сторицею віддати належне нашим героям, які сьогодні захищають нашу державу", - наголосив Глава Уряду, зауваживши, що запропонована у рамках пенсійної реформи система передбачає обмеження інших спеціальних пенсій.

Щодо розширення списку професій з правом на дочасне оформлення пенсії через шкідливі умови праці, а йдеться, зокрема, про сталеварів, шахтарів, працівників хімічної галузі тощо, то тут Уряд робитиме все, аби відстояти права людей, задіяних на таких виробництвах.

"Ми зробимо усе для того щоб представники "шкідливих" професій, зберегли право на дочасний вихід на пенсію", - зазначив Прем’єр-міністр.

Він також звернув увагу, що законопроект про пенсійну реформу, що буде презентований найближчим часом на засіданні Національної ради реформ, а згодом у Парламенті, міститиме норму й про автоматичне осучаснення пенсій, натомість пенсійний вік залишиться незмінним.

"Пенсія буде розраховуватися на основі трудового стажу. Якщо людина працювала усе життя, справедливо платила внески, вона має отримати підвищену пенсію. Якщо не працювала, то "вмикається" зовсім інший механізм - соціальної цільової підтримки з бюджету країни, але не за рахунок того, хто все життя працював. Пенсійна система має бути справедливою", - підкреслив Прем’єр-міністр.

Він відзначив, що ресурси на фінансування запропонованих рішень є: ключовими їх джерелами стануть детінізація економіки і підвищення платіжної дисципліни, що в сукупності дозволить не тільки підвищити розміри пенсій, а й добитися бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду вже за 7-10 років.

Глава Уряду ще раз звернувся до парламентарів з проханням підтримати запропоновані Кабінетом міністрів рішення, адже вони стосуватимуться 9 млн пенсіонерів уже в жовтні поточного року.

"Система, яку ми пропонуємо, буде справедливою для людей праці. Сьогоднішні і майбутні пенсіонери приходитимуть у свій Пенсійний фонд за своєю заробленою пенсією", - наголосив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та члени Кабінету Міністрів вшанували пам'ять загиблих у теракті в місті Манчестер у понеділок та поклали квіти до Посольства Великої Британії в Україні. Глава українського Уряду також залишив запис у книзі співчуття у приміщенні посольства і передав лист-співчуття у зв'язку з трагедією Прем’єр-міністру Великої Британії Терезі Мей.

"Сьогодні вночі відбувалася жахлива трагедія, теракт. Я хочу сьогодні висловити і слова співчуття, і солідарності із Великою Британією, британським народом і підкреслити, що ми маємо бути у такі хвилини разом. Український народ і Україна разом з вами у такі жахливі трагічні моменти", - підкреслив Володимир Гройсман під час спілкування із журналістами.

Глава Уряду зазначив, що Україна щодня зазнає обстрілів з боку бойовиків і не з чуток знає, що таке боротьба з тероризмом. Цивілізований світ має бути об'єднаним для того, щоб давати адекватну відповідь терористичним проявам та загрозам, відстоювати свої цінності і перемагати, переконаний Володимир Гройсман.

"У тероризму немає жодних обмежень. Ці варварські задуми можуть бути реалізовані у будь-якому куточку світу, але світ має бути сильним і протистояти навалі тероризму, яка має підтримку зокрема і у деяких країн-агресорів", - наголосив він.

У свою чергу Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф подякувала Прем’єр-міністру та Уряду України за підтримку та солідарність.

"Учора у моїй країні відбувся страшний теракт - ганебна атака на молодь, що насолоджувалися музичним концертом. Мої щирі співчуття родинам та близьким загиблих і постраждалих та сміливим рятівникам. Великобританія ніколи не піддасться (загрозі) тероризму", - сказала вона.

 

Сьогодні, 23 травня, у Вінниці відбулась V регіональна фестиваль-виставка технічної творчості учнів ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ р. а. «Творча молодь Вінниччини».           

На Європейській площі  розмістили яскраві виставкові  експозиції учні та викладачі понад 30 професійно-технічних навчальних закладів області, а також Вінницьке вище професійне училище департаменту поліції і охорони та Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

 Почесне право  відкрити фестиваль- виставку «Творча молодь Вінниччини» було надано голові обласної державної адміністрації Валерію Коровію, голові обласної Ради Анатолію Олійнику та  вінницькому міському голові Сергію Моргунову.

 «Ми живемо  у складний,  але дуже цікавий час ,- зазначив у своєму виступі Валерій Коровій,- Ми з особливою відповідальністю ставимося до підготовки нових,сучасних висококваліфікованих фахівців. Спілкуючись із людьми бізнесу, я часто чую про відсутність кваліфікованих спеціалістів на ринку праці. Я чітко розумію, що для виховання таких кадрів необхідно створити систему, яка б спонукала молодих людей до креативності, до творчості, мала б сучасне обладнання для опанування нових технологій».

