Інтерв'ю голови Вінницької ОДА Валерія Коровія інтернет виданню "Nа Париже"

Валерій Коровій визначив чотири пріоритети та розкрив нові плани.

Коли у домівці починається ремонт, спочатку незручно, навіть моторошно. З часом вимальовується задум дизайнера. Голова Вінницької ОДА В. Коровій запевняє, що нинішній рік має показати результати започаткованої раніше стратегії, змусити роботодавців піднімати платню, створити за досвідом Тульчину нові культурні осередки та забезпечити згодом літніх людей увагою з боку держави.    

«Поява кількох нових виробництв змусить підприємства конкурувати за працівників та стимулювати їх зарплатнею»

- Валерію Вікторовичу, в минулому році регіон набрав солідні темпи по залученню інвесторів. Вони обіцяють платити зарплату, вищу за середню по області. Впевнені, що дотримають слово?

- Знаєте, я 2017-й називаю роком-«трудягою». Ми знаходимося в процесі, який дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє. Мало говорити про створення тисяч робочих місць. Поки від слів справа не перейде до реального прийому людей на роботу, більшість цю перспективу не сприйматиме.

Знаковою подією 2018 року, за нашими прогнозами, стане кардинальна зміна ситуації на ринку праці. Вона буде супроводжуватися різким зростанням кількості нових робочих місць, а також посиленням конкуренції на ринку робочої сили. Відповідно, ми сподіваємося і на підвищення рівня середньомісячної зарплати.

Нагадаю, мова йде про проект Delphi, що реалізується на базі 45-го заводу. Там вже працює 700 чоловік, а до кінця року приймуть загалом до 2 000 співробітників. Компанія UBC Group на першому етапі - до кінця 2018-го - працевлаштує до 700 осіб. Ще 300 нових робочих місць створює компанія Barlinek.

Стрімко увійде на початку року дуже потужна компанія Sumitomo. На сьогодні вона не має власного представництва в Україні. Втім, декларує про створення протягом 3 років до 4 тисяч нових робочих місць.

У першому півріччі буде введена в дію перша черга біогазового комплексу компанії МХП. З одного боку це дозволить «стабілізувати» дискусії навколо екологічних питань. З іншого, ми станемо свідками стрімкого нарощування її потужностей і додаткового створення ще 3 тисяч робочих місць.

Далі. Про які труднощі з пошуком працівників не говорили б у керівництві Немирова, а компанія Fujikura створить 700 нових робочих місць. В цілому це дасть серйозний стимул для формування конкуренції на ринку праці.

- У минулому році компанії заявляли про те, що зарплати будуть стартувати з 7 тисяч. Зараз, наприклад, в Delphy платять набагато менше...

- Давайте повернемося до цієї розмови через 3-4 місяці, коли підприємство запрацює на повну потужність. Одна справа, коли люди набираються навичок і працюють, а інше, коли випуск продукції відповідає плановим показникам. На сьогодні, за офіційною інформацією, на ДП «Електричні системи» працює 486 вінничан, а середня зарплатня становить 7 120 грн.  

- А чи є потреба у такій кількості працівників для міста? Є надія, що за рахунок обмежених трудових резервів компанії мають підвищувати платню.

- Так функціонує любий ринок. Хочу нагадати, що сірий ринок праці в області налічує 300 тисяч людей. Це вінничани, які працюють нелегально – чи постійно, чи задовольняються підробітком. Їх необхідно працевлаштувати, щоб йшов страховий стаж, а потім люди отримували пенсію.  

Нові робочі місця у промисловості – це перший напрямок. Друге - нам вдалося створити високо конкурентне середовище в сфері аграрного бізнесу. Це не порожні слова. Так, в 2017-му власники земельних паїв в якості орендної плати отримали майже 4 млрд грн. Це більш ніж в 2 рази перевищує показник 2016 року.

Через це можна казати, що ринок оренди земельних паїв вийшов на інший рівень. Аграрії змагаються між собою за право оренди і збільшують розмір плати. Паралельно з цим вони працюють над ефективністю використання землі, яка неможлива без залучення інвестицій в сільськогосподарське виробництво.

