Топ новини

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко відвідали Вінницю, яка сьогодні святкує День міста.

«Вінниця вміє не тільки святкувати. В 2014 році під час початку російської агресії вінничани були першими, які відправили добровольців і волонтерів на фронт. Штаб військово-повітряних сил з першого дня війни забезпечив прикриття мирного неба України. І найкращі сини і доньки, вінничани і вінничанки, віддали свої життя, захищаючи українську землю», - наголосив Глава держави під час урочистостей до Дня міста.

Президент відзначив і працьовитість Вінниччини. «Вінниччина і Вінниця вміють і пам’ятати історію і культурні традиції. Саме 100 років тому у Вінниці була столиця УНР, а Симон Петлюра звідси думав про забезпечення української державності», - додав Глава держави.

Глава держави побажав вінничанам та гостям міста Божого благословення, злагоди і достатку, нових звершень та яскравих перемог.

Президентське подружжя прогулялося центром міста, де проходять святкові заходи та привітали вінничан зі святом.

Оголошена Урядом боротьба з контрабандою окрім бюджетних надходжень забезпечує ще й зростання виробництва всередині країни, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Тільки за 2 місяці нашої боротьби маємо додатково до бюджету 12,3 млрд грн. Сьогодні створюються умови у 3-4 рази більше виробляти української продукції (за окремими продуктовими напрямками)», – сказав Глава Уряду.

Він нагадав, що цього тижня Уряд оголосив підготовку до публічного конкурсу на посаду голови ДФС. У зв’язку з цим керівник служби подав у відставку, і покладання обов’язків керівника служби тимчасово мало відбуватися поза межами існуючих заступників, аби кожен міг взяти участь у конкурсі.

«Призначений (в.о.) був Олександр Власов – бойовий полковник, перший керівник, який створив спецпідрозділ «Фантом» і 2,5 роки він воював на Донбасі. Думаю, що така людина має усі шанси довести, що покладені завдання (щодо вичищення кордону, передусім) будуть виконані. Про що мова: легальний бізнес в Україні має бачити ДФС лише по телебаченню. Усі, хто роблять схеми, мають відчути на собі усю жорсткість покарання, – сказав Володимир Гройсман. – Будемо безкомпромісними і жорстко тримаємо позицію щодо недопущення руйнації національної економіки «тіньовиками», навіть якщо вони впливові».

Цей масштабний проект було реалізовано завдяки фінансовій підтримці держави. Загальна вартість будівництва об’єкту – 19 млн грн., з яких 8 млн грн – кошти державного бюджету за Урядовою програмою «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України»,  решта – кошти міського бюджету. 

Сьогодні, на новому полі вперше зіграли у футбол – гра відбулась між командами «Мрія» і «Темп». А перед тим разом з юними спортсменами перші символічні удари по м’ячу зробили Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, голова обласної ради Анатолій Олійник Вінницький та Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

Вітаючи маленьких вінничан із початком нового навчального року Глава Уряду Володимир Гройсман згадав, що коли він був міським головою, одним із перших об’єктів, який в 2006-му році реконструювали і здали в експлуатацію, був плавальний басейн Палацу дітей та юнацтва. Наступним масштабним об’єктом на території закладу став новий стадіон.

«Я пам’ятаю, як ми відкривали перший стадіон у Вінниці. Ми робили неможливе, щоби знайти позабюджетні кошти, домовлялися із забудовниками, і вони його будували. Зараз хочу підкреслити – в рамках державної політики нам стало можливим допомагати фінансово місцевим владам. Минулого року ми виділили на такі об’єкти 250 млн грн, цього року - 370.  Я б дуже хотів, щоб кожен шкільний стадіон в країні, який ще є занедбаним, був побудований за стандартами, які ми бачимо тут. Я справді радий тому, що міська влада реальними справами показує свою професійність і працює на результат. І Вінниця залишається лідером серед багатьох українських міст! Сьогодні ми відкриваємо цей стадіон як символ відновлення України, ми віддаємо належне нашим прекрасним дітям. Таких стадіонів буде в Україні все більше і більше!», – сказав Володимир Гройсман

Будівництво футбольного поля розпочалось у березні 2018-го. Першим етапом стало перенесення усіх інженерних мереж з території майбутнього об’єкту (електрокабелів, зв’язку, тепло-, водопостачання та водовідведення) та влаштування дренажу під футбольне поле. Паралельно виконувались роботи по влаштуванню огородження самого поля і заміні аварійного огородження території Палацу дітей та юнацтва. 