Очільник області привітав усіх присутніх із відкриттям фестивалю-виставки і запевнив, що влада області робитиме все, щоб  розумні і талановиті вінницькі діти мали можливість здобувати сучасні знання для побудови нової європейської України.

 У свою чергу ,  заступник голови - директор Департаменту освіти та науки облдержадміністрації Ігор Івасюк подякував керівникам області і міста за участь у відкритті фестивалю: «Це підкреслює значимість професійно-технічної освіти, яка, по суті своїй, є локомотивом економічного зростання – зазначив  він,-  сьогоднішній захід носить і профорієнтаційний характер. Через 3 дні пролунає останній дзвоник, тож  сьогоднішні школярі-майбутні випускники мають можливість ознайомитися, зі спеціальностями, які готують наші професійно-технічні навчальні заклади. Іх сьогодні налічується 107, більшість із них - 70 %  це інтегровані спеціальності».

Вітаючи учнів, студентів та викладачів, які беруть участь у фестивалі, Ігор Івасюк  відзначив чудову нагоду продемонструвати  свої надбання за час навчання, підвести певні підсумки своєї роботи, поспілкуватися із потенційними роботодавцями та обмінятись досвідом із колегами.

Керівники області та гості фестивалю  оглянули виставку, на якій представлені роботи з промислового виробництва, транспорту і зв'язку, агропромислового комплексу і переробки сільськогосподарських продуктів, будівництва та деревообробки, торгівлі, сфери послуг, харчової промисловості, художніх промислів та народного ремесла.

Велику зацікавленість викликали  майстер - класи від учнів та майстрів ПТНЗ області. Також фестивальне дійство супроводжувалось виступами творчих колективів, вокально-хореографічними композиціями та демонстрацією театру мод.

Биківнянський ліс не єдине місце в Україні, де виконувалися і перевиконувалися так звані ліміти на розстріл людей, яких масово знищував тоталітарний комуністичний режим. Але це чи не найбільша братська могила в Україні, де спочили десятки й десятки тисяч невинно убієнних

Шановні українці!


Сьогодні вся Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій: до меморіальних комплексів і пам’ятників у багатьох населених пунктах держави наші співвітчизники несуть квіти. Ми схиляємо голови, віддаючи шану тим, хто загинув чи постраждав від тоталітарного режиму за свою свободу, національність, віру, політичні переконання та громадянську позицію. Повний масштаб кількості жертв репресій і переслідувань у часи СРСР є по-моторошному величезний.
Ми уважно вивчаємо ці драматичні сторінки історії нашої країни і долучаємо до цього наступні покоління, щоб вони усвідомлювали, якою важкою ціною нам далася свобода і незалежність, право жити у демократичній та європейській країні.
Буквально кілька днів тому – 18 травня – ми вшановували пам’ять жертв депортації 1944 року з Криму, коли сталінський режим депортував із Батьківщини близько 200 тис. осіб кримськотатарської національності, а також інших корінних мешканців півострова. На наших очах в окупованому Криму розгортається новий маховик політичних репресій проти громадян України: зазнають переслідування українські та кримськотатарські активісти, забороняються мирні зібрання, людей викрадають на вулицях, переслідують за етно-конфесійними та мовно-культурними ознаками, кидають за грати за сфабрикованими звинуваченнями. У казематах Росії та Криму за «липовими» справами перебувають понад 30 громадян України, однак ці списки навряд чи є повними.
Уряд України та правозахисні організації нашої держави та світу докладають чимало зусиль, щоб визволити українських в’язнів сумління, але російський режим щоразу вигадує бюрократичні нісенітниці та встановлює перешкоди для правового та дипломатичного розв’язання цієї проблеми.
Переконаний, що ми повинні вселяти надію, оптимізм і підтримку в душі і серця наших співвітчизників – в’язнів сумління, які, перебуваючи в російських в’язницях і таборах, у нелюдських умовах щодня борються за нашу свободу та демократичну країну. Вся Україна схиляє голову перед їх мужністю та знає героїв поіменно. І настане той день, коли всі вони повернуться на Батьківщину. Повернуться переможцями.

