Президент Петро Порошенко під час 13-ї наради керівників закордонних дипломатичних установ України розповів, що робота із запровадження сталого мирного процесу в Україні не припиняється і восени Федеральний Канцлер Німеччини Ангела Меркель планує відвідати Україну.

«Думаю, що в цьому колі можу сказати – цієї осені, на початку листопада Канцлер Німеччини Ангела Меркель здійснить візит в Україну. Це є дуже яскраве свідчення особливої уваги наших німецьких партнерів, Берліну до розвитку взаємовигідного партнерства з Києвом», - повідомив Глава держави.

Він наголосив, що робота на мирному треку ніколи не припиняється, зокрема нещодавно відбулися дві телефонні розмови з Федеральним канцлером Ангелою Меркель. «Безумовно, ми обговорили подальші кроки щодо активізації мирного процесу з імплементації Мінських домовленостей, включно у Нормандському форматі. Та перспективи розгортання – це наше ключове завдання – миротворчої місії з мандатом Радбезу ООН на окупованому Донбасі. Це поки що єдиний шлях для створення безпекової складової Мінських домовленостей», - зауважив Петро Порошенко.

У свою чергу, присутній на заході Посол України в ФРН Андрій Мельник наголосив, що візит Федерального канцлера стане найкращим виявом не лише солідарності, але і практичної підтримки. «Німеччина є найбільшим двостороннім донором України в плані технічної допомоги – понад 0,5 млрд євро. Більше частка цих коштів поступила саме після Майдану, починаючи з 2014 року. Таким чином, економічна складова теж матиме важливе значення. Інвестиції з Німеччини зростають. Товарообіг складає понад 8 млрд доларів станом на сьогодні», - сказав він, додавши, що цей показник подолав докризовий рівень. Андрій Мельник підкреслив, що німецькі інвестиції йдуть у виробництво і створення робочих місць.

«Візит справді знаковий. Символічний і не лише в контексті Мінського процесу, не лише в контексті пошуку миру на Донбасі, але так само в контексті двосторонньому. Щоб Канцлер побачила, що країна, яка за чотири роки справді піднялася з колін, економіка зростає, і від цього зростання так само виграють і німецькі товаровиробники. І це теж певний важливий елемент того, що ті дії і солідарність, яка відчувається в Берліні та Європі, у західному світі, вони не даремні і допомагають справді стати міцнішими», - сказав Посол.

Будь-які перешкоди виборчому процесу в об’єднаних територіальних громадах, які наразі активно формуються в Україні і є ефективною формою самоврядування, неприпустимі. Немає жодної законодавчо обумовленої заборони бажанню людей об’єднуватися і розвивати свої території. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з керівництвом Центральної виборчої комісії та Міністерством юстиції, присвяченій питанням розблокування виборів у понад сотні новоутворених ОТГ.

Існуючі юридичні колізії призвели до того, що вибори опинилися під загрозою зриву. І це, в свою чергу, загрожує процесу подальшої децентралізації в Україні, яка є однією з найбільш фундаментальних реформ Уряду. 
«Це не просто зупинка виборів. Це намагання зупинити одну з ключових реформ. І для мене вона не просто чергова зміна. Я прийшов працювати в Уряд заради її впровадження, і заради неї змінив своє життя. Я готовий і далі забезпечувати лідерство в децентралізації, але потрібно вести цей процес на всіх стадіях, - сказав Володимир Гройсман. - Прямих заборон і перешкод виборчому процесу немає».

Учасники наради повідомили, що глобальних підстав скасовувати заплановане волевиявлення – насправді не існує. Натомість є юридичні нюанси, які потребують врегулювання і роз’яснення. Ключове завдання зараз – вирішити їх, адже саме зараз Україна проходить так звану точку неповернення, коли змінюється не тільки держава, а й свідомість громадян. 
У цьому контексті Глава Уряду закликав знайти прийнятний механізм і забезпечити проведення виборів у листопаді або не пізніше кінця поточного року. Такий крок, впевнений Прем’єр-міністр, буде зрозумілий і виборцям, і громадам, і Уряду. Тримати людей у невпевненості – не можна.

«Те, що децентралізація почала набирати оберти, а громади почали відновлювати місцеве самоврядування й оживати – неможливо зупинити. І Уряд повністю відданий цій ідеології і ідеї децентралізації, - сказав Володимир Гройсман. - Ми маємо рухатися вперед і не зупинятись. Я буду боротись за те, щоб подальший процес децентралізації був успішним. Щоб ніхто не заважав людям об’єднуватися і ставати успішними, вирішувати свої проблеми – створювати нові садочки, нові школи, нові дороги, парки сквери, нові підприємства».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступив у рамках ХІІІ наради керівників закордонних дипломатичних установ України (м.Київ, 28 серпня 2018 р.).

Під час виступу А.Парубій нагадав, що 100 років тому Україна втратила незалежність з трьох причин: відсутності єдності, слабкості армії, відсутності міжнародної підтримки. «Не донесли світу потреби існування української держави», - сказав він і нагадав, що під час Паризької мирної конференції (18 січня 1919 – 21 січня 1920) не було узгодженості у діях двох українських делегацій. За його словами, непоінформованість міжнародної спільноти і відсутність підтримки призвели до поразки і втрати державності.

Цього разу серед ключових завдань української дипломатії, зазначив політик, - це донести світу важливість боротьби України і важливість української державності. А.Парубій подякував кожному з представників дипломатичного корпусу за те, що вони на своєму місці доносять засобами дипломатії цю інформацію в країнах перебування. «Під час Майдану я наполягав на створенні антипутінської коаліції, і саме завдяки вам весь цивілізований світ об’єднався на підтримку незалежності України», - сказав він і підкреслив, що «весь цивілізований світ сприймає продовження санкцій як обов’язкову норму». «Санкції продовжено, і за тим стоїть кропітка щоденна робота дипломатії, яка проявила себе на рівні з українськими воїнами, які на сході України захищають незалежність», - наголосив він і додав, що «військовий і дипломатичний фронти – це два фронти відстоювання української державності».

