Налаштування доступності 
Пошук
На базі ФГ «Україна», що у смт Турбів Липовецького району 14 березня відбулась підсумкова колегія Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів.
У роботі колегії взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, заступники голів та керівники структурних підрозділів райдержадміністрацій з питань агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів; керівники сільськогосподарських підприємств; голови районних рад сільгоспвиробників, представники ЗМІ.
Під час засідання розглядались питання про основні тенденції розвитку агропромислового комплексу за 2017 рік та реалізацію державних та обласних програм підтримки аграрного сектору у тваринництві; науково - обґрунтовану структуру посівних площ; охорону природних ресурсів області; ефективне використання водних об’єктів (ставків) та розвиток сільськогосподарських обслуговуючих молочних кооперативів; надання адміністративних послуг.
Звертаючись до присутніх, Андрій Гижко зазначив: «Якщо подивитись на сільське господарство Вінницької області та України вцілому, то спостерігаються колосальні зміни. Ці зміни покликані не лише новими видами та сортами, а й взагалі новими підходами до сільського господарства. На сьогодні важливо, аби держслужбовець разом з аграрієм проаналізували чим вигідніше займатися у тому чи іншому господарстві і спільно знайшли потрібну нішу для кожного сільгоспвиробника. Також необхідно активно продовжити роботу щодо максимальної популяризації серед населення програм державної підтримки та дотацій з обласного бюджету для аграріїв, зокрема, що стосується збереження поголів’я ВРХ та покращення якості молока. Адже Урядові та обласні програми спрямовані на те, аби фінансово підтримати тих сільгоспвиробників, які тримають корову, як основне джерело доходу».
Було зазначено, що агропромисловий комплекс Вінниччини динамічно розвивається та демонструє високі результати господарювання. Так, у 2017 році область виробила 8,3% продукції сільського господарства України, залишаючись лідером у виробництві валової продукції сільського господарства, зернових культур, цукрових буряків, картоплі, плодово-ягідних культур, м’яса, молока та за чисельністю поголів’я ВРХ та птиці. В загальній структурі експорту Вінницької області за 2017 рік продукція агропромислового комплексу займає 81,7%. У порівнянні з 2016 роком експорт аграрної продукції збільшився на 26,3%.
Обсяги капітальних вкладень в сільське господарство в 2017 році зросли на 36,5% і становлять 4,4 млрд. грн. Питома вага капітальних інвестицій в агропромисловий комплекс складає 48,0% до загального обсягу капітальних інвестицій по області. В 2018 році в АПК реалізується 62 інвестиційних проекти на суму понад 15,9 млрд. грн., з них в сільському господарстві – 43 проекти, в харчовій та переробній промисловості – 19 проектів.
У 2017 році середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в сільському господарстві становила 6201 грн., в порівнянні з 2016 роком зросла на 51,2%, в харчовій та переробній промисловості середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника становила 7734 грн.
Успішно продовжується реалізація Програми розвитку особистих селянських, фермерських господарств, кооперативного руху на селі та дорадництва на 2016-2020 роки. Тільки у 2018 році на надання пільгових кредитів з обласного бюджету виділено 1,5 млн. грн. Пріоритетними напрямками кредитування є створення та підтримка діяльності молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та сімейних фермерських господарств. Зокрема, на часткове відшкодування витрат за установку індивідуального доїння або холодильну установку для зберігання і охолодження молока передбачено 2,5 млн. грн.
Кабінетом Міністрів України затверджені програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд. гривень. Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект. Зокрема на розвиток тваринництва виділяється 4,0 млрд. грн., для підтримки фермерських господарств - 1,0 млрд. грн., на здешевлення сільськогосподарської техніки – 945,0 млн. грн.
У галузі рослинництва актуальним залишається питання дотримання науково-обґрунтованої системи сівозмін сільськогосподарських культур. Передбачається, що у 2018 році у структурі посівних площ зернові культури займатимуть 56,5% площ, технічні – 39,7 %, картопля та овочі 0,05%, кормові культури – 3,8 %, що забезпечить збільшення посівних площ кукурудзи на 19,0 тис. га, цукрових буряків на 5,0 тис. га, сої на 3,7 тис. га, кормових культур на 4,4 тис. га.
