Козятинчанка Дарія Слободяник переступила через столітню віху з правдою, любов’ю до людей і вірою в Бога

Її неможливо не любити і не поважати, силою її духу та істинної віри  неможливо не захоплюватися. Сторічна Дарія Спиридонівна Слободяник – людина, яка не просто витримала всі важкі випробування, що випали на її долю, а й зберегла добре і лагідне серце, мир у душі та з ближніми.

Козятинчанка, котра зустріла віковий ювілей, радіє кожному прожитому дню і дякує Богу за все.

На канві її життя доля вишивала візерунки різними кольорами:  і світлими, і темними. Народилася жінка 11 березня 1918 року у селі Чисте Булаївського району Північно-Казахстанської області. З часом переїхали до Козятина. До сих пір у пам’яті суворі реалії війни: нічні обстріли, напруга боїв – кожний день між життям і смертю.

Трудова діяльність Дарії Спиридонівни проходила у вагонному депо Київ – Пасажирський (ВЧД-1). Працювала провідником пасажирських вагонів.

До світлої оселі жінки, аби вручити подарунки та побажати усіляких гараздів, завітали керуючий справами виконкому міської ради Сергій Заїчко та працівник міського територіального центру соціального обслуговування, на обслуговуванні якого вона нині перебуває.

Сергій Олександрович побажав винуватиці свята міцного здоров’я, миру, добробуту, уваги і Божого благословення. Гості вручили Дарії Спиридонівній матеріальну допомогу, подарунки та квіти.

Найщиріші віншування приємно вразили іменинницю. Довгожителька щиро подякувала гостям за привітання та запросила на наступний День народження.