Підкреслюючи важливість отримання летальної зброї, А. Парубій зазначив, що це є результатом роботи і дипломатів: «Ключовий напрям для України - євроатлантичний. І власне в тому напрямку вам доводиться найбільше працювати, але ми маємо дуже вагомі і значні результати. Джавеліни – це не просто тип озброєння, це символ підтримки України».

Голова Верховної Ради наголосив, що зовнішньополітичні відносини мають будуватися на інтересах Української держави. У цьому контексті він зазначив, що необхідно правильно розставляти акценти – свідченням цього є лист, підписаний країнами проти здійснення проекту Північний потік-2.  «Це елемент глобальної агресії в економічній і політичній сфері. Я мав розмову з конгресменами США з приводу підготовки рішень про санкції проти компаній, які долучені до побудови цього проекту», - розповів він і висловив упевненість, що в усіх країнах, особливо дотичних до цього проекту, необхідно об’єднати і скоординувати зусилля, аби зупинити Північний потік-2.

На переконання А.Парубія, вся парламентська дипломатія має діяти у цьому напрямі: «На сьогодні це має бути наша спільна відповідь - і України, і нашого регіону, і усього вільного світу - проти однієї з дуже агресивних спроб Путіна побудувати механізм політичного і енергетичного впливу як на Європу, так і на весь Євроатлантичний простір».

Голова Парламенту наголосив, що «вкрай важливо знаходити ключові точки дотику для того, аби у резолюціях, які приймає Верховна Рада України, у наших законах, у наших рішеннях орієнтуватись на ті потреби, які відчувають посли у своїх країнах». «Нам дуже важлива комунікація між собою для вироблення спільної державної стратегії, особливо у виборчий рік, коли політичні емоції будуть розносити певні політичні сили на виборчі перегони, а не на думку про головне – про державу», - підкреслив він.

А.Парубій упевнений, що українські дипломати, як український дипломатичний фронт, будуть на передовій зміцнення та утвердження українського інтересу і Української держави. «Впевнений, що ми змогли пройти найважчі роки нашої історії, найбільші випробування, які лягали на нас. Я впевнений, що ми і надалі плече до плеча зможемо утверджувати Українську державу», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Президент Петро Порошенко наголосив, що останні 4,5 роки були непростими, але нині настає один з найбільш критичних періодів – демократичний світ вступає у новий виборчий цикл. Вибори відбудуться в США в листопаді, оновлення Євроінституцій – в 2019 році, наближається виборча компанія і в Україні.

«Уже зараз провідні ІТ-компанії фіксують створення тисяч, десятки тисяч фейкових аккаунтів з російським корінням. Росія готується до нової потужної маніпулятивної кампанії – fake news, підрив стабільності», - наголосив Глава держави під час 13-ї наради керівників закордонних дипломатичних установ України.

Президент підкреслив: «І в мене немає сумніву, що Москва не втратить жодної можливості, щоб дискредитувати наші з вами здобутки, щоб посіяти зневіру серед громадян у завтрашньому дні та втому від європейського вибору. Маємо бути готові дати відсіч. Хоча це завдання і не просте. Маємо вивчити досвід в кожній країні перебування – досвід законодавчий, досвід виконавчий, кроки ефективності».

За словами Петра Порошенка, Росія вже добре набила собі руку на інших країнах, зокрема під час нідерландського референдуму щодо ратифікації угоди про асоціацію, референдуму Brexit.

«Щупальці Москви дуже міцно проникли в соціальні мережі, тримають окремі медіа, є у кіберпросторі. При цьому Кремль уміло прикриває свою підривну діяльність демократичними цінностями та принципами. Уже зараз мусимо шукати шляхи до співпраці з іншими державами та координувати зусилля для вироблення надійного механізму попередження стороннього втручання у виборчий процес та забезпечення вільного волевиявлення наших громадян», - наголосив Президент.

Глава держави закликав особливу увагу звернути на країни, які уже мають відповідні напрацювання. «Зокрема, дуже цікавим є досвід Парижа та Берліна. Прошу відпрацювати можливість залучення німецьких, французьких та американських експертів для підготовки аналогічної законодавчої ініціативи в Україні. Можу наголосити, міжнародна допомога буде нам не зайва. Питання надзвичайно чутливе, оскільки вимагає збереження балансу між вимогами національної безпеки та повагою до демократичних цінностей», - сказав Глава держави.

За його словами, найкращим антидотом проти російської отруйної пропаганди має стати орієнтованість на результат. «Вдячний тим політичним силам, які не дозволили вузькопартійним інтересам взяти гору над інтересами державницькими. Переконаний, новий політичний сезон, який стартує уже через лічені дні, позначиться не менш важливими рішеннями. Зокрема, у сфері боротьби з корупцією, економічних реформ, пожвавлення, і це дуже важливо, співпраці з МВФ, в просуванні мирного процесу на Донбасі та вдосконаленні політики, а вона потребує вдосконалення, деокупації Криму», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також закликав українських дипломатів підтримувати дружні відносини з країнами перебування, водночас захищаючи і національні інтереси нашої дежрави.

Уряд України готовий схвалити і реалізувати всі рішення, які дозволять забезпечити Київ енергоресурсами і зняти проблему ймовірного зриву опалювального сезону, яка виникла через накопичення боргів в обсязі понад 729 млн грн. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відповідаючи на прохання київської міської влади на чолі з Київським міським головою  Віталієм Кличком.

