Історія країни складається з історій Людей, або як жіноча футбольна команда із Маріуполя евакуювалась до Вінниці

Часто ми і не здогадуємося через що людина пройшла і що вона зробила. Не для того, щоб їй подякували, а тому, що вважає це за потрібне.   

«Таких сьогодні сотні тисяч – це військові, волонтери, люди, які жили в «гарячих» областях і бачили усі ті жахи, люди, які залишились на своїх робочих місцях, щоб життя в країні продовжувалось, міжнародні партнери та організації. Усі вони Герої!»,- підкреслює Перший заступник начальника Вінницької  ОВА Наталя Заболотна, навівши історію водія-героя з Вінниччини.

«Я впевнена, він так не вважає, але у цьому і полягає весь героїзм»,- зауважує посадовиця.

Все розпочалося у Маріуполі, який знаходиться під ракетними обстрілами.

Усі евакуйовувалися. Хто як міг та чим міг.

Та дівчата з місцевого жіночого футбольного клубу не хотіли їхати до останнього моменту, але ситуація лише погіршувалася і частина команди, яка змогла вибратися з міста, разом зі своїми сім’ями виїхали у напрямку, де теоретично можна було проїхати і не попасти під обстріли.

Вже в дорозі вирішили їхати у Вінницьку область, тому що у однієї з футболісток тут живе мама.

Коли вони доїхали до Вінниці, їм зателефонували і повідомили, що є ще дівчата і їх сім’ї, які змогли вибратися з міста і зараз знаходяться у селі біля Маріуполя.

Двоє дівчат вирішили їхати назад, щоб забрати інших. Але вони розуміли, якщо їхати знову в цей «жах», то потрібно забрати чим побільше людей. І почали шукати транспорт, в який зможе вміститися хоча б частина з них. Почали шукати волонтерів, усім телефонувати, писати та всі відмовлялися їхати. Дівчата вже навіть були готові купити автобус за свої кошти і все одно не виходило.

В цей час їм зателефонував один чоловік – Чупін Іван Васильович та запропонував безкоштовно свій автобус.

Але водія, який би сів за кермо, дівчата мали знайти самі.

Це у них не вийшло – всі боялися.

Іван приїхав, лише для того, щоб віддати ключі від автобуса. Та коли він побачив на парковці тільки їх двох, без водія, він сказав – я поїду. Без жодних запитань.

Він при собі не мав жодних документів – їх дружина підвозила до заправки на околиці Вінниці.

Щоб автобус не їхав до Маріуполя пустим, волонтери за декілька годин зібрали продуктів харчування та ліків для людей, які там залишаються, підприємці – кілька сотень кілограм курячого м’яса та пальне.

Дорогою, проїхавши Запоріжжя, вони приєдналися до колони волонтерів, які також їхали у Маріуполь. Коли вони прибули, швидко вивантажили усі продукти і знову зібрали колону для виїзду.

Волонтери поїхали далі, у саме місто. Та сказали: «Якщо ми не повернемося до 22:00 – їдьте самі!». Вони не повернулися…

О 22:00 колона вирушила до Вінниччини.

Загалом вийшло евакуювати близько 100 людей. Один повний автобус та 10 легкових автомобілів з людьми.

Більша частина з них переночували і поїхали далі, на захід. Але близько 15 ще досі знаходяться у Вінниці.

Усе це розповів не водій, а ті, кому він допоміг.

Учора дівчатам з цієї футбольної команди допомогли продуктами харчування і вони розповіли таку історію.