Що має бути в колективному договорі: вимоги законодавства у 2025 році

Колективний договір — угода, яка укладається між роботодавцем (або уповноваженим органом) та працівниками, яких представляють первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності — вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). Колективні договори укладають з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Зміст колективного договору згідно з вимогами статті 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» та відповідно до статті 14 Кодексу законів про працю визначається сторонами в межах їх компетенції.

Зауважимо: Закон № 3356 втратить чинність одночасно із набранням чинності Законом України від 23.02.2023 № 2937-IX «Про колективні угоди та договори», що має статися через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

1. зміни в організації виробництва і праці;
2. забезпечення продуктивної зайнятості;
3. нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше);
4. встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
5. участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
6. режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
7. умов і охорони праці;
8. забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
9. гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників (згідно з вимогами статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у колективному договорі мають бути конкретні зобов’язаннями роботодавця щодо відрахування коштів первинній профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу згідно з вимогами);
10. умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
11. забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
12. заборона дискримінації. Звертаємо увагу на необхідність передбачення у колективному договорі зобов’язань щодо строків виплати заробітної плати та розміру заробітної плати за першу половину місяця, першочерговості виплати заробітної плати та визначення заходів, які будуть здійснюватись сторонами колдоговірного процесу у разі виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.

Необхідно звернути увагу, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця (стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX). Для цього роботодавець має видати відповідний наказ.

Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (стаття 9 Закону   № 3356). Таку реєстрацію здійснюють районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад відповідно до Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115.

Більш детальніше ознайомитися з  інформацією щодо укладання колективних договорів можна за посиланням: https://kadroland.com/news/1824-kolektivnii-dogovir-na-pidprijemstvi-na-shho-zvernuti-uvagu-kadroviku