Глава Уряду наголосив, що підтримка місцевого самоврядування з боку Кабінету Міністрів – беззаперечна. І ті можливості, які надаються, як в рамках реформи децентралізації, так і за допомогою бюджетних субвенцій, зростають.

«Але в Києві є своя специфіка, яку треба враховувати. У нас розбіжностей немає – ми допоможемо. І в питанні теплозабезпечення – ми пообіцяли, опрацювали з колегами по Уряду і знайшли можливості для підтримки», - додав Володимир Гройсман.

Він надав відповідні доручення, передусім Міністерству фінансів, здійснити всі потрібні процедури.

Міжнародні конференції з питань реформ в Україні, які вже відбулися у Лондоні та Копенгагені, мають переходити від формату переважно обговорення змін до формату реальної їх оцінки та співрозмірної підтримки – як на технічному, так і на фінансовому рівні. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

Він нагадав, що в червні, під час конференції у Копенгагені, він запропонував створити групу експертів з різних країн, які могли б оцінити реальний стан справ в Україні, винести свою оцінку стратегічному плану розвитку держави, а також запропонувати той розмір підтримки, який вважатимуть за доцільне. Така пропозиція отримала схвальні відгуки.

«І насправді під час таких конференцій має з’являтися конкретика – і з точки зору технічної допомоги, і з точки зору співмірності підтримки. Я наголошую: нам не треба нічого дарувати! Ми знаємо, що борги треба повертати. І ми просимо у партнерів тієї підтримки, за допомогою якої ми могли, в тому числі, зменшувати боргове навантаження», - сказав Володимир Гройсман.

Він додав, що наступна подібна конференція має відбутися у Канаді. І, використовуючи досвід Лондона та Копенгагена, цей захід має бути більш змістовним.

«Для мене є принциповою позиція – ми, наша дипломатична служба, маємо на сьогоднішній день працювати як військовий підрозділ. У Президента є два крила – Збройні Сили України, за які він відповідає відповідно до Конституції, як Верховний Головнокомандувач, і дипломатична служба. Солдати дипломатичної служби, які в умовах війни відіграють не менш важливу роль, ніж українське військо», - підкреслив Президент Петро Порошенко на зустрічі керівниками дипломатичних представництв України за кордоном під час робочої поїздки на Донеччину.

Він зазначив, що у вересні 2014 року вдалося зупинити війну не тільки завдяки українським військовим, а й значною мірою зусиллями українських дипломатів. «Зараз не можна про все говорити, але я скажу, що без дипломатів цього б не було», - підкреслив Глава держави.

Президент закликав керівників дипломатичних представництв України за кордоном скористатися можливістю та поспілкуватися сьогодні з військовими під час поїздки на Донбас.

«Дуже важливо, щоб ми спільними зусиллями в Україну принесли мир. Бо ми боремося за мир. Дуже важливо, щоб ключовий елемент цього мирного процесу – миротворча операція з мандатом Ради безпеки ООН – також для нас була ефективною та успішною», - підкреслив Петро Порошенко.

Він особливо наголосив на важливості того, щоб кожне життя українського воїна, яке було віддано у боротьбі проти російського окупанта і російського агресора, було не дарма. «Ми заплатили за це дуже велику ціну. За те, щоб мати можливість проводити реформи, рухатися в Європу, в НАТО і змінювати нашу Україну», - сказав Глава держави.

«Я на вас дуже розраховую. В першу чергу, в питаннях миру, єдності світу і солідарності з Україною. І забезпечення будівництва нової української держави.  Я впевнений, що це історична місія. І впевнений, що ми зараз з вами є тими, на плечі яких лягає величезна відповідальність. Прошу, щоб ми були достойні цієї відповідальності»,  - звернувся Глава держави до українських дипломатів.

Започаткована Урядом України програма підтримки вітчизняної кіноіндустрії, фінансування якої цього року становить 1 млрд грн, дозволила реалізувати десятки цікавих культурних проектів і активно розпочати знімальний процес із залученням митців світового рівня. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Глава Уряду відвідав знімальний майданчик стрічки «Захар Беркут», яка за задумом авторів стане наймасштабнішим кінопроектом за останні 40 років. Знімальний процес відбувається за прямої підтримки держави: 50% бюджету картини профінансовано коштами Державного агентства з питань кіно.

«Підтримка кіноіндустрії України це і розвиток талантів, і можливості розвивати локації, розвивати всю кіноіндустрію. Та підтримка, яку ми розпочали кілька років тому, вже дає чіткий результат. Ми знімаємо прекрасне кіно. Це кіно, яке має високі рейтинги. Це кіно, яке залучає десятки, сотні, мільйони українських громадян до перегляду. Розпочинаються зовсім нові процеси», - сказав Глава Уряду.

Він зазначив, що спостерігає за зйомками, як такими, вже вдруге і наголосив, що знімальні майданчики можна і треба розбудовувати не тільки в Києві, як столиці, а й в інших містах, які мають історичні пам’ятки. 
«Ми врешті решт в себе вдома знімаємо кіно, залучаємо найкращих українських і голлівудських акторів. І це я вважаю ще один напрямок, який ми можемо розвивати, тим більше, що міжнародні партнери охоче беруть у цьому участь, - додав Глава Уряду. - З нашого боку представники кіноіндустрії мають серйозну підтримку».

Довідково

Виділені в державному бюджеті кошти спрямовуються, окрім виробництва та розповсюдження різних видів кінопродукції, на підтримку державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка", популяризацію національних фільмів, оплату заходів із збереження, відновлення, реставрації національної кінематографічної спадщини, фінансову підтримку Національної спілки кінематографістів. За інформацією Держкіно, цього року у виробництві знаходяться 85 фільмів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій разом з Президентом України, Верховним головнокомандувачем Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, народними депутатами, урядовцями, гостями столиці взяли участь в урочистих заходах з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України.

Керівництво держави взяло участь у церемонії покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку й Михайлу Грушевському.