Новозбудоване футбольне поле Палацу дітей та юнацтва зі штучним покриттям – це перше повнорозмірне футбольне поле з-поміж стадіонів муніципальних закладів Вінниці (його розміри 100Х64 м). Об’єкт збудовано відповідно до європейських стандартів та рекомендацій щодо розмірів футбольних полів для проведення міжнародних змагань. Він буде використовуватись для розвитку дитячо-юнацького футболу у місті.

Інфраструктура нового об’єкту окрім самого поля зі штучним покриттям складається з трибун на 439 місць, роздягалень для команд з санвузлами та душовими, санвузлів для відвідувачів, освітлення території (це і світлодіодні світильники, і прожектори, направлені безпосередньо на поле), інформаційного табло тощо. Облаштовано автомобільну стоянку на 49 місць. Об’єкт адаптований для потреб маломобільних груп населення.   

Дорогі вінничани!

Сьогодні наше чудове, європейське, сучасне місто, серце Поділля  – Вінниця відзначає ювілейну 655-ту річницю від дня заснування! В цей день ми всі себе почуваємо іменинниками, а наші серця переповнює радість і гордість за місто, яке стало нашою затишною домівкою.

Усі досягнення, якими багата Вінниця, складаються з наполегливої праці, знань і талантів його мешканців. Разом ми  - велика і є дина родина, яка прагне створити зручні та комфортні умови свого життя.

Вінниця – місто, зі своїми традиціями, звичаями, побутом та культурою. Тут переплелися і прижились культурні цінності  різних народностей. Ми з вдячністю згадуємо всіх, хто творив історію, розбудовував, боронив від ворога, віддав своє життя за нашу державу.

Вінничани - ви талановиті, щирі, добрі й працелюбні! Ви створюєте матеріальне й духовне сьогодення та наближаєте майбутнє. Саме завдяки вашим старанням, умілим рукам, натхненній праці Вінниця розвивається та процвітає!

Шановні вінничани! Бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного затишку та успіхів у всіх починаннях. Хай мир, добробут, суспільна злагода, взаємна повага та довіра панують у нашому місті!

З повагою

Під час засідання Ради національної безпеки і оборони України Президент повідомив, що найближчим часом, а саме до 30 вересня цього року, Російську Федерацію буде поінформовано нотою Міністерства закордонних справ України про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року.

«Ми не бажаємо пролонгувати договір з країною агресором. Це тверда і принципова позиція моя, як українського Президента, українського Уряду, українського Парламенту і українського народу», - сказав Президент України. При цьому він підкреслив, що «зараз відбувається процес деколонізації України». «Бо Україна, в розумінні російських бонз уявляється як колонія Росії. А колонію треба тримати безправною і бідною», - зазначив Петро Порошенко.

«Є один давній вислів, - авторство його вже складно встановити, він швидше вже став загальною думкою -  договори з Російською Федерацією не варті паперу, на якому вони написані», - сказав Президент. При цьому він зазначив, що «ми неодноразово, починаючи з 2014 року, мали можливість в цьому переконатися».

«Це стосується договорів про газ і надійності постачальника, чи це стосується умов компенсації за виграний нами Стокгольмський арбітраж – угоди, яка була підписана у 2009 році і яка витягла з кишень українців, з українського бюджету десятки мільярдів доларів. Інших договорів, починаючи від міжнародно визнаних кордонів України і закінчуючи договорами зі словами, які сьогодні звучать просто як брутальна насмішка над міжнародним правом – «договір про дружбу, співробітництво та партнерство», - наголосив Петро Порошенко.

Президент повідомив, що термін дії договору спливає 31 березня 2019 року. «Щоб він не продовжився автоматично, як це передбачено умовами договору, в термін до 30 вересня українська сторона має повідомити сторону російську про його припинення», - зазначив Порошенко.

Президент назвав це рішення «глибоко символічним кроком» та повідомив, що вже запланована спільно з керівниками парламентських фракцій робота у Верховній Раді по відпрацюванню необхідних законотворчих кроків, так само як і роботуа з Урядом по відпрацюванню необхідних відповідних державних процедур.

Глава держави також зазначив, що усі міжнародні організації, включно з Організацією Об’єднаних націй, будуть поінформовані про це рішення.