Раніше на Вінниччині переважала стандартна для аграрних регіонів картина. Одні компанії користувалася адміністративною підтримкою, а решта працювали в тіні. І нікому не потрібно було інвестувати кошти в бізнес. Був відсутній сенс. Зараз ми вирівняли умови для всіх. У підсумку, там, де на рівні району виникла конкуренція, набагато швидше вирішуються, в тому числі питання соціального плану.

За нашими прогнозами, в 2018 році процес залучення інвестицій в аграрний бізнес має прискоритися. Ми бачимо, що на ринок виходять нові компанії. Вони пропонують більш сприятливі умови для власників паїв і більшу зарплату...

Між іншим, у вересні 2017-го середньомісячна зарплата в сільському господарстві перевищила середній рівень по галузям. Це унікальна для області подія.

У цукровій галузі за рахунок конкурентного середовища в Вінницьку область стали на переробку звозити буряк з сусідніх регіонів.

 «Найбільш проблемними залишаються дороги на півдні області»

- Аграріїв вважають «грозою» доріг. Через потужні вантажівки швидко зношується покриття…

- По-перше, дороги давно не ремонтували, а по-друге, за дотриманням вагового режиму мають слідкувати відповідні служби. До речі, дороги – це третій пріоритетний напрямок. В цьому році намічається масштабне будівництво і реконструкція. Якщо в 2016-му на ці цілі виділялося 250 млн грн., у 2017-му - майже 1 мільярд на капремонт 90 кілометрів, то в 2018 році дорожникам дадуть практично 2 мільярди.

З цієї суми майже 700 мільйонів витратять на ремонт місцевих доріг між містами, селищами і селами. Наше завдання полягає в максимально ефективному використанні фінансового ресурсу. Ми хочемо за 3-4 роки кардинально змінити якість наших доріг.

- Де дороги вважаєте гіршими і їх потрібно ремонтувати в першу чергу?

- Найбільш проблемними вони залишаються на півдні Вінницької області. Я маю на увазі Ямпільський, Крижопільський, Піщанський, Чечельницький та Тростянецький райони...

Четвертий напрямок - реформування базових бюджетних галузей - освіти і охорони здоров'я. Я згоден, що реформа освіти перезріла, але сьогодні іншого шляху, крім формування опорних шкіл, немає. Це завдання на роки. Але у нас є бачення, куди і як рухатися.

- Чи варто залишати на Вінниччині сучасну мережу закладів спеціальної освіти?

- Почну з того, що в цьому році ми повертаємося до комплексної проблематики управління коледжами, які фактично були безхазяйними, і профтехосвітою. Ми приступили до розробки програми. Її мета сформувати обласне замовлення на фахівців, яких готують ці навчальні заклади. В першу чергу мова йде про тих, хто готує фахівців в галузі освіти, охорони здоров'я та культури.

Щодо окремих закладів, то я бачу вирішення їхньої долі в ході дискусії. Наприклад, у Брацлаві коледж, який готує бухгалтерів, самодостатній. Як мені здається, він здатний конкурувати на ринку освіти. Є інші, які не мають наукової бази та рівня фахової підготовки. Їм варто замислитися, як жити далі.

Окремо хочу зупинитися на реформуванні надання первинної медичної допомоги. Президент Петро Порошенко підписав закон, який серед іншого покликаний розвивати сільську медицину. На ці цілі з держбюджету буде виділено 260 млн грн. В рамках цієї програми ми хочемо змінити систему «первинки» в області.

- Що це означає?

- Слід говорити про комплекс напрямків - від створення центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейної медицини, поділу лікарень на профілі, до формування обласної системи екстреної допомоги, яку найближчим часом ми завершимо.

Тепер щодо культури. Ми збираємося продовжити напрацювання минулих років і, використовуючи культурні заходи, створити передумови для розвитку окремих територій. Є чітке бачення того, якими фестивалями і іншим дати поштовх малим містам і селам.

Так, 13 січня в тестовому режимі пройдуть «Колядки у Буші». Ідея полягає в тому, щоб цей захід зробити щорічним і привабливим для туристів. Приклад Tulchin Opera Fest показав, що використовуючи культуру як інструмент можна вирішити великий перелік проблем.