Серед VIP-гостей був присутній радник Президента США з питань національної безпеки Джон Болтон.

Офіційні заходи почалися з молебню у соборі Святої Софії Національного заповідника «Софія Київська».

Перед парадом після урочистого підняття Державного Прапора була проголошена урочиста молитва за українське військо.

У параді взяли участь 4,5 тис. українських військовослужбовців, 250 одиниць військової техніки, зокрема нові зразки озброєння і техніки, які вже прийняті на озброєння, і ті, які проходять державні випробування. Також вперше за останні вісім років армійська авіація - близько 30 винищувачів, штурмовиків, транспортних літаків і вертольотів – здійснила політ над містом.

Вперше прозвучало нове звернення Міністра оборони України до військовослужбовців та їхній відгук на нього: «Слава Україні!» - «Героям слава!».

 

У параді взяли участь 18 іноземних делегацій із різних країн світу, зокрема із Великої Британії, США, Канади, Литви, Естонії, Польщі, Румунії, Молдови, Грузії, Латвії, Данії, Польщі, Литви.

Відбулося вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на Алеї Героїв Небесної Сотні.

Зродились ми великої години
З
 пожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив нас гнів і лють на ворогів.

Дорогі співвітчизники!

Шановні гості!

Це – слова «Маршу нової армії», який сьогодні уперше пролунає на нашому військовому параді. Створили його на основі легендарної пісні, написаної наприкінці двадцятих років минулого століття. І символізує він нерозривний зв’язок між різними поколіннями борців за свободу Вітчизни.

Воістину «великою годиною» для нас, українців, стали останні чотири з половиною роки. Ми пережили неймовірні випробування війною та економічною кризою, що її спричинила російська агресія. Від рук ворога полягли тисячі й тисячі українців – військових та цивільних; чоловіків, жінок, дітей. Нас тестували і на міцність, і на розрив. Намагалися розділити народ і розчленувати країну. Пробували заблокувати наш рух до Європи. Хотіли загнати волелюбний народ назад в осоружне імперське стійло.

Слава Богові і подяка кожному українцю за те, що ми з вами вистояли. І не просто вижили у лихолітті, а й наростили міцні м’язи. Стали сильнішими і впевненішими в собі і власних можливостях. На майбутні роки й десятиліття заклали основу для руху вперед – з чіткими стратегічними орієнтирами на Європейський Союз та НАТО.

Дорогі українці!

Цей рік особливий тим, що відзначаємо століття незалежності УНР, проголошеної Четвертим універсалом Центральної Ради. Наближається і сто років Акту злуки, коли УНР та ЗУНР об’єдналися в єдину соборну українську державу. Українська національна революція, визвольні змагання початку минулого століття тривали приблизно чотири роки, але державу тоді втратили. Наші предки не встояли у тій війні з Росією. Так само, як свого часу не встояли наші гетьмани Іван Виговський та Іван Мазепа. Причини були різні, але результат один і той же: довгі роки трагічної залежності від імперії з репресіями, голодоморами. Зі спробами знищити українську мову і розчинити український народ на неозорих просторах Євразії.

Перед нашим поколінням постало завдання розірвати фатальне історичне коло. Зробити так, щоб українську незалежність, як раніше, не вимірювали місяцями чи декількома роками. І потім довгими десятиліттями бездержавності не оплакували її втрату. Не аналізували причин чергової поразки.  А щоби пишалися перемогами і гордилися успіхами.

За чотири роки війни, яку Росія розв’язала проти України, ми з вами зберегли державу і зміцнили її. Нація консолідувалася на засадах захисту країни і патріотизму. Ми з вами створили сильну армію. І кропіткою роботою наших дипломатів забезпечили міжнародну політико-дипломатичну підтримку незалежності України.

І, головне, ми твердо обрали власний шлях розвитку. І не маємо права з нього зійти на догоду зовнішнім ворогами та їх агентам усередині країни.

Перше. Ми розриваємо всі пута, які пов’язують нас з Російською імперією та Радянським Союзом. Зробити незалежність незворотною, Україну – великою та сильною, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу – це головне завдання нашого покоління. Це – завдання суспільства і обраної ним влади.

Друге. Ми, українці, йдемо своїм шляхом і розуміємо, що насамперед маємо спиратися на власні сили. Використовувати багатства країни в інтересах народу і наступних поколінь. Україна має жорстко захищати свої національні інтереси. Зовнішня допомога для нас все ще важлива, але насамперед маємо допомогти самі собі.

Третє. Конкретними кроками зміцнити незалежність. Вже понад рік діє безвізовий режим для поїздок українців до Євросоюзу. Ми невідворотно стаємо частиною європейського простору. Це зміцнює нашу політичну незалежність.

Набула чинності Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. І як результат і наслідок частка експорту до ЄС становить тепер майже 43 % проти 32 % ще чотири чи п’ять років тому. Чітка європейська стратегія дала нам можливість компенсувати величезні втрати, яких ми зазнали внаслідок політично вмотивованого закриття Росією і свого ринку, і транзиту для третіх країн для українських товарів. Вона, Росія, більше не зможе нас шантажувати, тому що ми посилили нашу економічну незалежність.

Із осені шістнадцятого року – вчора була вже тисяча днів, - як ми не купуємо газу в Росії. Український «Нафтогаз» блискуче обіграв Газпром в Стокгольмському арбітражі, принісши до державної кишені 4,6 млрд доларів. Так здобуваємо нашу енергетичну незалежність.

Четверте, на чому хотів би окремо наголосити. Не може бути вільним тіло, коли душа - в полоні. Нехай сьогодні нас почують у Константинополі, в Москві та Ватикані. Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив’язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України, яка день і ніч молиться за російську владу і за військо - теж російське.