«Це рішення не емоційне, не спонтанне, воно чітко вивірене і прораховане. Ми реалізуємо нашу стратегію, якою ми керуємося з 2014 року і припиняємо цю угоду. Ніхто наш євроатлантичний напрямок не зупинить», - підсумував Глава держави.

Україна готова до опалювального сезону, всі енергосистеми працюють у штатному режимі, а виникаючі у деяких регіонах проблеми – це локальні складнощі, вирішення яких є прямою відповідальністю місцевої влади. Про це під час «Години запитань до Уряду» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я звертаюсь до всіх політиків: не лякайте людей зривом опалювального сезону. Україна готова. Запаси газу є, з електроенергією проблем немає, система працює у штатному режимі. Я хочу наголосити ще раз: відповідальність за опалення, світло, гарячу воду лежить на місцевій владі», - сказав Глава Уряду.

При цьому він звернув увагу, що кошти в регіонах також є. «Децентралізація дала на місця десятки мільярдів гривень, якими потрібно раціонально розпорядитися, - зазначив Прем’єр-міністр. - Не бачу тут проблем».

Він нагадав, що зараз ідуть непрості дискусії з міжнародними партнерами щодо ціни на паливо для споживачів. І сам факт цих перемовин обумовлений необхідністю продовжувати співпрацю і розраховуватися з боргами, що накопичилися в період з 2005 по 2013 роки – найбільш сприятливий час, який можна було витратити на зміцнення власного видобутку газу, але на той момент ухвалювалися інші рішення.

«Але опалювальний сезон розпочнеться вчасно», - запевнив Володимир Гройсман.

Відкриваючи ранкове засідання у четвер, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що порядком денним передбачено розгляд питань, підтриманих рішенням Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), зокрема, у першу чергу блок питань безпеки і оборони та питання ратифікації угод.

Серед важливих питань на порядку денному А.Парубій запропонував включити до порядку денного і розглянути законопроект, поданий Президентом України, щодо вітання у Збройних силах України «Слава України! – Героям слава!». Голова Парламенту закликав під час роботи до максимальної мобілізації і максимальної дисципліни.

Після блоку питань передбачено розгляд 12 ратифікацій. А.Парубій звернувся із проханням до народних депутатів, аби швидко і ефективно розглянути ці документи: «У нас є великі заборгування перед міжнародним співтовариством, усі ці ратифікації стояли на порядку денному, народні депутати мали змогу з ними детально ознайомитися. Тому закликаю до активної і дієвої роботи». Голова Парламенту висловив сподівання, що цей день буде насичений ефективними рішеннями

Довідково: Питання порядку денного четверга

6268-1 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (друге читання),

6109 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (друге читання) (вручено 19.06.2018),

9036 Проект Закону про внесення змін до статутів Збройних Сил України (від 03.09.2018 № 01-01/654 надано 04.09.2018, подання Комітету – 06.09.2018),

7302 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску (вiд 16.11.2017 № 9934/0/2-17 надано 23.11.2017, подання Комітету – 05.06.2018),

7017 та 7017-1 Проект Закону про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (проект н.д. І.Луценко надано 04.08.2017, проект н.д. Н.Веселової – 22.08.2017, подання Комітету про доопрацювання – 18.05.2018).

7 вересня 2018 року об 11.30 за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, Вінницька обласна філармонія ім.М.Д. Леонтовича  відбудеться Міжнародний інвестиційний форум "Вінниччина – бізнес в центрі України".

Метою заходу є активізація економічної співпраці, презентація інвестиційного, економічного, агропромислового та туристичного потенціалу Вінницької області, а також встановлення нових партнерських контактів та налагодження взаємовигідного співробітництва.

УЧАСНИКИ: представники Уряду України та дипломатичного корпусу іноземних держав, інвестиційні компанії, міжнародні експерти, представники бізнес-місій з регіонів-партнерів та ділових кіл.

Реєстраційна форма учасників VI Міжнародного інвестиційного форуму "Вінниччина – бізнес в центрі України" за посиланням - https://goo.gl/forms/hewpZZybBXRUMWGC2

Програми Форуму українською та англійською мовами додаються

Президент Петро Порошенко та Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц обговорили ситуацію на Донбасі.

