Топ новини

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером.

Співрозмовники обговорили прогрес в українських реформах, зокрема питання Антикорупційного суду.

Петро Порошенко наголосив, що Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеційської комісії.

Співрозмовники домовилися про продовження діалогу у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час зустрічі з Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Георгом Церетелі подякував за постійну підтримку України з перших днів окупації. «Ми цінуємо підтримку і співпрацю з ПА ОБСЄ», - сказав він та поінформував гостей щодо ухваленого сьогодні закону про деокупацію Донбасу, який дає можливості для реінтеграції окупованих територій та їх подальшого звільнення. «Для нас залишаються ключовими моментами: припинення вогню, виведення окупаційних військ і усіх збройних формувань найманців Російської Федерації з території України і відновлення контролю над українсько-російським кордоном українськими військами», - наголосив А.Парубій.

Агресія Росії проти України, за його словами, є агресією проти усього вільного світу. «Путін зробив виклик усій системі міжнародної безпеки. Його інтереси йдуть набагато далі, аніж Україна. Сьогодні українські  воїни захищають не лише Україну, а й весь вільний світ», - підкреслив Голова Парламенту. Він підкреслив, що від того, наскільки принциповою буде спільна позиція, залежатиме і можливість наступної агресії Путіна, який будь-яку дипломатію сприймає як слабкість і заохочення до подальших агресивних дій.

А.Парубій підкреслив, що «вкрай важливим є продовження санкцій, доки не будуть виконані, в тому числі, і рекомендації резолюцій ПА ОБСЄ про припинення анексії українського Криму і про звільнення усіх окупованих на сьогодні територій Донецької і Луганської областей». «Я переконаний, що на цих принципових позиціях буде будуватися наша подальша співпраця, щоб ми у найближчий період змогли звільнити українські території від окупанта. І найголовніше – добитися миру і припинення вбивств українців», - наголосив політик.

Своєю чергою, Г.Церетелі висловив повну підтримку з боку ПА ОБСЄ цілісності та неподільності української території та зазначив, що ПА ОБСЄ підкреслює свої пріоритети тим, що розпочинає новий рік із зустрічі з Україною. «Україна відчуває підтримку - ми стоїмо за вами, - наголосив він і додав. - Ми цінуємо співпрацю з Україною, оскільки вона проводить велику роботу. Питання безпеки в Європі стоїть під загрозою. Безпека України - це питання безпеки усієї Європи».

За його словами, конфлікт, який зараз відбувається в Україні, знаходиться у «гарячій стадії». Водночас, зазначив Г.Церетелі, з «цієї ситуації є лише дипломатичний вихід, і ми максимально використовуємо ці можливості для вирішення питання». 

У першу чергу, на його переконання, необхідно припинення вогню і людських жертв. «Найважливіше – досягти стабільності в регіоні», - сказав Президент ПА ОБСЄ. 

Г.Церетелі назвав інструменти для впливу на ситуацію, зокрема визначення спеціальних представників та комітетів, які працюватимуть лише з однією метою – дотримання довготривалого припинення вогню, що буде одним із перших дипломатичних кроків до вирішення ситуації.

«Резолюції, які були прийняті, доводять, що територія України є цілісною і неподільною. Неприйнятним є порушення цілісності кордонів своїх сусідів і їх атакування», - зазначив він і запевнив, що співпраця між Україною і ПА ОБСЄ буде плідною і активною.

Сьогодні, 20 січня,  під головуванням  Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка відбулось позачергове засідання  Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з питань подолання наслідків несприятливих умов та готовності  центральних і місцевих органів влади щодо протидії загрозам під час їх ускладнення.

Президент Петро Порошенко подякував парламентарям за підтримку Закону про реінтеграцію Донбасу та відзначив їх здатність об’єднуватися для прийняття важливих для держави рішень.

«Дуже важливо, що сьогодні зранку український Парламент майже конституційною більшістю у 280 голосів проголосував Закон про реінтеграцію Донбасу (Закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях – ред.)», - сказав Петро Порошенко під час спільного брифінгу з Генерал-губернатором Канади Жулі Пайєтт за підсумками зустрічі у Львові.

Глава держави наголосив: «Підтримана моя президентська стратегія звільнення Донбасу. За що я надзвичайно вдячний всім парламентарям».