Разом з тим, увага у наступні роки буде спрямована на дотримання оптимальних сівозмін. Так, аналіз структури посівних площ за останні 20 років демонструє майже трикратне збільшення площі технічних культур, яке призвело до зменшення посівів зернових та практично повної відсутності овочевих культур та картоплі. Така стратегія оправдана лише в короткостроковій перспективі. Особливе занепокоєння викликає збільшення площ соняшнику, питома вага якого в окремих районах області досягає 20-25%. Як наслідок, відмічається суттєве погіршення фітосанітарної ситуації. Адже відсутність добрих, а часом навіть допустимих попередників може спричинити різке зменшення урожайності та валових зборів усіх без винятку сільськогосподарських культур уже в найближчій перспективі. Тому у 2018 році частка соняшнику у структурі посівних площ сільськогосподарських підприємств буде зменшена до 17%.
Варто зазначити, що збільшення обсягу валового збору зерна відбувається за рахунок інтенсифікації виробництва, застосуванню сучасних технологій, впровадженню нових гібридів та сортів з високим потенціалом урожайності. Особливої актуальності такий підхід набуває у зв’язку з постійним щорічним зменшенням кількості опадів, що вимагає особливого підходу до технологій вирощування зернових, формування сортового складу, системи удобрення, обробітку ґрунту, систем землеробства в цілому.
Завдяки сучасним технологіям виробництво зерна збільшилось за ці роки у три рази, з 1744 тис. т. до 5065 тис. т., при збільшенні посівних площ лише на 12%. Більшу частку валового збору зерна забезпечує кукурудза, збір якої у 2017 році в сільгосппідприємствах області становив майже 2,1 млн. т., що становить 43% від загального.
Також йшлося про культуру цукрового буряка, яка є цінним попередником у сівозміні, сприяє очищенню полів від бур’янів, дає високі врожаї за мінімальних доз внесення мінеральних добрив. Протягом останніх двох років спостерігається надзвичайно позитивна динаміка до десятипроцентного щорічного збільшення площі посіву. У попередньому 2017 році оновлено минулорічний рекорд 2 471,2 валового збору цукрових буряків, який тепер становить 2 592,5 тис. т.
Аналіз залежності урожайності від агрохімічного стану ґрунтів в розрізі районів області не виявив прямої та очевидної залежності між урожайністю та якісними показниками ґрунту. Очевидним виявилось лише те, що на ґрунтах з низьким рівнем родючості та дефіцитом вологозабезпечення, порушення технології, включаючи і добір сортів буде набагато більш відчутним, ніж на родючих ґрунтах з достатнім рівнем вологозабезпечення. В умовах, коли природні фактори формування врожайності ускладнюються, різко зростає ціна помилки при плануванні і проведені технологічних операцій.
Окрема увага була приділена сої, яку на початку 2000 років можна було назвати малопоширеною нішевою культурою, а сьогодні, за результатам минулого року, соя входить до трійки найбільш рентабельних сільськогосподарських культур. Загалом, в останні роки збільшується доля зернобобових. Цьому сприяє Програма розвитку в Україні посівів нуту, сочевиці і квасолі на 2016-2020 роки, яка ставить за мету збільшити посівні площі під цими культурами, наростити експорт і задовольнити внутрішні потреби населення в високобілкових продуктах. Крім досить високої рентабельності вирощування, введення зернобобових у сівозміну дозволяє зменшити внесення мінеральних добрив і пестицидів. За вегетаційний період зернобобові культури пов'язують 80-150 кг азоту в діючій речовині, що еквівалентно внесенню 300 - 400 кг аміачної селітри.
Площі під нутом, сочевицею і квасолею у Вінницькій області поступово збільшуються: у 2017 році було засіяно близько 6 тис. га, в 2018 планується близько 10 тис. га.
Проведена величезна робота у галузі упорядкування оренди водних об'єктів. Укладено та погоджено 113 договорів оренди водних об’єктів, в тому числі 15 договорів після проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок разом з водними об’єктами; погоджено 164 паспорти водних об’єктів; підготовлено 143 проекти розпоряджень голови облдержадміністрації з даних питань. З метою більш якісного та точного наповнення реєстру водних об’єктів Вінницької області, можливості ідентифікації водних об’єктів на місцевості, в тому числі, уточнення переліку об’єктів, право оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах та окремих об’єктів, які втратили господарську привабливість, департамент провів повторну інвентаризацію водних об’єктів Вінницької області.