Хрещення прийшло до нас від Константинопольської Церкви-Матері. І саме з Києва розійшлося широкими просторами Східної Європи. Українське християнство має понад тисячолітню історію, власну богословську, літургійну і церковну традицію. Зараз, коли ми відновили і захистили державну незалежність України із столицею в Києві, немає жодних причин для того, щоб серед інших помісних Православних Церков не було рівної їм Помісної Православної Церкви України.

Питання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України виходить далеко за межі релігійного. Воно з того ж ряду, що зміцнення армії; що захист мови; що боротьба за членство в Євросоюзі та НАТО. Це – ще один стратегічний орієнтир на нашому історичному шляху. Це - вагома складова нашої незалежності.

Інтеграція до європейського та євроатлантичного простору –  надійний спосіб забезпечити безпеку, розвиток України та гідні умови життя для людей. Така інтеграція - стовідсоткова гарантія нашої незалежності. Але хочу окремо наголосити - і ми потрібні Європі, бо без нас Євросоюз не стане завершеним і довершеним проектом. Адже цивілізаційна межа сучасної Європи проходить уздовж північно-східного кордону України.

На континенті всі, хто не засліплений російськими грошима, розуміють, що без незалежної європейської України миру і безпеки в Європі було би менше. Точно менше, а не більше. Без відновлення територіальної цілісності, суверенітету нашої держави всі кордони в Центральній та Східній Європі будуть непевні.

Війна Росії проти України - це частина плану Кремля розвалити Європейський Союз і НАТО. Наші воїни на сході стоять на захисті безпеки і добробуту не лише України, але всієї Європи. Отож, до Євросоюзу і до НАТО ми прямуємо не з порожніми руками. У нас сьогодні – ви будете мати можливість це побачити і переконуєтесь вже чотири роки - одна з найкращих армій континенту. Вона істотно посилить східний фланг НАТО. А навзаєм - ми розраховуємо на гарантії колективної безпеки, які надає Альянс.

Дорогі українці!

Відтоді, як ви довірили мені посаду Президента України, державний компас впевнено показує на Захід – у бік, протилежний імперії. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І запевняю вас, не здригнеться, допоки цей компас знаходиться в моїх руках.

Більше того, наполягатиму на закріпленні у Конституції нашого прагнення приєднатися до Євросоюзу і вступити до НАТО. Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії Верховної Ради, яке заплановано на 4 вересня, буде зареєстрований відповідний мій законопроект. І буду працювати в день і вночі, робитиму все, щоб його ухвалили.

Найнадійнішими гарантами Незалежності України та мирної праці українців є наші воїни: Збройні Сили, Національна гвардія, флот, прикордонники, СБУ, поліція, інші силові структури. Про те, як змінилася українська армія за чотири роки, можна говорити хоч чотири години, є про що. Але ліпше за будь-які слова промовлятимуть зараз впевнена хода героїв, випромінюючий силу рух техніки та озброєнь і майстерність пілотів.

Народна армія сьогодні звітує перед українським народом, а народ пишається своєю армією. Кожний, хто долучився до її розбудови, кожний, хто в 2014 році відправляв смс з грошима, хто кинув рідний дім і поїхав волонтером, військовослужбовці,– кожен по праву хай гордиться власним внеском у зміцнення обороноздатності.

Схилімо голови на згадку про героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України. Вклонімось кожній українській родині, що втратила чоловіка чи сина, матір чи сестру. Вічна пам'ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну. Вічна їм слава.

Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні, що розв'язав російський агресор. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.

Хвилина мовчання

Дорогі українці!

Наша українська армія – це армія миру. Влітку чотирнадцятого року вона успішно звільнила більшу частину Донбасу від бойовиків. А, після того, як сталося пряме вторгнення російських регулярних військ, міцно тримає оборону на лінії зіткнення. Надійно захищає Україну вздовж усієї лінії кордону з нашою агресивною сусідкою.  

Влада зробила все, аби вплив війни на суспільство був якомога меншим. Свого часу я відкинув пропозиції оголосити воєнний стан, який би істотно обмежив політичні права і свободи громадян. Від часткової мобілізації ми перейшли до формування контрактної армії. Витрачаючи понад 5% ВВП на оборону та безпеку, не знімаючи пальця з курка, - зосередилася на реформах і мирному будівництві.

Ми нічого не прагнемо більше, ніж миру.

І ніхто не прагне миру більше, ніж ми, українці.

Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Забезпечити мир і перемогу може тільки боєздатна армія, і вона день за днем стає дедалі сильніша.

«Доки нація бореться, вона живе», - казав Левко Лук’яненко, автор Акту проголошення незалежності України. Сьогодні Левкові Григоровичу виповнилося б дев’яносто років. Ми всі глибоко вдячні людині-легенді за його видатний внесок у боротьбу за волю України і свободу її громадян.

Дорогі співвітчизники!

Ви щойно чули й бачили, як Міністр оборони вперше в історії вітав учасників параду словами «Слава Україні». Найміцнішими стають ті традиції, які народжуються в народі. Які генеруються народом і людськими серцями, передаються з покоління в покоління. Серед наших символів є не лише Прапор, Герб і Гімн, про які написано в Конституції, але й національне гасло «Слава Україні! Героям слава». Від нього ми почуваємо колосальне піднесення, а наших ворогів корчить як чортів від ладану. Воно саме увійшло в наше життя, а тепер настав час надати йому силу закону. Ось чому подаю до Верховної Ради законопроект про зміни до військових статутів, згідно якого це гасло стане головним вітанням у Збройних Силах України.

З двадцять сьомою річницею Незалежності України!

Зі сторіччям відродження української державності!

Слава українському війську!

Слава Збройним Силам України!

Слава українському народу!

Україні – слава!

Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем незалежності України!

