Енергетичне співробітництво було й залишається одним з ключових пріоритетів співпраці України та Європейського Cоюзу та одним з найбільш результативних напрямків виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час переговорів з Віце-президентом Європейської Комісії з питань Енергетичного Союзу Марошем Шефчовічем.

Глава Уряду підкреслив, що поточний рік став проривним в питанні стратегічного бачення розвитку вітчизняної енергетики. Так, ухвалено прогресивне законодавство у сфері енергоефективності, затверджено Енергетичну стратегію України на період до 2035 року, визначені основні орієнтири розвитку України як держави-транзитера газу та держави-власника розгалуженої мережі газових сховищ, які можуть стати складовою загальноєвропейської газорозподільчої та газотранспортної мережі. 

«Хотів би відзначити зусилля ЄК щодо сприяння у проведенні переговорів із залучення міжнародних компаній до консорціуму з управління українською ГТС, яка довела свою надійність і здатність забезпечувати безперебійний транзит газу», - сказав Володимир Гройсман. 

Окремо сторони торкнулися питань реалізації проектів з енергоефективності та участі ЄС у фінансуванні створеного на законодавчому рівні Фонду енергоефективності, ходу анбандлінгу НАК «Нафтогаз України», роботи Національного регулятора ринку електроенергетики та комунальних послуг, а також можливостей подальшої інтеграції українського ринку електричної енергії до європейського.

«Ми вдячні за те, що сторона ЄС схвально поставилася до ініціативи України в майбутньому приєднати свою енергетичну систему до континентальної енергетичної системи Європи та запропонувати в рамках Меморандуму про стратегічне співробітництво між Україною та ЄС в енергетичній сфері регулярно обмінюватися думками та статусом виконання цього проекту, - сказав Володимир Гройсман. – Так само були б дуже вдячні за можливу підтримку з боку сторони ЄС розвитку ринку газу в Україні з використанням біржі газу, що є наступним етапом розвитку ринку газу в Україні».

 

Про це під час форуму «Єврорегіон Карпати-Україна» на Львівщині у суботу  розповів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Обласна державна адміністрація та обласна Рада, спільно з Вінницькою міською радою реалізують другий етап стратегії, яка спрямована на те, щоб створювати конкурентоспроможні високооплачувані  робочі місця.

Президент України Петро Порошенко провів телефону розмову з Директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Петро Порошенко та Крістін Лагард скоординували підходи до створення Антикорупційного суду в Україні, з урахуванням відповідної ініціативи Глави держави, а також забезпечення ефективної діяльності антикорупційних інституцій.

Президент України та Директор-розпорядник МВФ закликали політичні сили у Верховній Раді України продемонструвати виключну відповідальність та об'єднатися у підтримці законопроекту щодо Антикорупційного суду для його якомога швидшого розгляду ще у цьому році.

Крістін Лагард запевнила, що МВФ підтримує зусилля української влади у питанні боротьби з корупцією з урахуванням досягнень на шляху започаткування відповідних антикорупційних інституцій.

Петро Порошенко поінформував Крістін Лагард про прогрес на шляху реформ в Україні.

Верховна Рада України схвалила вчасно підготовлений Урядом проект закону про Державний бюджет на 2018 рік, який передбачає зростання доходів бюджету до 1,2 трлн грн та зростання ВВП на 3%. За відповідне рішення проголосували  273  народних депутати.

Документ, розроблений у рамках трирічного бюджетного планування і з урахуваннямрекомендацій міжнародних фінансових організацій, розглядався у другому читанні і увібрав поправки та пропозиції народних депутатів.

Як підкреслював Глава Уряду Володимир Гройсман, бюджет є чітко пріоритезованим і спрямованим на розвиток і модернізацію держави.       

«Хочу подякувати всім за пропозиції, зауваження та остаточні рішення, ухвалені в Парламенті. Наступний, 2018 рік, має стати роком економічного зростання. Ми маємо досягти реальних змін у державі», - сказав Володимир Гройсман.   

Напередодні голосування по бюджету, Верховна Рада схвалила пов’язані з бюджетом зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України. Під час обговорення документа урядовці та парламентарі погодилися, що цього року бюджетний процес відзначився злагодженою і конструктивною співпрацею Уряду, Парламенту, Президента та представників органів місцевого врядування. Сторони домовилися за результатами першого кварталу 2018 року розглянути можливість подальшого підвищення соціальних стандартів. 

Довідково

Кабінет Міністрів України відповідно до вимог законодавства подав проект Держбюджету на 2018 рік на розгляд Верховної Ради України 15 вересня поточного року. Через два місяці – 14 листопада - ВерховнаРада підтримала проект бюджету в першому читанні.