З повагою

Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН

Президент Петро Порошенко подякував Канцлеру Німеччини Ангелі Меркель за запрошення і зазначив, що його попередній візит проходив за інших обставин - було певне напруження щодо майбутнього Європи, оскільки ще не відбулися вибори в Нідерландах та Франції. «Щасливий, що за цей час відбулися надзвичайно важливі рішення – європейські країни проголосували за об’єднану, сильну, потужну Європу, яка є солідарною з Україною», - зазначив Глава держави під час спільних з Ангелою Меркель заяв для ЗМІ. У свою чергу, Канцлер Німеччини позитивно оцінила регулярні зустрічі з Президентом України.
Петро Порошенко та Ангела Меркель повідомили, що в ході сьогоднішньої зустрічі планують обговорити ситуацію в Україні та Мінський процес, а також взаємовідносини України та Євросоюзу. Президент України зазначив, що значна увага буде приділена підвищенню ефективності імплементації Мінських домовленостей – виконанню вимоги щодо припинення вогню, відведенню важкої техніки та артилерії, звільненню заручників, та втіленню всього безпекового комплексу, необхідним діям та крокам для досягнення на Донбасі миру.
Канцлер Німеччини підкреслила, що на сьогоднішній день так і не встановлено сталий режим перемир'я і Мінські угоди не виконуються в повному обсязі. Вона зазначила, що під час зустрічі буде обговорюватись питання про подальшу роботу в рамках Мінських домовленостей та Нормандського формату. "Будемо вести мову про можливість зустрічі у майбутньому трьох Президентів і Федерального Канцлера", - додала Ангела Меркель. Канцлер Німеччини також поінформує Президента України про її розмову з президентом Росії, яка відбулась у Сочі, а також про переговори з новообраним Президентом Франції Еммануелем Макроном.
Президент України нагадав про рішення РФ про визнання фейкових документів так званих «ДНР» та «ЛНР», про фактичне розповсюдження рубльової зони і «конфіскацію» українських державних та приватних активів на окупованих територіях. «З урахуванням всіх цих реалій ми маємо все-таки рішуче діяти далі, щоб повернути мінський процес в конструктивне русло», - наголосив Глава держави. Він додав, що Україна наполягає на повному виконанні Мінських домовленостей.
Петро Порошенко відзначив важливість сьогоднішньої зустрічі з Канцлером Німеччини, оскільки вона відбувається напередодні саміту «Великої Сімки». «Дуже розраховуємо, що сицилійська зустріч продемонструє єдність цивілізованого світу в підтримці України. Ми вдячні нашим країнам-партнерам за те, що питання України тримається високо на порядку денному», - зазначив Глава держави.
Також під час зустрічі буде обговорено порядок денний реформ в Україні. Президент подякував Німеччині та ЄС за активну підтримку внутрішніх реформ. Канцлер Німеччини наголосила на досягнутому прогресі у проведені реформ та підкреслила необхідність продовження реформування в Україні.
Ангела Меркель зазначила: "Реформи на сьогоднішній день відбулися, але і мають бути продовжені". Вона додала, що Німеччина продовжить допомогу Україні для покращення добробуту нашої держави.
Петро Порошенко також подякував Канцлеру Німеччини та іншим європейським лідерам за підтримку в питанні запровадження безвізового режиму. «Ми дуже вітаємо і радіємо рішучій налаштованості лідерів Німеччини та Франції, лідерів країн Європейського Союзу на підтримку України, в тому числі і в питаннях суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави», - наголосив Петро Порошенко.

 

Реформа децентралізації, започаткована три роки тому, дозволила збільшити можливості місцевих бюджетів, проте й додала відповідальності місцевій владі, яка має ефективно користуватися наданими Урядом інструментами. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час своєї поїздки у Вінницю, де сьогодні, 20 травня, проходить ювілейний 10-тий День Європи.

«Я знаю багато прикладів, коли децентралізація є, а змін не відбувається, - сказав Глава Уряду. - Місцеві влади мають відповідати за це. Не для того ми робили децентралізацію, щоб вони не робили нічого взагалі, а такі випадки є. Разом з тим, там де є господар, розуміння розвитку громади, там є результат. У Вінниці такий результат є», - сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що настав час позбавитися популістів в політиці на усіх рівнях. «Треба показати популістам, що вони небажані гості в політикумі, - сказав Глава Уряду. – Настав час відповідальної політики. Всі можливості для цього в Україні є».

