Топ новини

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій 29 січня провів щотижневу робочу нараду з керівниками структурних підрозділів ОДА з поточних питань розвитку Вінниччини.

Очільник облдержадміністрації під час наради повідомив, що в середині лютого буде ініціювати скликання почергової сесії обласної Ради задля внесення змін до обласного бюджету. «Ми збалансуємо ті видатки, які потрібно, особливо в частині капітальних видатків, бюджету розвитку, проведення тендерів. Наше завдання – в найкоротший термін розпочати активну фазу робіт, пов’язаних з формуванням інфраструктури, ремонтами закладів», - підкреслив Валерій Коровій.

Також голова облдержадміністрації доручив відповідним службам вже з лютого розпочати розчистку придорожніх смуг. А крім того, заслухав інформацію про поточну ситуацію з регіоні за різними галузевими напрямами.

Так, за повідомленням директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Людмили Грабович, у місті Вінниця на карантині перебувають 6 шкіл. За її словами, це пов’язано із тим, що з канікул на навчання вийшли не всі діти. «Загалом ситуація по області нормальна, до епідпорогу ще майже 33 %. Що стосується захворюваності на кір, то в нас одна з найкращих ситуацій по Україні. Вакцина є, пішла імунізація молодих людей до 40 років, які не мали щеплення», - зазначила Людмила Грабович.

У свою чергу, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко інформував, що цього тижня у Северинівській ОТГ відбудеться відкриття центру надання адміністративних послуг. «Це буде вже третій ЦНАП в об’єднаних територіальних громадах області: такі центри маємо в Якущинцях та Вороновиці. Це, фактично, ще один додатковий інструмент для покращення послуг мешканцям громад», - підкреслив Андрій Гижко.

Відповідний документ сьогодні, 26 січня, у рамках засідання колегії обласної державної адміністрації підписали голова облдержадміністрації Валерій Коровій, голова ГО «Вінницький Бізнес Клуб» В’ячеслав Калініченко та ректор Вінницького національного технічного університету Володимир Грабко.

Метою такого співробітництва є успішна реалізація регіональної політики, забезпечення Вінницького регіону висококваліфікованими інженерними кадрами, розвиток співробітництва в області освіти і наукових досліджень, реалізація спільних інвестиційних та інноваційних проектів, а також залучення бізнес-спільноти Вінниччини до питання підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів.

Згідно з документом, сторони працюватимуть за такими напрямами співпраці, як: створення Подільського науково-технічного ліцею на площах Вінницького національного технічного університету, реалізація регіональної стратегії розвитку Вінниччини до 2020 року, підготовка фахівців для підприємств регіону, організація практики та стажування студентів на підприємствах області та впровадження там науково-технічних розробок, а також розвиток міжнародного та міжрегіонального співробітництва.

Меморандум набув чинності із моменту його підписання та діятиме до 2023 року.

«Це абсолютно практичний документ, який дасть нам можливість істотно підвищити якість підготовки дітей, які вступають до національного технічного університету на економічний, математичний, фізичний профілі, підвищити якість проходження їхньої практики. І це має надзвичайно важливе практичне значення», - прокоментував голова облдержадміністрації Валерій Коровій.

Президент Петро Порошенко в рамках участі у 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму у Давосі провів зустріч з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном.

Глава держави зауважив, що його зустріч з Держсекретарем США тривала годину і співрозмовники мали можливість ретельно обговорити всі питання двостороннього і міжнародного співробітництва. «Годинна розмова – це не звичний формат для зустрічей у форматі Давосу, але ми навмисно так запланували, щоб було більше часу обговорити всі питання. І я дуже вдячний нашим американським партнерам за дуже потужну підтримку, яка, в тому числі сьогодні була висловлена Україні. Ми обговорили всі сфери співпраці», - підкреслив Петро Порошенко під час брифінгу.

«Дуже важливо, що ми сьогодні домовились про відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства», - повідомив Президент.

За його словами, в березні виповниться десять років з моменту заснування цієї Комісії. «Дуже давно не було засідань. І в березні місяці ця комісія відбудеться. Будуть сформовані декілька груп, де ми будемо обговорювати, в тому числі подальші реформи. Нам надзвичайно це потрібно», - сказав Глава держави.

