Біогазові установки як панацея від екологічних та енергетичних проблем

Для Вінниччини  вже не межа зібрати 5 млн. тонн збіжжя, виробити 500 тис. тонн м’яса курятини, 400 тис. тонн цукру.

Також щорічно аграрії отримують  майже 7 млн. тонн не зернової складової врожаю зернових та технічних культур. Одна тонна зібраного ячменю залишає на полі 1,5 т соломи, кукурудзи — 2,4 т соломи, яку більшість аграріїв  приорюють,  аби підживити ґрунт, зекономити на добривах. Іноді просто спалюють попри заборону, чим завдають шкоди довкіллю й провокують конфліктні ситуації із селянами.

Чимало невикористаної сировини залишається на бардових полях спиртових заводів, яких у нас на Вінничині 11, а також побічної продукції при переробці цукрових буряків (в області працює 6 цукроварень). Тож, цей генератор проблем можна перетворити на додаткове джерело прибутків аграріїв, прикладом чого є  країни ЄС, де 75% біомаси та органічних відходів переробляють на біогаз. А як відомо, кубометру "зеленого" газу достатньо, щоб приготувати обід на 7 осіб.

Український агросектор виробляє сировини, якої вистачатиме для роботи 1,5 тисяч біогазових електроустановок загальною потужністю понад 100 МВт . Відтак, Національним планом дій з відновлюваної енергетики в Україні до 2020 року передбачено скоротити споживання природного газу на 9,2 млрд м3, а частка біоенергетики має зрости в 3,5 раза.

І вже  2017 року у нашій області розпочали будівництво першої черги біогазового комплексу на базі  "Вінницької птахофабрики". Загальна потужність складатиме 20 МВт. Особливість цього проекту – крім виробництва електричної енергії з біогазу, буде ще й 100% використання пари та гарячої води для потреб забійного комплексу птахофабрики.

"Зелена енергетика" — перспективний напрям розвитку задля досягнення енергонезалежності не лише окремих агропідприємств, а й країни в цілому. Задля цього потрібні відповідне законодавче забезпечення, матеріально-технічна база і,звісно, кошти на втілення таких проектів.

       Окрім того, учасники круглого столу обмінялися думками щодо макроекономічної ситуації на ринку відновлювальної енергетики та подальшої перспективи його розвитку, технологій та комплексних рішень з утилізації твердих побутових відходів. У режимі «питання-відповіді» порушили проблематику підготовки бізнес-планів, підключення таких установок до електромереж, законодавчих, юридичних та інвестиційних аспектів впровадження подібних проектів.