Налаштування доступності 
Пошук
Заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таку позицію висловив Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі № 392/856/22 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/112634833 )
У цій справі рішенням районного суду, яке залишено без змін постановою апеляційного суду та постановою Верховного Суду, позов особи задоволено. Зобов’язано сільську раду виділити позивачеві в натурі (на місцевості) земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на її території.
Особа оскаржила бездіяльність державного виконавця щодо невиконання судового рішення про зобов`язання сільської ради виділити йому в натурі (на місцевості) земельну ділянку.
Суди попередніх інстанцій у задоволенні скарги відмовили, вважаючи, що відсутні підстави для її задоволення. Адже Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Натомість Касаційний цивільний суд зауважив, що відповідно до ст.1291 Конституції судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
За таких обставин, Касаційний цивільний суд ухвалив нове рішення, яким визнав протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов’язав його вжити заходи з примусового виконання судового рішення з метою виконання рішення суду про виділення позивачу в натурі (на місцевості) земельну ділянку.