В рамках підготовки до другого читання, Уряд запропонував дещо оновити кошторис, передусім в частині фінансування найбільш актуальних  для економіки програм, а також переглянути макропоказники, зокрема інфляційні очікування. Разом з тим, ідеологія документа залишилася незмінною. Бюджет визнано бюджетом розвитку з повним урахуванням цілей децентралізації та орієнтирів економічного зростання. Основними пріоритетами залишаються фінансування потреб безпеки та оборони, запровадження низки програм підтримки реального сектору – передусім аграрної сфери та дорожнього будівництва, а такожпідвищення соціальних стандартів шляхом збільшення асигнувань на систему охорони здоров’я та освіти.

Загальні показники Державного бюджету на 2018 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 913.613.702,5 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 839.837.370,4 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 73.776.332,1 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 988.634.334,5 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 906.650.267,4 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 81.984.067,1 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 7.332.772,3 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 6.000.333,4 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.332.438,9 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 14.161.520,3 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 923.381,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 13.238.138,8 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 81.849.380 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 61.735.945,1 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 20.113.434,9 тис. гривень, згідно з додатком №2 до цього Закону;

оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Законом затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2018 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя між місцевими та апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, органами та установами системи правосуддя згідно з додатками №3, №4, №5 і №8 до цього Закону.

Законом затверджено на 2018 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками №6 і №7 до цього Закону.

Законом затверджено перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2018 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком №9 до цього Закону.

Документом визначено на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 747.551.011,7 тис. гривень.

Законом установлено, що у 2018 році державні гарантії в обсязі до 24.000.000 тис. гривень можуть надаватися:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів, в тому числі у сфері космічної діяльності;

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Законом установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

Документом встановлено, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету та техніко-юридичними правками.

Але проблему голова ОДА вбачає  в іншому: у Вінницькій області нараховується 780 тисяч економічно активного населення, а офіційно працюють 280 тисяч людей. 

Президент Петро Порошенко на нараді з медиками Львівщини подякував ініціативній групі, яка у дуже кроткий термін розробила і концепцію, і проект Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», а також народним депутатам, які проголосували за цей документ. Глава держави наголосив, що підпише Закони про медичну реформу та якість сільської медицини найближчим часом.

Президент звернувся до присутніх на нараді з проханням відповідального ставлення до сільської медицини з боку керівників усіх рівнів. «Щоб ми були однією командою», - додав Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що вирішив сьогодні не підписувати Закон про сільську медицину, як планувалося. «Тому, що це може бути неправильно інтерпретовано – що ми підписуємо сільську медицину (Закон – ред.), і не підписуємо медичну реформу (Закон – ред.). І найближчим часом буде підписано обидва Закони разом. Сподіваюсь, що це буде правильний мессидж суспільству», - зазначив Президент.

Петро Порошенко наголосив, що необхідно роз’яснювати наскільки ці зміни важливі і не дати нікому можливості уповільнити процес, забалакати і забюрократизувати. «Не хочу, щоб ми витратили гроші, побудували фельдшерсько-акушерський пункти і на цьому зупинились. Якщо не буде телемедицини, професійних лікарів, не буде працювати система, не буде обладнання, і ця «компанійщина» закінчиться через рік – то я не хочу до цього братися», - підкреслив Президент.

Він зауважив, що зробить все можливе, щоб українські лікарі відчували себе елітою суспільства.

Глава держави звернувся з проханням до медиків допомогти в цьому процесі. За словами Президента, 80% фельдшерсько-акушерських пунктів по Україні потребують доукомплектації, ще 10% - не існує. Петро Порошенко зазначив, що третина населення проживає у сільській місцевості і де-факто за останні 2-3 роки вони були позбавлені якісної медичної допомоги.

За його словами, лідери країн Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки висловили готовність бути партнерами України у питанні якнайшвидшого запровадження сільської медицини. «Я вважаю, що ми маємо якнайшвидше розпочати цей процес. Це вкрай важливо», - додав він.

Президент також наголосив, що кошти, вкрадені представниками попередньої влади в українського народу та повернуті до Державного бюджету України завдяки зусиллям Генпрокуратури, в першу чергу мають бути спрямовані на проект сільської медицини. «Це не просто будівництво нових фельдшерсько-акушерських пунктів. Це затвердження мінімального обсягу обладнання, яке має бути  у кожному селі, умови для перебування там лікаря або представника середнього медичного персоналу, який зможе зробити всі необхідні аналізи на цьому обладнанні», - сказав він та додав, що це дозволить зберегти «золоті години» для встановлення діагнозу та призначення необхідного лікування. Крім  того, у кожному сільському ФАПі має бути автомобіль, який за необхідності зможе доставити пацієнта у лікарню.

