За сприяння Вінницької ОДА та обласної Ради побачило світ ювілейне видання «Вінниця-столиця УНР»

Презентація книги  за участю авторів Вадима Вітковського та Миколи Рябого «Вінниця-столиця УНР в роки національно-визвольних змагань 1918-1919-1920-го» відбулась сьогодні, 20 березня, у залі засідань Вченої ради ВДПУ імені Михайла  Коцюбинського. У засіданні взяли участь: директор Департаменту інформаційної діяльності  та комунікацій з громадськістю Світлана Василюк , митрополит Вінницький і Брацлавський Роман, благодійник, меценат, письменник із США Уолтер Орр Скотт, ректор університету Наталя Лазаренко, викладачі і студенти вишу.

Книга «Вінниця-столиця УНР»  це своєрідна бесіда двох письменників – головного редактора часопису «Вінницький край», директора видавничого дому «Моя Вінниця», голови обласного осередку НСПУ Вадима Вітковського та володаря почесної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною», лауреата всеукраїнських літературних премій імені Михайла Коцюбинського, Михайла Стельмаха та міжнародних літературних відзнак Миколи Рябого – на тему, які з нас, щирих українців, великі патріоти та шанувальники нашої історії.

Книга видана за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації та  обласної Ради  в рамках історичної  серії «Минуле – грунт майбутнього», заснованої часописом «Вінницький край»  і покликана допомогти школярам, студентам та  усім, хто цікавиться даною тематикою, вивчати   минулі звитяжні сторінки історії рідного краю.

Один із авторів книги - Вадим Вітковський  у передмові до видання зазначив: «Це ювілейне видання виникло спонтанно, коли з’ясувалося, що в дні 100-річного ювілею відновленої під час усенародного повстання проти зрадливого гетьмана Павла Скоропадського Української Народної Республіки, спадкоємницею якої стала нинішня Українська Держава, деякі студенти-випускники вінницьких вишів не знають елементарних фактів з історії рідного міста, отже, й України».

Світлана Василюк, вітаючи авторів із виходом книжки, зазначила: «Хочу наголосити, що і Вадим Вітковський, і Микола Рябий є справжніми патріотами України . Своїм  розумом,  досвідом, знаннями та вправним пером ці двоє людей пишуть історію України, рідної Вінниччини, залишаючи плоди своєї праці для нащадків. У книзі «Вінниця-столиця УНР в роки національно-визвольних змагань 1918-1919-1920-го» описані події сторічної давнини, коли впродовж короткого часу Вінниця  тричі ставала  столицею Української Народної  Республіки. Цікавим для багатьох буде той історичний матеріал, який зібрали і використали автори. Цікавими є і  самі історичні постаті, про яких розповідає  це видання;  їх біографія, факти особистого життя  та роль в історичному визвольному процесі будуть осмислені у наступній книзі. Тож чекатимемо виходу другої частини, над якою саме зараз працюють автори ».

Вихід книги «Вінниця-столиця УНР» та її презентація стали чудовим приводом для  викладачів та студентів університету ближче познайомитись із відомими вінницькими письменниками, долучитись до обговорення подій сторічної давнини, відображених у мистецькій спадщині майстрів слова.

Історичним днем для університету назвала сьогоднішню презентацію ректор університету Наталя  Лазаренко. Божих благословень побажав історичному  виданню священик єдиної помісної української церкви, митрополит Вінницький і Брацлавський Роман, який також виконав почесну місію: вручив меценату, який допомагає і живе думкою про Україну Уолтеру  Орр Скотту високу нагороду – орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Довідка:

Сто років тому Директорія та Уряд Української Народної Республіки переїхали з Києва до Вінниці, зробивши останню столицею молодої держави. Керівники країни, що перебувала в стані війни, протягом кількох днів розгорнули державний апарат на новому місці та розпочали активну діяльність.

В часи Перших визвольних змагань, коли влада на місцях змінювалась з блискавичною швидкістю, маленьке повітове містечко,завдяки збігу обставин, стало столицею нещодавно створеної держави. Вінниця, яка на початку XX століття активно розвивалась і розбудовувалась, в лютому 1919 року стала тим місцем, де вирішили тимчасово зупинитись очільники Української Народної Республіки, відступаючи перед навалою більшовиків. І, хоча, навіть з Тимчасової Столиці їм довелось відступати, вони ще двічі сюди повертались у відчайдушних спробах вберегти українську незалежність.

Після проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року минуло десять днів і об’єднана українська держава втратила свою столицю. Відступаючи із захопленого більшовиками Києва, Директорія та Уряд УНР вирушили до Вінниці.

Прибувши до Вінниці, Директорія осідає в приміщенні готелю «Савой». Там облаштовується і частина Уряду УНР, зокрема: держсекретар, заступник міністра народного господарства, міністри народного здоров’я, єврейських справ, морських справ, народної освіти, праці, культів, внутрішніх справ, фінансів, пошти і телеграфу та а також військових справ. Самі міністерства розташувались по всьому середмістю, а Державний контроль УНР осів аж на Замості.

В березні 1919 року під тиском більшовиків українська влада та військо відступають з Вінниці. До міста, яке трохи більше місяця було столицею УНР входять радянські війська під керівництвом Миколи Щорса. Більшовики тримаються тут майже до кінця літа. Та вже 10 серпня 1919 року Дієва Армія УНР спільно з Українською Галицькою Армією звільняють місто.

Визволивши та знову втративши Київ, переживши епідемію тифу і так званий «Чотирикутник смерті», українське військо сильно ослабло. В грудні 1919 року до Вінниці знову повертаються більшовики. В травні наступного року їх вкотре вибивають з міста, проте вже за місяць вони повертаються сюди на найближчих 70 років.

Над книгою працювали: автори тексту - Вадим Вітковський, Микола Рябий.

Автори ілюстрацій: народний художник України Михайло Чорний, заслужений художник України Михайло Бабій, художник Іван Грищук.

Редактор: Людмила Яременко.  До видання долучився громадянин США і українець духом Walter Orr Scott. Дизайнер Вадим Воронюк.