На Вінниччині провели дві родинні трансплантації з моменту впровадження пілотного проєкту МОЗ

Як повідомили у Департаменті охорони здоров'я та реабілітації ОВА, за час впровадження пілотного проєкту МОЗ з трансплантації у Вінницькій області відбулося дві родинні операції.

Так, лікарі пересадили нирки від матері до сина та від батька до сина.

Розповімо як змінилося життя пацієнтів та як вони себе почувають.

У грудні 2021 року на Вінниччині відбулася перша трансплантація. Команда фахівців на чолі з завідувачем Клінічного високоспеціалізованого Урологічного Центру з відділом трансплантації органів обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова Олегом Капшуком здійснили «передноворічне диво» для Артема Бойка. Пересадили хлопцеві нирку від його матері.

«Я жив у лікарнях і щодня пив по дві жмені ліків. Сьогодні вдень п’ю чотири пігулки. Ця операція дала мені шанс на життя і на планування свого майбутнього. Раніше планів не будував, а зараз хочу стати водієм», - розповідає Артем.

Хлопець пригадує, що коли йому виповнився 21 рік, його нирки перестали функціонувати. Лікарі запропонували трансплантацію. Розпочалися обстеження потенційних донорів, найбільше підійшла мати.

«Операцію мені зробили 11 грудня. Реабілітація проходила важко перших три місяці, у мами відбулося все набагато легше. Лікарі кажуть, що нирка прижилася і все добре. Зараз проходжу планове обстеження», - додає Артем.

Отримав шанс на життя без щоденних відвідувань лікарень і постійного діалізу й 23-річний Ігор Салій. Проблеми з нирками у хлопця розпочалися ще в дитинстві. З 10 років він почав їздити на лікування до Києва та Вінниці. Згодом в Ігоря відмерла одна нирка, а інша з кожним днем стала все гірше й гірше працювати.

«Я був постійно в лікарнях. Через день із села Дранка Тульчинського району батько возив у Вінницю на діаліз. Мені постійно було погано, тіло набрякле, лице величезне. Лікарі сказали, що для повноцінного життя потрібна донорська нирка. Запропонували зробити родинну трансплантацію. Найбільше підійшов батько. З часу пересадки пройшло 8 місяців. Раз на місяць їздимо на перевірку. Звісно, потрібно пити постійно ліки, щоб не було відторгнення органу. Та й з лікарем постійно на зв’язку, в будь-який момент можу йому зателефонувати чи написати. Ви не уявляєте, яке це щастя мати можливість нормально їсти, бігати, ходити, і, найголовніше - не бути постійно прив’язаним до лікарняного ліжка й діалізу», - розповідає Ігор Салій.

Після трансплантації хлопець в лікарні провів три тижні.

Юрій – батько Ігоря Салія, каже, що на муки сина не можливо було дивитися. Без вагань погодився віддати йому свою нирку.

«Він 12 років лікувався, 8 місяців був на діалізі. Хочу подякувати лікарям, які з нами працювали. Зараз почуваюся добре. Але лікарі кажуть, що потрібно хоча б рік, щоб моя нирка запрацювала за двох», - додав Юрій Салій.

В обласній клінічній лікарні активно продовжують працювати над пілотним проєктом МОЗ із розвитку трансплантології. Зауважимо, що для пацієнтів трансплантація безкоштовна. Фахівці готові пересаджувати нирки, серце й навіть печінку.

Медики зазначають, що одна людина після смерті може врятувати життя щонайменше трьох пацієнтів. За життя потрібно надати згоду на посмертне донорство та самостійно написати заяву. Після смерті пацієнта згоду на забір органів можуть надати близькі родичі.

В Україні створено єдиний реєстр донорів та реципієнтів, доступ до якого мають тільки трансплант-координатори. Донорами можуть стати люди, які померли від інсульту чи травм головного мозку.

«Ми готові пересаджувати навіть печінку, хоча це вважається однією із найскладніших операцій. Пересадки нирок та серця набагато простіші. Ми готові розвивати напрямок трансплантології у Вінницькій області», - зауважив керівник Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова Василь Паненко.