Він зауважив, що в рамках роботи Комісії Україна, зокрема може запрошувати відповідних фахівців для надання нам експертної допомоги.

«Дуже ретельно ми обговорили питання економічної співпраці», - також повідомив Петро Порошенко та наголосив на різкому зростанні інвестицій американських компаній. Під час зустрічі також обговорювалось питання співпраці з компанією General Electric, яка планує поставити компанії «Укрзалізниця» тепловози, а також співпраця з іншими американськими інвесторами. Було  констатовано, що американські інвестори помічають і схвалюють кардинальну зміну інвестиційного клімату в Україні і в тому числі результати у боротьбі з корупцією.

Збільшення зарплат українським вчителям відбудеться вже з січня поточного року. Про це повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

"Я підписав постанову - вже з січня всі українські вчителі отримають підвищену зарплату на 25%. Минулого року підвищення було на 50%, цього року ще 25%", - сказав Глава Уряду.

Голова Комітету у закордонних справах Г.Гопко разом з народним депутатом України О.Єднаком взяли участь у семінарі "Розбудова інвестиційного потенціалу - Європейський план для України, обмін кращими практиками та обговорення механізмів їх впровадження" ("Investment capacity building – European plan for Ukraine. Sharing of best practices and making it work”)

Зазначений захід відбувся у м.Вільнюс (Литовська Республіка ) за сприяння литовських колег. У семінарі взяли участь Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Антанас Лінкявічюс, представники уряду України та Литовської Республіки, Європейської Комісії, міжнародних фінансових організацій в Україні, таких як Європейського інвестиційного банку, Світового Банку, Німецького державного банку розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, литовські парламентарії.

У ході семінару учасники обмінялися думками щодо вважливості співпраці в рамках реалізації Європейського інвестиційного плану для України.

Донори закликали представників уряду України ефективніше використовували вже надану фінансову допомогу, активніше продовжувати реформи в країні, покращувати інституційну спроможність у використанні коштів.

Українська сторона висловили свою подяку організаторам заходу колишньому прем'єр-міністру, а нині депутат парламенту Литви Андрюсу Кубілюсу та представнику МЗС Литви Рамунасу Станіонюсу та за незмінну позицію у відновленні територіальної цілісності, суверенітету нашої держави та невизнання анексії Криму.

Сьогодні, 26 січня, у приміщенні облдержадміністрації відбулося засідання колегії ОДА, присвячене підсумкам соціально-економічного розвитку Вінниччини за 2017 рік та визначенню основних завдань на рік поточний.

У рамках засідання колегії обласної державної адміністрації голова ОДА Валерій Коровій інформував присутніх про результати діяльності владної команди у 2017 році та окреслив пріоритетні завдання в роботі органів влади на 2018 рік.

Кабінет Міністрів України схвалив і розпочав запровадження низки рішень, покликаних зробити 2018 рік роком якісного прориву в аграрному секторі.

В доопрацьованому на повторне перше читання законопроекті №6275 члени Комітету визначили органи, що здійснюють контроль у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Презентація

Вінницька область продовжує перебувати у групі областей із найвищими показниками.

В рамках участі у 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.

«Для нас дуже важливо продовжувати співпрацю з МВФ зараз, у 2018 році. Оскільки це не лише довіра міжнародних фінансових організацій, пов’язаних з макрофінансовою допомогою від ЄС, співпрацею зі Світовим Банком, а й довіра інвесторів», - підкреслив Президент за підсумками переговорів з Директором-розпорядником МВФ.

«Я дуже вдячний нашим партнерам з МВФ за дуже потужний сигнал на підтримку України», - зазначив Глава держави.

Петро Порошенко також подякував Крістін Лагард за дуже ефективну співпрацю протягом минулого року. «Я дуже задоволений останнім півріччям, коли ми запровадили багато реформ. І сьогодні ми домовились продовжити ефективну співпрацю в різних сферах та виконати все, про що ми домовились сьогодні і в минулому. Я дякую за дуже сильну та ефективну співпрацю», - підкреслив Петро Порошенко.

