“Дякуємо Богу, що ставить на нашому шляху таких чудових та відкритих людей!”

У благодійній організації Карітас-Спес Вінниця розповіли історії двох мешканок прифронтових областей України, які вимушені були тікати від російської окупації, а нині стали активними волонтерами у Вінниці.

“- Почнемо розповідь із неблизької до нас Чорнобаївки... Про неї за час війни складено з десяток пісень, вигадано жартів і насмішок над росіянами. Адже сміх - це одна з речей, що додають українцям сил боротися і жити серед жахів війни.

Саме з Чорнобаївки Альона та її синок Кирило, і коли чуєш їх історію війни, то розумієш, що Чорнобаївка і її люди - справді легендарні.

Саме перед війною Альона з чоловіком і сином жили у Херсоні, який з перших днів війни опинився під російською окупацією. Жах, смерті, постійні обстріли і терор окупантів. Саме так родина прожила кілька місяців і на початку літа вирішила вибиратися з окупованого міста. Як виявилося попереду у них - 11 блокпостів росіян. Друзі, яким вдалося виїхати розповіли, що окупантів можна "задобрити" або відкупитися. Саме тому родина сіла в авто й узяла із собою побільше готівки, солодощів, продуктів, все, що можна було дістати в окупованому місті...

На деяких блокпостах вистачало запропонувати щось смачненьке і їх пропускали, а деякі росіяни брали 1000, 2000, а то і 3000 за те, що пропустять автівку. Але життя - цінніше за гроші, а в автівці - син. Коли родина стояла у колоні автівок на відомому Антонінаському мосту, росіяни почали обстрілювати з градів і смерчів неокуповані українські міста... І все це у 150 метрах від мосту, на очах у всіх, хто намагався виїхати. Їхали до безпечного місця дві доби.

У Вінниці вдалося оселитися в гуртожитку Карітас-Спес. Чоловік разом із братом пішли до ТЦК та СП, аби їх взяли добровольцями в ЗСУ. Брата взяли, а чоловік Альони має інвалідність по зору, тому йому відмовили. Альона з перших днів активно допомагає як волонтер у Карітас-Спес Вінниця, майже не розповідає про окупацію та свою важку дорогу і з усіх сил підтримує тих, хто також опинився у біді.

Херсон звільнили восени, і чоловік миттю поїхав до рідних країв, аби влаштуватися на роботу й утримувати сім'ю. Зараз чоловік Альони працює у нововідчиненому відділенні Нової Пошти, але дружину з сином ще попросив лишитися у Вінниці, адже Херсон досі нещадно обстрілюється росіянами і перебувати у місті небезпечно.

Альона з сином живуть у соціальному гуртожитку Карітас-Спес, допомагають, усміхаються і чекають коли можна буде повернутися додому...

Ми вдячні Альоні та її синочку за всю допомогу при соціальному центрі, за допомогу під час кожної видачі допомоги і за готовність служити іншим людям у скруті.”

“- Зовсім нещодавно до нашого соціального центру завітала пані Олександра і скромно залишила свій номер, додавши, що вона - музичний педагог з досвідом і що якщо будуть охочі співати, вона може вести гурток з естрадного вокалу.

А вже сьогодні відбулося перше заняття, на якому дітки і батьки познайомилися, поспівали, поспілкувалися і домовилися про наступні зустрічі.

Пані Олександра - із Запорізької області, яка зараз перебуває під постійними обстрілами. Її старші діти захищають нашу рідну Україну, а менші разом із нею сіють добро й любов у Вінниці.  Ця чудова жінка, як ніхто інший, знає, відчуває та розуміє лікувальну силу мистецтва для дітей та дорослих. Напевне, саме через це і надзвичайну любов до людей вона захотіла як волонтер працювати з дітками.

Дякуємо Богу, що ставить на нашому шляху таких чудових та відкритих людей. І бажаємо пані Олександрі та її родині потрібних благодатей на щодень.

А діткам, які сьогодні відвідали перше занняття з вокалу, зичимо багато наполегливості та натхнення, а головне - любові до того, чим займатимуться.

Молимося за всіх волонтерів Карітас-Спес-Вінниця, аби Господь обдарував їх всіма необхідними благодатями.”