Право на безоплатну правничу допомогу

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Законом, який визначає зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб’єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги є Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі – Закон).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону, право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Закон визначає два види безоплатної правничої допомоги: безоплатна первинна правнича допомога та безоплатна вторинна правнича допомога.

Відповідно до приписів статті 6¹ Закону до системи надання безоплатної правничої допомоги належать: 1) Координаційний центр з надання правничої допомоги; 2) суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги; 3) суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Положеннями статті 8 Закону визначено, що право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Разом з тим, правом на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги наділені окремі категорії фізичних осіб, визначені статтею 14 Закону.

Види правничих послуг, які надаються під час надання як безоплатної первинної так і безоплатної вторинної правничої допомоги, суб’єкти надання такої допомоги та інші питання, які стосуються надання правничої допомоги визначені Законом.