За словами Президента, це також дуже важливо, оскільки показує здатність парламентарів консолідуватись для прийняття важливих рішень. «Це демонструє, що коли потрібно – наш Парламент вміє об’єднатися. І, незважаючи на бурхливу критику Закону, яка нібито лунала в останні дні з боку опозиційних фракцій, коли питання стало руба – голоси були віддані на підтримку зазначеного законопроекта».

Україна та Грузія сповідують принципи стратегічного партнерства і готові поглиблювати двосторонні зв’язки, розвивати спільні можливості та разом опановувати нові ринки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Спікером Парламенту Грузії Іраклі Кобахідзе.

«Хочу подякувати Грузії за постійну підтримку України. Це для нас важливий пріоритет. У нас є всі підстави поглиблювати контакти, передусім в економіці», - сказав Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що товарообіг між державами постійно збільшується і наразі обчислюється десятками мільйонів доларів. Великий потенціал мають спільні міжнародні проекти, передусім «Новий шовковий шлях», направлені на розвиток логістичних можливостей обох країн.

У свою чергу Іраклі Кобахідзе відзначив, що спільна мета наших держав – інтеграція в НАТО та ЄС. «Так само для нас цікава співпраця з Китаєм і можливості збільшення спільних транзитних можливостей. Все це є фундаментом розвитку наших двосторонніх відносин», - відзначив парламентар.

Учасники перемовин погодилися, що захист територіальної цілісності та політична стабільність так само є ключовою цінністю для обох держав. Саме тому координація зусиль в рамках ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ГУАМ та на міжпарламентському рівні – важливий елемент дружби та співробітництва.

Довідково 

Україна посідає 5 місце серед торговельних партнерів Грузії. Обсяг українського експорту в Грузію за 9 місяців 2017 року становив 296,8 млн дол. США (зростання -9,4%). Основні статті - тютюн та промислові замінники тютюну, чорні метали, м’ясо та їстівні субпродукти, алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчової промисловості, цукор і кондитерські вироби з цукру. Обсяг грузинського імпорту в Україну за 9 місяців 2017 року становив 49 млн дол. Основною статтею імпорту алкогольні та безалкогольні напої та добрива.

Важливими напрямками співробітництва є паливно-енергетичний сектор, в тому числі розвиток проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), агросектор, транспорт, передусім в сегменті вантажних перевезень, охорона здоров'я, туризм, розвиток малого та середнього підприємництва.

17 січня під головуванням Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка відбулася спільна онлайн-нарада Мінрегіону та Міністерства охорони здоров’я України з питань виконання першочергових заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості.

Рада Національної безпеки і оборони, під головуванням Президента Петра Порошенка, обговорила проект Закону «Про національну безпеку України».

Президент підкреслив, що цей національний законодавчий акт в сфері безпеки і оборони має відповідати та забезпечувати реформування всього сектору безпеки і оборони України та сприяти покращенню нашого співробітництва з країнами НАТО.

«Цей законодавчий акт має привести стандарти національної безпеки і оборони у відповідність до стандартів національної безпеки Європейського Союзу», - наголосив Петро Порошенко.

«Проект (законопроект «Про національну безпеку України» – ред.) ставить перед собою завдання членства України і в Європейському Союзі, і в Північноатлантичному Договорі, що має бути безумовною гарантією безпеки, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави», - сказав Президент та наголосив на надзвичайній важливості цього питання.

Питання осучаснення пенсій військовим пенсіонерам наразі є предметом дискусій на майданчику Ради національної безпеки та оборони, і невдовзі остаточні рішення будуть представлені. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми передали всі ініціативи на майданчик РНБО. Зараз іде конструктивна дискусія. Ми вийдемо на спільне рішення. Потрібно завершувати цю роботу», - сказав Глава Уряду.

При цьому він підкреслив, що принциповими для Уряду є дві речі – запровадження найбільшого зростання пенсій для військових, які пройшли горнило бойових дій, а також збільшення пенсій вже з січня – незалежно від часу ухвалення остаточного рішення на законодавчому рівні.

«Я доручаю, аби всі пенсії відповідно до змін законів були перераховані з 1 січня. За січень всі доплати будуть здійснені у повному обсязі», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

У грудні минулого року Кабінет Міністрів України в рамках продовження пенсійної реформи опрацював концептуальні основи законопроекту про осучаснення пенсій військовослужбовцям і передав документ до Ради національної безпеки та оборони. За прогнозом Уряду, йдеться про осучаснення пенсій 550 тис. військовим пенсіонерам. Середній розмір збільшення - 1,5 тис. грн.

