Цивільно-правовий та трудовий договори

Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності.

Інколи характер і порядок виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором дуже схожий з функціональними обов’язками працівника за трудовим договором, що, в свою чергу на практиці ускладнює розмежування відносин, які виникають за цивільно-правовою угодою і трудовим договором та часто породжує у зв’язку з цим спори між сторонами.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з положеннями статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, цивільно-правовий договір  – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може укладатися у формі договору підряду (Глава 61 Цивільного кодексу України) або договору про надання послуг (глава 63 Цивільного кодексу України).

Ознаки трудових та цивільно – правових відносин були сформульовані у постановах Верховного суду України.

Так, Верховний Суд України у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 640/1099/19 зазначає, що основними ознаками трудового договору є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи) шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване – чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), йому не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 820/1432/17, від 06.03.2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13.06.2019 року у справі № 815/954/18 визначає такі основні ознаки відносин за цивільно-правовим договором: особа самостійно організує виконання роботи на власний ризик; не зараховується до штату установи (організації);не вноситься запис до трудової книжки; не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду;  не передбачено жодних пільг, компенсацій та гарантій, встановлених трудовим законодавством; результати роботи, як правило, фіксуються в актах приймання виконаних робіт; виплачується винагорода за виконану роботу.

Також варто зазначити що, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.