На засіданні Ради безбар'єрності за участю Першої леді представлено пріоритетні проекти міністерств у цьому напрямі на 2023–2024 роки

За участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради безбар’єрності, під час якого було розглянуто проект Плану заходів на 2023–2024 роки, зокрема вісім пріоритетних проектів, що їх реалізовуватимуть профільні міністерства.

Олена Зеленська наголосила, що безбар'єрність в умовах повномасштабної війни та в період відбудови не може бути формальністю. Доступність усього: будівель, освіти, роботи, інформації, можливостей жити повноцінно, повинна бути пріоритетом будь-яких рішень і змін, що, як зазначила перша леді, мають втілюватися «по-людськи й для людей».

«Ще довоєнні проекти із безбар’єрності набули болючої актуальності. Думаю, всі ми відчули це на собі. Найперше ми відчули фізичні бар’єри війни. Бо кожен із нас особисто стикався за цей рік з евакуацією, із потребою швидко дістатися сховища. Крім цього, всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів. Це може бути брак інформації, відсутність можливості працювати чи вчитися, економічна невпевненість. Отже, безбар’єрність багатогранна, як і самі бар’єри. І це точно не формальність, не данина моді, не «бонус». Це щось значно більше, ніж поодинокий пандус на під’їзді. Це питання якості життя та навіть виживання», – переконана Олена Зеленська.

«Сьогодні ми розглянули стан реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні: підбили підсумки виконаного плану заходів, розглянули документ на наступні два роки, який буде ухвалено на засіданні уряду, та запропоновані міністерствами флагманські проекти. Безбар’єрність стане наскрізним принципом державної політики. Її включать до всіх довгострокових рішень і програм на національному та місцевому рівнях», – зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у промові.

Відповідно до представленого на засіданні проекту Плану заходів на 2023–2024 роки, заплановано 472 різноманітних заходи з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проектів.

Так, сфера освіти нині стикається з великою кількістю викликів, що ускладнюють якісне, повноцінне навчання: понад 500 тис. учнів здобувають освіту за кордоном, більш як 400 тис. навчаються в інклюзивних класах, понад 300 тис. потребують підвезення до місця навчання, 73% здобувають освіту у дистанційній та змішаній формі. Все це вимагає системних змін, тому серед планів МОН:

• Розширення мережі освітніх центрів Державної установи «Школа супергероїв» у закладах охорони здоров'я України для дітей, які змушені тривалий час перебувати на лікуванні.
• Розвиток і підтримка Всеукраїнської школи онлайн, забезпечення електронних ресурсів для дистанційного навчання.
• Забезпечення українських дітей, зокрема тих, які навчаються за кордоном за українськими програмами, підручниками, включно з літературою шрифтом Брайля та мовами національних спільнот.
• Облаштування в закладах освіти захисних споруд цивільного захисту (укриттів).
• Розширення функцій та взаємодії інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) із закладами дошкільної та загальної середньої освіти, відновлення пошкоджених та зруйнованих ІРЦ.
• Ухвалення закону «Про освіту дорослих».

Сьогодні, коли чи не щодня через ворожі обстріли страждають громади та об'єкти інфраструктури, надзвичайно важливо мати план, якими будуть міста й громади після відновлення. Як продемонстрував нещодавній моніторинг, лише 20% об'єктів інфраструктури є безбар'єрними. Щоб у майбутньому Україна була комфортною для всіх своїх громадян, незалежно від їхнього віку та стану здоров'я, Міністерство розвитку громад та територій планує впровадити низку змін:

• Створення дієвого механізму державного контролю та притягнення до відповідальності за порушення під час відновлення, нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту.
• Моніторинг безбар'єрності об'єктів фізичного оточення, транспорту, пристосування їх для потреб маломобільних груп населення.
• Запровадження нових та вдосконалення чинних державних будівельних норм, стандартів у сфері безбар'єрного простору.
• Нові стандарти та нормативи доступності транспорту й безбар'єрності транспортної інфраструктури (дороги, зупинки, безбар'єрні маршрути).
• Навчання фахівців у сфері містобудування, архітектури, транспорту сучасних підходів до створення безбар'єрного простору.