Президент Петро Порошенко наголошує, що депортація кримських татар – це злочин без строку давності. Примусове виселення стало однією із найбільш злочинних і ганебних спецоперацій тоталітарного комуністичного режиму Радянського союзу, впевнений Глава держави.
«Сьогодні ми відзначаємо 73-ті роковини від початку депортації кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму. Згадуємо зі співчуттям і про інші етноси Криму, на долю яких випало це випробування: німців, греків, вірмен, болгар, караїмів та інших», - сказав Президент під час виступу у реквіємі на вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
За його словами, Верховна Рада України цілком обґрунтовано визнала депортацію 1944 року геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, адже примусове виселення стало однією із найбільш злочинних і ганебних спецоперацій тоталітарного комуністичного режиму Радянського союзу.
«Депортація – злочин без строку давності, а злочинці, які холоднокровно спланували акцію геноциду, – не мають права на прощення», - підкреслив Петро Порошенко.
Президент зауважив, що моторошні спогади очевидців про депортацію та подальше життя в тих жахливих умовах, які підготувала їм радянська влада, нікого не можуть залишити байдужим, скільки б часу не сплило. Але волелюбний народ все ж таки повернувся до рідного Криму.
Глава держави наголосив, що незалежну Українську державу ми будували всі разом. Водночас, він зазначив, що наповнення, так би мовити, автономії Криму винятково російським змістом, було великою помилкою і ціна такого прорахунку виявилася надто високою.
«В 2014-му, незадовго до сімдесятих роковин депортації, вже пострадянська, але так само авторитарна Росія анексувала український Крим. Тисячі кримських татар поневолі змушені знову покидати рідні домівки. Окупанти роблять усе, аби й далі витискати волелюбний народ із своєї рідної землі. Що це як не нова неоголошена, підло прихована депортація?», - сказав Петро Порошенко.
Президент нагадав про заборону діяльності Меджлісу в Криму, яку засудив Міжнародний Суд ООН, арешти й катування, утиски етнічних українців і кримських татар, безслідне зникнення людей. «Це лише окремі штрихи до портрету тимчасової злочинної самопроголошеної так званої кримської «влади», - зазначив він.
«Священне право кримських татар вільно жити на рідній землі буде відновлено – остаточно і безповоротно. За допомогою усіх можливих засобів і механізмів, прийнятних у цивілізованому світі», - запевнив Петро Порошенко.

Глава держави нагадав, що тиждень тому Конституційна комісія, за його дорученням, прийняла рішення про створення робочої групи з напрацювання пропозицій змін та доповнень до Конституції України щодо Автономної Республіки Крим. «Ми робимо перші кроки у питанні створення у Криму національної автономії кримських татар. Безумовно, ця автономія повністю врахує рівні права і свободи українців, етнічних росіян та представників усіх інших етносів, що проживають на півострові», - сказав він.
«Крим – це Україна, а Україна – це Європа. Частина цивілізованого світу, де цінується людська гідність і суверенні права народів», - наголосив Президент.
Глава держави підкреслив: «Я впевнений у деокупації Криму. Я впевнений у покаранні злочинців. Країну-злодія буде примушено повернути вкрадене».
Він зазначив, що Україна нині остаточно пориває з пострадянським минулим, стає частиною єдиного європейського цивілізаційного простору і нагадав, що вчора у Страсбурзі був остаточно завершений процес отримання громадянами України права на безвізові подорожі до країн Євросоюзу. «Безвіз зараз є українським і належить українському народу. І ніч проти 11 червня стане початком нової епохи», - зазначив Президент.
Петро Порошенко переконаний, європейський поступ України стане ще одним вагомим чинником повернення під український суверенітет окупованих територій. «І впевненість ця ґрунтується, у першу чергу, на вірі в Україну та очікуваннях кримських татар, українців, та всіх інших етносів – громадян України, які проживають в окупованому Криму. Вона базується на нашій спільній позиції, що Крим – це Україна, та на підтримці цієї істини всім міжнародним співтовариством. Жодна країна цивілізованого світу не визнала незаконну анексію кримського півострова», - сказав він.
Глава держави також нагадав про юридичну оцінку Міжнародного Суду ООН щодо окупації Криму. «Віднедавна маємо не просто цю політичну позицію, не просто політичну позицію ООН та окремих держав, але й попередню юридичну оцінку Міжнародного Суду ООН. Це Україна підготувала цей позов. Цей позов був прийнятий Міжнародним судом ООН і вже навіть зроблені попереджувальні заходи», - зазначив Президент.
Петро Порошенко також висловив слова вдячності народній артистці України Джамалі, завдяки якій Україна приймала у себе пісенний конкурс «Євробачення», та додав, що Європа і світ змогли побачити Україну.

Після ухвалення Парламентом урядового проекту закону пенсійної реформи Уряд до кінця року забезпечить підвищення і осучаснення пенсій військовим-пенсіонерам. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу "1+1".