У Тульчині 25 років боролися з вуличною торгівлею. Перед фестивалем ми допомогли вирішити це питання, а після нього питання повернення торгівлі на вулиці навіть ніхто не ставить.

Фестивалем було дано поштовх, а містяни тепер самі зацікавлені розвивати Тульчин. В цьому році, до речі, географія цього заходу буде ширшою. Ми не зупинимося, поки не повернемо райцентру колишню славу і статус «Подільського Версаля».

«Ми хочемо перепрофілювати кілька інтернатів, щоб замість дітей їх налаштувати на роботу з пенсіонерами»

- У сільській місцевості боляче сприймають закриття дільничних лікарень, де літні люди мали прихисток. Чи дозволить система соцзахисту знайти їм альтернативу?

- На сьогоднішній день в сільській місцевості населення старіє. Раніше з батьками залишався хтось один з дітей, який за ними доглядав. Зараз ситуація змінилася. Виникла гостра необхідність у створенні закладів геріатричного профілю, які давали б можливість державі дивитися за людьми похилого віку.

Ми думаємо над формами таких закладів, в тому числі створенням денних стаціонарів. Тобто, щоб людей привозили на день, їх годували, оглядали лікарі, а на ніч вони б поверталися додому.

- Скільки таких установ може бути створено?

- Поки ми розглядаємо два-три, але це попередньо. Кількість інтернатних закладів в галузі освіти об'єктивно скорочується. У зв'язку з демографічною кризою кількість новонароджених зменшується. Особливо в сільській місцевості. У той же час кількість літніх людей збільшується. Тому ми хочемо перепрофілювати кілька інтернатів, щоб в найближчій перспективі замість дітей їх налаштувати на роботу з пенсіонерами.

- Якщо обласна влада не припиняє пошук нових інвесторів, то змінює вектор?

- Важливо організувати в Вінницькій області як низькотехнологічні, так і високотехнологічні виробництва. Перші мають «забрати» вінничан з «сірого» ринку і за пару місяців навчити виконувати іншу роботу.

З появою Sumitomo ми починаємо реалізовувати другий етап стратегії. Більш того, ми вже припинили переговори з компаніями, які потребують низькокваліфікованої робочої сили. Тепер акцентуємо увагу на високотехнологічних підприємствах. Скажу тільки, що ведеться діалог з декількома компаніями про входження в регіон. Але у них підготовка працівника для роботи на потоці займає до 6 місяців.

- На яких галузях вони спеціалізуються?

- Машинобудування, виробництво спортінвентарю, тощо...

- Обласна влада відповідає за процес добровільного об'єднання територіальних громад. Чи не здається, що він йде хаотично?

- Процес я розглядаю як каталізатор змін. Він не ідеальний і іноді призводить до конфліктних ситуацій. За об'єднанням необхідна зміна структур в організації управління галузями охорони здоров'я, освіти та іншими. А для цього потрібні нові нормативно-правові акти.

Наприклад, виник конфлікт в одній з громад Гайсинського району. Чому? До ОТГ увійшли чотири громади з Теплицького району. Виникло питання, хто буде фінансувати ЦПМСП, з якого бюджету? Одні заклади охорони здоров’я на балансі Гайсинської, інші - Теплицької райради. Субвенція виділяється на райони. А депутати райрад не хочуть передавати свої повноваження і засоби в ОТГ. Щоб уникнути подібного, в законі слід було б прописати, що в разі створення ОТГ райради зобов'язані передати майно на баланс громади.

В інших населених пунктах спостерігають за цими колізіями і не хочуть подібного хаосу у себе. Тому нам доводиться дуже обережно і виважено підходити до узгодження меж ОТГ.

Поясню, чому я говорю про каталізатор. У Вінницькій області 10 років нас збирали, щоб «поговорити» про реформу місцевого самоврядування. Тільки ніхто нічого не робив. Зараз процес пішов. Так, він хаотичний, але змушує шукати рішення. Крім того, нагадаю про позитив. На місця передані повноваження щодо надання адмінпослуг та у кілька разів збільшені місцеві бюджети. Жодна реформа з початку ще нікому не подобалася. Але переваги вже помітні. Решта потребує часу.