«Ми значно підвищимо рівень медичного захисту і медичних послуг для 14-15 млн. українців, які живуть у сільській  місцевості», - сказав Президент.

Президент також підкреслив, що 4 млрд грн., виділені на сільську медицину в цьому році перейдуть на наступний рік, також в бюджеті наступного року передбачать 1 або 2 млрд грн. на ці цілі.

Він також наголосив на важливості якомога швидше зробити доступним для усіх громадян України, а особливо мешканців сільської місцевості широкосмуговий високошвидкісний Інтернет, який забезпечить роботу нової послуги – телемедицини.

Будівництво дошкільних закладів і дитячих садків має стати пріоритетом проектів, які фінансуються за рахунок Державного фонду регіонального розвитку, а існуючу чергу в садках потрібно подолати не пізніше 2020 року.

«В 2020 році черга в садки буде знята. Зрозуміло, що це треба було зробити раніше, але можливості такої не було. Тепер наше завдання в тому, аби  в ДФРР пріоритетним проектом став  дитячий садок. Завтра ухвалимо бюджет, я сподіваюся, і три тижні будемо готуватися, аби по кожному регіону кожен отримав завдання і з настанням будівельного сезону розпочав будівництво. Маленькі українці не мають стояти у чергах», - зазначив Глава Уряду.

 Довідково

За планом Міністерства освіти та науки України кількість місць в садках та дошкільних закладах  до 2020 року має сягнути 97 тис. Це повністю задовільнить відповідну потребу суспільства. Проект державного бюджету на 2018 рік передбачає виділення 6 млрд грн для Державного фонду регіонального розвитку.  

 

 Шановні працівники органів місцевого самоврядування Вінниччини!  

Прийміть найщиріші  вітання з державним святом -  Днем місцевого самоврядування. Самоврядні органи в умовах децентралізації влади є важливим інститутом реального народовладдя та засобом реалізації інтересів територіальних громад.

Очільник  ОДА  зазначив: якщо подивитись на дані статистики, то протягом трьох останніх років Вінниччина є абсолютним лідером за всім комплексом показників. 

Президент України Петро Порошенко прийняв Віце-прем’єра Державної Ради Китайської Народної Республіки Ма Кая.

Глава держави підкреслив, що візит Віце-прем'єра Уряду КНР в Україну є дуже важливим для розвитку українсько-китайських партнерських відносин.

Було відзначено конструктивний характер двостороннього політичного діалогу, в тому числі на найвищому рівні, а також необхідність підтримання його високої динаміки.

Глава держави звернув увагу на важливість продовження послідовної позиції Китаю в питанні поваги до територіальної цілісності та суверенітету України. Він закликав китайську офіційну владу дотримуватися політики невизнання тимчасової окупації Росією українського Криму. Було висловлено сподівання на конструктивну позицію китайської сторони з української проблематики в рамках ООН.

Глава держави позитивно оцінив результати третього засідання українсько-китайської міжурядової Комісії зі співробітництва, яке відбулося на виконання попередніх домовленостей з Головою КНР Сі Цзіньпіном. 

Було підтверджено зацікавленість України у реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», в рамках якої пріоритетом є залучення технологічних можливостей та інвестицій Китаю до розвитку транспортної інфраструктури України.

Петро Порошенко передав запрошення Голові КНР Сі Цзіньпіну відвідати Україну з візитом.

Уряд України закликає Верховну Раду України вже завтра, 7 грудня, ухвалити завчасно підготовлений і детально обговорений  проект бюджету на 2018 рік, і, таким чином, дати можливість підготувати  пов’язані з бюджетом рішення та спокійно увійти в новий фінансовий рік. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Завтра, 7 грудня – відповідальний день для Парламенту. З середини вересня ми проводили  дискусії, підготували якісний проект бюджету на 2018 рік. Ми маємо  шанс ухвалити бюджет завчасно, ухвалити вже завтра всі рішення. Це бюджет розвитку і економічного зростання, який забезпечує модернізацію України, - сказав Володимир Гройсман. – Перед кожним завжди є вибір – чи ти створюєш і будуєш, чи приймаєш рішення руйнувати та знищувати. Я завжди буду з тими, хто створює і буду проти тих, хто руйнує. А на запитання, що буде завтра , я даю чітку відповідь. Завтра, 7 грудня - час ухвалення рішення про затвердження бюджету на 2018 рік. Від завтра залежить, як ми проживемо наступний рік».

