Налаштування доступності 
Пошук
Пані та панове!
Народе Ізраїлю!
Я записую це звернення до вас після завершення чергового засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.
Ставка – це найвищий орган в Україні, який забезпечує колегіальне керівництво обороною нашої держави. Військові, розвідка, керівники спецслужб і правоохоронних органів, спікер парламенту, міністри та інші найвищі посадовці – усі, від кого залежить захист України, беруть участь у цих засіданнях.
Саме в такому форматі ми ухвалюємо ключові оборонні рішення. Заслуховуємо звіти про бойові дії та розвиток наших оборонних операцій, про загрози національній безпеці.
І саме там, на Ставці, дедалі частіше звучать слова, які постійно звучать і в Ізраїлі, коли ви говорите про виживання своєї держави. Це слова «Іран», «іранські». Щоразу вони означають те, що ви всі повністю розумієте. Вони означають смертельну загрозу.
Я наведу вам лише один приклад зараз. Це сталося 17 жовтня, коли Росія здійснила чергову терористичну атаку. Того дня в українському небі було 15 російських крилатих ракет і 42 іранські ударні дрони. Мішенями стали електростанції, інші об’єкти критичної інфраструктури й навіть житлові будинки.
Один із таких багатоквартирних житлових будинків – у Києві. Після удару іранського дрона немає половини будинку. Чотири поверхи зруйновані – від підвалу до даху. 120 років він простояв. Його збудував Іоселіан Лев, тогочасний підприємець, староста однієї із синагог. Будинок витримав Першу світову війну, хвилі терору, Другу світову війну. Він бачив стільки всього, а був знищений іранським дроном. Як і багато-багато інших об’єктів в Україні.
Того страшного дня загинуло п’ять людей. Хоча… насправді шість. Дрон убив молоду родину, яка жила в одній із квартир того будинку в Києві: хлопця й дівчину, дівчина готувалася стати мамою.
Україна тепер постійно зазнає таких російських терористичних атак. Мерзенний звук польоту іранських дронів щоночі лунає в нашому небі.
Загалом, за даними нашої розвідки, Росія замовила в Ірані близько 2 тисяч «Шахедів» – одного виду іранської терористичної зброї. А ще – ракети, ще інші дрони. Іранські інструктори приїхали, щоб навчати росіян користуватися дронами.
Як став можливим цей їхній альянс? Я вам скажу.
Росія програє нам у реальному зіткненні на полі бою. Путінська армія не вміє воювати. Ми б’ємо її на нашій землі так, що вона змушена забирати свої контингенти навіть з інших регіонів, які намагалася дестабілізувати. Зверніть увагу: російська присутність у Сирії суттєво скоротилася завдяки нашим оборонцям, які б’ють окупантів.
Але, на жаль, у нас немає свого «Залізного купола». У нас поки що немає сучасної та ефективної системи ППО й ПРО, яка могла б убезпечити наше небо. Тому Росія й сподівається терором у повітрі компенсувати програші на землі.
Росія б’є такими ракетами, як С-300. Використовує їх, щоб бити по Харкову, по Миколаєву, по інших містах. Щодня і щоночі. Щоб спалювати міста – будинок за будинком, вулицю за вулицею.
Куди не може дістати цими ракетами, Росія б’є «Калібрами» й протикорабельними Х-101. Київ, Одеса, Запоріжжя, Дніпро... Знищує ними енергетику, транспорт, склади з продовольством, торговельні центри, соціальну інфраструктуру.
За вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти нас. І запас ракет у них скорочується. Ось чому Росія пішла шукати доступну зброю по інших країнах для продовження терору. Знайшла в Ірані.
У мене запитання до вас: як ви думаєте, а чим Росія платить Ірану за це? Невже Іран зацікавили просто гроші? Вірогідно, зовсім не гроші, а російське сприяння іранській ядерній програмі. Вірогідно, саме такий сенс їхнього альянсу.
І цей їхній альянс просто не відбувся б, якби свого часу ваші політики ухвалили одне лише рішення. Рішення, про яке ми просили.
Щоразу, коли ми в Україні на засіданнях Ставки Верховного Головнокомандувача обговорюємо російський ракетний і дроновий терор, ми говоримо й про наших партнерів, які вже допомагають чи можуть нам допомогти захистити небо. На жаль, слова «Ізраїль», «ізраїльські» при цьому не звучать.
Звичайно, це рішення вашої держави, ваших урядів. Схоже, воно було ухвалене ще давно – у 2014 році, коли Росія почала агресію проти України. Рішення «не дратувати» Кремль, не допомагати Україні реально. Я підкреслюю: ще з 14-го року ми просили Ізраїль про допомогу. Але така тяглість політиків.
Хоча якби ми одразу могли убезпечити наше небо, коли зіткнулися з ракетною й дроновою загрозою, у Росії зараз не було б навіть мотиву йти в Іран і щось пропонувати йому в обмін на сприяння в терорі. Але так сталося.
І я вважаю, ще можна позбавити сенсу цей їхній альянс. Якщо ми будемо діяти разом – ми з вами так само, як і з іншими демократіями.
Пані та панове!
Російські посадовці й пропагандисти дуже відверті. Вони ненавидять те, що ми живемо вільно й захищаємо свою культуру. Вони навіть назву «Україна» стараються не вживати. Вони бажають нам усім смерті. Днями навіть один з відомих російських пропагандистів абсолютно відкрито закликав спалювати українських дітей просто в хатах, де вони живуть, або топити в річках, як тільки діти скажуть, що вони українці.
Ось це – рашизм. Рашизму допомагає Іран, отримуючи щось за це для себе.
Нам допомагають багато демократичних країн. Але ми хотіли б і вашої допомоги.
Звичайно, хай там що, ми не відмовимося від своєї боротьби. Ми хочемо простих і зрозумілих речей: звільнити свою землю, гарантувати безпеку своєму народу, дати мир українцям.
Ми й надалі захищатимемо і, я впевнений, захистимо Україну й нашу свободу. Нашу спільну свободу – усіх демократичних країн.
Я щиро дякую вам за нагороду, якою ви відзначили цю нашу боротьбу.
Але чи не час і вашій державі обрати, з ким ви? З демократичним світом, який пліч-о-пліч бореться проти екзистенційної загрози своєму існуванню? Чи з тими, хто заплющує очі на російський терор навіть тоді, коли ціною продовження терору є повна руйнація глобальної безпеки?
Я вірю, що ви дасте справедливі відповіді на мої запитання. Бо це запитання насправді не про політику, а про цінності. Про цінності, які нас із вами все ж об'єднують. Об'єднують навіть тоді, коли в політиці ми не збігаємося.
Я дякую народу Ізраїлю за розуміння й допомогу, зокрема медичну, яку ми отримали від вашого суспільства! Дякую вам і всім медіа Ізраїлю, які поширюють правду про цю війну й засуджують російський терор! Дякую всім вашим людям, які виходили на вулиці після початку повномасштабної війни, і ми бачили: нас підтримують на землі обітованій. Вірю, що ми побачимо підтримку й у небі.
Дякую вам за увагу й бажаю всім вам миру та перемоги!
Слава Україні!