Глава Української держави наголосив на важливості партнерства з Республікою Австрія: «Ми хотіли би бачити Австрію державою, яка допомагає рухатися Україні в напрямку повернення нашої країни в родину європейських народів». При цьому він повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстрований його законопроект про закріплення у Конституції України європейських та євроатлантичних прагнень Українського народу. Сторони також обговорили тему головування Австрії в Європейському Союзі.

Петро Порошенко подякував Австрії за підтримку українських ініціатив та прагнень, «починаючи від ситуації надання Україні макрофінансової допомоги і закінчуючи підтримкою України в питанні продовження санкцій проти Російської Федерації у разі невиконання нею Мінських домовленостей, нестворення безпекових умов для реалізації Мінська».

У свою чергу, Себастьян Курц зауважив: «Я мушу відзначити, що нас це дуже непокоїть, що ситуація досі залишається складною - такою ж, як і раніше. Я зараз говорю як голова Ради Європейського Союзу. Ми очікуємо дуже чіткої реакції на російську агресію, і у зв'язку із цим у червні цього року ми продовжили санкції проти агресора».

Він додав, що потрібен також канал діалогу для того, щоб знайти мирне рішення. Федеральний канцлер Австрії наголосив: "Хотів би звернувся до Росії із закликом повернутися за стіл переговорів. Це повернення потрібне і в Нормандському форматі. Це єдиний формат, який у нас поки що існує, і єдина можливість для того, щоб вести переговори і колись знайти мирне рішення».

Безпека і комфорт у великих і малих населених пунктах, наявність скверів і парків, розумна забудова, наявність закладів дошкільної освіти, сучасні школи, якісні дороги – це справедливий запит суспільства і завдання для управлінців, які опікуються питаннями розбудови територій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Він зазначив, що нинішня ситуація нерідко зводиться до того, що в гонитві за прибутками забуваються не тільки естетичні моменти, а й елементарна соціальна відповідальність, коли будуються житлові комплекси, а будівництво садочків і шкіл перекладається на плечі державного бюджету.

«Якщо ви, громадяни, бачите, що будуються будинки, а разом не будується садок чи поліклініка – будь-який соціальний об’єкт – знайте, це шахрайство. Влада прийняла несправедливе рішення по відношенню до жителів», - сказав Володимир Гройсман.

Разом з тим він наголосив, що і в житловому будівництві потрібно міняти стандарти і вводити норми, які розроблені з залученням широкого експертного кола та громадськості.

«Коли ми почали занурюватися в проблематику забудови територій, побачили, що більшість норм – ще радянських часів. Саме тому, коли зараз бачимо нове ніби будівництво, виглядає воно як застаріле, дуже примітивно, - сказав Володимир Гройсман. - Ми провели велику роботу для того, аби створити нормальні якісні умови і норми будівництва. Хочемо створити комфортне середовище, аби ті, хто проектують споруди, робили це так, як це робиться в Європі».

Глава Уряду звернув увагу, що введення нових норм, які увібрали в себе найкращі практики Великобританії, США та інших країн, не проходить «легко». «Є низка позивів. Дехто хоче залишити все так, як було. По-старому. І окремі випадки судових рішень компрометують сотні чесних і справедливих рішень, - сказав Володимир Гройсман. - Але треба наводити порядок в країні. І всі мають бути об’єднані цією метою. Ми можемо бути в 50-100 разів ефективнішими. В країні є люди, які будуть боротися за це до перемоги».

Глава Уряду дав доручення, попри всі юридичні колізії, активно впроваджувати нові норми.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у середу з Віце-президентом Німецького Бундестагу Вольфгангом Кубікі, який перебуває з тижневим візитом до України.

Українські реформи в добрих руках, і це важливо усвідомлювати як з огляду на формування напрямків співпраці з Україною, так і розрахунків ефективності конкретних комерційних проектів, які можуть бути реалізовані в Україні. Про це сказала Міністр закордонних справ Норвегії Іне Еріксен Сьорейде під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Іне Еріксен Сьорейде - перша жінка – керівник дипломатичного відомства Королівства і одна з тих очільників іноземних дипломатичних відомств, хто з власної ініціативи зголосився відвідати Донбас, аби на власні очі оцінити ситуацію в регіоні.

«Я знаю, що ви плануєте відвідати Схід. Це говорить про ваші лідерські якості, безстрашність і бажання побачити, що там відбувається. Важливо, що ви особисто оціните ті безчинства, які робить Російська Федерація, вторгаючись в Україну, - сказав Володимир Гройсман. – Я радий нашому активному діалогу».