Є певні досягнення і в галузі розбудови природно-заповідного фонду області. Так, у 2017 році за підтримки місцевих рад та облдержадміністрації заповідано 6 нових територій: еологічна пам’ятка природи місцевого значення «Іллінецький кратер»; ландшафтні заказники місцевого значення: «Розкошівський скарб», «Борсуки», «Волошкове поле», «Зелена» ботанічна пам’ятка природи «Бабійове».
Щодо адміністративних послуг. Протягом 2017 року до департаменту надійшло 668 документів на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. За результатами розгляду було підготовлено та видано 508 дозволів. Також у 2017 було розглянуто 374 звернень суб’єктів господарювання на отримання дозволів на спеціальне водокористування та підготовлено 260 дозволів. Протягом року департаментом зареєстровано 371 декларація про відходи.
Окрема увага була надана виконанню заходів Регіональної програми ОНПС та раціонального використання природних ресурсів на 2013-2018 роки. Обсяг коштів, в обласному бюджеті на 2017 рік, який спрямовувався на реалізацію природоохоронних заходів становив понад 89,5 млн. грн., з яких освоєно близько 84,6 млн. грн., що складає 90,5% від запланованого в бюджеті.
Підводячи підсумки, Андрій Гижко дав доручення продовжити роботу з формування оптимальної, науково обґрунтованої структури посівних площ, щоб при збереженні високого рівня врожайності зберегти родючість ґрунтів та підтримувати належний рівень продовольчої безпеки. А також провести потужну інформаційно-роз'яснювальну роботу про ініціативи уряду в галузі підтримки сільгоспвиробників, щоб вони максимально скористались можливостями державних програм. Посадовець також акцентував увагу на те, що з приходом весни, слід активно розпочинати роботи щодо благоустрою територій і наведення порядку у кожному селі і селищі, вирішення питання роздільного збору сміття та заліснення територій. «Вже сьогодні слід думати про те, чим будуть дихати наші діти та внуки. І в кожній територіальній громаді є масиви, які підлягають розчищенню та залісненню», - зауважив Андрій Гижко.
За результатами обговорень колегія прийняла за основу проект рішення, яке зобов'язує департамент та керівників структурних підрозділів з питань АПК, екології та природних ресурсів райдержадміністрацій активізувати роботу серед селянських господарств щодо адаптації їх до вимог нового стандарту та покращення якості молока шляхом дотримання гігієнічних вимог, розвитку фермерства, кооперації і підтримки малих та середніх форм господарювання на селі; провести інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо затвердженої Кабінетом Міністрів України програми підтримки галузі тваринництва за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік; забезпечити проведення постійного моніторингу стану посівів озимих культур під час їх перезимівлі та при відновленні весняної вегетації з метою визначення уточнених обсягів пересіву і потреби сільгосппідприємств у насінні ярих культур; відпрацювати структуру посівних площ ярих культур, якою передбачити розширення посівів у 2018 році зернових та зернобобових культур; активізувати роботу щодо розширення територій та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду; з метою вирішення проблеми спалювання пожнивних решток провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед сільгоспвиробників районів щодо співпраці з виробниками пелет із пожнивних решток; активізувати інформаційно-консультативну роботу з питань порядку набуття та припинення права користування земельними ділянками водного фонду разом з водними об’єктами на умовах оренди; у разі виявлення ставків, які не були відображені у інвентаризаційних матеріалах, надавати усі необхідні інформаційні данні таких об’єктів, в тому числі, викопіювання з плану землекористування територій відповідних рад та інших відомостей, збір яких було передбачено інвентаризаційною формою.
По завершенню роботи учасники засідання відвідали ТОВ «Він-Пелета», яке виробляє паливні, кормові гранули та гранули для підстилки птахам та тваринам; Турбівський парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва, оглянули продукцію Турбівського машинобудівного заводу та площадки для роздільного збору твердих побутових відходів.
