Досудове врегулювання господарських спорів: основні принципи

Відповідно до чинного законодавства України врегулювання спірних ситуацій та досягнення спільного консенсусу між сторонами договору передбачено як в судовому, так і в досудовому порядку. 

На сьогоднішній день обов'язкове досудове врегулювання передбачено як національним законодавством, так і міжнародними договорами, до яких приєдналася Україна.

Згідно із статтею 124 Конституції України законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В той же час, чинне законодавство не забороняє одразу звернутися до суду, минаючи стадію досудового вирішення конфлікту.

Так, відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

Порядок досудового врегулювання спору прописаний у статті 222 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини третьої статті 222 Господарського кодексу України у претензії зазначаються:

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

дата пред'явлення і номер претензії;

обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

докази, що підтверджують ці обставини;

вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

перелік документів, що додаються до претензії.

Частиною четвертою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку (частина п’ята статті 222 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною шостою статті 222 Господарського кодексу України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частини сьома та восьма статті 222 Господарського кодексу України).

   Зважаючи на менші терміни та витрати для провадження досудового врегулювання, на відмінну від судових спорів, що можуть тягнутись роками, перше може бути хорошою альтернативою для вирішення господарських спорів.