Глава Уряду підкреслив, що Уряд заклав в проект бюджету  ефективні інструменти розвитку економіки, забезпечення добробуту людей, впровадження модернізації промисловості, будівництва інфраструктури  та реалізації програм енергоефективності.  

«Ми будемо фінансувати освіту, систему охорони здоров’я. Будемо давати людям впевненість у тому, що ситуація змінюється в кращій бік», - зазначив Володимир Гройсман і подякував Президенту України та представникам депутатського корпусу за допомогу в проведенні бюджетного процесу. 

У заході взяли участь народні депутати, представники Міністерства соціальної політики і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Представник Уповноваженого з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, представники акредитованого в Україні дипломатичного корпусу, міжнародних та українських неурядових організацій, національних інститутів громадянського суспільства, що опікуються питаннями захисту прав внутрішньо переміщених осіб, глава Моніторингової місії Управління Верховного Комісара ООН з прав людини в Україні Ф.Фрейзер, заступник представника Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні Н.Калхун.

Старший менеджер програми «Радник з питань внутрішньо переміщених осіб» Валерія Вершиніна, відкриваючи засідання, зазначила, що це вже друга спроба обговорити таке важливе питання як соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграцію в громади. Вона нагадала, що члени Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення виступили авторами такого важливого законопроекту, як проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян №6692, який покликаний захистити та врятувати життя осіб пенсійного віку, які з певних причин не мають змоги переміститися на підконтрольну Україні територію.

В.Вершиніна згадала про ще один законопроект - про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) №6240, який покликаний захищати права внутрішньо переміщених осіб.

Заступник представника Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун у виступі зазначила, що за оцінками ООН все більше людей стають біднішими.

Н.Калхун повідомила про результати проведених у зоні опитувань, згідно з якими 26% опитаних відповіли, що вони не мають їжі. Ці ж дані показують те, що люди, які мають отримувати пенсії, це найвразливіші верстви населення. За її словами, багато українських громадян, які повинні отримувати пенсії довічно, особливо серед осіб, які проживають на окупованих територіях, не отримують пенсій. Вони не можуть купити їжу та ліки, які їм потрібні. Вони думають, що держава від них відмовилася лише через те, де вони проживають. «Коли у людей немає довіри, дуже важливо повернути їм довіру», - наголосила вона.

Заступник представника Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні навела конкретні факти таких людей. Н.Калхун повідомила, що Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні може запропонувати механізм, який уможливить виплату пенсій всім людям, які мають на це право незалежно від того, де вони живуть.

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова представила законопроект №6692, яким пропонується розробити та запровадити механізм виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам через рахунки та мережу Ощадбанку з можливістю отримання готівки через будь-які банки на підконтрольній Україні території. Ощадбанку рекомендовано невідкладно збільшити кількість пересувних мобільних підрозділів для щоденного обслуговування мешканців населених пунктів Донецької та Луганської областей.

На думку Л.Денісової, особливу увагу слід приділити особам з інвалідністю першої групи та маломобільним особам, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.

Л.Денісова подякувала представникам міжнародних організацій, які готові долучитися до розв’язання проблеми виплати пенсій таким особам.

Народний депутат повідомила, що Комітет в порядку контролю планує завтра заслухати інформацію Міністерства соціальної політики та інших органів виконавчої влади про вжиті заходи та прийняті ними рішення з метою виконання рекомендацій Комітету за результатами робочої поїздки в м. Бахмут.

«Однак, вже зараз, ознайомившись з наданою державними органами інформацією можна сказати, що більшість наданих Комітетом рекомендацій, спрямованих на вирішення болючих питань, з яких звертаються внутрішньо переміщені особи, не виконано. Це можна пояснити лише байдужістю та безвідповідальним ставленням до їх проблем», - наголосила народний депутат.

Л.Денісова також повідомила, що Комітет планує звернутися до Прем’єр-міністра з проханням забезпечити виконання центральними органами наших рекомендацій.

Народний депутат Мустафа Найєм поінформував про підготовку до другого читання законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях №7163, яким передбачається врегулювати всі ті питання, про які тут говорилося.

М.Найєм, як один з авторів законопроекту №6240, доповів основні положення проекту, яким пропонується відновити виборчі права переселенців. Він акцентував на деяких принципових нормах, які закон буде вимагати. Згідно з проектом, виборчі права мають бути поновлені для усіх без виключення внутрішньо переміщених осіб. Це, за його словами, стосується всіх без виключення виборів, на яких вони мають право голосувати, а також місцевих виборів у місцевих громадах.

