20 листопада 1989 року світові лідери взяли на себе історичне зобов’язання щодо дітей у світі, прийнявши Конвенцію ООН про права дитини – міжнародну угоду про дитинство. Ця Конвенція була ратифікована найбільшою кількістю країн з-поміж усіх міжнародних договорів про права людини в історії.
Це свято нагадує нам про те, що діти є особливою соціальною групою населення, яка має свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може самостійно відстоювати і захищати їх перед суспільством. Кожна держава світу прагне захищати права дітей, забезпечуючи їм здорове, безпечне та гідне життя.
Сучасне дитинство — це не лише школа та ігри. Це насамперед право бути почутим і захищеним. Тому сьогодні особливо важливо говорити про захист дітей у кризових умовах; доступність якісної освіти; запобігання насильству (як у родині, так і в онлайн-просторі); підтримку сімей; участь дітей у прийнятті рішень (формування молодіжних рад, розвиток учнівського самоврядування, безпечний простір для висловлення думок).
Часто ми говоримо, що діти — це майбутнє. Але насправді вони — наше сьогодення, адже вже зараз впливають на соціальні процеси, формують цінності суспільства й потребують повноцінного захисту своїх прав.
Міжнародний день захисту дітей — це можливість замислитися: чи забезпечуємо ми їм право на щасливе дитинство? Чи створюємо простір, де дитина відчуває себе важливою, вільною та захищеною? Чи достатньо ми зробили, щоб кожна дитина в Україні могла рости в мирі та любові?
Саме тому 27 лютого 1991 року, ратифікувавши Конвенцію про права дитини та 03 серпня 2006 року Конвенцію про здійснення прав дітей, Україна засвідчила свій намір будувати політику, що ставить дитину в центр уваги, а її інтереси — вище за будь-які бюрократичні чи політичні інтереси.
Крім того, Україна системно почала будувати власний правовий захист дитини. Ключовим стало ухвалення у 2001 році Закону України “Про охорону дитинства” — документа, який заклав чіткі державні гарантії для дітей. Не менш важливе місце займає Сімейний кодекс України, що встановив баланс між правами батьків та обов’язком держави втрутитися, коли дитина потребує захисту.
В умовах сьогодення це дає можливість комплексного захисту дітей як на національному рівні, так і з залученням міжнародних партнерів.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text

