Налаштування доступності 
Пошук
У Києві відбулася неформальна зустріч за ініціативи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті «Греки Надазов’я: зберегти свій дім», під час якої представники уряду, грецької спільноти, науковці, громадські діячі, журналісти, у змішаному форматі (онлайн та офлайн), обговорили драматичні сторінки історії надазовських греків: від депортації із Криму до Надазов’я, сталінських репресій під час «грецької операції» і до неоголошеної війни на сході України та повномасштабного вторгнення росії в Україну; питання збереження унікальної культури та мов надазовських греків – урумської та румейської, які сьогодні на межі фактичного зникнення.
«Ми виходимо з максими, що в нас не може бути малозначущих чи якихось «малих» мов, не може бути «малих» народів. Кожна з національних меншин (спільнот) вносить у загальну скарбницю щось особливо унікальне, що може зробити тільки вона. Але, звичайно, є такі мови, які потребують особливої підтримки й особливої допомоги, тому що вони знаходяться на межі зникнення і ми маємо зробити все, щоб вони були питомі і незнищенні на нашій землі, щоб вони розвивалися і збагачували нашу українську скарбницю»,- сказав Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
Наразі катастрофічною є гуманітарна ситуація грецьких поселень у Донецькій області та у Маріуполі, де до окупації мешкало орієнтовно 100 тисяч греків. Їхні поселення зазнали значних руйнувань: на 95% знищено місто Волноваха з населенням понад 21000 жителів (15000 із них – грецькі румеї); село Гранітне, де мешкало понад 3600 урумських греків, теж знищено на 95%.
“По суті грецька громада є єдиною з національних меншин України чиє місце компактного проживання зазнало такої трагічної долі. Немає достеменної офіційної інформації про масштаби руйнувань та кількість загиблих, знищених шкіл і культурних центрів”, – зазначила Тетяна Хорунжа, історикиня, журналістка. – Щоб вберегти від остаточного зникнення культуру українських греків, а також, аби вписати в їхню історію сучасні трагічні події, є необхідність цілісної системи моніторингу того, що відбувається у місцях компактного проживання греків на окупованих територіях. Формування реальної картини втрат уможливить формування концепції відновлення національного життя, збереження культурних пам’яток, історичної пам’яті та національної ідентичності. Ми маємо розказати про народ, який сьогодні у війні гине разом зі своєю культурою, разом зі своїми мовами, і це має знати увесь світ”.
Внаслідок повномасштабного вторгнення зазнала руйнувань низка культурних і суспільних об’єктів надазовських греків – вщент згорів Маріупольський краєзнавчий музей з експонатами, Культурний центр “Меотида” Маріупольського товариства греків. Усі будівлі пограбовано, документи, архіви, раритети, книги втрачено. Внаслідок обстрілу постраждала будівля Культурного центру Федерації грецьких товариств у Маріуполі. Знищено її унікальну бібліотеку, колекцію картин українських художників грецького походження, невідома доля архівних матеріалів. Російська навала зробила біженцями значну, насамперед молоду та активну частину грецької спільноти й примусила Федерацію Грецьких Товариств України тимчасово перенести свою діяльність до Греції, яка в екзилі наразі збирає свідчення про те, що лишилося від пошкодженого майна Федерації та грецьких музеїв.
“Після перемоги постане виклик щодо повернення народів в лоно України. – сказала Голова Федерації грецьких товариств України Олександра Проценко-Пічаджі. – У нас є команда, ми тримаємо зв’язок з представниками спільноти, хоча багато з них зараз у Франції, Німеччині, Польщі. Хоч і на відстані – усі спілкуються та вірять, що Україна переможе”.
Збереження мов надазовських греків є наріжним каменем для місцевої ідентичності. Кількість носіїв урумської та румейської мов поступово зменшується, у переважній більшості це люди похилого віку. З початком повномасштабної війни та окупації вони не залишили свої домівки. А відтак, греки, які виїхали та борються за збереження культури на вільній території, втратили з ними зв’язок.
Під час заходу було показано тизер до документального фільму “Ас Васілевун Румей! Греки Надазов’я”, показ якого незабаром відбудеться на Суспільному, а також презентовано віршовану відеоабетку румейської мови надазовських греків, до створення якої також долучилася і ДЕСС, авторства Миколи Ахбаша — одного з активних греків Надазов’я, який збирає традиції, пише вірші рідною мовою та просуває грецьку культуру. Натомість всі проєкти зупинила війна. З початку повномасштабного вторгнення Микола Ахбаш воює на фронті. Керівник проєкту Олександр Рибалко – мовний активіст, який намагається вберегти найбільшу цінність українських греків.
“Презентована абетка є черговим кроком у самовідданій роботі мовних активістів. Грецька спільнота підтримуватиме надання державних відзнак за особливий внесок у розвиток та популяризацію мов румеїв та урумів для тих, хто зберігає зникаючі мови надазовських греків для нащадків і історії, – наголосила Тетяна Хорунжа. – Якщо ми збережемо свою ідентичність, усі наші маркери, то ми не загинемо ні у себе в Україні, ні за кордонами – ми збережемо свій народ”.
Вона зауважила, ще 2017 року ЮНЕСКО визначило румейську мову, як ту, що перебуває у серйозній небезпеці. Статус «під загрозою» отримала й урумська мова. Однак, підкреслила вона, ці мови не згадуються у Законі України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. Хорунжа наголосила про необхідність фіксації цих мов у поправках до закону, аби вони мали законне право на відродження та існування.
“Я не є етнічним греком, але відчуваю увесь біль цієї спільноти, культуру та мову, носіями якої є мої знайомі та друзі з Донецької області”, – сказав під час зустрічі Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов. Він розповів, що познайомився з культурою надазовських греків ще у 2015-2016 році, коли брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області, а згодом був призначений керівником Військово-цивільної адміністрації сіл Комінтернове, Водяне та Заїченко Волноваського району Донецької області. “У нас дуже багато викликів – збереження ідентичності передовсім. Я маю надію, що ті кроки, які зроблені завдяки ДЕСС, в тому числі й ухвалення Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у розмаїтті», розрахованої на 10 років. Це не тільки наша «галочка» для початку перемовин з ЄС, це наш великий борг усім етнічним спільнотам, які мають розвиватися повноцінно. Це те, що ми маємо зробити для того, щоб після закінчення бойових дій, всі люди, які змушені були покинути свої рідні оселі, мали можливість до них повернутися. А якщо цієї оселі не існує – для того, щоб вони мали можливість почати нове життя. Ми маємо пам’ятати про те, що наш дім – Україна і для кожного з румеїв, урумів, які покинули свої рідні населені пункти, що вони повинні мати не просто можливість, а безпечну можливість і перспективу розвиватися в єдності з іншими народами”,- наголосив Олег Немчінов.
Заступник Голови ДЕСС Ігор Лоссовський розповів учасникам зустрічі про інші кроки, які робить ДЕСС з метою збереження народу та культури греків Надазов’я, зокрема, щодо порушення проблем, з якими стикаються наразі надазовські греки в умовах повномасштабної російської агресії, під час участі на різних міжнародних правозахисних форумах, які відбуваються під егідою ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших майданчиках. ДЕСС планує також проведення широкого міжнародного форуму з проблематики греків Надазов’я із залученням експертів з міжнародних організацій-партнерів, спонсорів, наукової спільноти, громадських організацій, дипломатичного корпусу.
Захід відбувся за підтримки Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Американської Асоціацієї Юристів, Ініціативи з Верховенства Права (ABA ROLI).