"У нас є особлива група пенсіонерів - військові пенсіонери. Я з ними зустрічався не один раз і вони справедливо сьогодні ставлять питання, що ті, хто пізніше вийшов на пенсію, мають кращу пенсію, ніж ті, хто вийшов раніше, а всі були військовими. Наступний етап - я гарантую, що до кінця року ми це питання вирішимо після прийняття цього закону (проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій") - це підвищення і осучаснення пенсій військовим пенсіонерам", - зазначив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій з одноденним робочим візитом відвідав Варшаву, де разом з народними депутатами Оксаною Юринець і Ярославом Дубневичем взяв участь у відкритті Саміту глав Парламентів Центральної та Східної Європи.

Андрій Парубій взяв участь у зустрічі глав делегацій-учасників Саміту з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою. Також Голова Верховної Ради зустрівся з Маршалком Республіки Польща Мареком Кухчінським та Маршалком Сенату Республіки Польща Станіславом Карчевським. Під час зустрічей Голова Верховної Ради обговорив з польськими колегами питання, які стосуються активізації та поглиблення співпраці у форматі Балто-Чорноморського регіону, Міжмор’я, зокрема - реалізацію інфраструктурних проектів, протидію російській агресії.
Андрій Парубій закликав польську владу не допускати інцидентів, які можуть посіяти ворожнечу між українським та польським народами, “чого так чекає російський агресор”.
Також, у кулуарах Саміту Голова Верховної Ради зустрівся з очільниками парламентів Грузії, Молдови, Угорщини та Чорногорії щодо більш тісної міжпарламентської співпраці у форматі Міжмор’я. "З цими країнами нас єднають спільні загрози, спільні виклики та спільне майбутнє", - підкреслив Голова Верховної Ради України.
Сторони домовилися продовжити консультації щодо поглиблення міжпарламенського співробітництва під час Парламентської Асамблеї НАТО у Тбілісі наприкінці травня 2017 року та у Кишиневі.

Президент України Петро Порошенко в рамках робочого візиту до Страсбургу взяв участь в урочистій церемонії підписання рішення ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Законодавчий акт Європейського Союзу, яким запроваджується безвізовий режим, підписаний Президентом Європейського Парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ і національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою.
«Сьогодні абсолютно історичний день. Це абсолютно історичний день для України, для 45-мільйонної нації. Я абсолютно впевнений в тому, що це так само історичний день для Європейського Союзу. Україна повертається до європейської родини. Україна прощається в останнє з радянською і російською імперіями», - сказав Петро Порошенко на прес-конференції по завершені церемонії підписання документу.

Президент наголосив, що Україна сповнена рішучості продовжувати процес реформування країни і нагадав, що тільки задля візової лібералізації було втілено в життя 144 реформи.
«Я хочу подякувати пану Президенту Європейського Парламенту Антоніо Таяні, тому що під його видатним керівництвом Європейський парламент своєю більшість увімкнув зелене світло для України щодо європейського майбутнього», - сказав Глава держави.
Петро Порошенко подякував Європейській комісії за підготовку законодавчої пропозиції і за дуже важку роботу, яку була зроблена, щоб підтримати Україну на цьому шляху. Він також подякував Раді Європейського Союзу і всім країнам-членам за їх підтримку нашої країни.
«Це дуже важливо. Я завжди кажу, що війна це не привод, щоб зволікати з реформами і я дуже високо ціную підтримку України Європарламентом у цей складний час, коли Україна захищається від російської агресії», - зазначив він.
Президент запросив Президента Європейського Парламенту відвідати Україну. «Я хочу скористатись цією можливість, щоб запросити пана Президента Таяні відвідати Україну для того, щоб підкреслити: пане Президенте, Ви справжній герой, герой, який дозволив Україні повернутись до європейської сім’ї», - сказав Глава держави.
Президент Європейського Парламенту Антоніо Таяні подякував Президенту України за участь у церемонії підписання законодавчого акту Європейського Союзу, яким запроваджується безвізовий режим для громадян України та назвав цей момент «добрим посланням для України».

«Нові правила щодо візової лібералізації – початок нової ери», - переконаний Президент Європейського Парламенту
«Ваша країна є дуже гордою проєвропейською країною. Нам необхідно працювати разом заради миру і стабільності. Для нас надзвичайно важливим є те, що Ви залучені в цей процес. Ми свідомі, що ситуація не є легкою і нам потрібно наполегливо працювати. Ми підтримуємо Вас і розраховуємо на ваше залучення до спільної роботи», - звернувся Президент Європейського Парламенту до Президента України.
«Після цього важливого рішення стосунки між Україною та Європейським Союзом будуть набагато легшими», - підкреслив Антоніо Таяні та запевнив, що Європейський Парламент та інші європейські інституції продовжать працювати в напрямку реалізації Мінських угод.