«Наші двосторонні відносини насправді набирають обертів. Ми бачимо зростаючий інтерес норвезьких компаній, які бажають працювати в Україні, і це нас радує», - відзначила зі свого боку Іне Еріксен Сьорейде.

Під час розмови сторони відзначили високий рівень політичної співпраці, а також намітили низку тем і сфер, які потрібно поглиблювати і розвивати. Серед них – робота Норвезької ради у справах біженців в Україні, співпраця в сфері розвитку системи охорони здоров’я, а також реалізація спільних великих енергетичних проектів, передусім в сегменті відновлювальної енергетики. Як зазначила Міністр, енергопроекти, які наразі опрацьовуються, - це багатомільйонні інвестиції, які є великими не тільки для України, а й Норвегії. Тож сам факт появи інвестиційних ідей – то є ознака довіри до України і її економічної політики.

«Нас вражає той рівень реформ, який вже досягнутий Україною. Поліпшення інвестиційного клімату відчутні. Саме тому перспективи інвестиційної співпраці доволі оптимістичні», - зазначила Міністр.

«Обсяг завдань, який стоїть перед Україною, насправді безпрецедентний. Але якщо говорити про те, скількома процесами ми сьогодні управляємо, то лише серед основних – освіта, медицина, приватизація, децентралізація, боротьба з корупцією, оборона, внутрішня безпека. І це лише невеликий перелік. Окремо ми опрацьовуємо рішення щодо поглиблення євроінтеграційних процесів та поліпшення ділового клімату, - сказав Володимир Гройсман. – Тож ми запрошуємо і щиро вітаємо норвезький бізнес в Україні».

Глава Уряду України також висловив сподівання, що позиція Осло буде такою ж міцною і упевненою в контексті недопущення будівництва газопроводу «Північний потік -2».

Як зазначили співрозмовники, значного імпульсу подальшій спільній роботі має надати заплановане на вересень засідання українсько-норвезької Міжурядової комісії, а також подальші прямі контакти урядовців обох країн. Глава Уряду прийняв запрошення відвідати Норвегію орієнтовно в листопаді поточного року.

Довідково

Товарообіг між Україною та Норвегією минулого року склав майже 290 млн доларів. А в першому півріччі поточного року – 137,8 млн доларів. В економіку України залучено 7,5 млн доларів інвестицій з Норвегії. Загальний обсяг фінансової допомоги від Норвегії за останні 4 роки становить понад 140 млн доларів. Її пріоритетними напрямами є реформа судової системи та державного управління; сприяння розвитку торгівлі і євроінтеграції; питання енергетики, енергоефективності та ядерної безпеки; гуманітарна допомога.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи дев’яту сесію Верховної Ради України VIII скликання, привітав усіх з початком нового, осіннього, політичного сезону.

У своєму виступі Голова Парламенту окреслив питання, пріоритетні для 9 сесії Верховної Ради України VIII скликання, – «у той період, коли Україна стоїть перед важливими і навіть критичними викликами, як внутрішніми, так і зовнішніми, серед яких найважливіший – це продовження російської агресії і захист Української держави».

А.Парубій вважає, що питання національної безпеки має бути ключовим у роботі нинішньої сесії. Внутрішні виклики, за його словами, пов’язані з тим, що Україна входить у рік, коли відбудуться і президентські, і парламентські вибори, - "і політичні емоції можуть перешкодити повноцінній і планомірній роботі Парламенту". Голова Верховної Ради переконаний, що це буде «період шансів і вікна можливостей, коли зможемо продовжити системну роботу і дати відповідь на виклики, що стоять перед нами». «Я впевнений, що відчуття відповідальності більшості депутатів, що присутні у цьому залі, відчуття державності і інтересів держави вище від будь-яких політичних емоцій. Я впевнений, що ми зможемо у цьому залі працювати системно, планово і результативно», - сказав він.

Ключовим питанням, навколо якого у першу черго необхідно зосередитись, Голова Верховної Ради назвав питання національної безпеки і підтримки українських збройних сил як гарантії незалежності, але також і продовження реформи сектору безпеки у відповідності до стандартів НАТО. Він нагадав, що на попередній сесії було ухвалено Закон «Про національну безпеку». «Це системний рамковий закон, але він передбачає імплементацію ряду інших законів – закони про СБУ, розвідувальні органи, військово-промисловий комплекс, але також і про окремий комітет, який би посилив парламентський контроль», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради підтримав закріплення євроатлантичного напряму України та вступ до НАТО у Конституції України. Це рішення, за його словами, «стане гарантією того, що євроатлантичний напрям буде збережено, незалежно від того, які політики будуть у залі Верховної Ради України – це наш обов’язок і наша місія».