Докорінні зміни, які переживає наша країна, стали можливими насамперед завдяки тому, що український народ має можливість власноруч творити власне майбутнє та бути господарем на своїй землі. Державна незалежність України є фундаментом нашого розвитку, запорукою структурних реформ практично в усіх суспільних галузях, передумовою наших досягнень.

Ні в кого не залишилося сумнівів, що місце незалежної України задля подальшого успішного розвитку – серед народів об’єднаної Європи. Ми остаточно переконалися, що членство в НАТО є запорукою нашої безпеки та переконливим аргументом для агресора. Ми не маємо права зупинятися на досягнутому та мусимо продовжити реформування нашого суспільного життя. Переконаний, що незалежна Україна – це децентралізоване, відкрите, прозоре суспільство з високим рівнем життя, якісними медициною і освітою, зрозумілими і простими умовами для підприємництва, повсюдним дотриманням прав людини.

Українці не раз переконливо доводили всьому світові, що є суверенною самодостатньою нацією, яка остаточно попрощалася з пострадянським минулим та авторитарними політичними практиками і обрала європейський шлях розвитку. У бойових діях на сході нашої країни українці щодня ціною власного життя захищають нашу незалежність від агресора та показують усьому світові взірець воєнної доблесті та громадянського героїзму. Наша міцна громадянська позиція сприяє формуванню в нас європейської демократичної спільноти, представники якої не лише поділяють європейські цінності, а і генерують нові культурні та політичні смисли.

Упевнений, що разом ми продовжимо змінювати нашу країну та досягнемо усього запланованого, адже маємо дивовижних людей, колосальні природні ресурси та фантастичні економічні перспективи. Вірю, що незалежна Україна – це країна можливостей та успіху!

Слава Україні!

 

Прем’єр-міністр України                                Володимир ГРОЙСМАН 

Дорогі українці!

 Вітаю з Днем Незалежності України!

З 27-ю річницею відновлення Державності!

Так, відновлення, – адже у новітній історії український народ проголосив свою державність 100 років тому – у 1918-у році.

Знаю точно, загартувавшись у боротьбі за незалежність, відродивши державу, будуючи та захищаючи свою країну, наш народ буде жити вільно і гідно. У єдиній і неподільній, міцній і квітучій Україні. Завжди.

І сьогодні, як і тисячоліття тому, український воїн надійно тримає щит Європи на східному фронті. Щиро дякую вам, лицарі України, захисники вільного світу!

Незалежність – це наша спільна найвища цінність, головна гарантія безпеки і вільного розвитку кожного українця, основа та запорука могутності і процвітання нашої держави.

          Зі святом!

          Слава Україні!

          Героям слава!

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп надіслав привітання з нагоди Дня Незалежності України на адресу Президента Петра Порошенка. «Від імені народу Америки я хочу привітати Вас і народ України з 27-ю річницею вашої незалежності, яку ви відзначатиме 24 серпня», - йдеться у посланні.

«Народу України є чим пишатися: упродовж чотирьох років Україна мужньо протидіє російській агресії і є благословенною яскравим громадянським суспільством, зростаючою економікою та Збройними Силами, які є потужними як ніколи раніше», - зазначив Дональд Трамп.

Президент США наголосив: «Пам’ятайте, будь ласка, що Сполучені Штати завжди стоятимуть поряд з Україною, в той час, коли вона захищає свій суверенітет та територіальну цілісність в межах міжнародно визнаних кордонів».

У посланні також зазначається, що уряд Сполучених Штатів продовжуватиме працювати з Україною і підтримуватиме зусилля у зміцненні демократичних інституцій, розбудові верховенства права, боротьбі з корупцією та стимулюванні економічного зростання.

Президент США побажав Україні мирного, благополучного та успішного року.

Борги, взяті владою України в період з 2005 по 2013 рік, складають десятки мільярдів доларів і нині перетворилися на «фінансові кайдани», яких позбувається діючий Уряд. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи необхідність ухвалення Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки. Документ пройшов широке обговорення під час засідання Уряду України.

«Україна запозичила великі кошти, і зараз вони стали «фінансовими кайданами». Проблему цього боргу потрібно вирішувати системно, - сказав Володимир Гройсман. - Сьогодні можемо усі сказати: за період з 2005-2013 роки в країні нічого системно не змінилося – не з’явилися масово ні нові дороги, ні лікарні, ні школи. У мене питання, де ці запозичення?»

Глава Уряду навів дані, за якими обсяг боргу за період 2005-2013 року зріс з 12,5 млрд дол. до понад 60 млрд дол. За словами Прем’єр-міністра, такий обсяг запозичень – дорівнює року-півтора життя країни.

«І це все лягає на плечі кожного громадянина та економіки, - наголосив Володимир Гройсман. – Взяті шалені запозичення, і я не знаю, куди вони пішли. За цей період жодна сфера не отримала жодного ані поштовху, ані проектів. Що було зроблено, чим ми можемо пишатися? Я не знаю. А люди все бачать. І їм треба говорити правду, а не замилювати очі», - додав Глава Уряду.

Дорогі співвітчизники!

Щиро вітаю вас із Днем Державного Прапора України.

Наш синьо-жовтий стяг став справжнім символом свободи і гідності Українського народу. Це символ боротьби українців за відновлення власної державності.

Під синьо-жовтими знаменами на фронт Першої світової війни вирушали добровольці Легіону Українських січових стрільців. Під цим прапором формувалися і йшли у бій підрозділи перших регулярних українських збройних сил – Армії УНР.

Під синьо-жовтими стягами сто років тому була проголошена українська державність.

Символічно, що цьогоріч ми також вшановуємо століття підняття українського державного прапора на кораблях Чорноморського флоту.

Під синьо-жовтим прапором боролися за українську державність повстанці Наддніпрянщини, Поділля, Полісся і Волині у 20-х роках ХХ століття, збройні сили Карпатської України, воїни Української Повстанської Армії.