Запропонований Урядом проект пенсійної реформи, представлений громадськості 17 травня, - цекрасиве і нетривіальне рішення, прораховане і спрямоване на відновлення соціальної справедливості тазбереження пенсійної системи України як такої. Про це сказали представники експертного середовища під час зустрічі із Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Зустріч у форматі конструктивної дискусії відбулася з ініціативи Глави Уряду.    

Володимир Гройсман представив ключові аспекти майбутньої реформи, серед яких - осучаснення пенсій, запровадження нової формули розрахунку виплат на основі єдиного показника середньої заробітної плати, запровадження гнучкого коридору пенсійного віку та страхового стажу, що дозволить зменшити тіньову зайнятість  населення, можливість «доплати» за стаж, зняття  з 2018 року дострокового виходу на пенсії для освітян, лікарів, працівників соціальної сфери, а також збільшення ставки ЄСВ (на 15 та 7%) для шкідливих та важких виробництв, де пільговий вихід на пенсію для працівників буде збережено. 

Глава Уряду наголосив, що ухвалення урядового рішення в Парламенті дозволить вже в жовтні поточного року підвищити пенсії 5,62 млн пенсіонерів, у середньостроковій перспективі - досягти бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду і запровадити з 2019 року накопичувальні програми для робітників окремих професій, наприклад, шахтарів.

Крім того, Уряд пропонує скасувати оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам, збільшити соціальні стандарті також з 1 жовтня поточного року, а не з 1 грудня, як планувалося раніше, і ввести щорічну і автоматичну індексацію пенсій відповідно до показників інфляції та середньої заробітної плати.

Прем’єр-міністр підкреслив, що запропоновані рішення потребують 12 млрд грн, і ці кошти будуть забезпечені за рахунок збільшення надходжень до Пенсійного фонду після підвищення удвічі мінімальної заробітної плати. В 2018 році урядові зміни потребуватимуть вже 30 млрд грн. Ці ресурси будуть забезпечені за рахунок подальшого росту доходів бюджету Пенсійного фонду, детінізації економіки та підвищення платіжної дисципліни в частині уплати єдиного соцвнеску, запевнив Глава Уряду.

Він нагадав, що проект реформи вже надіслано до Національної ради реформ при Президентові України, і висловив сподівання, що пропозиції Уряду знайдуть підтримку в Нацраді, а згодом і в Парламенті України, де вони також обговорюватимуться.   

"Ми предметно займалися питанням по пенсійним змінам. Вважаємо, що ми знайшли той формат, який може дозволити нам вирішити низку проблем у сфері пенсійної системи і рухатися далі, продовжувати реформу пенсійної системи, - наголосив Володимир Гройсман. - Я би дуже хотів, щоби ця реформа почала впроваджуватися. Для цього нам потрібна підтримка українського Парламенту, експертного середовища".

Зі свого боку експерти позитивно оцінили урядові новації. Зокрема, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський назвав її "нетривіальним для України рішенням".

"Хочу висловити дуже позитивні емоції щодо цієї реформи. Я би її назвав словом "красиво". На мійпогляд, з тих економічних реформ, що я бачив в Україні, це одне з найкрасивіших, нетривіальних рішень, особливо, що стосується підходу до підвищення справедливості через підвищення вимог до стажу", - наголосив експерт. 

Голова Верховної Ради України А.Парубій взяв участь у відкритті «Інформаційного ярмарку», розгорнутого у кулуарах третього поверху Парламенту.

««Ярмарок» вже вдев’яте проходить в приміщенні Верховної Ради України. «Для українського Парламенту це велика честь такої співпраці, – сказав А.Парубій. - Тут представлені громадські ініціативи і організації, з якими ми співпрацюємо у реформуванні Верховної Ради, розуміючи, що без якісного, сучасного європейського Парламенту важко уявити європейське майбутнє України».
А.Парубій наголосив, що «Парламент був і залишається для України ключовим майданчиком не тільки з прийняття рішень, а й з подолання криз».