В свою чергу, Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард відзначила: «Я дуже задоволена продуктивними переговорами з Президентом Порошенком та членами його команди». Вона підкреслила, що це дійсно дало можливість оцінити всі заходи, які вже були вжиті.

Крістін Лагард зазначила: «Сподіваюсь, що й інші заходи, імплементацію та планування яких ми обговорювали, і над якими ми продовжимо працювати разом, приведуть нас до завершення розгляду, який ще триває».

«Я особливо ціную майбутнє призначення незалежного та постійного керівника НБУ, оскільки це дуже необхідно»,- підкреслила Директор-розпорядник МВФ.

Кабінет Міністрів України в рамках розбудови дорожнього господарства країни, розширення логістичних можливостей держави і підвищення культури пересування дорогами дає старт реалізації комплексного плану заходів з підвищення безпеки руху в Україні, який враховує плани з будівництва 500 нових кільцевих розв’язок, 500 острівців безпеки та 1000 пішохідних переходів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час тематичної наради за участю керівництва Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Державного агентства автомобільних доріг.

Глава Уряду підкреслив, що безпека руху вимагає підвищеної уваги. Якість дорожнього полотна зростає, але так само зростає і статистика випадків перевищення швидкісного режиму та порушення інших правил безпеки. Лише за останні роки на дорогах України загинули понад 15 тисяч осіб. «Цього року у нас доволі амбітні плани з будівництва доріг на цей рік, але якщо ми подивимося статистику смертності на дорогах…Це говорить про те, що треба боротися (з порушниками правил дорожнього руху) не тільки штрафами, але й створити систему безпеки руху», - сказав Володимир Гройсман.

Він пояснив, що програма створення такої системи вже розроблена і розрахована на три роки. Проектування, будівництво, здача в експлуатацію доріг відтепер мають враховувати безпекові побажання, впевнений Прем’єр-міністр. «Коли робимо хороші дороги, а по них їздять зі швидкістю літаків, виходить біда. Але є тисяча і один спосіб забезпечити безпеку на дорогах. Безпека на дорогах – питання номер один», - зазначив він.

У цьому контексті Глава Уряду запропонував створити на рівні Уряду спеціальну Координаційну раду з питань безпеки руху і якнайшвидше підготувати законодавчі ініціативи та проекти урядових рішень, які сформують нормативну основу системи безпеки руху в державі.

«Доручаю Секретаріату Кабміну внести на наступне засідання Уряду питання утворення Координаційної ради під головуванням Прем’єр-міністра. Думаю, що до цієї Ради мають також увійти представники МВС, Мінінфраструктури та Укравтодору», - підкреслив Глава Уряду.

23 січня 2018 року Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко у складі української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи взяла участь у засіданні першої частини сесії ПАРЄ, під час якої було ухвалено резолюцію за результатами доповіді на тему:«Гуманітарні наслідки війни в Україні» .

Виступаючи в дебатах, представники української делегації поінформували європейських колег про загострення ситуації у Донецькій та Луганській областях, що склалась внаслідок збройної агресії Росії проти України. Було відзначено, що гуманітарна ситуація загострилась, зокрема через порушення Росією своїх зобов’язань у безпековому блоці Мінських домовленостей.

Окрім того, особливої уваги представники України надали проблемним питанням для нашої країни, а саме: гуманітарному розмінуванню, а також неконтрольованим ділянкам українсько-російського кордону, які систематично перетинає російський «гуманітарний конвой», поставляючи товари подвійного використання, включно з постачанням військової техніки для ведення бойових дій.

Українська делегація окремо нагадала, що 27 грудня 2017 року відбулось звільнення 74 українських заручників, а 18 січня 2018 року відбулась зустріч вже колишніх заручників у Києві із Послами країн Європи і G7.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марія Іонова у своєму виступі зосередила увагу на кричущих порушеннях прав людини та блокуванні роботи міжнародних гуманітарних місій на тимчасово окупованих територіях України, зокрема вона відзначила неможливість місії МКЧХ та міжнародних правозахисних організацій поспілкуватися із заручниками чи напряму передати їм посилки від родичів. За словами Марії Іонової, заручники зазнавали систематичних тортур та катувань під час незаконного утримування в ОРДЛО. Зокрема, вона поінформувала, що на тимчасово окупованій території над українськими заручниками знущались, примушували до праці та систематично порушували їх права.

