Для медичного директора КП «Немирівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Володимира Гуслякова медицина ніколи не була випадковим вибором. Вона стала справою життя ще тоді, коли він був школярем.
Тяжка хвороба матері змусила хлопця рано подорослішати. Уже в сьомому класі він навчився робити їй внутрішньовенні ін'єкції, адже тоді не було сучасних препаратів і засобів лікування. Саме тоді народилося рішення стати лікарем — щоб рятувати найдорожчу людину. Приклад двоюрідної сестри та її чоловіка, які також були лікарями, лише зміцнив це бажання.
Минуло багато років, але головний принцип його професії залишився незмінним — допомагати людям.
Сьогодні Володимир Гусляков має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальностей «Організація та управління охороною здоров'я» та «Загальна практика – сімейна медицина», постійно навчається і переконаний: сучасний лікар повинен розвиватися щодня, адже медицина стрімко змінюється разом із технологіями, новими методами лікування та цифровими рішеннями.
Його професійний шлях — це не лише цивільна медицина.
У 2015–2016 роках він виконував бойові завдання у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади на посаді майора медичної служби, очолюючи медичну роту під час проведення операції Об'єднаних сил. З початком повномасштабного вторгнення знову став до строю: проходив службу в медичній службі 124-ї бригади територіальної оборони, був начальником медичної служби 181-го окремого навчального батальйону, а згодом працював у Військово-медичному управлінні Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Лише у січні 2026 року, після досягнення граничного віку, завершив військову службу.
Він говорить, що незалежно від того, чи працює лікар у військовому шпиталі, чи в амбулаторії сімейної медицини, суть професії одна — врятувати людину.
Одним із найяскравіших спогадів для нього став випадок під час військової служби. Молодий військовослужбовець отримав критичне поранення шиї з ушкодженням сонної артерії. Лікар опинився поруч у перші хвилини після травми, надав невідкладну допомогу та організував термінове транспортування до лікарні. Саме швидкість, професіоналізм і злагодженість дій дали шанс на життя. Цю історію він пам'ятає й сьогодні.
Попри багаторічний досвід, найбільшою професійною винагородою Володимир Гусляков називає прості слова вдячності від пацієнтів. Саме вони нагадують, заради чого варто працювати.
Він не приховує, що медицина має свої виклики. Значну частину часу сьогодні займають документи, інформаційні системи та адміністративні процеси. Водночас переконаний: сучасні технології повинні допомагати лікарю, а не відволікати його від головного — пацієнта.
Найбільшу підтримку він знаходить у родині та любові до своєї професії. Саме вони допомагають витримувати навантаження, не втрачати мотивації й продовжувати працювати навіть після багатьох років служби.
Молодим людям, які лише обирають свій шлях, лікар радить ніколи не припиняти навчатися, постійно вдосконалювати свої знання та обов'язково вивчати іноземні мови. Адже медицина давно стала міжнародною спільнотою, де досвід і знання не мають кордонів.
Фразу «Медицина Вінниччини. Сила людей» він пояснює просто: це взаємна підтримка медиків, довіра між колегами, готовність допомогти один одному заради пацієнта.
Бо справжня сила медицини — не лише в сучасному обладнанні чи новітніх технологіях. Вона — у людях, які щодня залишаються вірними своєму покликанню.