Він нагадав, що «проголошення Української Державності відбулося тут, у Парламенті». «Верховна Рада була тим майданчиком, який - єдиний в Україні - дав перейти через кризу, дав спадкоємність влади, яка змогла подолати кризу в Україні», - зазначив А.Парубій.
Голова Верховної Ради наголосив, що «перед нами стоять великі і амбітні завдання, їх нелегко реалізовувати, але здійснюються серйозні кроки до відкритості Парламенту, вдосконалюється робота всередині Верховної Ради України, і наш постійний діалог, і наша постійна співпраця і допомога з боку громадських організацій є для нас одним з ключових і найголовніших стимулів у роботі».
«Без сильного Парламенту не буде сильної України», - наголосив Голова Верховної Ради. Він висловив вдячність за ініціативи партнерських міжнародних і громадських організацій та сподівання на поглиблення нашої співпраці.
Своєю чергою, Посол США Марі Йованович, звертаючись до присутніх, наголосила, що «потужна і міцна співпраця з Верховною Радою – це велика честь і великий привілей для Уряду Сполучених Штатів Америки, для американського народу та для Агентства США з міжнародного розвитку USAID». Вона зазначила, що завдання проекту USAID: надавати підтримку українському Парламенту у розбудові його діяльності, зокрема в тому, що стосується зв’язків та комунікації з виборцями і забезпечення громадянам можливості брати участь у роботі Верховної Ради. Йдеться, сказала вона, про громадський моніторинг та про допомогу народним депутатам у законотворчій роботі, зокрема, у сфері реформування судової гілки влади.
«Ми допомагали народним депутатам в організації дискусій, експертних обговорень, адже вони можуть стати каталізаторами нових ідей тут, у Верховній Раді України, та сприяти вдосконаленню законотворчого процесу. Ця програма надає підтримку у здійсненні основоположних реформ в Україні і сприяє розбудові потенціалу Верховної Ради, здійсненню її наглядових функцій, бо це є важливим компонентом роботи, і він має поліпшуватися», - сказала Пані Посол, додавши, що «такі заходи потрібні, і на них є запит».
«Уряд Сполучених Штатів Америки твердо налаштований до співпраці з Верховною Радою України, яка є відповідальною і підзвітною громадянам», - заявила Марі Йованович.
У виставці взяли участь понад 50 проектів та організацій, що співпрацюють з Верховною Радою України.

У рамках державного візиту до Республіки Мальта Президент Петро Порошенко провів зустріч зі Спікером Палати представників парламенту Мальти Анджело Фарруджа.

Співрозмовники відзначили високий рівень двосторонніх українсько-мальтійських відносин. Зокрема, Президент України подякував за незмінну підтримку Мальтою суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, а також європейських прагнень українського народу.

Петро Порошенко та Анджело Фарруджа дійшли згоди щодо необхідності активізації контактів між Україною та Мальтою на міжпарламентському рівні, чому сприятиме нещодавно створена у мальтійському парламенті група дружби з Україною.

Глава Української держави звернувся до Спікера Палати представників парламенту Мальти з проханням сприяти визнанню мальтійським парламентом Голодомору в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу.

З української боку у зустрічі також взяла участь народний депутат Марія Іонова.

Співрозмовники привітали ратифікацію Верховною радою України Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Мальта про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Президент Петро Порошенко висловив слова вдячності Мальті за тверду підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.
«Це велика честь для мене здійснювати перший державний візит Президента України до вашої чудової країни. Я гордий тим, що за останні два роки нами було зроблено більше, ніж в усі попередні роки», - сказав Петро Порошенко під час спільної з Прем'єр-міністром Мальти прес-конференції.

Президент наголосив на тому, що «сьогодні ми маємо унікальні можливості для співпраці в аграрній та авіаційній сферах в Північній Африці». Крім цього, співпраця з Мальтою відкриває унікальні можливості для українських виробників на усьому європейському ринку. Глава держави зазначив, що перспективними напрямками для співпраці є також енергетика, логістика, а також повна імплементація Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом.

