Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day) визнаний важливим міжнародним днем Організації Об’єднаних Націй, який відзначається у всьому світі щороку 2 лютого. Цей день присвячений річниці підписання Конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення (Рамсарська конвенція) 2 лютого 1971 року і націлений на підвищення обізнаності громадськості про цінності та переваги водно-болотних угідь для збереження природи і добробуту людей, сталого використання та екосистемних послуг, роль болотистих територій для пом’якшення впливу зміни клімату, а також з метою сприяння збереженню та розумному використанню водно-болотних угідь загалом.
З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світі. Рамсарський Секретаріат щорічно пропонує тему свята і за підтримки партнерів готує та поширює інформаційні матеріали, які можна знайти за посиланням https://www.worldwetlandsday.org/materials#.
Україна є однією з активних учасниць Рамсарської конвенції і щорічно відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь організовуючи різноманітні заходи та акції. Цього року фахівці Чорноморського біосферного заповідника переклали запропоновані Секретаріатом Рамсарської конвенції інформаційні матеріали, які можна скачати за посиланнями https://drive.google.com/drive/folders/1O6oVHWNIPLv-aQyPvg7sGswNQaduiycA?usp=sharing.
До Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення включені 50 водно-болотних угідь України, інформацію щодо яких розміщена на вебсайтах Рамсарської конвенції за посиланням https://www.ramsar.org/country-profile/ukraine та природно-заповідного фонду за посиланням https://wownature.in.ua/oberihaymo/ramsarski-uhiddia/.
Але, незважаючи на зусилля природоохоронців та держави зберегти водно-болотні угіддя та інші природні території, основною темою останніх років є вплив агресії російської федерації проти України, який поширюється на всю територію України і може загрожувати екологічному характеру всіх водно-болотних угідь в Україні. Використання рф далекобійної артилерії, балістичного озброєння, безпілотних літальних апаратів та іншого сучасного військово-технічного обладнання робить можливим досягнення будь якої точки України та проведення боїв як на суші, та і на морі.
Аналіз ситуації вказує, що за 10 років окупації українських територій і три роки повномасштабної війни, воєнні дії та пов'язані з ними економічні наслідки зачепили 48 з 50 водно-болотних угідь України, з них:
- 31 водно-болотних угідь постраждали від бойових дій, обстрілів, мінування, проведення тренувань і пересування військ російської федерації, безпосереднього впливу наслідків війни на управління угіддями та використання екосистемних послуг, серед яких:
3 угіддя постраждали внаслідок підриву Каховської греблі – «Дельта річки Дніпро» було повністю затоплене та частково зруйноване, Архіпелаг Великі і Малі кучугури» є повністю осушеним і «Заплава Сім маяків» осушене частково;
4 угіддя слугували або слугують полігонами для тренування військ рф;
4 угіддя, незважаючи на те, що вони знаходяться на відстані більше 100 км від лінії фронту та окупованих рф територій, постраждали від обстрілів і атак БПЛА;
5 водно-болотних угідь постраждали від обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури України, зокрема через обстріли електростанції, розташованої неподалік водно-болотного угіддя і аварійного використання каскаду водосховищ і гідроелектростанцій на Дністрі для балансування енергетичної системи України;
5 водно-болотних угідь стали місцями розташування захисних споруд на державному кордоні у зв’язку із загрозою введення військ з Білорусії;
природоохоронна діяльність в межах всіх водно-болотних угідь окупованих рф припинена, або здійснюється з грубим порушенням українського законодавства і міжнародних конвенцій та угод;
більшість водно-болотних угідь використовуються окупаційною владою і військами рф для заборонених природоохоронним законодавством України видів економічної діяльності (рибальство, полювання, туристична діяльність, добування будівельних матеріалів);
- 17 водно-болотних угідь знаходяться під впливом непрямих економічних чинників, які призводять до зміни способу і обсягів використання екосистемних послуг та їх доступності, зменшення обсягів фінансування і спроможності для відповідного управління водно-болотними угіддями.