Флагманський проект Міністерства соціальної політики України – «Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації». Одна з проблем, із якою стикалися люди, котрі зазнали важкої травми чи потребують допоміжних засобів реабілітації у зв’язку із захворюванням, – це час. Іноді місяцями доводилося чекати на протез чи крісло колісне. Увесь цей період людина не просто залишається обмеженою, а й стикається з додатковим бар'єром на шляху до реабілітації. Тому одне з ключових завдань, яке поставило Міністерство, – надання допоміжних засобів реабілітації саме тоді, коли вони необхідні – в гострому періоді та після нього.

Перше, що заплановано зробити, – об'єднати в одному закладі можливості отримати все, що людині необхідно, і щоб для цього не був потрібен статус людини з інвалідністю.

Велика увага приділяється навчанню фахівців, зокрема протезистів-ортезистів та працівників супроводу. Очікується, що це допоможе сформувати принципово нову систему реабілітації, де Міністерство соціальної політики та Міністерство охорони здоров'я працюватимуть разом задля досягнення спільного результату – максимального відновлення людини.

Серед флагманських проектів інших міністерств:

• «Робота без бар'єрів» Міністерства економіки України, мета якого – усунути бар’єри на шляху до ефективного працевлаштування чи підприємництва для кожного, зокрема й молоді без досвіду роботи, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок.
• «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» Міністерства охорони здоров'я України, що передбачає кардинально новий підхід до процесу відновлення стану людей, які зазнали травми через війну чи втратили деякі функції організму через важкі захворювання, вікові зміни чи вроджені порушення. Доказова реабілітація, коли людина є активним учасником процесу, а не об’єктом турботи лікарів, дає значно кращі результати.
• «Інформація без бар'єрів» Міністерства культури та інформаційної політики. Базуючись на найкращих європейських практиках доступності інформації, відомство зробить офіційну та соціально значущу інформацію більш доступною та зрозумілою для людей із порушенням слуху, осіб літнього віку, іноземців, людей із когнітивними порушеннями, посттравматичним стресовим розладом та представників інших соціальних груп, які можуть мати складнощі зі сприйняттям інформації.
• «Програма цифрової освіти» від Міністерства цифрової трансформації допомагатиме людям, котрі змушені змінювати професію чи мають обмежений доступ до цифрових продуктів через цифровий розрив, набути нових навичок та компетенцій, необхідних для того, щоб упевнено почуватися на ринку праці.
• «Автошколи для людей з інвалідністю» від Міністерства внутрішніх справ дадуть змогу людям із порушеннями опорно-рухового апарату навчитися керувати адаптованим авто, а отже, позбутися бар’єрів та стати більш незалежними та автономними.

З урахуванням великої кількості проектів, заходів, відповідальних, залучених до їх виконання, важливим стає контроль реалізації. Тому на рівні Кабінету Міністрів заплановане впровадження прозорої системи моніторингу виконання плану заходів, що заснована на методології управління, орієнтованого на результат. Нова система допоможе відстежувати, наскільки якісно виконується план заходів із кожного напряму безбар’єрності у найближчі два роки.

Під час засідання радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна нагадала про ключові зміни, які було втілено в межах Плану заходів на 2021–2022 роки. Так, зокрема:

• Впроваджено систему оцінки втрат функціональності на основі принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я, затверджено Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
• Оновлено 15 ДБН з урахуванням європейських стандартів і сучасних вимог до доступності.
• Затверджено вимоги щодо доступності онлайн-ресурсів.
• Ухвалено в першому читанні проект закону України «Про освіту дорослих».
• Розпочато роботу над ДБН для проектування споруд цивільного захисту відповідно до потреб маломобільних груп населення, включно з особами, які мають інвалідність.
• Створення можливостей для виклику екстрених служб за допомогою спецліній зв'язку з урахуванням комунікаційних особливостей осіб із порушеннями слуху, зору, мовлення та осіб з іншими порушеннями.

За підсумками засідання Рада безбар'єрності затвердила проект Плану заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, розробленої за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Очікується, що документ буде розглянуто й затверджено на найближчому засіданні Кабінету Міністрів.