Прем’єр-міністр Мальти Джозеф Мускат наголосив, що його країна, яка головує в Європейському Союзі, рішуче підтримувала надання безвізового режиму для України і продовжує займати чітку позицію на підтримку нашої країни. При цьому він зазначив, що українська влада проводить рішучі та ефективні реформи. «Величезна кількість рішучих реформ була проведена за останні два роки. І це дійсно дуже вражає. Особливо вражає те, що ці реформи доволі складні і їх не просто було реалізувати. І Європа показала, що вона підтримує Україну», - зазначив Джозеф Мускат та привітав Президента України з успішною роботою. Він також акцентував, що ці реформи відбуваються під час війни.
Глава мальтійського уряду окремо наголосив на твердій підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. «Європа повністю єдина в цьому питанні і ми повністю підтримуємо Україну», - заявив Джозеф Мускат та додав, що розраховує на прогрес у торгівельних стосунках між Україною та Європейським Союзом і запевнив, що Мальта робить для цього усе необхідне.
Сторони також присвятили значний час обговоренню двосторонніх українсько-мальтійських стосунків та окреслили шляхи їх інтенсифікації, зокрема зосередили увагу на залучені Мальти як сільгосподарського хабу для українських аграріїв, які зможуть постачати свою продукцію на ринок Північної Африки та Середземномор'я. Президент України та Прем’єр-міністр Мальти обговорили проект відкриття логістичного центру компанії «Антонов» на Мальті для можливостей більш ефективної роботи на африканському континенті.
«Ми розраховуємо, що в найближчі місяці ці проекти вже почнуть реалізовуватися», - зазначив Джозеф Мускат.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав Ізраїль додатково розглянути можливість лібералізації доступу на ізраїльський ринок української сільськогосподарської продукції у рамках обговорення Угоди про зону вільної торгівлі, підписання якої планується до кінця поточного року. Про це Глава Уряду України сказав під час зустрічі із Міністром сільського господарства Ізраїлю Урі Аріелєм, що відбулася у рамках офіційного візиту Глави українського Уряду до Ізраїлю.
Агросектор – важлива складова товарообігу України та Ізраїлю, і тому зменшення торгових бар’єрів та збільшення квот для української агропродукції є актуальним і необхідним. В цьому контексті особливу увагу треба приділити відновленню експорту українских яєць на ринок Ізраїлю, впевнений Прем’єр-міністр. Зі свого боку Україна, запевнив Володимир Гройсман, чекатиме на збільшення ізраїльських інвестицій та залучення нових технологій в своє агровиробництво.
"Україна - аграрна країна, що має значний потенціал, Ізраїль має інформаційні рішення щодо продуктивності сільськогосподарської продукції - це якраз ті можливості, які ми можемо використовувати для того, щоб бути корисними одне одному. Нам дуже цікавий ваш досвід, технологічні рішення. У нас є багато можливостей для застосування ваших технологій, досягнень, і ми можемо отримати значний результат. Ми відкриті до поглиблення співробітництва", - наголосив Володимир Гройсман.
Міністр сільського господарства Урі Аріель запевнив, що Ізраїль зацікавлений у зміцненні зв'язків з Україною у сфері сільського господарства, зокрема в сфері постачання м'ясної продукції та яєць, а також створення підприємств масштабного виробництва молочної продукції на території України.
Для обговорення усіх нагальних питань порядку денного Міністр сільського господарства Ізраїлю запросив Міністра аграрної політики та продовольства України разом із делегацією ділових кіл відвідати з візитом Ізраїль найближчим часом.

Президент Петро Порошенко висловив слова вдячності Мальті за тверду підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.
«Це велика честь для мене здійснювати перший державний візит Президента України до вашої чудової країни. Я гордий тим, що за останні два роки нами було зроблено більше, ніж в усі попередні роки», - сказав Петро Порошенко під час спільної з Прем'єр-міністром Мальти прес-конференції.

Президент наголосив на тому, що «сьогодні ми маємо унікальні можливості для співпраці в аграрній та авіаційній сферах в Північній Африці». Крім цього, співпраця з Мальтою відкриває унікальні можливості для українських виробників на усьому європейському ринку. Глава держави зазначив, що перспективними напрямками для співпраці є також енергетика, логістика, а також повна імплементація Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом.

Прем’єр-міністр Мальти Джозеф Мускат наголосив, що його країна, яка головує в Європейському Союзі, рішуче підтримувала надання безвізового режиму для України і продовжує займати чітку позицію на підтримку нашої країни. При цьому він зазначив, що українська влада проводить рішучі та ефективні реформи. «Величезна кількість рішучих реформ була проведена за останні два роки. І це дійсно дуже вражає. Особливо вражає те, що ці реформи доволі складні і їх не просто було реалізувати. І Європа показала, що вона підтримує Україну», - зазначив Джозеф Мускат та привітав Президента України з успішною роботою. Він також акцентував, що ці реформи відбуваються під час війни.
Глава мальтійського уряду окремо наголосив на твердій підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. «Європа повністю єдина в цьому питанні і ми повністю підтримуємо Україну», - заявив Джозеф Мускат та додав, що розраховує на прогрес у торгівельних стосунках між Україною та Європейським Союзом і запевнив, що Мальта робить для цього усе необхідне.
Сторони також присвятили значний час обговоренню двосторонніх українсько-мальтійських стосунків та окреслили шляхи їх інтенсифікації, зокрема зосередили увагу на залучені Мальти як сільгосподарського хабу для українських аграріїв, які зможуть постачати свою продукцію на ринок Північної Африки та Середземномор'я. Президент України та Прем’єр-міністр Мальти обговорили проект відкриття логістичного центру компанії «Антонов» на Мальті для можливостей більш ефективної роботи на африканському континенті.
«Ми розраховуємо, що в найближчі місяці ці проекти вже почнуть реалізовуватися», - зазначив Джозеф Мускат.