Одним із найважливіших питань цієї осені А.Парубій назвав прийняття Державного бюджету України. Він висловився за збереження традиції, запровадженої минулого року, – проходження усіх етапів ухвалення Бюджету у передбачений законом термін: «Не під ялинку, і в узгодженій атмосфері цього залу».

Наступним етапом роботи сесії Голова Парламенту назвав виборчий блок. А.Парубій нагадав, що перед Верховною Радою є зобов’язання провести реформу виборчого законодавства. Він нагадав, що у важких дискусіях 226 голосами було ухвалено у першому читанні Виборчий кодекс, що запроваджує відкриті списки і можливість виборців впливати на списки політичних партій. Незважаючи на рекордну кількість правок – понад чотири тисячі, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що вже у жовтні Парламент матиме можливість увійти в розгляд Виборчого кодексу, який систематизує ряд законів: і про вибори до Верховної Ради, і до місцевих рад, і про Центральну виборчу комісію. «Ми повинні пройти цю дискусію, у тому числі оновити склад Центральної виборчої комісії», - сказав він.

Особливу увагу Голова Верховної Ради приділив питанню євроінтеграції та імплементації необхідних для цього законів. Він нагадав, що минулого року разом з Прем’єр-Міністром України Володимиром Гройсманом було розроблено і презентовано «Дорожню карту» Законопроектів у сфері виконання зобов’язань щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. «Влітку йшла системна робота. Фактично робота вже завершена, кінцевий план будемо презентувати: понад 50 законів, з яких 21 вже готові до розгляду. І дуже символічно, що вже перший тиждень ми починаємо із законів стратегічного напряму – євроінтеграції», - проголосив він. А.Парубій у контексті економічного блоку закликав визначити прерогативи і презентувати роботу над цим планом.

Голова Українського парламенту наголосив на необхідності на цій сесії розглянути закон про державну мову. Він нагадав ті дні, коли було нібито ухвалено закон Колісниченка-Ківалова - з порушенням усіх можливих норм, як це визнав Конституційний Суд України. «Це питання фундаментальне для життя нації, для життя держави, тому в атмосфері дискусій має бути прийнято закон про мову», - сказав він і додав, що вже зареєстровано п’ять законопроектів.

Також важливим А.Парубій назвав необхідність ухвалення на цій сесії закону про реформування парламенту. «Це є нашим спільним зобов’язанням, яке взяли голови фракцій, - законопроекти про кількість комітетів, про розподіл комітетів по методу Д’Ондта, не доопрацьовано законодавство про ТСК, необхідно також зупинити законодавчий спам», - зазначив він.

Важливим пунктом роботи сесії А. Парубій назвав внесення змін до Конституції про відміну депутатської недоторканності. «Конституційний Суд прийняв своє рішення, два законопроекти направлені у Парламент, Комітет дав висновок і пропозиції, і це є теж важлива позиція на осінь», - сказав він і підкреслив, що «найголовніше – це системна робота Верховної Ради України.

«У всі важкі роки Парламент був осередком стабільності, і коли виникали кризи - вистачало депутатів, щоб ці кризи розв’язати. Парламент є осередком стабільності і центром прийняття рішень. Працює Верховна Рада – і все буде добре у нашій Державі. Вірю і переконаний, що рівень відповідальності у цей час буде вищий від політичних емоцій», - наголосив А.Парубій і побажав успішної роботи і наснаги.

У засіданні взяли участь народні депутати України, Прем’єр-міністр та члени Уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, представники судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає та призначає на посаду, представники громадськості, голови дипломатичних представництв іноземних держав, представники ЗМІ.

Запропоновані Президентом Петром Порошенком зміни до Конституції, мають не просто закріпити в Основному Законі європейський та євроатлантичний напрямок розвитку України, а й закріпити головні досягнення Революції Гідності. На цьому Глава держави наголосив під час зустрічі з керівниками депутатських фракцій і груп.