Створити неприбуткові комунальні підприємства на базі лікарняних закладів первинної ланки до першого червня цього року та впродовж першої декади сформувати громадські ради – пріоритетні завдання, які поставили перед керівниками місцевих виконавчих органів влади та головними лікарями госпітальних округів керівництво Вінницької ОДА.

За словами першого заступника голови Вінницької ОДА Андрія Гижка, сьогодні в області обліковується 2 млн. га сільськогосподарських земель.

Сьогодні, 16 січня, у конференц-залі обласної державної адміністрації відбулося засідання організаційного комітету з підготовки до відзначення на Вінниччині Дня Соборності України та 100-річчя бою під Крутами.

У 2018 році пріоритети України в реформах є не менш амбітними: приватизація, дерегуляція, покращення інвестиційного клімату, Національне бюро фінансової безпеки, податок на виведений капітал, ліберальне валютне законодавство, подальше удосконалення тендерного законодавства, роботи енергетичного сектору, а також законодавство про національну безпеку. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

Президент зауважив, що Україна високо цінує підтримку з боку Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. «Ви допомагали нам зміцнювати макроекономічну і фінансову стабільність в Україні та у такий спосіб поступово повертати довіру до українського ринку з боку потенційних інвесторів. Разом ми зробили можливою «осінь реформ» в Україні», - наголосив Глава держави.

Президент нагадав, що було започатковано новий Верховний суд, шляхом відкритого конкурсу та за активної участі громадянського суспільства, вдалося схвалити реформу у сфері освіти, яка покращить стан освіти в Україні у відповідності до міжнародних зобов’язань і практик держав-членів ЄС. «Для тих, хто вважає інакше, ми завжди готові пояснити нашу логіку та домовитись про двосторонні механізми. Без ультиматумів, політизації та диктату», - додав Петро Порошенко.

Крім того, було схвалено пенсійну реформу як одну з ключових вимог МВФ, реформу охорони здоров’я, в тому числі сільської медицини, як найбільший прорив у цій сфері за багато років.

Петро Порошенко наголосив, що ніколи Україна не мала такого великого пакету реформ, здійсненого за короткий період.

Кабінет Міністрів України готовий запровадити у 2018-му році нові ефективні механізми підтримки науки і закликає наукову спільноту долучитися до цих процесів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час першого засідання Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій.

Національна Рада покликана стати дієвим майданчиком обміну наукових думок, обговорення шляхів вирішення проблем галузі, а також наближення української науки до потреб економіки.

Як підкреслив Глава Уряду, Кабінет Міністрів ставить амбітні економічні цілі, і вони досяжні за умов серйозного наукового прориву, який цілком реальний для України.

«Нам потрібно писати нову сторінку розвитку науки та технологій, - сказав Глава Уряду. - Хотів би, аби ми визначили 2018 рік роком, коли ми знайдемо правильні механізми підтримки науки і інновацій. Будемо спиратися на думку науковців, підтримувати молодь і говорити про цілі, яких маємо досягти, інвестуючи державний ресурс в науку».

Глава Уряду підкреслив, що моделі підтримки і форми фінансування науки мають бути обговорені спільно з науковим середовищем - аби ефективність розподілу ресурсу задовольняла державу, як основного інвестора, і науковців, які мають давати результат.

«Наша політика єдина – побудова сильної, інтелектуальної країни», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково 

За даними Державної служби статистики України наукові дослідження в нашій державі ведуть понад 900 організацій, майже половина – з державного сектору економіки. Наразі в різних галузях впроваджуються понад 1000 розробок вітчизняних вчених, натомість наукоємність ВВП України відстає загальноєвропейського показника в 2,03%.

В 2018 році загальний обсяг бюджетної підтримки науки та інновацій визначений на рівні 8,3 млрд грн, що на 27,7% більше показника минулого року.

Про це сьогодні, 16 січня, під час прес-конференції в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА повідомив заступник голови - директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Івасюк.

На цьому під час щотижневої оперативної наради з керівниками департаментів та служб регіону акцентував увагу голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу, який був прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2017 року.