 

Президент України Петро Порошенко прийняв Президента і Виконавчого директора американської компанії General Electric Transportation Рафаеля Сантану.

Сторони констатували рішучу зацікавленість у зміцненні результативної співпраці між ПАТ «Укрзалізниця» та General Electric Transportation, передусім в оновленні парку локомотивів, з метою сприяння розвитку та модернізації української залізниці відповідно до кращих міжнародних стандартів.

Петро Порошенко запевнив у готовності сприяти взаємовигідній співпраці з General Electric Transportation, що має на меті зміцнення транспортного, транзитного та експортного потенціалу нашої країни. Були також обговорені питання розвитку співробітництва з американською стороною на стратегічну перспективу.

Наголошувалося, що існуючий позитивний клімат у політичних відносинах між Україною та Сполученими Штатами, а також прогрес у реформах створюють сприятливе підґрунтя для активного залучення провідних американських компаній до України.

Кабінет Міністрів України в рамках політики зростання економіки та підвищення соціальних стандартів ставить завдання довести показник середньої зарплати штатного працівника до 10 тис. грн з нинішніх 7400 грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі «Свобода слова на ICTV». 

Він підкреслив, що  прогнозний показник зростання економіки в наступному році становить 3%. Разом з тим, ухвалення ефективних управлінських рішень дозволить збільшити цей показник. 

«А зростання економіки – це зростання бюджетів, зростання зарплат і доходів», - сказав Володимир Гройсман.  

На його думку, достойний рівень оплати праці в Україні дозволить повернути кваліфіковані кадри в Україну. 

«Саме тому ми передбачаємо не тільки зростання мінімальної зарплати в 2018 році, а й середньої зарплати. Сьогодні цей показник становить 7400 грн в середньому.  Це зарплати, з яких платять податки. Завдання на наступний рік  - не менше 10 тис. грн. Наше завдання довести показник середньої зарплати, з якої сплачені податки, - 10 тис. грн. Я на цьому буду концентруватися», - підкреслив Володимир Гройсман. 

Довідково

 З початку поточного року рівень мінімальної зарплати встановлено на рівні 3200 грн. Разом з тим, 10 місяців поспіль рівень середньої зарплати стабільно перевищує мінімальну вдвічі. При цьому зростання порівняно з показниками минулого року, за даними Державної служби статистики України, становить 35-37%.

Допомагатиме Вінниччині в цьому Німеччина. Договір про таку співпрацю був підписаний сьогодні, 4 грудня між Департаментом освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, Фондом Ебергарда Шьока (Німеччина) та Вищим художнім професійно-технічним училищем №5 м. Вінниці.

На виконання доручення голови Вінницької облдержадміністрації, від 21.07.2017 року № 01.01-11/4359 «Щодо вивчення екологічної ситуації, що склалася з хвойними насадженнями на території області»

На цьому голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій наголосив в ефірі телеканалу ВІНТЕРА.

За словами керівника Вінниччини, найбільш успішною реформою в Україні є сьогодні процес децентралізації, що здійснюється за трьома напрямами: бюджетна децентралізація, адміністративна та створення об’єднаних територіальних громад.

«Якщо ми говоримо про бюджетну децентралізацію, то бюджет розвитку органів місцевого самоврядування лише за цей рік складає 2,5 млрд. гривень. Для порівняння: у 2014 році це було 400 млн. гривень. Це величезні фінансові ресурси», - наголосив Валерій Коровій.

Він також зауважив, що у рамках адміністративної децентралізації велика частина повноважень передається на місцевий рівень. «Ще 4 роки тому ніхто не міг повірити, що реєстрацію місця проживання буде здійснювати звичайний орган місцевого самоврядування. Більше того, сьогодні основним органом управління в райдержадміністрації є центр надання адміністративних послуг. І ми є свідками того, що органи влади перестають керувати, а починають надавати публічні адміністративні послуги», - підкреслив голова ОДА.

Що ж стосується створення об’єднаних територіальних громад, то таких на території Вінниччини сьогодні вже 34. І цей процес, переконаний Валерій Коровій, є незворотнім.

Усі ці кроки, за словами очільника регіону, спрямовані на розвиток територій, а відтак – на зміцнення країни загалом.

«Якщо ми хочемо мати успішну державу, ми повинні все зробити, щоб Україна була економічно сильною. Тільки так ми зможемо перемогти в цій гібридній війні, яка ведеться проти нашої держави на усіх фронтах: і військовому, і економічному, й інформаційному», - наголосив керівник ОДА.