Сьогодні Гайсинська земля прийняла ще одного героя, воїна АТО Андрія Вікторовича Щербину. У прощальному мітингу пам’яті військовослужбовця Андрія Щербини, що загинув при виконанні військового обов’язку на Сході України, взяли участь його рідні, близькі, побратими, керівництво району та міста, жителі Гайсинщини.
Звертаючись до присутніх, голова райдержадміністрації Владислав Уткін зазначив: «Сьогодні ми з вами зібралися, щоб віддати шану та провести у останню путь народного героя України, нашого захисника, Андрія Щербину. Він був один із тих, хто в першу хвилю, ще тоді не існуючої навіть мобілізації, за покликом серця, взяв зброю і пішов нас захищати. Довгий шлях захисника був додому: більше трьох з половиною років.. Уродженець з Луганщини назавжди знайде спокій біля своєї родини на Гайсинській землі.. Це є дуже символічним прикладом того, що для нас не існує України різної. Земля українська однакова на свій її території. Безумовно ми втомилися чекати переможного дня, безумовно ми втомилися чекати, коли в родини українців прийде спокій і мир. Але напевно те, що ми сьогодні на Гайсинщині вільно працюємо, збираємо дітей до школи, робимо всі справи, які потрібно робити українцеві в господарстві під мирним гайсинським небом – це і є заслуга Андрія, тому що тисячі таких як і він, думаючи про нас, захистили у скрутну хвилину».
Капітан 59-ї окремої мотопіхотної бригади Євген Фросталь сказав: «Майже чотири роки сім’я вірила і чекала на батька, чоловіка, сина, брата, захисника, але Божа воля розпорядилася інакше.. Андрій Щербина прожив усього 40 років і склав свою буйну голову на виході із Іловайського котла, будучи добровольцем у батальйоні «Донбас». Майже чотири роки він був похований як невідомий герой у передмісті Дніпра, але, нарешті, буде покоїтись у рідному для його душі і серця місці».
Прощальні слова лунали і від побратима Андрія, старшого лейтенанта батальйону «Донбас» Володимира Максимів та заступника військового комісара гайсинського комісаріату, майора Василя Іващука.
Поховано героя на міському кладовищі в м. Гайсин. Вірність Батьківщині, невичерпний патріотизм, непохитний бойовий дух Андрія Щербини назавжди залишиться яскравим прикладом для всіх нас.
Слава герою!
Довідка:
Андрій Вікторович Щербина народився 31 травня 1974 року в с. Дубовське Антрацитського району Луганської області. З 1981 по 1983 рік навчався в середній школі №10 селища, а потім з 1983 по 1989 рік в середній школі №19 м. Антрацита. Продовжив навчання місцевому СПТУ № 42, де в 1992 році здобув професію токаря. В 1992 році був призваний на строкову службу і проходив її в прикордонних військах м. Мукачевому. Потім з 1995 по 2000 рік продовжив службу в Луганському прикордонному загоні в званні прапорщика, був помічником начальника прикордонної застави. Після звільнення протягом 2000-2006 р.р. працював на різних роботах. В цей період і познайомився з майбутньою дружиною Іриною (у 2004 році у них народилась перша донечка Алінка). У 2006 році молода сім’я переїхала в м. Гайсин, на Батьківщину Ірини. У лютому 2014 р. народилася друга донька Діана. Певний час Андрій Щербина працював в сервісному центрі Philips в м. Київ. Андрій вмів усе робити по господарству, був майстром на всі руки. Відгукувався на прохання про допомогу, любив людей. Всю душу віддавав своїм дітям. Завжди був присутнім на шкільних святах у донечки. В юності отримав розряд з боксу, гарно розумівся на техніці. Сміливий воїн, вірний син Вітчизни Андрій Щербина, прапорщик у відставці, не міг сидіти вдома, коли над Україною нависла смертельна небезпека війни. І 3 червня 2014 року вступив до добровольчого батальону «Донбас». Був зарахований старшим розвідником 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 2 –го батальйону спеціального призначення. Отримав позивний «Портос». 14 липня відбув в зону АТО. Спочатку була Попасна, Лисичанск, Курахово, село Мар’янівка, потім Іловайськ... Довгих три роки Андрій Щербина вважався зниклим безвісти. Сім’я жила надією, що Андрій живий, що можливо був у полоні, та не судилося… Генетична експертиза знайденого тіла підтвердила найстрашніше – Андрій Вікторович Щербина героїчно загинув в 2014 році під час обстрілу в Іловайську.