„Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника" від 07.02.2017 № 1836-VIII.

Внесеними до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію" змінами згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника" від 07.02.2017 № 1836-VIII до осіб, які не мають права на пенсію віднесено дітей померлого годувальника (у тому числі народжених до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для інваліда III групи (далі - дитина померлого годувальника).

Діти померлого годувальника мають право на призначення державної соціальної допомоги у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

Допомога дитині померлого годувальника призначається до досягнення 18 років.

Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, у професійно-технічних і вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам - до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Державна соціальна допомога на одну дитину померлого годувальника встановлюється у розмірі 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.