ПАРЄ підтримала поправку внесену українською делегацією щодо визначення Донбасу окупованою територією, а Росію – агресором. Литовський депутат Егідіус Варейкіс під час свого виступу відзначив широке коло проблемних питань щодо гуманітарної ситуації в Україні внаслідок збройної агресії Росії.

На засіданні було рішуче засуджено розпочату на окупованому Росією Кримському півострові політику дискримінації щодо кримських татар. Пан Варейкіс наголосив, що в міжнародному гуманітарному праві такі дії вважаються військовим злочином.

Представники України закликали міжнародне співтовариство використати усі важелі, аби припинити людські страждання та брутальні порушення прав людини на Донбасі, а також наголосили на неприпустимості відновлення прав делегації країни, яка несе відповідальність за порушення основних принципів Європейської конвенції з прав людини.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним посланником Президента США по Україні Куртом Волкером.

Було висловлено серйозне занепокоєння у зв’язку з відсутністю прогресу у виконанні Росією безпекових положень Мінських домовленостей. 

Абсолютними пріоритетами є консолідація режиму сталого та всеохоплюючого припинення вогню і виведення з України російських окупаційних військ.

Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону.

Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу.

Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій як елементу спільної стратегії з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. 

Сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман провів зустріч з членами Наглядової ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і визначив ключові завдання з реформування компанії.

Серед них – продовження нарощення видобутку газу, і прискорення процесу анбандлінгу НАК, формування повноцінного ринку газу в Україні. Уряд очікує від Наглядової ради забезпечення проведення фундаментального аудиту компанії, а також оцінку пропозиції до стратегії розвитку і фінансового плану компанії.

«У нас є завдання, які перед нами стоять, і тепер ми маємо сформувати інструменти їх виконання», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Наприкінці листопада 2017 року Уряд України сформував нову Наглядову раду НАК «Нафтогаз України», до складу якої увійшли три представники держави та 4 незалежних члени.

Сформована Наглядова рада НАК «Нафтогаз України» є повністю незалежною, що сприятиме покращенню корпоративного управління задля підвищення онкурентоспроможності та інвестиційної привабливості компанії і більш ефективному вирішенню завдань забезпечення енергетичної незалежності держави та демонополізації газового ринку з тим, щоб споживачі мали найнижчі ринкові ціни та були захищені надійним постачанням газу.

У ході зустрічі основну увагу було приділено обговоренню пріоритетних питань співпраці на 2018 рік, а саме втіленню цивільного та парламентського контролю у секторі безпеки та оборони України.

Президент Петро Порошенко переконаний, що якби визначні особи початку минулого століття – Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра спільно відстоювали інтереси Української держави, вона б не втратила своєї незалежності 100 років тому.

Заявлений Урядом орієнтир зростання економіки в 4-5% щороку дозволить залучити необхідний ресурс розвитку, який стане основою в тому числі зростання власного видобутку газу і повного забезпечення всіх споживачів українським паливом. Про це в ефірі телеканалу ICTV сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Хочу, аби Україна стала державою, яка забезпечує себе власним газом. Ця ідея дозволить зменшити ціну на газ. Це можна зробити фундаментально в 2020 році, - сказав Володимир Гройсман. – Саме тому для нас важливо зростання на рівні не менше 5%».

Довідково

Глава Уряду не раз звертав увагу на те, що Україна має всі можливості для досягнення енергетичної незалежності - шляхом збільшення видобутку власних копалин, передусім газу, та лібералізації ринку палива, а відтак - системного зниження ціни на газ всередині держави. Збільшення видобутку відбуватиметься одночасно з модернізацією промисловості за рахунок запровадження програм галузевої підтримки та можливості розстрочки сплати ПДВ при імпорті необхідного обладнання, а також одночасно із запровадженням програм енергоефективності.

За даними науковців, Україна має 276 млрд м³ підтверджених запасів газу (140 родовищ). Загальний потенціал родовищ – втричі більший - 923 млрд м³.   Протягом останніх десятиліть Україна лише знижувала обсяг видобутку власного газу, в тому числі через низку політичних рішень. Позитивна динаміка видобутку газу була зафіксована у 2016 році.