Синьо-жовтий прапор свято берегли для прийдешніх поколінь дисиденти у радянський час. Тут особливо хочу пригадати подвиг двох хоробрих киян – Георгія Москаленка і Віктора Кукси, які 1 травня 1966 року підняли український стяг на даху Київського інституту народного господарства.

Як провісник прийдешньої Незалежності український синьо-жовтий стяг замайорів у жовтні 1990 року на наметах та в руках учасників Революції на граніті.

Під час проголошення Акта Незалежності України 24 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор у сесійну залу Верховної Ради. Ця подія стала наріжною в історії українського державного прапора, а внесений до сесійної зали величезний стяг отримав назву Прапора Незалежності. Сьогодні цей прапор як українська національна святиня урочисто зберігається у центральному холі Українського Парламенту.

Нині прапори знову майорять на передовій війни за Незалежність України.

Щиро дякую і вклоняюся нашим героїчним воїнам, які під синьо-жовтим прапором протистоять російським агресорам.

 

Дорогі українці!

У цей день бажаю всім нам завжди зберігати вірність Державному Прапору України.

Закликаю кожну українську родину у цей день підняти наш стяг на своїх домівках.

Зі святом державного прапора!

Слава Україні!

Героям слава!

Прапору честь!

На Всеукраїнській серпневій конференції педагогічних працівників «Нова українська школа: старт реформи, участь громад» Президент Петро Порошенко наголосив на неприпустимості зволікання із запровадження освітньої реформи та звернувся до Уряду та місцевої влади щодо повного матеріально-технічного забезпечення для реалізації проекту «Нова українська школа».

«Виходячи з абсолютної важливості освіти для нашої держави, я, як Президент, вважаю абсолютно неприпустимим зволікання з реалізацією поставлених завдань. Дуже важливо, щоб і обласні адміністрації, і обласні ради, і об’єднанні громади, і виконкоми якнайшвидше вирішували питання матеріально-технічного забезпечення, насамперед Нової української школи. Це гордість бути долученим до цього амбітного проекту», - зазначив Президент.

«Не треба собі виплачувати премії. Спрямуйте ці гроші на освіту. І нові школи, і дитячі садки, нові меблі, нові комп’ютери, нові технології навчання, врешті решт дадуть вам можливість побачити нових учнів», - зазначив Петро Порошенко.

Президент поділився враженнями від побаченого на виставці, де були представлені зразки меблів, навчальних засобів та інше матеріально-технічне оснащення класів.

«Згадайте, що ще три-чотири роки вони не знали кому їх продати. У нас на школи абсолютно не виділялися гроші. Дуже уважно раджу, не тільки освітянам, не просто як далеку мрію, а як реалізацію побажань дивитися на цю виставку. Дуже важливо, що це саме побачили журналісти – побачили прекрасні зразки новітнього обладнання для класів», - сказав Президент.

«Це не мрія наших вчителів, учнів та батьків. Це вже початок втілення, вже зараз, Нової української школи. Я маю усі підстави це стверджувати. Тому, що держава виділила зараз суттєвий ресурс. Це більше мільярда гривень», - наголосив Петро Порошенко.

При цьому Президент повідомив, що існують й проблеми з матеріальним забезпечення шкіл, а саме – кошти освітньої субвенції використовуються органами місцевого самоврядування далеко не в повному обсязі.

«Друзі мої, як це назвати? Якщо ви зараз затримаєтесь на рік, цей рік пропаде для нових українських першокласників. Наголошую – цьому немає виправдання», - підкреслив Глава держави. Він звернувся до Кабінету Міністрів та Міністерства освіти постійно тримати на контролі це питання.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує створити на рівні Уряду спеціальний Координаційний комітет, який стане дієвим механізмом оперативного моніторингу та вирішення питань, що виникають у процесі запровадження реформи освіти в Україні. Про це Глава Уряду сказав під час сесії питань та відповідей на Всеукраїнській конференції «Нова українська школа – старт реформи, участь громад».

Необхідність такого комітету, як наголосив Прем’єр-міністр, продиктована практикою використання освітніх субвенцій чи цільових програмних коштів. Випадки безвідповідального ставлення до державного ресурсу, на жаль, є непоодинокими і вимагають реакції – у тому числі з боку Уряду.

«Тож потрібен координаційний механізм, який буде моніторити ситуацію і реагувати на проблеми. Можемо на рівні Кабінету Міністрів створити Координаційний комітет під моїм головуванням і регулярно заслуховувати проблеми, забезпечувати «магічний» поштовх. Від вас (освітян) потрібен контент реформи, від мене – забезпечення, управління і лобіювання процесів», - сказав Глава Уряду.

Перебуваючи з робочою поїздкою до Тустані (Львівська обл.), де відбувається український середньовічний фестиваль, Голова Верховної Ради Андрій Парубій відповів на запитання журналістів. Зокрема, він наголосив, що продовження дії закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області у жовтні цього року не матиме жодного впливу, «оскільки Путін не планував і не планує виконувати будь-які угоди».

А.Парубій нагадав, що і рік тому багато хто з народних депутатів дуже емоційно протестував проти цього продовження. «Цей рік продемонстрував, що жодних змін не відбулося. Перед цьогорічним завершенням терміну ми будемо радитись, чи необхідно продовжувати дію закону, чи такої необхідності вже немає», - сказав він.

Голова Парламенту зауважив, що це рішення в деякій мірі буде залежати і від позиції міжнародних партнерів, «бо зрозуміло, що вкрай важливо втримати санкції проти Росії". "Важливо зберегти міжнародне позиціювання України для захисту українських інтересів не тільки на загально-державному рівні, наскільки це можливо", - - наголосив він. За його словами, з цього питання буде проведено нараду з головами фракцій, де і буде визначено, продовжувати чи ні дію цього закону. 