«Дуже просив би, щоб ці проекти якомога швидше були розглянуті, включені до порядку денного і спрямовані до Конституційного Суду для того, щоб зробити ті рухи, ті зміни, які відбулися після Революції Гідності, незворотніми і не допустити реваншу», - сказав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що анонсував внесення ним зазначених змін у виступі під час військового параду у День Незалежності. «Я ще раз наголосив, що збираюся внести пропозиції – проект змін до Конституції, які закріплюють незворотність вибраного цивілізаційного вибору українського народу, нашого руху в Європейський Союз і євроатлантичну інтеграцію», - сказав він.

Глава держави також зазначив, що у 2010 році, коли ставилося питання про внесення зміни, лунали пропозиції прибрати із законопроекту позиції про євроатлантичну інтеграцію. «Тоді це пояснювалося тим, що нам потрібен мир. Що саме позаблоковий статус гарантує Україні мир. Хочу нагадати, що російська агресія у 2014 році проти України відбулася за часів дії позаблокового статусу. Це була абсолютно безвідповідальна позиція, абсолютно антидержавна, яка ввела в оману, не захистила. І я думаю, що це ще один аргумент для того, щоб ми твердо вирішили щодо конституційного закріплення європейського і євроатлантичного цивілізаційного вибору Української держави», - наголосив він, говорячи про обгрунтованість зазначених змін.

За словами Глави держави йдеться про зміни до Преамбули, трьох статей Основного Закону України – 85, 102 і 118, та Перехідні положення. За його словами у Преамбулі власне буде зафіксовано цивілізаційний вибір України і «її місце як члена європейської родини» та наш курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію. У зазначених статтях – підтримка Верховною Радою та Урядом визначеного напрямку розвитку держави та зобов’язання щодо забезпечення єропейського руху, які бере на себе Президент.

«В Перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що ми вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот – конституційних підстав після прийняття цих змін не буде», - також  підкреслив Петро Порошенко.

Крім того Президент зауважив, що на сьогоднішній день левова частина населення, більше 70%, підтримує європейську інтеграцію, а більше половини українського народу - євроатлантичну інтеграцію. Так само європейський вектор розвитку був підтриманий абсолютною більшістю Парламенту під час ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС та виконання комплексу завдань щодо безвізового режиму, прийняття Закону про національну безпеку, інших законодавчих актів, констатував він. «Тому, на мою думку, буде цілком природньо коли ці пропозиції будуть відповідним чином проаналізовані», - резюмував Глава держави.

Обрана Урядом політика змін в ключових сферах життя країни вимагає впевненої ходи – без зайвих рухів і кидання з одного боку в інший. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись з колективом підприємства «Сквиратекс» (Київська область), що спеціалізується на виготовленні жіночого одягу, а також спеціального одягу для військових, поліції та інших служб. Глава Уряду відвідав підприємство в рамках своєї поїздки на Київщину.

Він наголосив, що більшість реформ – довготривалі. І не можна обіцяти людям, що «завтра буде все і одразу».

«Але для цього треба прийти. Про це треба говорити на підприємствах. Для всього потрібен час, - сказав Глава Уряду. - Ось сьогодні наші діти йдуть в нову школу. Через 12 років діти отримають нові можливості і нові знання. І важливо, аби ми не робили зайвих рухів – один шлях, потім інший. Треба вперто йти по тому шляху, який визначений».

Ключовий орієнтир, за словами Володимира Гройсмана, - розвиток економіки. Але цей процес вимагає залучення всіх – в першу чергу, промисловості, яка має відходити від давальницьких схем чи виробництва лише сировини і переходити на замкнені цикли, виробництво готової продукції і пропозиції ринку саме готових виробів. Як наголосив Глава Уряду, такий підхід дозволить вже у короткостроковій перспективі здійснити ще один важливий економічний прорив – загальмувати міграцію персоналу, яка є явищем світового масштабу.

«За чим люди їдуть? За копійкою, яка, звісно, не зайва. А що вони залишають? Сім’ї, дома, душу свою – адже переживають за дітей… Звісно, людей треба повертати. І підвищення зарплат, нехай трохи менше, ніж за кордоном, і питання освіти, і інші моменти – все це будемо вирішувати, - сказав Володимир Гройсман. – Якщо робити будь-яку справу сумлінно – вона важка. Мені так само непросто ламати систему, яка була побудована хтозна-як. Але я вірю, що це можливо».

