12 травня в Мурованих Курилівцях Могилів-Подільського району відкрили меморіальну дошку земляку - відомому фотографу, лауреату Шевченківської премії Якову Давидзону.
Дошку розміщено на приміщенні місцевого будинку культури спільно із єврейською громадою Вінниччини: головним рабином області Шаулем Горовіцом та директором музею Голокосту на Вінниччині Леонідом Трахтенбергом. У відкритті пам’ятної дошки взяв участь керівник СПУ Вінницької області Вадим Вітковський та відомі вінницькі поети, письменники і фотомитці.
Під час урочистого зібрання учасники розповідали біографію Якова Давидзона та ділилися історією його життя.
Секретар Мурованокуриловецької селищної ради Сергій Ладан під час мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки зауважив: «Сьогодні ми бачимо реалізацію проекту встановлення меморіальної дошки відомому фотокореспонденту, автору ряду фотоальбомів та книг, чим ми увіковічнюємо пам’ять про нашого земляка… Кожна держава, народ, населений пункт мають право на майбутнє, якщо пам’ятають свою історію. Тому сьогодні я хотів би подякувати ініціаторам цього заходу – Вінницькому обласному товариству єврейської мови та культури, а усім присутнім побажати здоров’я, добра та мирного неба над Україною!».
Яків Борисович Давидзон народився 27 лютого 1912 року, в с. Муровані Курилівці, Новоушицького повіту, Подільської губернії,— український фотомитець. Заслужений журналіст України (1987), заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1977).
Народився Яків Давидзон в бідній багатодітній єврейській родині. По закінченні школи в с. Муровані Курилівці переїхав до Києва, де влаштувався столяром на меблеву фабрику імені Боженка.
Фотоапарат «Фотокор» Яків Давидзон отримав на день народження і фотомистецтво стало його захопленням. 12 грудня 1937 року під час проведення виборів до Верховної Ради СРСР, зробив декілька фотознімків на виборчій дільниці заводу «Ленінська кузня». Одна з цих світлин була надрукована в вечірній газеті і це стало дебютом митця. Незабаром Давидзон стає позаштатним кореспондентом вечірки, а згодом його запросили на постійну роботу в газету «Колгоспник України».
Яків Борисович - учасник війни з перших її днів. Спочатку воював у складі 169-ї стрілецької дивізії, а згодом був зарахований кореспондентом газети «За Радянську Україну» Південно-Західного фронту, редактором якої був полковий комісар Микола Бажан, а членами редакційної колегії — Олександр Корнійчук та Ванда Василевська.
В 1942 році перекинутий у ворожий тил, перебував у партизанському з’єднанні Миколи Попудренка, згодом в з’єднаннях Олексія Федорова та Сидора Ковпака. За цей час створив безліч унікальних фотопортретів визначних українських партизанів, оригінальні знімки побуту і бойових операцій народних месників.
Після закінчення війни майже 50 років працював фотокореспондентом республіканської газети «Радянська Україна». Багато знімав українських кінематографістів, політиків, космонавтів. Автор ряду фотоальбомів та книг.
З 1994 р. жив у м. Вустері (США). До 50-річчя Перемоги організував у США фотовиставку своїх робіт. Отримав звання почесного доктора одного з університетів США.
Помер 26 січня 1998 р. у м. Вустер (США).