6 жовтня 2017 р. Верховна Рада України продовжила на рік дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області. Закон передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набуває чинності лише після виконання умов, викладених у ст.10, зокрема у частині щодо виводу всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України.

Президент Петро Порошенко наголосив, що українське суспільство створює основи для економічного відновлення, для розвитку нашої держави. «Щоб все це стало незворотнім, Україна реалізувала свій європейський вибір. І нам потрібно абсолютно надійно закріпити для безповоротності цього процесу це все в цінностях, компетенціях і життєвій позиції молодого покоління», - підкреслив Петро Порошенко під час виступу на Всеукраїнській серпневій конференції педагогічних працівників «Нова українська школа: старт реформи, участь громад».

«Бо ми маємо дуже піклуватися і цінувати покоління, яке не жило за комуністичних часів, яке не жило в СРСР. Це – наш якір європейськості. Це – наша рушійна сила змін», - зазначив Президент.

Глава держави сказав: «Я вірю в українську молодь. І я вірю, що це зробить Нова українська школа».

Петро Порошенко переконаний, що українці здатні збудувати школу, де діти з різними потребами, - і звичайними, і особливими, - живуть єдиною учнівською громадою, вчаться розуміти і підтримувати один одного, а не робити зіткнення. «Ми можемо створити освіту, що формує в кожному учні впевненість в собі, любов до Батьківщини, впевненість в здатності реалізувати себе, виявити свої унікальні таланти і здібності», - додав він.

«Це наш з вами обов’язок – виховати молоде покоління патріотів України, готових захищати свою землю і працювати на її успіх України. Я не маю жодного сумніву, що в цьому залі зібралися однодумці, яким точно під силу створити таку школу і будувати таку країну», - підкреслив Президент та закликав до спільних дій у цьому напрямку.

За його словами: «Ключ до успіху всіх реформ і всіх перетворень – у системі освіти, у ваших руках. Креативні, творчі молоді люди з українськими, європейськими цінностями змінять країну».

Президент підкреслив, що потрібно мотивувати молоде покоління: «Вони зроблять Україну великою, успішною і сильною».

Доступність та якість – це два ключові орієнтири, яких має досягти Україна в рамках започаткованої Урядом реформи освіти. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час Всеукраїнської конференції «Нова українська школа – старт реформи, участь громад». Глава Уряду наголосив, що досягти економічного успіху можна за умов підтримки інтелекту і запровадження нових стандартів освіти, які актуальні для 21 століття.

«Доступність і якість – два ключові завдання, які стоять перед освітою, - зазначив Володимир Гройсман. - Потрібно створити систему – від раннього дитинства до вищої школи, аби ми отримали компетентного громадянина. Треба піднімати економіку, але без інтелектуальних переваг ми цього не досягнемо».

Прем’єр-міністр підкреслив, що доступність – це широкий спектр питань: від позбавлення черги до дитячих садочків до запровадження нових технологій навчання. У це, зазначив Глава Уряду, вкладаються великі кошти – як на державному рівні, так і на місцевому. 
«Сьогодні в рамках децентралізації ми передали ресурси на місця і по праву вимагаємо, аби ці кошти були реінвестовані в освіту і якість життя», - сказав Глава Уряду.

Він також звернув увагу на питання оплати праці освітян. «Престиж освітянської праці – безумовний пріоритет. Саме тому, як тільки будемо мати можливості фінансового характеру, будемо інвестувати їх в освіту. Будемо підтримувати Нову українську школу», - відзначив Глава Уряду.

За його словами, реформа освіти – одна з найбільш фундаментальних. Її перші результати стануть відчутними лише за 12 років. Але важливо те, що буде посіяно саме сьогодні, впевнений Володимир Гройсман.

«Нам можуть допомагати і підтримувати, але тільки ми можемо привести життя в порядок. І освіта має тут визначальне значення. Я вдячний своїм вчителям. - сказав Володимир Гройсман. – Мати дар бути причетним до створення долі людей, це послання Бога. Тож бажаю, аби те, що ви, вчителі, вкладаєте в учня, поверталося сторицею».

Довідково

За даними Міністерства освіти і науки України станом на 1 серпня поточного року кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах склала 3,9 млн учнів. До 1-х класів середніх навчальних закладів зараховано 448,6 тис. дітей. Це на 5,6% більше, ніж рік тому. 68% першокласників – жителі міст, 32% – жителі сільської місцевості.

На початку серпня МОН затвердило професійний стандарт вчителя початкових класів, який став першим профстандартом в Україні, затвердженим на національному рівні. Стандарт може використовуватися для оцінювання кваліфікації вчителя під час його прийняття на роботу, атестації чи сертифікації, присвоєння категорії тощо. Крім того, виші отримали своєрідну «дорожню карту» того, яких фахівців вони мають готувати. Профстандарт стане основою для відповідного стандарту вищої освіти. Наразі 987 тренерів здійснюють навчання вчителів початкових класів. 23 967 вчителів початкових класів пройшли підвищення кваліфікації. 
Цього року на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти за програмою «Нова українська школа» Урядом виділено 1,37 млрд грн.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Співрозмовники скоординували позиції напередодні зустрічі канцлера ФРН та президента РФ. Петро Порошенко та Ангела Меркель  обговорили ситуацію на Донбасі та подальші зусилля, в тому числі миротворчі, для забезпечення прогресу у мирному врегулюванні.

Особливу увагу Петро Порошенко приділив питанню звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та в Росії, зокрема необхідності негайного звільнення українського режисера Олега Сенцова.

Президент України та Канцлер Німеччини також обговорили безпекові виклики, пов’язані з будівництвом «Північного потоку-2».

Співрозмовники узгодили графік наступних контактів у рамках подальшого розвитку двостороннього діалогу.