Виходячи із загальної логіки законодавчих пріоритетів, визначених Головою Верховної Ради України А.Парубієм як основних для ухвалення цієї осені, був запропонований і порядок денний першого пленарного тижня дев’ятої сесії Верховної  Ради України.

За словами А.Парубія, у вівторок планується розглянути ряд євроінтеграційних законів, зокрема, закон про інтелектуальну власність, а у четвер - блок питань національної безпеки. Також Голова Парламенту повідомив про «велику заборгованість по ратифікаціях - більше двох десятків питань». Він запропонував, аби розгляд питань ратифікації, які накопились, відбувся не тільки традиційно у середу, а й у четвер. «Важливо, щоби ми змогли хоча б частину наших міжнародних зобов’язань виконати цього тижня», - зауважив Голова Верховної Ради.

Також до розгляду цього сесійного тижня, а саме у середу та четвер,  пропонується закон про бізнес- омбудсмена України.

У Вашингтоні Президент Петро Порошенко провів зустріч зі Спеціальним представником Сполучених Штатів Америки з питань України Куртом Волкером.

Співрозмовники обговорили безпекову ситуацію на Сході України і скоординували подальші кроки для деокупації Донбасу.

Петро Порошенко подякував США за продовження санкційної політики проти РФ. Глава держави наголосив на важливості посилення тиску на Росію для негайного звільнення українських заручників.

Президент Порошенко та Спецпредставник США також обмінялися думками щодо посилення обороноздатності української армії.

Крім того було обговорено питання посилення співпраці між Україною і США для недопущення втручання Росії в українські вибори.

Україна готова до нового навчального року і запроваджує нову якість освіти як одну з довгострокових реформ, що дасть результати за 12 років. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми починаємо зараз важкий, але необхідний процес впровадження нової української школи. Запровадили нові стандарти, виділили 1 млрд грн для переоснащення початкової школи. Такого раніше не було. Підготували вчителів по нових програмах. Процес пішов, - сказав Глава Уряду. - Ми сьогодні закладаємо основи нової якості освіти».

При цьому він відзначив, що разом із стандартами навчання підвищується і ставлення до вчителя – передусім в контексті оплати праці.

«Ми кілька років поспіль працюємо над тим, аби підвищувати зарплату освітянам. І розуміємо, що тут роботу потрібно продовжувати», - додав Прем’єр-міністр.

 Довідково:

Цього року до 1 класу підуть 448 тис. 578 дітей. Лідерами набору першокласників є: Дніпропетровська область - 38 143 дитини, місто Київ - 33 247 дітей та Львівська область - 30 297 дітей.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, виступаючи на ХІІІ нараді керівників закордонних дипломатичних установ України (м. Київ, 28 серпня 2018), висловив упевненість, що Верховна Рада України закріпить курс України на вступ до НАТО та ЄС до кінця поточного скликання.

А.Парубій переконаний, що зміни до Конституції України в частині закріплення євроатлантичних та євроінтеграційних прагнень країни реально внести до завершення поточної каденції парламенту. «Я впевнений, що цю ідею необхідно реалізовувати, і я вірю, що ми зможемо її реалізувати до завершення цієї каденції», - сказав політик, зазначивши, що «коли це питання буде поставлено на відкрите голосування, коли кожен стежитиме за кожним депутатом, за кожним  голосом - ніхто не посміє не проголосувати за цю ідею».

Голова Верховної Ради підкреслив, що для України ключовим напрямом є саме євроатлантичний, зокрема вступ країни до НАТО та Євросоюзу.

Президент України Петро Порошенко у Вашингтоні провів зустріч із делегацією Сенату США.

Петро Порошенко висловив вдячність за важливу роль Сенату США у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи послідовну підтримку надання Україні летальної оборонної зброї та посилення санкційного тиску на Росію.

Було скоординовано подальші кроки щодо посилення міжнародних зусиль для деокупації українського Криму та Донбасу. Глава держави привернув увагу до протиправної діяльності РФ в акваторії Азовського моря та Керченської протоки.

Відбувся обмін думками щодо загроз для енергетичної безпеки Європи через реалізацію проекту «Північний потік-2».

Було обговорено прогрес України у реалізації програм реформ та розвиток співпраці з МВФ.

Президент України також висловив сподівання на підтримку сенаторами зусиль України, що спрямовані на офіційне визнання США Голодомору геноцидом українського народу.