І вже одинадцять — боротьби за право бути собою.

З 24 лютого 2022 року — хоча війна триває з 2014-го — для мільйонів українців життя поділилося на «до» і «після».

Той ранок пам’ятає кожен: тривожна тиша, перші вибухи, страх і водночас дивна зібраність — бо часу на розгубленість не було.

На Вінниччині перші вибухи пролунали дуже рано.

Калинівська лікарня прийняла перших пацієнтів — постраждалих унаслідок вибухів в одній із військових частин. Саме тоді стало зрозуміло: медицина більше ніколи не буде такою, як раніше.

Медицина стала на військові рейки.

А Вінниччина — хабом допомоги для поранених захисників з усієї країни.

Наші медики почали рятувати життя з такими пораненнями, які раніше вивчали лише на лекціях і бачили на сторінках підручників. Сьогодні ж вони діляться власними успішними кейсами з колегами з різних країн світу. Це шлях через біль, втому, втрати — і водночас шлях неймовірної професійної сили та людської гідності.

Медицина Вінниччини вистояла.

І навчилася жити за новими правилами — у нових, надскладних реаліях війни.

Ми дякуємо кожному воїну, який боронить нашу Україну.

Ми пам’ятаємо подвиг кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу.

І ми продовжуємо робити свою справу — щодня, без пафосу, але з вірою.

Бо тримаємося.

Бо вистояли.

Бо обов’язково переможемо!