Сьогодні, 12 січня, під головуванням Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка відбулось чергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в режимі відеоконференції.

У Вінницькій студії присутніми на зібранні були голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, керівник Головного управління ДСНС у Вінницькій області Руслан Шевчук, представники Патрульної поліції Вінницької області, Головного управління національної поліції у Вінницькій області, керівники територіальних органів та служб області.

Головним питанням, що розглядалось в ході наради стало забезпечення готовності місцевих органів виконавчої влади до реагування  на загрози у зв’язку з ускладненням погодних умов в зимовий період. Актуальність даного питання зумовлена тим, що в зв’язку із погіршенням погодних умов, зокрема різке пониження температури, хуртовини та ожеледиця, що спостерігались на території області протягом 16-20 грудня 2017 року, виникли затори багатоосних вантажних транспортних засобів по автомобільних дорогах загального користування міжнародного значення М-12 «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка» на ділянці 437 – 513 км (від м. Немирів до кордону з Черкаською областю) та       М-12 «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка» на ділянці 233 – 244 км (від кордону з Житомирською областю до с. Махнівка Козятинського району).

В ході наради щодо дій центральних та місцевих органів влади під час ускладнення погодних умов у грудні 2017 року доповідали голови облдержадміністрацій Вінницької, Київської, Житомирської та Черкаської області.

Коментуючи ситуацію на Вінниччині Валерій Коровій зазначив: «Найперше, на чому хочу наголосити, що з настанням снігопадів в області виникає декілька найбільш проблемних точок, зокрема, це стосується напрямку Могилів-Подільського, а також в’їзду зі сторони Житомирської області. Здебільшого мають місце затори на трасах. І найбільше ми говоримо саме про великоваговий транспорт. Основною причиною таких колапсів є неузгодженість дій між відповідальними службами суміжних областей. Але завдяки спільним діям місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, а також залученню особового складу і техніки оперативно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС, в області вжито ряд практичних заходів для проведення робіт з вивільнення автомобільного транспорту, які потрапили в кювети внаслідок ожеледиці, а також із заторів. Окрім того, снігові замети ліквідовано вчасно, дороги розчищено та забезпечено нормальне дорожнє сполучення між населеними пунктами області».

Підбиваючи підсумки засідання, Геннадій Зубко дав доручення розробити в кожному регіоні Україні План реагування на значне пониження температурного режиму та погіршення погодних умов для відповідного реагування та унеможливлення виникнення надзвичайних ситуацій.

Окрім того, Віце-прем’єр-міністр наголосив, що до кінця січня місяця поточного року необхідно перевірити технічний стан та привести до повної готовності снігоочисну та іншу спеціальну техніку, яка необхідна для подолання наслідків стихії на дорогах України. Окрім того, відповідальні служби мають бути в повному обсязі забезпечені необхідним об’ємом посипкових та паливно-мастильних матеріалів.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, інформуючи  керівників структурних підрозділів ОДА про робочу нараду з питань ремонту доріг, що пройшла під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, зупинився на ключових позиціях розвитку дорожньої сфери області у 2018 році.

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа». Глава держави видав відповідний документ з метою забезпечення додержання прав і законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, посилення захисту їх особистих і майнових прав.

Президент визначив необхідність запровадження грошової компенсації дітям-сиротам, дітям, позбавлених батьківського піклування, особам з їх числа за належні їм для отримання жилі приміщення та відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату такої компенсації.

Крім того, з метою забезпечення житлом цієї категорії дітей, Уряду доручено передбачати щорічно у Державному бюджеті України видатки для будівництва малих групових будинків, будинків підтриманого проживання, житла для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла.

Кабінет міністрів також має опрацювати питання щодо розробки типових проектів та вимог для будівництва малих групових будинків, будинків підтриманого проживання, дитячих будинків сімейного типу, у тому числі з урахуванням потреб осіб з інвалідністю.

Уряду також доручено вирішити в установленому порядку питання щодо підвищення розміру державної соціальної допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім'ях громадян.

Обласним та Київській міській державним адміністраціям, зокрема доручено вживати заходи щодо своєчасного виявлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм відповідного статусу, влаштування до сімейних форм виховання, створення з цією метою патронатних сімей та поширення практики наставництва.

Також з метою підвищення фахового рівня працівників служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Президент визначив необхідність запровадження програм їх підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та сертифікації діяльності.